Рішення

від 11.09.2024 по справі 752/16052/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/16052/22

Провадження № 2/752/2858/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11.09.2024 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.

за участю секретаря - Беляєвої К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування розпорядження та визнання недійсним свідоцтва про право власності, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2022 року Позивачі звернулись до суду з позовом до Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації, третя особа - Відділ приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації про скасування розпорядження відділу приватизації житла Голосіївської районної державної адміністрації від 12.05.2008 року № 34162 та визнання недійсним Свідоцтва про право власності на житло від 12.05.2008 року. В обґрунтування позову позивачі зазначили, що в лютому 2017 року, під час отримання у житловій організації довідки про склад родини Позивач ІІІ - ОСОБА_3 дізналась про те, що квартира АДРЕСА_1 , де вона мешкає, є приватизованою з 2008 року на п`ятьох осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не надавали своєї обов`язкової письмової згоди на передачу в приватну власність зазначеної квартири, оскільки на момент подання заяви були відсутні в Україні. Відповідно, приватизація квартири була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, а тому розпорядження відділу приватизації житла Голосіївської районної державної адміністрації від 12.05.2008 року № 34162 підлягає скасуванню, а Свідоцтво про право власності на житло від 12.05.2008 року є недійсним.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.11.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування розпорядження та визнання недійсним свідоцтва про право власності - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

У квітні 2023 року надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.04.2023 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.07.2023 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Згідно Розпорядження керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва № 1219 від 14.12.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку зі звільненням судді Голосіївського районного суду м. Києва Колдіної О.О.

У грудні 2023 дана цивільна справа надійшла в провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва Мазура Ю.Ю.

Ухвалою суду від 09.01.2024 року справу прийнято до провадження суддею Мазуром Ю.Ю. та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 14.03.2024 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

У відповідності до ст.178 ЦПК України 25.05.2023 року представником відповідача по справі - Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації подано відзив на позовну заяву, в якому вона просить в задоволенні цивільного позову відмовити в повному обсязі та зазначає, що 17.04.2008 року до відділу приватизації державного житлового фонду Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації від гр. ОСОБА_2 була подана заява про передачу в приватну (спільну часткову) власність квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , що підтверджується підписами всіх повнолітніх членів сім`ї на заяві, засвідченими дирекцією з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району. Також до заяви про передачу в приватну (спільну часткову) власність квартири від 17.04.2008 року було долучено довідку про склад сім`ї та займані приміщення. У зв`язку з тим, що поданий пакет документів відповідав Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положенню про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян та були відсутні правові підстави надання відмови у приватизації даної квартири, відділом приватизації державного житлового фонду Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації було видано розпорядження від 12.05.2008 року за № 34162 згідно якого прохання наймача ОСОБА_2 було задоволено і передано вказану квартиру в приватну спільну (часткову) власність - в рівних долях та оформлено свідоцтво про право власності на житло від 12.05.2008 року. Вважає рішення відділу приватизації державного житлового фонду Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації правомірним.

У судове засідання позивач-1, позивач-2 та позивач-3 не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку. Від представника позивачів надійшла заява про розгляд справи без участі позивачів та їх представника.

Відповідача Голосіївська районна у м.Києві державна адміністрація в судове засідання свого представника не направила, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.

Представник третьої особи Відділу приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.

Зважаючи на неявку сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до ордеру № 19583 серії Б від 31.01.1979 року сім`ї з п`ятьох людей надано право на зайняття квартири АДРЕСА_1 .

На підставі розпорядження відділу приватизації від 12.05.2008 року за № 34162 квартира АДРЕСА_1 була приватизована.

Згідно з цим розпорядженням Відділом приватизації державного житлового фонду Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації видано свідоцтво про право власності на житло від 12.05.2008 року, відповідно до якого власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в рівних долях.

З позову вбачається, що про приватизацію квартири на п`ятьох людей позивачі дізнались у лютому 2017 року, під час отримання у житловій організації довідки про склад родини.

22.05.2017 року до Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації був поданий адвокатський запит, яким запитано інформацію щодо документу, на підставі якого було винесено рішення органу державної влади щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 та коли саме відбулася зазначена приватизація, а також прохання щодо надання оригіналу або копії запитуваного документу.

У відповідь на адвокатський запит, Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією, листом від 26.05.2017 за № 100-9120 повідомлено про те, що згідно архівних даних відділу приватизації житлового фонду управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації квартира АДРЕСА_1 передана в приватну власність розпорядженням відділу приватизації житла Голосіївської районної державної адміністрації від 12.05.2008 року за № 34162. Оригінал свідоцтва про право власності на вищезазначену квартиру знаходиться в архіві Відділу.

У наданні оригіналу або копії розпорядження було відмовлено.

Судом встановлено, що 17.04.2008 року до відділу приватизації державного житлового фонду Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації надійшла заява від гр. ОСОБА_2 про передачу в приватну (спільну часткову) власність квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначена заява містить підписи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , засвідчені дирекцією з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району.

Сторона позивача вказує про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не приймали участі у подачі заяви на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , підписи не ставили, оскільки ОСОБА_4 виїхала за межі України у 1997 році, є громадянкою Австралії та з січня 2003 року в Україні не була, а ОСОБА_5 виїхала за межі України у 1995 році, є громадянкою Австралії і на момент подачі заяви в Україні не була. Відповідно, дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району не мала змоги засвідчити їх підписи.

Вказане підтверджується Офіційною заявою під присягою, якою ОСОБА_6 (до укладення шлюбу ОСОБА_7 ) підтвердила, що заяву про передачу в приватну (загальну пайову) власність квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , вона не підписувала, оскільки знаходилась в іншій країні.

Наведене, на думку суду, свідчить про те, що ОСОБА_4 не підписувала заяву про передачу в приватну (спільну часткову) власність квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно ст. 55, 124 Конституції України та ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як на підставу своїх порушених прав, посилалися на те, що приватизація квартири була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, а тому свідоцтво про право власності на зазначену квартиру є недійсним.

Стаття 1 Житлового кодексу України визначає: «Відповідно до Конституції України громадяни мають право на житло. Це право забезпечується розвитком і охороною житлового фонду, сприянням кооперативному та індивідуальному житловому будівництву, справедливим розподілом під громадським контролем жилої площі, яка надається в міру здійснення програми будівництва благоустроєних жителів, наданням громадянам за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, а також невисокою платою за квартиру і комунальні послуги».

Відповідно до п.3 ст.9 Житлового кодексу України громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції, чинній на момент приватизації спірної квартири) приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до п.4 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції, чинній на момент приватизації спірної квартири) право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Відповідно до п.2 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції, чинній на момент приватизації спірної квартири) передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Відповідно доп.3 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції, чинній на момент приватизації спірної квартири) передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Відповідно до п.5 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції, чинній на момент приватизації спірної квартири) передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Відповідно доп.8 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції, чинній на момент приватизації спірної квартири) вартість послуг з оформлення документів на право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку оплачується громадянами за розцінками, що встановлюються місцевими органами виконавчої влади.

Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що право на приватизацію житла мають лише особи, які фактично проживають у займаних квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитках, кімнатах у комунальних квартирах, за згодою всіх повнолітніх членів сім' ї, які постійно мешкають в зазначених приміщеннях, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду 15 квітня 2020 року у справі № 454/2128/15-ц(провадження № 61-40527св18), від 01 червня 2020 року у справі № 520/14902/17 (провадження № 61-21727св19), від 19 лютого 2021 року у справі №176/1698/17 (провадження №61-6510св19).

Ураховуючи викладене, суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_4 не приймала участі у подачі заяви на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , підпис не ставила, оскільки на дату подання заяви знаходились поза межами України, і, відповідно, дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району не мала змоги засвідчити її підпис.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування розпорядження та визнання недійсним свідоцтва про право власності - задовольнити.

Скасувати розпорядження Відділу приватизації державного житлового фонду Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації № 34162 від 12.05.2008 року про приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло, видане Відділом приватизації державного житлового фонду Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації 12.05.2008 року, яким посвідчено, що квартира, за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя Ю.Ю. Мазур