Рішення

від 29.08.2024 по справі 509/2811/23

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №509/2811/23

2/705/535/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Піньковського Р.В.

при секретарі судового засідання Моросліп А.Р.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Орган опіки та піклування Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в обґрунтування зазначивши наступне.

З відповідачем по справі ОСОБА_4 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 2012 року.

У період шлюбу у них народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Їх спільне життя не склалося, з вересня 2013 року вони проживають окремо, син залишився проживати з нею.

Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 11.08.2014 їх шлюб був розірваний, рішення суду набрало законної сили 22.08.2014.

Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 30.10.2014 стягнуто з ОСОБА_4 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в сумі 1500,00 грн. щомісячно, починаючи з 25.09.2014 і до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення суду набрало законної сили 10.11.2014.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 20.11.2018 залишено без змін рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 травня 2018 року, яким у задоволенні її позовних вимог до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав - відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 21 травня 2020 року залишена без змін постанова апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2018 року, якою усунуто ОСОБА_4 перешкоди у спілкуванні із сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначивши наступний спосіб участі батька у вихованні малолітнього сина - систематичні зустрічі батька з сином кожну першу та третю суботу місяця з 11 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин та кожну першу та третю неділю місяця з 11 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин.

Рішення судів, яким їй було відмовлено у позбавленні батьківських прав ґрунтуються на тому, що ОСОБА_4 сплачує аліменти на утримання свого сина, відсутність негативних характеристик з місця проживання та роботи ОСОБА_4 , відсутність з його боку схильності до насильства, відсутність інформації про притягнення його до адміністративної відповідальності у зв`язку із вживанням алкоголю або наркотичних засобів. Крім того, відповідач звернувся до уповноважених органів, а саме до органу опіки та піклування з метою захисту прав своєї дитини, та сприяння йому будь-яким чином реалізувати свої батьківські обов`язки.

Незважаючи на остаточне судове рішення про визначення способу участі батька у вихованні малолітнього сина, відповідач його не виконує, в житті сина участі не приймає та з дитиною не спілкується.

Ініціювавши судовий спір про усунення перешкод у спілкуванні з сином та визначення способу участі батька, відповідач не здійснював дії, спрямовані на побачення зі своїм сином та налагодження спілкування з ним, навіть не отримував виконавчий лист по вказаній вище справі.

Таким чином ОСОБА_4 ставить власні інтереси вище ніж інтереси дитини, не має бажання та намагання зберегти свої батьківські права відносно малолітнього сина, його поведінка на краще не змінилася.

Однією з підстав відмови їй в позові про позбавлення батьківських прав була сплата аліментів, але це обов`язок батька та є недостатнім для розвитку дитини, її виховання, формування у неї відчуття піклування з боку батька.

В зв`язку з нехтуванням відповідачем своїми батьківськими правами вона вимушена знову звернутися до суду за захистом прав дитини. Вважає, що не відпали підстави для позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки вони продовжують існувати.

Син, ОСОБА_6 проживає з нею та з її чоловіком ОСОБА_7 , молодшими сестрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та братом ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Дитина потребує особливої уваги та виховання, оскільки у неї в анамнезі є неврологічний діагноз: цереброастенічний синдром унаслідок травми під час пологів.

Батько дитини, ОСОБА_4 , ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню сина, життям його не цікавиться, не спілкується з дитиною, не проявляє до неї турботи та уваги, не цікавиться станом її здоров`я. Син вважає своїм батьком її чоловіка ОСОБА_10 , який виховує його з одного року, називає його батьком. У її чоловіка склалися добрі стосунки з сином, вони разом виховують дитину, син росте та розвивається у повній родині.

Вона та її чоловік турбуються про долю сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , забезпечують його всім необхідним, створили для сина належні умови проживання, дбають про його виховання, навчання та розвиток.

Ухилення відповідача від своїх батьківських обов`язків відносно до сина, на думку позивача, підтверджується письмовими доказами справи.

Просить суд позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, рнокпп НОМЕР_1 , батьківськи прав у відношенні малолітньої дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Усатюк О.В. до суду надійшов відзив, у якому вказує про те, що дійсно син сторін по справі ОСОБА_6 проживає в новій родині своєї матері. Відповідач ОСОБА_4 має бажання також брати участь в житті свого сина, однак особиста неприязнь ОСОБА_1 до ОСОБА_4 призвела до того, що відповідач перестав бачитися з сином через неможливість домовитися з позивачем ОСОБА_1 про мирне врегулювання цього питання. Навіть маючи рішення суду - постанову апеляційного суду Одеської області від 17.05.2018 року, яку Верховний Суд своєю постановою від 21.05.2020 залишив без змін, відповідач не має можливості бачитися із сином. До червня 2020 року ОСОБА_1 чинила перешкоди у спілкуванні ОСОБА_4 з сином ОСОБА_6 , що підтверджується судовим рішенням про усунення перешкод у спілкуванні з сином. Силою і примусом забирати сина ОСОБА_6 на побачення ОСОБА_4 у ОСОБА_1 не може, так як хвилюється за емоційний стан дитини.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області з ОСОБА_4 стягуються аліменти на користь ОСОБА_11 на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 1500,00 грн. на місяць. ОСОБА_4 регулярно добровільно сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_6 . Знаючи про проблеми зі здоров`ям ОСОБА_6 , ОСОБА_4 кожного разу страхує здоров`я сина, що підтверджується відповідними страховими полюсами. ОСОБА_1 ОСОБА_4 завжди повідомляє про страхування ОСОБА_6 .

Крім того, ОСОБА_1 весною 2022 року виїхала разом з сином ОСОБА_6 за межі України. З її слів вони проживають в Іспанії, там ОСОБА_6 ходив до школи. Про повернення до України, якщо вони дійсно зараз знаходяться в Україні, ОСОБА_4 ніхто не повідомив. ОСОБА_1 з відповідачем спілкується виключно у мессенджері Телеграм або рекомендованим листом надсилає поштою кореспонденцію, якщо потрібно надати згоду на виїзд за кордон сину ОСОБА_6 . ОСОБА_4 кожного разу коли до нього зверталася ОСОБА_1 , надавав таку згоду, вказуючи країни і терміни, які були необхідні позивачу.

04.06.2022 ОСОБА_4 отримав повідомлення від ОСОБА_1 про те, що вона із сином ОСОБА_6 за кордоном, отримали прихисток тимчасовий, планують там знаходитися до червня 2024 року. В повідомленні наполягала, щоб ОСОБА_4 відмовився від сина, повідомила в черговий раз, що ОСОБА_6 ніколи не казали хто його батько і ніколи про це не збираються казати, щоб не порушувати емоційний стан дитини. Основний аргумент - для зміни прізвища сина ОСОБА_6 , щоб він був на одному прізвищі зі своєю сестрою і братом.

24.02.2023 в месенджері Телеграм ОСОБА_1 знову наполягала щоб ОСОБА_4 відмовився від сина ОСОБА_6 , тому що ОСОБА_1 хоче сину змінити прізвище на ОСОБА_12 . В черговий раз наголошувала на тому, щоб ОСОБА_4 ніколи не травмував дитину своєю появою в його житті.

ОСОБА_4 дуже любить свого сина ОСОБА_6 , має величезне бажання спілкуватися з сином, але з часу коли ОСОБА_1 вдруге вийшла заміж, його усіляко обмежують у спілкуванні з сином ОСОБА_6 , відповідач не має можливості приходити у будинок, де позивач проживає разом з новим чоловіком, а сина ОСОБА_6 позивач ОСОБА_4 не дозволяє брати, навіть на декілька годин: спочатку був маленький, потім - ОСОБА_6 не знає достатньо добре відповідача, і без матері такі зустрічі не можуть відбуватися, а далі - відповідач травмує своєю появою сина, бо ОСОБА_6 думає, що його батько ОСОБА_13 , а зараз - «не з`являйся, тому що порушиш емоційний спокій дитини». Крім того, після 24.02.2022 позивач нібито виїхала з України разом із сином ОСОБА_6 і проживає за межами України, де буде знаходитись до червня 2024 року (зі слів ОСОБА_1 ).

У відповідності до вимог чинного законодавства, практики Верховного Суду та ЄСПЛ, позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини, і тому допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, а також лише при наявності їх вини. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків або зловживають такими, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною та антигромадською поведінкою.

В позовній заяві не обґрунтовано, що відповідач ОСОБА_4 ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що він систематично, не зважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами. Відповідач намагався брати участь у житті дитини, регулярно сплачує аліменти на утримання сина, несе додаткові витрати на дитину.

Вважає, що позивачем не доведено, що поведінка відповідача є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками та наявність в його діях вини.

Між батьками дитини існує тривалий конфлікт особистого характеру, який зачіпає і особистість самої дитини (мати проти того, щоб син ОСОБА_6 знав ОСОБА_4 , як свого батька). Сам факт зверненні відповідача до суду в 2016 році із позовною заявою про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні шляхом визначення способу участі батька у вихованні дитини свідчить про зацікавленість батька налагодити контакт з дитиною і приймати участь у її вихованні.

Непорозуміння між батьками не може бути підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки у рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їхніх найкращих інтересів повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків.

Відповідач не відмовляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а навпаки, бажає спілкуватися та бачитися з дитиною - сином ОСОБА_6 , не втратив інтересу до участі у вихованні сина та має намір на відновлення відносин з ним.

Відповідач працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, користується авторитетом колег.

ОСОБА_4 завжди намагався налагодити контакт з дитиною та цікавився її життям, але був позбавлений можливості спілкування з дитиною і повноцінної участі у її вихованні через перешкоджання з боку матері дитини.

У зв`язку із зазначеним просить відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Колосовська Л.Л. направила на адресу суду відповідь на відзив, у якому зазначила про те, що із запереченнями відповідача категорично не погоджується.

Відповідач зазначає про те, що він перестав бачитися з сином через неможливість домовитися з позивачем, навіть маючи рішення суду № 496/2970/16-ц від 21.05.2020.

Відповідач не просто перестав бачитися з сином, як він вказує, а він взагалі його не бачив з того часу, як сину виповнився 1 рік, зараз сину 10 років.

Ініціювавши судовий спір про усунення перешкод у спілкуванні з сином та визначення способу участі батька, відповідач не здійснював дії спрямовані на побачення із сином та налагодження спілкування з ним, навіть не отримував виконавчий лист по справі для примусового виконання рішення.

Також нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками підтверджується висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , згідно якого, в тому числі, останній і не з`явився на виклик до органу опіки і піклування щодо розгляду питання доцільності позбавлення його батьківських прав.

На думку позивача та її представника, вказані обставини свідчать про безвідповідальне ставлення відповідача до своїх обов`язків та ухилення від їх виконання.

Крім сплати аліментів у батьків ще є обов`язки щодо виховання та розвитку дитини.

Відповідач не приймає участь у вихованні та розвитку сина. Позивач та її чоловік займаються вихованням сина та щомісячно несуть витрати на утримання сина, які в рази перевищують розмір аліментів, які сплачує відповідач.

Так, за відвідування сином Георгієм міжнародного ліцею «Стаді Екедемі Хай Скул», щомісячна плата складає 4800 євро + 990 євро адміністративний внесок; за відвідування групи плавання у ТОВ «Академія спорт» щомісячна плата складає 5370,00 грн.

Також з метою розвитку та оздоровлення сина з 16.06.2023 по 29.06.2023 він перебував у таборі « Артек », вартість склала 24700,00 грн.

Потреба у наданні перелічених доказів до відповіді на відзив виникла після отримання відзиву на позовну заяву, тому надати їх при зверненні до суду з позовом з об`єктивних підстав можливості не мала.

Зазначаючи про проблеми зі здоров`ям сина, відповідач зазначає про те, що він постійно страхує ОСОБА_6 та в підтвердження надає страхові поліси, але відповідач жодного разу не скористався вказаними полісами в інтересах сина, хоча син потребував медичної допомоги.

Тобто лише сплата аліментів та страхування здоров`я сина на папері, при тому, що дитина дійсно потребувала такої допомоги, не достатньо.

Відповідач вказує, що позивач проживає за межами України і буде знаходитися там до червня 2024 року, що не відповідає дійсності, оскільки вона знаходилася з дитиною за межами України на протязі шести місяців після початку війни, зараз проживає з сином в Україні за адресою, вказаною у позові.

Щодо наданої відповідачем характеристики ТОВ «Судноплавна компанія «Укрферрі» від 27.09.2023, то ця характеристика стосується професійних якостей працівника ОСОБА_4 та ніяким чином не характеризує відповідача, як люблячого батька, який піклується про свого сина ОСОБА_6 .

Відповідач вказує, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності їх вини. При цьому замовчує, що вона намагалася позбавити його батьківських прав відносно сина. Пройшло п`ять років з того часу, як судом їй було відмовлено у позбавленні батьківських прав ОСОБА_4 , а поведінка батька у кращу сторону не змінилася. Зазначаючи про неможливість домовитися з нею, відповідач не довів зміну своєї поведінки щодо дитини, прагнення здійснювати належне піклування за сином, не спростував, що свідомо нехтував обов`язками батька щодо сина.

Вважає, що у порушення вимог ст. 150 СК України відповідач ОСОБА_4 свідомо не виконує обов`язки щодо виховання та розвитку дитини, дев`ять років не спілкується з сином, навіть при наявності рішення суду від 21 травня 2020 року, яким йому усунуто перешкоди у спілкуванні із сином та визначено спосіб участі батька у вихованні малолітнього сина.

Лише факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав не свідчить про інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку на краще, а позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу спілкуватися з дитиною, бачитися з нею.

У зв`язку з цим, просить суд позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав у відношенні малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та факти, викладені у позові. Зазначила про те, що від шлюбу з відповідачем мають сина ОСОБА_6 2013 року народження, який з моменту розірвання їх шлюбу, а саме з 2013 року проживає з нею та знаходиться на її утриманні. У судовому порядку, крім розірвання їх шлюбу, було також вирішено питання щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання сина і розмір аліментів становить 1500 гривень. Єдиною участю батька у житті сина є саме виконання цього рішення суду та сплати аліментів на утримання дитини. Більше ніякої участі батько у житті дитини не бере. Син не знає відповідача як батька, оскільки з 1 року проживає з її чоловіком, якого і вважає своїм батьком і її чоловік хоче усиновити ОСОБА_6 . Будь-яких перешкод для спілкування з сином вона відповідачу не чинила. Відповідач фактично самоусунувся від своїх батьківських обов`язків і сплачує лише аліменти на утримання сина. Дитина зі своїм рідним батьком не знайома, відповідач не вітає сина з днем народження, не цікавиться його життям. Син хворіє, відповідач при цьому жодної допомоги на лікування сина не надає. Відповідач лише один раз приходив до сина, коли йому було 2 роки. Більше жодним чином дитиною не цікавився, не приходив до ліцею де син навчається, не використовував страхові поліси, якими нібито страхує здоров`я дитини, але їх за призначенням не використовує, оскільки син хворіючи потребував би такої страховки. Раніше вона уже зверталася до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 , але у задоволенні позовних вимог було відмовлено, оскільки відповідач добровільно сплачує аліменти за рішенням суду. При цьому, відповідач з метою зімітувати зацікавленість у житті дитини, звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні малолітнього сина, але сам же це рішення не виконував, продовжуючи самоусунення від участі у житті дитини.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та факти, викладені у позові, вважає, що позивачем надано достатньо доказів, в підтвердження позовних вимог. Вважає, що матеріалами справи доведено, що відповідача самоусунувся від своїх батьківських обов`язків відносно його малолітнього сина, не цікавиться його життям, здоров`ям, навчанням та інтересами. Єдиний виконуваний ним обов`язок як батька є добровільна сплата аліментів за рішенням суду і лише цей факт не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав. Відповідач у своєму відзиві зазначає, що не виконував примусово рішення суду про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, оскільки хвилювався за емоційний стан дитини, але будь-яких підтверджуючих доказів того, що позивач дійсно чинила перешкоди у виконанні рішення суду не надає. Ним навіть не було взято виконавчий лист по цій справі. Крім того, відповідач запевняє, що турбуючись про здоров`я дитини, укладає страхові договори, але такі поліси не використовує за призначенням, коли дитина хворіє і дійсно потребує такої допомоги. Також маючи можливість прийти до дитини до ліцею де він навчається, навіть не цікавився у якому навчальному закладі дитина навчається. Не з`явився до органу опіки та піклування для вирішення питання щодо позбавлення його батьківських прав, вказуючи, що хворів, але підтверджуючого документу також надати не може. За вказаних обставин, вважає, що усі заперечення відповідача та його представника не мають підтверджень та доказів, у зв`язку з цим просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що позбавлення батьківських прав це крайня, непопулярна міра, яка порушує не тільки права відповідача але і дитини. Відповідач має намір та бажання спілкуватися зі своїм сином, що підтверджує факт його звернення до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні із сином, яке не виконувала саме позивач, не надаючи батькові можливості зустрічатися з сином. Відповідач же, діючи в інтересах дитини, зберігаючи його душевний спокій, не намагався силою виконувати таке рішення суду. Також, діючи в інтересах дитини, надавав нотаріальний дозвіл на виїзд дитини за кордон. Крім того, хвилюючись за здоров`я сина, постійно страхує здоров`я дитини, що підтверджується відповідними доказами. Позивач не бажає сину говорити, що саме відповідач є його рідним батьком і про це постійно наголошує. Вважає, що в діях її довірителя відсутні ознаки винної поведінки та ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків. Висновок органу опіки та піклування було зроблено без участі її довірителя, при тому, що не з`явився він на виклик, за станом здоров`я. Просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник органу опіки та піклування Великодальницької сільської ради в судове засідання не з`явився, на адресу суду подав письмову заяву, у якій просить суд розгляд справи проводити у відсутність їх представника в зв`язку з навантаженістю органу опіки та піклування. Також зазначила, що висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 знаходиться в матеріалах справи.

Суд, вислухавши, позивача, представника позивача, представника відповідача, врахувавши позицію представника третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ч.1 та ч.5 ст.56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

У відповідності до ч.1 ст.59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ч.1 та ч.3 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частинами 2, 3 статті 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до п. 15 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з принципом ст. 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_15 ) свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстьиції в Одеській області) Альона Юріївна та відповідач ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого виконавчим комітетом Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області, актовий запис про народження № 55.

Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 11.08.2014, яке набрало законної сили 22.08.2024, шлюб між ОСОБА_16 та ОСОБА_4 було розірвано.

ОСОБА_5 зареєстрований разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади від 15.03.2023 за № 2023/002240988 та від 03.04.2023 за № 2023/002717220.

Згідно відповіді КНП Усатівської сільської ради «Усатівський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 20.03.2023 № 110 на адвокатський запит, дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Батьками дитини є: мати ОСОБА_15 , батько ОСОБА_4 . Дитина перебуває на обліку в амбулаторії ЗПСМ в с. В.Дальник у сімейного лікаря з народження. За медичною допомогою дитина звертається завжди у супроводі матері ОСОБА_17 . Виклики лікаря додому для огляду дитини, в разі її захворювання, здійснюються за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому завжди присутня тільки мати дитини. Хронічними захворюваннями дитина не страждає. Знаходиться на «Д» обліку у невролога. Декларація на медичне обслуговування дитини була підписана з матір`ю дитини ОСОБА_17 21.07.2018.

У відповідності до рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30.10.2014 року, яке набрало законної сили 10.11.2014, з ОСОБА_18 , 1984 року народження, уродженця м. Умань, Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , стягнуто на користь ОСОБА_16 , 1990 року народження, аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. щомісячно, починаючи з 25.09.2014 року і до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, Київським районним судом м. Одеси від 21.05.2018 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Виконавчий комітет Великодальницької сільської ради та Біляївська районна державна адміністрація Одеської області як органи опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав було відмовлено і вказане рішення було залишено в силі згідно постанови апеляційного суду Одеської області від 20.11.2018. При прийнятті такого рішення судами першої та апеляційної інстанції було взято до уваги активну позицію відповідача ОСОБА_4 щодо захисту своїх батьківських прав, яка розцінена як його бажання спілкуватись з дитиною та брати участь в його вихованні, що виразилося у зверненні ОСОБА_4 до суду з позовом щодо визначення способу його участі у вихованні дитини ще до звернення позивача ОСОБА_1 до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав. Також було враховано, що ОСОБА_4 сплачує аліменти та купує речі дитині.

Згідно постанови Верховного Суду від 21 травня 2020 року було розглянуто касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Одеської області від 17.05.2018, якою ОСОБА_4 усунуто перешкоди у спілкуванні із сином ОСОБА_6 , визначивши наступний спосіб участі батька у вихованні малолітнього сина - систематичні зустрічі батька з сином кожну першу та третю суботу місяця з 11 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин та кожну першу та третю неділю місяця з 11 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин. Місце зустрічей необхідно вирішувати за спільною домовленістю батька та мати, виходячи з обставин, які склалися на дату зустрічі, вказане рішення апеляційної інстанції було залишено в силі.

Відповідно до повідомлення Біляївського районного суду Одеської області від 07.04.2023, згідно матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у вихованні шляхом визначення способу участі батька у вихованні дитини, відсутні будь-які заяви про отримання позивачем ОСОБА_4 або його представником виконавчого листа по цій справі.

Відповідно до психологічного висновку КНП «Дитячий консультативно-діагностичний центр імені академіка Д.Я.Резніка» від 06.03.2023, дослідивши в тому числі обстановку в сім`ї, зроблено висновок про те, що фізіологічний та психічний розвиток ОСОБА_5 відповідає віковим нормам. Невротичних розладів на час обстеження не діагностується. Георгій має однаковий емоційний зв`язок з матір`ю та вітчимом ОСОБА_10 та саме його сприймає як єдиного рідного батька. Наразі ОСОБА_6 не готовий усвідомлювати інформацію про існування іншого батька.

Згідно довідки Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області від 30.03.2023 № 347, до складу сім`ї ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , входять: чоловік - ОСОБА_10 та діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У відповідності до повідомлення на адвокатський запит Великодальницького ліцею №1 Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається у Великодальницькому ліцеї № 1 з 02 вересня 2019 року. Цікавляться навчанням та приймають участь у вихованні дитини, ОСОБА_5 , бабуся, дідусь, мати ОСОБА_1 та вітчим ОСОБА_10 .

Згідно характеристики наданої класним керівником ОСОБА_5 , учня 4-В класу Великодальницького ліцею № 1, Георгій має авторитет серед товаришів, має багато друзів, добре навчається. Мати та вітчим приділяють належну увагу вихованню сина. Під час дистанційного навчання в умовах пандемії та війни в Україні, ОСОБА_6 завжди виходив на зв`язок, постійно навчався проживаючи за кордоном. Дідусь, бабуся, мати та вітчим створюють гарні умови для навчання дитини, допомагають у навчанні. Разом відпочивають, що підтверджують світлини, якими завжди ділиться мати. Про ОСОБА_21 хлопчик завжди говорить як про свого рідного батька. З рідним батьком, ОСОБА_4 вона не знайома. Він не цікавиться навчанням дитини, ніколи не приїжджав до школи.

Згідно висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 по відношенню до його малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виконавчий комітет Великодальницької сільської ради, діючи в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , розглянувши заяву громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , витяг з протоколу комісії з питань захисту прав дитини від 10 липня 2023 року, встановлено, що ОСОБА_4 ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно свого сина ОСОБА_6 , а саме:

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 2012 року. В шлюбі народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 11.08.2014 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було розірвано.

Дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться на повному забезпеченні у матері ОСОБА_1 та вітчима ОСОБА_10 .

Малолітній ОСОБА_5 сприймає вітчима ОСОБА_10 як рідного батька. Згідно висновку практичного психолога КНП «Дитячий консультативно-діагностичний центр імені академіка Б.Я.Резніка» від 06.03.2023, ОСОБА_6 не готовий усвідомити інформацію про існування іншого батька.

Батькові ОСОБА_4 судовим рішенням по справі від 21.05.2020 № 496/2970/16-ц було визначено спосіб участі у вихованні малолітнього сина, який його не виконує, в житті сина не приймає участі та не спілкується з дитиною. Служба у справах дітей Великодальницької сільської ради змогла вийти на зв`язок з ОСОБА_4 30.05.2023, після чого ОСОБА_22 заблокував номер телефону спеціаліста служби.

Службою у справах дітей Великодальницької сільської ради було направлено лист до Служби у справах дітей Таїровської селищної ради з проханням провести акт обстеження умов проживання батька за місцем його мешкання та дізнатися його думку щодо участі у вихованні сина. Служба у справах дітей Таїровської селищної ради надала відповідь, що ОСОБА_4 на телефонні дзвінки не відповідає, при виїзді на адресу двері не відчинив.

На засідання комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_4 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату й час засідання.

У зв`язку із зазначеним, керуючись чинним законодавством, з метою захистити права малолітньої дитини виконком Великодальницької сільської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням виконавчого комітету Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області від 21.07.2023 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , по відношенню до його малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В ході розгляду справи ОСОБА_4 було долучено копію його заяви від 03.11.2023 до Органу опіки та піклування Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області, в якій ОСОБА_4 просив повідомити про зручну дату та час для спеціаліста органу опіки та піклування Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області для сприяння йому в зустрічі з сином ОСОБА_6 , оскільки у таких зустрічах згідно рішення суду йому перешкоджає мати дитини - ОСОБА_1 .

Також цією ж датою відповідач направив заяву до Органу опіки та піклування Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області заяву, в якій просив провести обстеження умов його проживання та повідомити за якою адресою, коли та яким документом підтверджується, що його було повідомлено про засідання комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_5 , та коли таке засідання було проведено.

Крім того, згідно наданих копій квитанцій відповідач ОСОБА_4 дійсно своєчасно та в повному обсязі сплачує аліменти згідно рішення суду на утримання сина ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_1 , а також укладає страхові договори, якими страхує членів своєї родини, вказуючи при цьому сина ОСОБА_5 .

У відповідності до заяв ОСОБА_4 до компетентних органів, оформлених нотаріально, ОСОБА_4 на прохання позивача надавав дозвіл на виїзд дитини ОСОБА_5 разом із позивачем за кордон у певні країни та у певний час.

Згідно матеріалів справи відповідач ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 і за місцем проживання характеризується позитивно, що підтверджується довідкою про місце проживання та склад сім`ї від 28.10.2023 № 28-1, виданою ЖБК «Молодіжний-3» м. Одеса, та характеристикою складеною та підписаною головою ЖБК «Молодіжний-3» м. Одеса від 28.10.2023 № 28-2.

Разом з тим, згідно відповіді Служби у справах дітей Великодальницької сільської ради Одеської області від 14.11.2023 № 239/01-12 на заяву відповідача ОСОБА_4 від 03.11.2023, Службою у справах дітей були опрацьовані документи, що були додані до заяви ОСОБА_1 щодо позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав. На зв`язок зі службою у справах дітей Великодальницької сільської ради та службою у справах дітей Таїровської селищної ради ОСОБА_4 не виходив, номер спеціаліста служби у справах дітей Великодальницької сільської ради заблоковано в соціальних мережах, що заважає комунікації. Згідно листа служби у справах дітей Таїровської селищної ради, ОСОБА_4 також не відповідав на телефонні дзвінки, що унеможливлювало дізнатися думку останнього. За адресою вказаною в заяві ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_5 , був направлений лист-запрошення з вихідним номером № 95/01-12 від 26.05.2023. Також ОСОБА_4 повідомлено, що у разі якщо він вважає, що прийняте рішення є передчасним, то йому рекомендовано звернутися з відповідною заявою на ім`я Голови Великодальницької сільської ради з відповідними документами, які підтверджують те, що він не ухиляється від виконання батьківських обов`язків, щоб скасувати висновок виконавчого комітету Великодальницької сільської ради. Вказане повідомлення було направлено за адресою відповідача, вказаною у його заяві, а саме: АДРЕСА_4 .

До матеріалів справи відповідачем не було надано доказів того, що він звертався до служби у справах дітей, згідно рекомендації останніх, наданої у вищевказаному повідомленні, та представником відповідача в судовому засіданні також не було підтверджено, що відповідач вживав заходів у зв`язку з незгодою з висновком щодо доцільності позбавлення його батьківських прав.

Крім того, згідно відповіді Приватного акціонерного товариства «ІНТО» від 08.11.2023 № 107 на запит адвоката, відповідно до полісів добровільного медичного страхування за програмою «Швидка медична допомога»: № 542/02 від 01.12.2016, СР № 0016390 від 28.11.2017, СР № 0032320 від 22.11.2018, СР № 0045402 від 25.11.2019, СР № 0060491 від 24.11.2020, СР № 0083616 від 01.12.2022 Страхувальником був ОСОБА_4 . Згідно до запитуваної інформації та інформації, яка наявна в їх компанії - викликів на застраховану особу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по вищевказаним полісам добровільного медичного страхування не було. Також зазначають, що відповідно до полісу добровільного медичного страхування «Швидка медична допомога (широка схема)» ОD №0002479 від 31.01.2018 страхувальником була ОСОБА_1 , яка 17.12.2018 викликала швидку медичну допомогу застрахованій особі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із-за поганого самопочуття.

Судом також встановлено, що згідно довідки від 31.10.2023 за № 11, виданої ТОВ «Академія спорту», ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відвідує групу плавання з 2019 року. Станом на 31.10.2023 визначено певний графік відвідування та вартість місячного абонементу, яка становить 5370,00 грн.

Крім того, згідно путівки в ДТ «Артек-Карпати Буковель» з 16.06.2023 по 29.06.2023, ОСОБА_23 відпочивав у визначений час у дитячому таборі « Артек-Карпати Буковель », вартість вказаної путівки становила 24700,00 грн., яка була сплачена ОСОБА_10 , що підтверджується квитанцією №164717750.

У відповідності до довідки ТОВ «Одеський міжнародний ліцей «Стаді Екедемі Хай Скул» від 02.06.2023, ОСОБА_25 зарахований до 5 класу вказаного ліцею. Адміністрацією ліцею саме на ім`я ОСОБА_26 і ОСОБА_27 направлено повідомлення про вартість навчання, яка становить 4800 євро + 990 євро та яка сплачена ОСОБА_10 , що підтверджується квитанцією № 165034644 від 19.05.2023 та квитанцією № 165034284 від 19.05.2023.

Таким чином, суд враховує, що обов`язки щодо виховання, навчання та матеріального забезпечення малолітнього ОСОБА_5 в повному обсязі виконують позивач ОСОБА_28 та її чоловік ОСОБА_10 .

При цьому відповідач, як рідний батько дитини, підтвердження участі в утриманні сина ОСОБА_6 надав до суду лише копії квитанцій щодо сплати аліментів у розмірі 1500,00 грн. щомісячно, що визначено рішенням суду, яке не оскаржувалося відповідачем. Також відповідачем додано до матеріалів справи копії страхових полісів, про відшкодування за якими відповідач не звертався.

У відзиві та в судовому засіданні представник відповідача зазначив про те, що відповідач, як батько дитини, має бажання підтримувати зв`язок із сином та категорично заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_6 . Сторона відповідача вказує про наявність судового рішення про усунення перешкод у спілкуванні з сином, яким визначено часи зустрічі ОСОБА_4 із сином та не заперечує, що виконавчий документ по такому рішенню ОСОБА_4 не отримував, посилаючись на те, що позивач чинила йому перешкоди, при цьому будь-яких доказів вказаного відповідачем до суду не надано.

Службою у справах дітей Великодальницької сільської ради було вжито заходів щодо розгляду питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно його малолітнього сина ОСОБА_6 , і ОСОБА_4 проігнорував такі виклики, що підтверджується письмовими доказами, наявними у матеріалах справи, а також лише один раз, в ході розгляду справи, звернувся до органу опіки і піклування, для з`ясування ряду питань, але в подальшому, навіть після роз`яснення йому можливості оскаржити висновок органу опіки і піклування, до них не звертався та робив більше ніяких спроб зв`язатися з службою у справах дітей. Надання відповідачем дозволу на виїзд дитини за кордон є законодавчо встановленою процедурою та само по собі не свідчить про бажання брати участь в житті дитини або ж бачитися з сином.

Крім того, слід врахувати, що відповідач після судового рішення про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною не здійснив жодної спроби зустрітися з сином у дошкільному та в подальшому в шкільному навчальному закладах, що підтверджується відповідними документами освітніх установ.

Тобто наявність формально оформлених відповідачем та нереалізованих страхових полісів, а також виконання рішення суду щодо сплати аліментів, що є батьківським обов`язком відповідача незалежно від позбавлення батьківських прав, на думку суду не є підтвердженням бажання брати участь у житті дитини.

Разом з цим, судом враховується поведінка відповідача під час всього розгляду даної справи, зокрема ту обставину, що ОСОБА_4 без будь-яких поважних причин не скористався своїм правом для надання суду особистих пояснень щодо предмету спору та жодного разу до суду не з`являвся, делегуючи свої повноваження представнику, при цьому достовірно знаючи про наявність висновку органу опіки та піклування про позбавлення його батьківських прав та можливості надання спростовання викладеним в ньому обставинам.

Ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таке ухилення має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не надають дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню ними загально визначених норм моралі; не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу; не створюють умов для отримання ними освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Позбавлення особи батьківських прав є винятковою мірою, що тягне за собою відповідно до ст. 166 СК України надзвичайні правові наслідки як для батьків, так і для дітей.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц.

Згідно з ч.1 ст. 18, ч.1 ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку.

В усіх діях щодо дітей суди, адміністративні чи законодавчі органи, повинні першочергова приділяти увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Хант проти України», «М.С. проти України» сказав, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

При вирішенні судом вимог позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення батьків до дітей, бажання спілкуватися і брати участь у їх вихованні.

Викладені вище факти свідчать про те, що відповідач свідомо не бажає приділяти своїй малолітній дитині увагу, спілкуватися з нею, брати участь в їх вихованні, тобто можна стверджувати, що він свідомо, умисно нехтує своїми батьківськими обов`язками.

При визначенні найкращих інтересів дітей в кожній справі суд враховує, що інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язку із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності їх вини.

Виходячи з системного аналізу наведених в рішенні норм СК України, Закону України «Про охорону дитинства», а також практики Європейського суду з прав людини, суд констатує, що наявність обставин порушення прав дитини та невиконання батьківських обов`язків має бути підставою для позбавлення батьківських прав відповідача.

Судом враховується, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставинами цієї справи доведено сукупністю належних та допустимих доказів ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, які є законною підставою для позбавлення його батьківських прав стосовно його малолітньої дитини.

У зв`язку із зазначеним, суд приходить до висновку, що відповідач внаслідок своєї винної поведінки дійсно свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно свого малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вказує на порушення прав дитини, а тому суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно сина ОСОБА_5 і таке рішення буде відповідати інтересам дитини, сприятиме його розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, то сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією № 32528798800006796325 від 26.04.2023, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 7, 19, 150, 155, 164, 165 СК України, ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Орган опіки і піклування Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно його малолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_4 , рнокпп НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_5 , сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 06.09.2024.

Суддя: Р. В. Піньковський