Ухвала

від 18.09.2024 по справі 626/3278/24

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/3278/24

Провадження № 2/626/703/2024

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

18.09.2024 року м. Красноград

Суддя Красноградськогорайонного судуДудченко В.О.,перевіривши позовнузаяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Красноградської міської ради Красноградського району Харківської області про визнання права власності на частку в майні,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , Красноградської міської ради Красноградського району Харківської області в якому просять здійснити поділ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , визнавши за ними право спільної власності на житловий будинок А-2 та припинити право спільної часткової власності на об`єкт нерухомості.

Перевіривши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку про залишення її без руху з наступних підстав.

Вимоги до форми та змісту заяви та документів, що додаються до неї встановлені ст.ст.175,177 ЦПК України.

Відповідно доч.3ст.175ЦПК України,позовна заяваповинна містити:1)найменування судупершої інстанції,до якогоподається заява; 2)повне найменування(дляюридичних осіб)або ім`я(прізвище,ім`я тапо батькові)(дляфізичних осіб)сторін таінших учасниківсправи,їх місцезнаходження(дляюридичних осіб)або місцепроживання чиперебування (дляфізичних осіб),поштовий індекс,ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України(дляюридичних осіб,зареєстрованих зазаконодавством України),а такожреєстраційний номероблікової карткиплатника податків(дляфізичних осіб)за йогонаявності абономер ісерію паспортадля фізичнихосіб -громадян України(якщотакі відомостіпозивачу відомі),відомі номеризасобів зв`язкута адресиелектронної пошти,відомості пронаявність абовідсутність електронногокабінету; 3)зазначення цінипозову,якщо позовпідлягає грошовійоцінці;обґрунтований розрахуноксум,що стягуютьсячи оспорюються; 4)зміст позовнихвимог:спосіб (способи)захисту правабо інтересів,передбачений закономчи договором,або іншийспосіб (способи)захисту правта інтересів,який несуперечить законуі якийпозивач проситьсуд визначитиу рішенні;якщо позовподано докількох відповідачів-зміст позовнихвимог щодокожного зних; 5)виклад обставин,якими позивачобґрунтовує своївимоги;зазначення доказів,що підтверджуютьвказані обставини; 6)відомості провжиття заходівдосудового врегулюванняспору,якщо такіпроводилися,в томучислі,якщо закономвизначений обов`язковийдосудовий порядокурегулювання спору; 7)відомості провжиття заходівзабезпечення доказівабо позовудо поданняпозовної заяви,якщо такіздійснювалися; 8)перелік документівта іншихдоказів,що додаютьсядо заяви;зазначення доказів,які неможуть бутиподані разоміз позовноюзаявою (занаявності);зазначення щодонаявності упозивача абоіншої особиоригіналів письмовихабо електроннихдоказів,копії якихдодано дозаяви; 9)попередній (орієнтовний)розрахунок сумисудових витрат,які позивачпоніс іякі очікуєпонести узв`язку ізрозглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В позовній заяві позивачі просять здійснити поділ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , визнавши за ними право спільної власності на житловий будинок А-2 та припинити право спільної часткової власності на об`єкт нерухомості.

Питання щодо поділу майна, що є у спільній частковій власності, врегульованостаттею 367 ЦК України, у відповідності до якої майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постановах від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19), від 28 липня 2021 року у справі № 310/7011/17 (провадження № 61-7153св20).

Крім того, Верховний Суд України у своїй постанові від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13 також дійшов висновку, що у разі виділу співвласник отримує свою частку в майні в натурі й вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності в разі поділу (стаття 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.

При цьому слід ураховувати, що післяподілу майна, що є у спільній частковій власності (в порядкустаттею 367 ЦК України), так і після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядкустатті 364 ЦК України(у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінністатті 181 ЦК України. Таким чином,суд повинен зазначити в рішенні, яка частка із спірного майна надається відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об`єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача.

В зв`язку з цим позивачам треба визначити зміст позовних вимог у відповідності до ст. 364, 367 ЦК України.

Крім того, частиною 4 ст.177 ЦПК Українипередбачено, до поданої до суду заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п. 3 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 372/1080/19, який суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст.263 ЦПК Українита ч. 6ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається дійсною вартістю цього майна. При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо.

Згідно п. п. 2, 9, 10 ч. 1ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості, а якщо позов складається з кількох самостійних вимог, як в даному випадку, ціна позову визначається сумою всіх вимог.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п.п. 1 п.1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менш 0,4 розміру та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом «а» пункту 12Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви не додано квитанції про сплату судового збору.

В позовній заяві зазначено ціну позову 240000 грн., але не надано доказів вартості спірного майна.

У зв`язку з цим позивачу необхідно визначити зміст позовних вимог та ціну позову, яка повинна відповідати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна та сплатити судовий збір, виходячи з вартості спірного майна, що підлягає поділу.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки шляхом визначення змісту позовних вимог та надання доказів оціночної вартості спірного нерухомого майна на момент звернення до суду із позовом, визначити ціну позову, зазначивши її виходячи із оціночної вартості спірного майна та сплатити судовий збір у порядку визначеномуЗаконом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1ст. 185 ЦПК України,позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.175і177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати 10-ти денний строк з дня вручення ухвали суду.

Також, слід роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог по усуненню недоліків поданого позову (заяви), що були підставою для залишення позову без руху він буде вважатись неподаним та повернутий йому.

Керуючись ст.ст.175,185 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Красноградської міської ради Красноградського району Харківської області про визнання права власності на частку в майні залишити без руху, надавши заявнику строк в кількості 10 (десяти) днів для усунення недоліків з дня отримання ухвали, роз`яснивши позивачу, що в разі не виправлення недоліків протягом встановленого строку заява буде повернута.

Ухвала оскарженою не підлягає.

Суддя