Ухвала

від 26.09.2024 по справі 922/4284/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

26 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/4284/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Ісламової Аманат Хамзатівни (вх.№2093Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Калантай М.В., повний текст рішення складено 11.12.2023, у справі №922/4284/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хот Енерджі", м. Київ

до фізичної особи-підприємця Ісламової Аманат Хамзатівни, м. Харків,

про стягнення 190 568, 98грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 позов задоволено; стягнуто з фізичної особи-підприємця Ісламової Аманат Хамзатівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хот Енерджі" 16 448, 86грн заборгованості по сплаті компенсації плати за утримання за договором (основний борг), 1 230, 97грн пені, 3 879, 76грн штрафу за прострочення плати за утримання, 164 700, 00грн штрафу за неповернення об`єкта оренди, 746, 00грн 3% річних, 3 563, 39грн інфляційних витрат, 2 286, 82грн судового збору.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 11.12.2023, відповідач звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Одночасно апелянт просить поновити пропущений строк подання апеляційної скарги на рішення суду, посилаючись на те, що з початку введення воєнного стану не знаходилась у місті Харкові, не була обізнана про розгляд справи і до 12.08.2024 не отримувала копії оскаржуваного рішення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 з огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги і клопотання про поновлення строку через відсутність у суду відомостей щодо повідомлення відповідача судом про розгляд справи і надсилання оскаржуваного рішення, витребувано у Господарського суду Харківської області справу №922/4284/23; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

05.09.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшла справа №922/4284/23.

Також 05.09.2024 від позивача надійшли заперечення щодо клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, вважає, що зазначені відповідачем доводи не можуть бути визнані поважними та такими, що дають підстави поновити строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Ісламової Аманат Хамзатівни на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/4284/23 було залишено без руху, виходячи з такого.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, ставка судового збору за подання апеляційної скарги складає 4 287, 80грн (190 568, 98 грн (ціна позову) * 1, 5% * 150% ).

Однак, згідно матеріалів апеляційної скарги, апелянтом до апеляційної скарги додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 3 430, 50, тобто, у розмірі меншому, ніж встановлено законом.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційну скаргу слід залишити без руху.

Щодо клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду, судом зазначено таке.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.

Поважними визнаються такі обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Як вбачається із матеріалів справи, повний текст рішення складено 11.12.2023, тобто, строк подання апеляційної скарги сплив 01.01.2024, апеляційна скарга була подана апелянтом лише 31.08.2024.

Апелянт посилається на те, що вона не була обізнана про розгляд справи, не отримувала позовну заяву з додатками, не отримувала рішення суду, копію повного тексту рішення отримала 12.08.2024 після ознайомлення з матеріалами справи.

Як вказує апелянт, з 26.02.2022 по 10.09.2023 та з 25.02.2024 по 07.05.2024 вона виїзжала за кордон (про що до апеляційної скарги додані копії закордонного паспорту) і фактично не знаходилась у місті Харкові.

Як вбачається із матеріалів справи, з позовом ТОВ "Хот Енерджі" звернулось 05.10.2023, тобто у час, коли відповідач перебувала на території України.

До позовної заяви додані опис вкладення у цінний лист та поштова накладна з відміткою підприємства поштового зв`язку про надсилання позовної заяви з додатками ФОП Ісламовій Аманат Хамзатівні на адресу, зазначену у договорі: АДРЕСА_1 .

На цю ж адресу судом було надіслано і копію ухвали про відкриття провадження у справі від 10.10.2023, і копію оскаржуваного рішення від 11.12.2023.

Цю ж адресу реєстрації зазначає і апелянт в апеляційній скарзі.

Однак, поштовий конверт з копіями ухвали і рішення суду не був вручений апелянту з причини: адресат відсутній, зокрема відмітка про невручення копії оскаржуваного рішення датована 20.12.2023, коли знову ж таки апелянт перебувала на території України.

Верховний Суд неодноразово висловлював (підтримував) позицію, за якою листи, що повернулися з відмітками: "адресат відсутній, за закінченням терміну зберігання або інші причини, є належно врученими, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Дослідивши клопотання апелянта, суд зазначив, що саме по собі не отримання поштової кореспонденції не є непереборною обставиною, такою, що не залежала від волевиявлення апелянта та унеможливила своєчасне подання апеляційної скарги.

Апелянт не обґрунтовує і не надає доказів, з яких саме конкретних непереборних обставин вона не змогла отримати направлену на її адресу поштову кореспонденцію і подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк; не надає докази, коли саме і за яких обставин відповідач дізналася взагалі про оскаржуване рішення, що безумовно передувало ознайомленню з матеріалами справи 12.08.2024.

До того ж, згідно матеріалів справи, 03.04.2024 представник відповідача - адвокат Савинький О.Г. ознайомлювався з матеріалами справи і отримав 03.04.2024 копію рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/4284/23.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового розгляду справи та нового її вирішення.

Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Проте, із матеріалів скарги таких підстав не вбачається.

Відповідно до частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на те, що викладені у клопотанні про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги доводи жодним чином не обґрунтовують причини пропуску строку подання апеляційної скарги, відтак, визнаються судом неповажними, зазначене також є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, апелянт мала надати суду:

- докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановленому законом порядку і розмірі (за реквізитами, зазначеними на офіційному сайті Східного апеляційного господарського суду);

- обґрунтоване клопотання з викладеними доводами і обставинами, та доказами в їх обґрунтування, об`єктивно непереборних, таких, що не залежали від волевиявлення апелянта та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій, причин, що обумовили пропуск апелянтом строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023.

Відповідно до матеріалів справи, копія ухвали вручена апелянту 17.09.2024.

23.09.2024 від апелянта надійшли докази сплати судового збору та клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Розглянувши клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, суд зазначає, що апелянт в обґрунтування пропуску строку подання скарги посилається на те, що вона повернулася в Україну (в місто Харків) 10.09.2023; на початку лютого 2024 року у відповідача була заблокована банківська картка, у зв`язку із чим, апелянт звернулась до адвоката Савинського О.Г.; так відповідач дізналась про справу №922/4284/23.

Тобто, судова колегія знову зазначає, що на момент розгляду судом першої інстанції справи і ухвалення оскаржуваного рішення апелянт перебувала у м. Харкові.

При цьому, апелянт не врахувала висновків, викладених в ухвалі суду від 10.09.2024 про залишення скарги без руху, зокрема щодо необхідності обґрунтування і надання доказів, з яких саме конкретних непереборних обставин вона не отримувала направлену на її адресу поштову кореспонденцію і не змогла подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.

Судова колегія наголошує, що саме по собі введення воєнного стану автоматично не є підставою для поновлення будь-якого процесуального строку. У кожному конкретному випадку сторона має довести, яким чином введення воєнного стану унеможливило його (процесуального строку) дотримання, зокрема, у даному випадку, з яких непереборних причин апелянт ще з грудня 2023 року не змогла подати апеляційну скаргу.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає, що у зв`язку із загостренням ситуації в місті, вона знову виїхала до Європи 25.02.2024. 03.04.2024 адвокат Савинський О.Г. ознайомився з матеріалами справи і отримав копію повного тексту оскаржуваного рішення; апелянт зазначає, що розраховувала на те, що адвокат звернеться з апеляційною скаргою, чого останній не зробив. В кінці липня 2024, враховуючи існування відкритого виконавчого провадження, відповідач зазначає, що дізналася про відсутність апеляційного оскарження.

Судова колегія зазначає, що по-перше, апелянт не надала доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк або хоча б до 25.02.2024, коли перебувала у місті Харкові; по-друге, апелянт із своїм адвокатом самостійно розпоряджаються вирішенням питань щодо ознайомлення з матеріалами справи і отримання копії судового рішення; апелянт не надала суду доказів та пояснень, з яких причин адвокат ознайомився з матеріалами справи лише у квітні 2024 року і не звернувся з апеляційною скаргою.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Апелянт, будучи обізнаною щодо наявності оскаржуваного рішення та відкритого виконавчого провадження щодо неї як боржника, скориставшись правовою допомогою адвоката, який знаходився в Україні, мала вже після виїзду 25.02.2024 до Європи та перебуваючи у безпеці, пересвідчитись щодо звернення адвокатом з апеляційною скаргою у справі.

І по-третє, апелянт зазначає, що на початку травня 2024 року знову повернулась на територію України, однак, доказів та пояснень, з яких підстав вона звернулась з апеляційною скаргою лише 31.08.2024 року, апелянт знову ж таки не надає.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

Порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".

Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.

У спірних правовідносинах апелянт не надала суду доказів наявності об`єктивно непереборних, таких, що не залежали від волевиявлення апелянта та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій, причин, що обумовили пропуск апелянтом строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023, а саме, що до 31.08.2024 року апелянт не мала можливості звернутись з апеляційною скаргою.

Поряд з цим, суд наголошує, що безпідставне поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції може бути розцінене як порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги в зазначений строк не буде подано або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Суд не визнає поважними наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження; апелянтом не доведено суду наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру, що надали б суду підстави для апеляційного перегляду судового рішення, що набрало законної сили, відтак, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Ісламової Аманат Хамзатівни на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/4284/23.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Ісламової Аманат Хамзатівни на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/4284/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Додаток апелянту: апеляційна скарга з додатками на 16арк, у тому числі квитанція до платіжної інструкції №0.0.3853214468.1 від 30.08.2024.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Н.О. Мартюхіна