Постанова

від 17.09.2024 по справі 158/3623/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 158/3623/23 Головуючий у 1 інстанції: Сіліч Ю. Л. Провадження № 22-ц/802/814/24 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Киці С.І.,

з участю секретаря судового засідання Власюк О.С.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «АЙ-ЕВ» про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати, інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних, за апеляційною скаргою Фермерського господарства «АЙ-ЕВ» на заочне рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 березня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ФГ «АЙ-ЕВ» про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати, інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних.

Позов обґрунтовує тим, що 12.01.2016 року між ОСОБА_2 та ФГ «АЙ-ЕВ» було укладено договір оренди землі, а саме: земельної ділянки площею 1,5098 га, кадастровий номер 0721886600:08:000:0461, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Ківерцівської міської ради (раніше Сокиричівської сільської ради Ківерцівського району) Волинської області. Вказаний договір був укладений на строк 10 років з орендною платою у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки без врахування податку з доходів фізичних осіб.

Стверджує, що ФГ «АЙ-ЕВ» невчасно та не в повному розмірі сплачувало ОСОБА_2 плату за договором оренди, тобто належним чином не виконувало зобов`язання за договором, що спонукало її на звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди від 12.01.2016 року.

Крім того зазначає, що оскільки орендна плата виплачувалась не в повному розмірі, у ФГ «АЙ-ЕВ» перед нею утворилась заборгованість по виплаті орендної плати в сумі 813,88 грн.

Посилаючись на те, що подальше існування договірних відносин між нею та відповідачем обмежуватиме її майнові права та інтереси, просить розірвати договір оренди землі від 12.01.2016 року на земельну ділянку площею 1,5098 га, кадастровий номер 0721886600:08:000:0461, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Ківерцівської міської ради Луцького району (раніше Сокиричівської сільської ради Ківерцівського району) Волинської області, право оренди на яку зареєстровано 22.08.2016 року державним реєстратором Ківерцівської районної державної адміністрації Кохновіч Т.Ю., номер запису про інше речове право: 16045028, укладений між ОСОБА_2 та ФГ «АЙ-ЕВ», стягнути з останнього на користь ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати, інфляційних втрат та трьох відсотків річних в загальному розмірі 1374,35 грн., з яких 813,88 грн. сума основного боргу з орендної плати за 2016-2022 року; 453,70 грн. сума інфляційних втрат та 106,77 грн. 3% річних та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2147,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Заочним рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 березня 2024 року позов задоволено.

Ухвалено розірвати договір оренди землі від 12.01.2016 року на земельну ділянку площею 1,5098 га, кадастровий номер 0721886600:08:000:0461, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Ківерцівської міської ради Луцького району (раніше Сокиричівської сільської ради Ківерцівського району) Волинської області, право оренди на яку зареєстровано 22.08.2016 року державним реєстратором Ківерцівської районної державної адміністрації Кохновіч Т.Ю., номер запису про інше речове право: 16045028, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «АЙ-ЕВ».

Стягнуто з Фермерського господарства «АЙ-ЕВ» на користь ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати, інфляційні втрати та три відсотки річних в загальному розмірі 1374,35 грн., з яких 813,88 грн. - сума основного боргу з орендної плати за 2016-2022 року; 453,70 грн. сума інфляційних втрат та 106,77 грн. 3% річних.

Стягнуто з Фермерського господарства «АЙ-ЕВ» на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2147 грн. 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 гривень.

В апеляційній скарзі відповідач ФГ «АЙ-ЕВ», посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав, що з долучених до матеріалів справи відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан за період з 1 кварталу 2016 року по 1 квартал 2023 року вбачається, що ОСОБА_2 отримана від ФГ «АЙ-ЕВ» орендну плату: у 2016 році 410 грн.; у 2017 році орендна плата не виплачувалась; у 2018 році 410 грн.; у 2019 році орендна плата не виплачувалась; у 2020 році 509,32 грн.; у 2020 році 509,32 грн.; у 2021 році 509,32 грн.; у 2022 році 509,32 грн. (а.с.19-26).

Відповідно до розрахунку заборгованості з орендної плати, інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних загальна заборгованість ФГ «АЙ-ЕВ» за період з січня 2017 року по вересень 2023 року становить 1374,35 грн., з яких ., з яких 813,88 грн. сума основного боргу з орендної плати за 2016-2022 року; 453,70 грн. сума інфляційних втрат та 106,77 грн. 3% річних (а.с.37-40).

Суд вказав про правильність розрахунку заборгованості за договором оренди землі трьох відсотків річних та інфляційних втрат за ст.625 ЦК України та наявність правових підстав для їх стягнення.

Вважаючи встановленими обставин щодо несплати відповідачем орендної плати в повному обсязі, що є систематичним невиконанням умов договору, на підставі пункту «д» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, статті 32 Закону України «Про оренду землі» цю вимогу суд вважав обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а договір оренди землі підлягає розірванню.

Однак такі висновки суду зроблені з порушенням норм матеріального права та без повного з`ясування дійсних обставин справи.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до положень пункту 289.2 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно, залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізм їх застосування є різними як за правовим змістом, так і за суб`єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України). Більше того, різні числові показники індексації нормативної грошової оцінки та індексу споживчих цін за 2016, 2017, 2018 роки підтверджують відмінність цих двох показників.

Пунктами 288.5.1., 288.5 статті 288 ПК України передбачено, що мінімальна орендна плата встановлена у розмірі трьох відсотків нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Положеннями пункту 2 частини першої статті 13, частини першої статті 15 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.01.2016 року між ОСОБА_2 та ФГ «АЙ-ЕВ» укладено договір оренди землі, предметом, якого є земельна ділянка площею 1,5098 га, кадастровий номер 0721886600:08:000:0461, строком на 10 (десять) років із сплатою орендної плати в розмірі 4% (без врахування податку з доходів фізичних осіб), яка становить 10254,13 грн. (а.с.10-11).

У п. 4 договору оренди землі визначено нормативно грошову оцінку земельної ділянки, яка становить 10 254,13 грн.

Пунктами 8 11 договору визначено, що орендна плата, яку орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, становить 4 % без врахування податку з доходів фізичних осіб. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься не пізніше 31 грудня поточного року.

У пункті 13 договору сторони узгодили, що умови про розмір орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін раз на 2 роки, що оформляється додатковою угодою до цього договору на підставах, визначених відповідним чинним законодавством.

Судом встановлено, що позивач даних про зміну нормативно грошової оцінки належної їй земельної ділянки відповідачу не подавала, а також не ініціювала питання про перегляд розміру орендної плати.

Згідно з відомостями Держгеокадастру про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2021 рік, які розміщено у вільному доступі на сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (https://land.gov.ua/derzhheokadastr-povidomliaie-pro-indeksatsiiu-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2021-rik/) становлено, що у 2016, 2017, 2018 роках індексація нормативно грошової оцінки землі проводилась.

Відповідно до інформації, наданої Державною службою статистики України, індекс споживчих цін за 2021 рік становив 110%.

Пунктом 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») встановлено, що індекс споживчих цін, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків, зокрема за 2017-2022 роки для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів).

Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок становлять:

- для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) за період за 2017 - 2022 роки 1,0;

- для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) за 2016 рік 1,0.

Тобто, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення у період з 2016 - 2021 роки не змінювався та становив 1,0 %, що не впливало на визначений договором від 02 серпня 2016 року розмір орендної плати.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 732/1705/16-ц (провадження № 61-29685св18), від 03 лютого 2021 року у справі № 618/1078/19-ц (провадження № 61-12935св20), від 12 квітня 2023 року у справі № 175/642/19 (провадження № 61-3451св22).

Відповідно до підпункту 170.1,1 пункту 170.1 статті 170 ПК України, податковим агентом платника податку орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку у відсотку, визначену статтею 167 ПК України, і ставку військового збору 1,5 відсотки, встановлену підпунктом 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Із наявних у справі відомостей про виплату грошей вбачається, що орендодавцю орендна плата за 2016 рік було виплачено оренду плату в розмірі 410 грн, за 2017 рік виплачено в першому кварталі 2018 року, у 2019 році оренди плата не виплачувалась, у 2020 році, 2021 році, 2022 році по виплачено 509, 32 гривень. Необхідно зазначити, що виплата орендної плати відповідачем позивачу підтверджується відповідями з податкових органів ( а.с.19-26) видатковими касовими ордерами та відомостями на виплату готівки за грудень 2020 року ( а.с. 145-150).

Порушень у нарахуванні орендної плати (тобто у неправильному розмірі) позивачці за період 2016-2022 років не встановлено, розмір орендної плати відповідачу нарахований відповідно до умов укладено договору, що стосується відсотку та грошової оцінки земельної ділянки. За таких обставин позов у частині стягнення заборгованості за орендною платою задоволенню не підлягає, оскільки такої не встановлено.

Положеннями статті 287.1 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Визначаючи розмір орендної плати, яку мав виплатити відповідач позивачці за 2016-2022 роки, суд першої інстанції залишив поза увагою, що для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка землі, яка розраховується, виходячи із індексу споживчих цін за попередній рік за формулою, визначеною статтею 289 ПК України, тому висновки суду про те, що позивачу нараховувалася орендна плата без урахування індексу інфляції є помилковими, оскільки відповідач сплачував орендну плату з урахуванням індексації нормативно грошової оцінки землі, яка у свою чергу розраховується на базі індексу споживчих цін, що за вказаний період становив 1,0 %.

Умовами укладеного між сторонами договору оренди передбачено обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності з урахуванням індексації, тобто індексації нормативно грошової оцінки землі (пункт 10 договору оренди), що дає суду право застосувати положення статті 21 Закону України «Про оренду землі» у поєднанні зі статтею 289 ПК України.

Оскільки за умовами договору, укладеного між сторонами, не передбачено внесення орендної плати із урахуванням індексу інфляції, за встановленими обставинами орендна плата вносилася відповідачем відповідно до умов договору із урахуванням індексації нормативно грошової оцінки (стаття 289 ПК України), тому висновки суду першої інстанції про необхідність сплати відповідачем орендної плати з урахуванням індексації у вигляді сукупного індексу інфляції є помилковими.

За встановлених обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що факт невиконання орендарем обов`язків щодо своєчасної оплати орендної плати, позивачем в даній справі не доведений, а тому відсутні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки і стягнення інфляційних втрат та три відсотка річних.

Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції про задоволення позову зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «АЙ-ЕВ» задовольнити.

Заочне рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В позові ОСОБА_2 до Фермерського господарства «АЙ-ЕВ» про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати, інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: