Постанова
від 02.04.2024 по справі 908/1895/23
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2024 року м.Дніпро Справа № 908/1895/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач),

суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М.

при секретарі судового засідання Ковзиков В.Ю.

Учасники процесу в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2023 (повний текст складено та підписано 13.10.2023 суддя Дроздова С.С.) у справі №908/1895/23

за позовом: Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, м.Запоріжжя, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя та Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя

до відповідача 1: Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь", м. Бориспіль

відповідача 2: Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя

про визнання правочину недійсним

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької обласної ради та Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації до Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" та до Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради про визнання недійсним правочину, вчинений між Малим підприємством товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" та Комунальною установою "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради щодо виконання додаткових робіт по капітальному ремонту фасаду та утепленню будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.10.2023 у справі №908/1895/23 позовні вимоги заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької обласної ради, Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації до Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь", Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради.

Визнано недійсним правочин, вчинений між Малим підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "Янтарь" та Комунальною установою "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради щодо виконання додаткових робіт по капітальному ремонту фасаду та утепленню будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49.

Стягнуто з Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" та Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради на користь Запорізької обласної прокуратури по 1 342 грн. 00 коп коштів, витрачених у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що в контексті спірних правовідносинах оспорюється правочин щодо виконання додаткових робіт по капітальному ремонту фасаду та утепленню будівлі КУ "Запорізький обласний центр молоді", а також зобов`язання ОСОБА_1 І.І. їх оплати. При цьому Відповідач 2 підпорядкований, підзвітний та підконтрольний Запорізькій обласній раді, а також підвідомчий Управлінню молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації (п. 1.3 Статуту Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради затвердженого рішенням від 31.03.2010 № 30 зі змінами.

Майно КУ "Запорізький обласний центр молоді" є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області і закріплюється за ним на праві оперативного управління (п. 5.2. Статуту). Фінансування робіт з капітального ремонту фасаду та утепленню будівлі КУ "Запорізький обласний центр молоді" здійснено за рахунок коштів обласного бюджету в розмірі 4 млн грн (рішення Запорізької обласної ради від 20.12.2018 № 63 "Про обласний бюджет на 2019 рік"). Зі вказаних коштів фактично сплачено 3,6 млн грн. Упродовж 2020-2022 років Запорізькою обласною радою рішень щодо виділення бюджетних коштів на фінансування неправомірно закуплених додаткових робіт у розмірі 1 151 676,42 тис. грн не приймалось.

У разі невизнання оспорюваного правочину недійсним, вжиття заходів до його виконання у невстановлений законодавством спосіб призводить до стягнення бюджетних коштів усупереч вищенаведеному порядку та запланованим витратам підриває матеріальну і фінансову основу як держави в цілому, так і місцевого самоврядування зокрема, грубо порушує національні, економічні та суспільні інтереси держави, а також може призвести до неналежного та неефективного використання бюджетних коштів, порушення збалансованості бюджетної системи. Вказане вимагає від прокурора вжиття заходів представницького характеру щодо їх захисту в спірних правовідносинах.

Листом від 09.05.2023 № 15/2-324вих-23 обласна прокуратура повідомила зазначений орган місцевого самоврядування про незаконність вчиненого оспорюваного правочину та про можливе порушення державних інтересів у зв`язку з цим. Запропоновано самостійно вжити заходи до їх захисту.

Листом від 22.05.2023 № 1185/01-11 Запорізька обласна рада фактично погодилась із наведеними прокурором порушеннями, натомість не вжила заходів до захисту відповідних державних інтересів, пославшись на відсутність повноважень та про необхідність звернення до Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації.

Окрім того, як зазначалось вище, КУ "Запорізький обласний центр молоді" підвідомча Управлінню молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації.

Вказаний орган влади на підставі п. 10 Порядку № 228 та Положення про Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженнями голови Запорізької обласної державної адміністрації від 27.09.2013 № 462 та від 11.06.2021 № 386, є головним розпорядником бюджетних коштів, що виділяються для реалізації на території області державної політики у сфері молоді, фізичної культури та спорту. У зв`язку з цим, на підставі приписів ст. ст. 75, 78 БК України, Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації також здійснює контроль за складанням та виконанням видатків обласного бюджету у відповідній сфері.

Враховуючи вищенаведене, обласна прокуратура листом від 09.02.2023 № 15/2-104вих-23 поінформувала про судове рішення від 20.09.2022 у справі № 908/536/22 та встановлені факти порушення бюджетної дисципліни за викладеними у ньому обставинами також Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації. Одночасно запропоновано самостійно здійснити захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

За інформацією вказаного органу влади від 12.05.2023 № 0351/01-18 про намір укласти нові договірні відносини з підрядником на збільшення об`єму робіт та підвищення їх вартості КУ "Запорізький обласний центр молоді" не зверталась. Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації погодилось із порушенням бюджетної дисципліни у спірних правовідносинах. Натомість, пославшись на підпорядкування відповідача 2 Запорізькій обласній раді, повідомила, що саме цей орган місцевого самоврядування має захисти відповідні державні інтереси

У зв`язку з викладеним, враховуючи не здійснення позивачами необхідних заходів до захисту державних інтересів, прокурор звернувся зі вказаним позовом до суду, на підставі ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.09.2022 у справі № 908/2663/22 частково задоволено позов Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "ЯНТАРЬ". Стягнуто з Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради на користь Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯНТАРЬ" 1 151 676 грн 42 коп. основного боргу, 517 442 грн 08 коп. інфляційного збільшення, 104 313 грн 49 коп. 3 % річних, 26 601 грн. 48 коп. судового збору. Задовольняючи позов, суд виходив із того, що на підставі листування між учасниками спору про виконання додаткових робіт щодо капітального ремонту фасаду та утеплення будівлі відповідача 2, у останнього виникли зобов`язання з їх оплати, які своєчасно не були виконані, що призвело до додаткового нарахування інфляційних витрат та 3% річних.

Укладаючи оспорюваний правочин всупереч вимог статті 48 Бюджетного кодексу України, беручи зобов`язання по виконанню умов договору без відповідних бюджетних асигнувань, без відсутності кошторисних призначень, було порушено принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівель та ефективності використання бюджетних коштів.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що додаткові роботи по капітальному ремонту холу будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 виконано без проведення переговорної процедури, всупереч законодавчої заборони, встановлений за судовим рішенням від 15.03.2022 у справі № 908/2663/22 правочин між відповідачами, в тому числі щодо зобов`язання їх оплати за відсутності бюджетних асигнувань підлягає визнанню недійсним, на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. 48 БК України, ст. ст. 2, 35, 36 Закону.

З огляду на недійсність взятого ОСОБА_1, від імені КУ "Запорізький обласний центр молоді" зобов`язання щодо оплати виконаних МП ТОВ "ЯНТАРЬ" додаткових робіт, останньому фактично завдано збитків на їх вартість.

Відповідно, правовим наслідком такого недійсного правочину та ефективним способом захисту безпосередньо інтересів МП ТОВ "ЯНТАРЬ" є позов останнього до ОСОБА_1 , як до особи, винної у взятті бюджетних зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань, без проведення відповідної процедури закупівлі щодо відшкодування понесених збитків.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Мале підприємство товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Під час виконання будівельних робіт з капітального ремонту фасаду та утеплення будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м.Запоріжжя, вул. Патріотична. 49 виникла необхідність у проведенні додаткових робіт, які нерозривно пов`язані з виконанням робіт, передбачених Договором №25.

На виконання досягнутої домовленості МП ТОВ "ЯНТАРЬ" виконав обумовлені додаткові будівельні роботи, які нерозривно пов`язані з виконанням робіт, передбачених Договором №25 з капітального ремонту фасаду та утеплення будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м.Запоріжжя, вул. Патріотична. 49 на суму 1 337 497, 90 грн.

Вказані роботи прийняті відповідно до листа вих. №338 від 04.12.2019, що підписаний Відповідачем 2, відповідно до якого Відповідач 2 приймає виконані роботи, у зв`язку з відсутністю коштів на оплату виконаних робіт провести оплату вказаних робіт на час підготовки листа не може.

В подальшому, рішенням Господарського суду Запорізької області від 15 березня 2023 року по справі №908/2663/22 було задоволено позовні вимоги МП ТОВ "ЯНТАРЬ", стягнуто з Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради на користь Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯНТАРЬ" 1 151 676 грн 42 коп. основного боргу, 517 442 грн 08 коп. інфляційного збільшення, 104 313 грн 49 кой. 3 % річних, 26 601 грн. 48 коп. судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21 серпня 2023 року було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.03.2023 у справі №908/2663/22 за позовом Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "ЯНТАРЬ" до Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради про стягнення грошових коштів, а рішення Господарського суду суду Запорізької області від 15.03.2023 - залишено без змін.

На переконання апелянта, вказаними судовими рішеннями визнано законним та обгрунтованим стягнення коштів за правочином з виконання додаткових робіт, та тим самим легітимізовано такий правочин.

Апелянт вважає, що визнання недійсним правочину з виконання додаткових робіт прямо суперечитиме постанові Центрального апеляційного господарського суду від 21 серпня 2023 року у справі №908/2663/22, тобто суперечитиме рішенню, що набрало законної сили, оскільки відхиляючи апеляційну скаргу апеляційний суд, серед іншого зробив наступні висновки: "При цьому, доводи прокурора про те, що погодження відповідачем виконання додаткових робіт відбулось з порушенням процедури, передбаченої Законом України "Про публічні закупівлі", оскільки не була застосована переговорна процедура закупівлі, не спростовують висновки суду. ".

Долученим до матеріалів справи висновком експерта по підтверджено (висновок експерта №0019 від 28.12.2021) встановлено, що усі роботи виконані у повному обсязі, як ті, що виконувалися відповідно до підписаного договору так і ті, що виконані відповідно до листа від 20.07.2019 вих. №149/3 (акт виконаних робіт за листопад 2019 року), прийняті відповідно до листа 338 від 04.12.2019.

Також апелянт вважає, що судом першої інстанції не враховано правовий висновок Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 905/1562/20, згідно з яким колегія суддів зазначила, що на стадії, коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.

Апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції стосвно того, що правовим наслідком недійсного правочину та ефективним способом захисту безпосередньо інтересів МП ТОВ "ЯНТАРЬ" є позов останнього до ОСОБА_1, як до особи, винної у взятті бюджетних зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань, без проведення відповідної процедури закупівлі щодо відшкодування понесених збитків, оскільки ОСОБА_1 є посадовою особою КУ "Запорізький обласний центр молоді", та діяла від імені юридичної особи, а не від себе самостійно, додаткові роботи були виконані саме на користь КУ "Запорізький обласний центр молоді".

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Запорізька обласна прокуратура подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що Касаційним господарським судом скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2023, на яку посилається МП ТОВ "ЯНТАРЬ" у своїй апеляційні скарзі.

Погоджуючись з доводами прокурора, Верховний Суд звернув увагу, що на підставі рішення Запорізької обласної ради від 20.12.2018 № 63 "Про обласний бюджет на 2019 рік" та за результатами проведення відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі ПА-2019-03-05-000286-а) 06.05.2019 між КУ "Запорізький обласний центр молоді" ЗОР та МП ТОВ "Янтарь" укладено договір № 25 на капітальний ремонт фасаду та утеплення будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49.

При цьому, зі змісту умов Договору вбачається, що зведений кошторисний розрахунок за договором є твердим та не підлягає змінам. Після укладення цього договору Підрядник не має права вимагати збільшення зведеного кошторисного розрахунку в зв`язку із будь-яким зростанням (істотним або неістотним) вартості матеріалів та/або устаткування та/або робіт(послуг), що виконуються (п. 2.2).

Вказує, що усвідомлюючи законодавчі заборони, директор КУ "Запорізький обласний центр молоді" ЗОР ОСОБА_1, листом від 20.07.2019 № 149/3, без укладення відповідного договору, надала свою згоду на виконання додаткових робіт та гарантувала їх оплату. При цьому зазначила, що такий правочин буде укладено в майбутньому після його узгодження у встановленому законом порядку. Тобто після отримання відповідних бюджетних асигнувань та проведення переговорної процедури закупівлі.

Як у період спірних правовідносин, так і наразі закупівля додаткових робіт шляхом проведення переговорної процедури у встановленому Законом порядку не проведена. Окремий договір щодо їх виконання не укладено відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ст. 36 Закону, ст. 875 ЦК України).

Що ж до правових наслідків вчинення такого правочину, то апелянтом не враховано позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20. Касаційний господарський суд констатував, що позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності може бути самостійним предметом розгляду у господарському суді, адже заявлення такої вимоги є також належним способом захисту, який передбачений законом.

Окрім того, за іншою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19, тлумачення статті 216 ЦК України свідчить, що слід відмежовувати правові наслідки недійсності правочину і правові наслідки виконання недійсного правочину; до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винпою стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встаїювлені особливі умови застосування наслідків визначених в статті 216 ЦК або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

З огляду на недійсність взятого ОСОБА_1 від імені КУ "Запорізький обласний центр молоді" ЗОР зобов`язання щодо оплати виконаних МП ТОВ "ЯНТАРЬ" додаткових робіт, останньому фактично завдано збитків на їх вартість.

Відповідно, правовим наслідком такого недійсного правочину та передбаченим законодавством спеціальним способом захисту безпосередньо інтересів МП ТОВ "ЯНТАРЬ" є позов останнього до ОСОБА_1 , щодо відшкодування понесених збитків, як до особи, яка безпосередньо винна у взятті бюджетних зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань, без проведення відповідної процедури закупівлі.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Запорізька обласна рада подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що під час виконання передбачених договором будівельних робіт МП ТОВ "ЯНТАРЬ" листом від 15.09.2019 звернулося до КУ "Запорізький обласний центр молоді" ЗОР з пропозицією провести додаткові роботи, які нерозривно пов`язані з виконанням робіт, передбачених Договором № 25. До відповідного лсита долучено дефектний акт та локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1. Сума додаткових робіт становить 1 151 676, 42 тис. грн.

Незважаючи на характер запропонованих робіт, усупереч приписам Закону України "Про публічні закупівлі" директор КУ "Запорізький обласний центр молоді" ЗОР ОСОБА_1 листом від 20.07.2019 № 149/3 без проведення переговорної процедури закупівлі та укладення відповідного договору, надала свою згоду на виконання додаткових робіт та гарантувала оплату. Одночасно зазначила, що відповідний договір буде укладено в майбутньому після узгодження його виконання у встановленому законом порядку.

Даний лист став підставою для МП ТОВ "ЯНТАРЬ" на вчинення власними силами, засобами та на свій ризик додаткових робіт, які нерозривно пов`язані з виконанням робіт, передбачених Договором № 25. Проте, наявність згоди у вигляді листа на виконання додаткових робіт не позбавляло жодну зі сторін Договору № 25 обов`язку дотримуватись вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель.

28.03.2024 Запорізькою обласною прокуратурою надано пояснення по справі, в яких прокуратура звертає увагу на те, що наразі, Господарським судом Запорізької області здійснено повторний розгляд справи № 908/2663/22, з урахуванням висновків Верховного Суду та у рішенні від 07.03.2024 прийшов до висновку, що що КУ "Запорізький обласний центр молоді" придбало у МП ТОВ "Янтарь" протягом бюджетного періоду вищевказані додаткові роботи без відповідних бюджетних асигнувань, що в силу приписів ст. 48 БК України має наслідком недійсність відповідної господарської операції (правочину).

При цьому зазначено, що відповідно до абзацу другого ч. 4 ст. 48 БК України вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов`язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов`язань, у судовому порядку.

З огляду на викладене, Господарський суд Запорізької області у справі № 908/2663/22 дійшов висновку, що внаслідок неправомірної згоди ОСОБА_1 та подальшого виконання МП ТОВ "Янтарь" додаткових робіт, останньому завдано збитків у розмірі вартості виконаних робіт.

Вказане спростовує доводи апелянта у справі № 908/1895/23 щодо необхідності застосування двосторонньої реституції у спірних правовідносинах.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою суду від 10.11.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №908/1895/23. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/1895/23.

30.10.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 908/1895/23.

Ухвалою суду від 28.11.2023 залишено без руху апеляційну скаргу Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2023 у справі №908/1895/23.

Надано Малому підприємству товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, а саме:

- докази реєстрації скаржника в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

До канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2023 у справі №908/1895/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 02.04.2024 о 11:00 годин.

02.04.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

У спірних правовідносинах оспорюється правочин щодо виконання додаткових робіт по капітальному ремонту фасаду та утепленню будівлі КУ "Запорізький обласний центр молоді", а також зобов`язання ОСОБА_1 їх оплати. При цьому Відповідач 2 підпорядкований, підзвітний та підконтрольний Запорізькій обласній раді, а також підвідомчий Управлінню молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації (п. 1.3 Статуту Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради затвердженого рішенням від 31.03.2010 № 30 зі змінами.

Вказана комунальна установа є неприбутковою та фінансується за рахунок обласного бюджету у розмірі, передбаченому його кошторисом (п. 6.1, п.п. 6.2.1 Статуту).

Фінансування робіт з капітального ремонту фасаду та утепленню будівлі КУ "Запорізький обласний центр молоді" здійснено за рахунок коштів обласного бюджету в розмірі 4 млн грн (рішення Запорізької обласної ради від 20.12.2018 № 63 "Про обласний бюджет на 2019 рік"). Зі вказаних коштів фактично сплачено 3,6 млн грн.

Упродовж 2020-2022 років Запорізькою обласною радою рішень щодо виділення бюджетних коштів на фінансування неправомірно закуплених додаткових робіт у розмірі 1 151 676,42 тис. грн не приймалось.

Листом від 09.05.2023 № 15/2-324вих-23 обласна прокуратура повідомила зазначений орган місцевого самоврядування про незаконність вчиненого оспорюваного правочину та про можливе порушення державних інтересів у зв`язку з цим запропоновано самостійно вжити заходи до їх захисту.

КУ "Запорізький обласний центр молоді" підвідомча Управлінню молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації.

У зв`язку з цим, на підставі приписів ст. ст. 75, 78 БК України, Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації також здійснює контроль за складанням та виконанням видатків обласного бюджету у відповідній сфері.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Обласною прокуратурою під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом опрацювання відомостей, розміщених на Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено факти порушення вимог Бюджетного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Задовольняючи позов, суд виходив із того, що на підставі листування між учасниками спору про виконання додаткових робіт щодо капітального ремонту фасаду та утеплення будівлі відповідача 2, у останнього виникли зобов`язання з їх оплати, які своєчасно не були виконані, що призвело до додаткового нарахування інфляційних витрат та 3% річних.

На підставі рішення Запорізької обласної ради від 20.12.2018 № 63 "Про обласний бюджет на 2019 рік" та за результатами проведення відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UА-2019-03-05-000286-а) 06.05.2019 між КУ "Запорізький обласний центр молоді" та МП ТОВ "ЯНТАРЬ" укладено Договір № 25 на капітальний ремонт фасаду та утеплення будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов`язався за завданням відповідача власними силами і засобами, на свій ризик виконати роботи з "Капітального ремонту холу будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49.

Відповідно до розділу 1 договору Підрядник зобов`язується за завданням Замовника власними силами і засобами, на свій ризик виконати роботи з Капітального ремонту фасаду та утеплення будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49" ( згідно з ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи. Оплата робіт Замовником здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету.

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені проектно-кошторисною документацією "Капітальний ремонт фасаду та утеплення будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 № 52ПТ.2018-01 АС, та експертним звітом (позитивний) "Щодо розгляду кошторисної частини проектної документації по робочому проекту Капітальний ремонт фасаду та утеплення будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 № 52ПТ.2018-01АС, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Під час виконання вказаних будівельних робіт МП TOB "ЯНТАРЬ" листом від 15.09.2019 звернулося до КУ "Запорізький обласний центр молоді" з пропозицією провести додаткові роботи, які нерозривно пов`язані з виконанням робіт, передбачених Договором № 25. До відповідного листа долучено дефектний акт та локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов`язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору.

Приписами ч. 7 ст. 2, ч. 3 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено пряму заборону придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Незважаючи на характер запропонованих робіт, усупереч вищевказаним приписам Закон)' України "Про публічні закупівлі" директор КУ "Запорізький обласний центр молоді" ОСОБА_1, листом від 20.07.2019 № 149/3, без проведення переговорної процедури закупівлі та укладення відповідного договору, надала свою згоду на виконання додаткових робіт та гарантувала їх оплату.

Одночасно, у підтвердження в введених порушень законодавства у цьому ж листі зазначила, що відповідний договір буде укладено в майбутньому після узгодження його виконання у встановленому законом порядку.

З метою з`ясування питання чи був узгоджений КУ "Запорізький обласний центр молоді" вищевказаний правочин на виконання додаткових робіт по капітальному ремонту холу будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49. Запорізька обласна прокуратура листом від 09.05.2023 № 15/2-324вих-23 звернулась до Запорізької обласної ради як засновника відповідача 2.

Відповідно до інформації зазначеного органу місцевого самоврядування від 22.05.2023 № 1185/01-11 кошти на фінансування робіт, закуплених відповідно до Договору, були передбачені обласним бюджетом на 2019 рік, затвердженим рішенням від 20.12.2018 № 63. Упродовж 2020-2022 років інших рішень щодо виділення бюджетних коштів, у тому числі на фінансування запропонованих МП TOB "ЯНТАРЬ" додаткових робіт, не приймалось. Інформації від Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" про виділення додаткових бюджетних призначень на суму 1 151 676 грн 42 коп. до Запорізької обласної ради не надходило.

Окрім того, Комунальна установа "Запорізький обласний центр молоді" підвідомча Управлінню молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації.

На підставі п. 10 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі - Порядок № 228) та Положення про Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженнями голови Запорізької обласної державної адміністрації від 27.09.2013 № 462 та від 11.06.2021 № 386 головним розпорядником бюджетних коштів, що виділяються для реалізації на території області державної політики у сфері молоді, фізичної культури та спорту, є Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації.

Відповідно до ст. ст. 75, 78 Бюджетного кодексу України вказаний орган влади здійснює контроль за складанням та виконанням видатків обласного бюджету у відповідній сфері.

Враховуючи вищенаведене, обласна прокуратура листом від 09.05.2023 № 15/2-325вих-23 звернулась до Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації щодо узгодження вчинення оспорюваного правочину та виділення для виконання взятих зобов`язань по оплаті виконаних додаткових робіт відповідних бюджетних коштів.

За інформацією вказаного органу влади від 12.05.2023 № 0351/01-18 про намір укласти нові договірні відносини з підрядником на збільшення об`єму робіт та підвищення їх вартості КУ "Запорізький обласний центр молоді" не зверталась. При цьому констатувало, що внаслідок надання згоди директором ОСОБА_1. від імені КУ "Запорізький обласний центр молоді" на виконання додаткових робіт, допущено порушення бюджетної дисципліни у вигляді взяття бюджетних зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов`язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов`язань, у судовому порядку.

Усупереч наведеним приписам законодавства МП TOB "ЯНТАРЬ" листом від 29.11.2021 поінформував КУ "Запорізький обласний центр молоді" про виконання додаткових робіт на об`єкті та просив їх оплатити.

Директор ОСОБА_1, від імені КУ "Запорізький обласний центр молоді" на підставі листа від 04.12.2019 № 338 прийняла виконані роботи та повідомила про відсутність коштів на їх оплату. Одночасно гарантувала найближчим часом оплатити проведені роботи.

Листом від 29.12.2021 МП ТОВ "ЯНТАРЬ" просив у семиденний строк з моменту отримання вказаної вимоги здійснити оплату.

30.12.2021 відповідач 2 поінформував відповідача 1 про відсутність відповідних коштів та гарантував їх перерахування найближчим часом.

Ураховуючи, що відповідна оплата відповідачем 2 не здійснена, МП TOB "ЯНТАРЬ" звернулось до господарського суду Запорізької області з вищевказаним позовом.

За результатами розгляду справи № 908/2663/22 суд визнав наявність господарського зобов`язання між відповідачами та стягнув кошти.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Зі змісту вказаних правовідносин вбачається, що до них має застосовуватись Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).

Частина четверта статті 36 зазначеного Закону імперативно визначає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників РІаИз, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Матеріалами справи підтверджується та не оспорюється сторонами, що на підставі рішення Запорізької обласної ради від 20.12.2018 № 63 "Про обласний бюджет на 2019 рік" та за результатами проведення відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі ПА-2019-03-05-000286-а) 06.05.2019 між КУ "Запорізький обласний центр молоді" ЗОР та МП ТОВ "Янтарь" укладено договір № 25 на капітальний ремонт фасаду та утеплення будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору Підрядник зобов`язується за завданням Замовника власними силами і засобами, на свій ризик виконати роботи з Капітального ремонту фасаду та утеплення будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 (згідно з ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи. Оплата робіт Замовником здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету.

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені проектно-кошторисною документацією Капітальний ремонт фасаду та утеплення будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 № 52ПТ.2018-01 АС, та експертним звітом (позитивний) щодо розгляду кошторисної частини проектної документації по робочому проекту Капітальний ремонт фасаду та утеплення будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 № 52ПТ.2018-01 АС, які є невід`ємною частиною цього договору.

На основі проектно-кошторисної документації та експертного звіту сторони складають та підписують з обох сторін зведений кошторисний розрахунок (Додаток № 3), календарний графік виконання робіт (Додаток № 2), договірну ціну (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору.

Під час виконання вказаних будівельних робіт МП ТОВ "Янтарь" листом від 15.09.2019 звернулося до КУ "Запорізький обласний центр молоді" ЗОР з пропозицією провести додаткові роботи, які нерозривно пов`язані з виконанням робіт, передбачених Договором. До відповідного листа долучено дефектний акт та локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на суму 1151 676,42 грн.

Відповідно до отриманої відповіді від директора КУ "Запорізький обласний центр молоді" ЗОР (лист № 149/3 від 20.07.2019), остання надала свою згоду на виконання вищевказаних робіт та гарантувала їх оплату в зазначеному МП ТОВ "Янтарь" у розмірі (1 151 676,42 грн).

На виконання досягнутої домовленості МП ТОВ "Янтарь" виконав обумовлені додаткові будівельні роботи, які були прийняті директором КУ "Запорізький обласний центр молоді" ЗОР відповідно до листа вих. № 338 від 04.12.2019, але не оплачені.

Відповідно до ст. 10 Закону оприлюдненню на веб-порталі Уповноваженого органу підлягає повідомлення про внесення змін до договору.

Відповідно до матеріалів закупівлі UА-2019-03-05-000286-а, розміщених на сайті Рrozorro, МП ТОВ "Янтарь" у складі тендерної пропозиції надало договірну ціну, у якій визначив вартість робіт 3 899 577,6 грн. Інші документи, у яких би обумовлювався додатковий обсяг робіт на суму 1 151 676,42 грн, у тендерній пропозиції товариства відсутні.

Повідомлення щодо зміни умов Договору на обсяг та вартість додатково виконаних товариством робіт в електронній системі публічних закупівель Рrozorro відсутнє. Також відповідна додаткова угода не долучена МП ТОВ "Янтарь" до матеріалів справи.

Крім того, під час участі у закупівлі UА-2019-03-05-000286-а МП ТОВ "Янтарь" у складі своєї тендерної пропозиції надало лист від 18.03.2019 № 18/03/12, згідно з яким учасник погодився з умовами договору, викладеному в додатку 4 тендерної документації. Також згідно з заявою МП ТОВ "Янтарь" від 18.03.2019 № 18/03/13, долученої до складу тендерної пропозиції, учасник взяв на себе зобов`язання виконати всі умови, передбачені договором про закупівлю.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов`язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору.

Одночасно, приписами ч. 7 ст. 2, ч. 3 ст. 36 цього ж Закону встановлено пряму заборону придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Вказане узгоджується з нормами ст. 48 БК України, відповідно до яких розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними.

За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Разом з тим, в порушення вищезазначених норм законодавства, директор КУ "Запорізький обласний центр молоді" ЗОР ОСОБА_1, листом від 20.07.2019 № 149/3, без укладення відповідного договору, надала свою згоду на виконання додаткових робіт та гарантувала їх оплату. При цьому зазначила, що такий правочин буде укладено в майбутньому після його узгодження у встановленому законом порядку. Тобто після отримання відповідних бюджетних асигнувань та проведення переговорної процедури закупівлі.

Між тим, КУ "Запорізький обласний центр молоді" придбало у МП ТОВ "Янтарь" протягом бюджетного періоду вищевказані додаткові роботи без відповідних бюджетних асигнувань, що в силу приписів ст. 48 Бюджетного кодексу України має наслідком недійсності відповідної операції (правочину).

Також колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що рішенням Запорізької обласної ради від 20.12.2018 № 63 "Про обласний бюджет на 2019 рік" на капітальний ремонт фасаду та утеплення будівлі КУ "Запорізький обласний центр молоді" було виділено лише 4 млн грн, що спрямовані на виконання Договору. Упродовж 2020-2022 років інших рішень щодо виділення бюджетних коштів, у тому числі на фінансування запропонованих МП ТОВ "Янтарь" додаткових робіт, не приймалось.

Окрім того, матеріали справи не містять доказів повідомлення та узгодження відповідачем-2 - Комунальною установою "Запорізький обласний центр молоді" ЗОР позивача-2 - Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації, як головного розпорядника бюджетних коштів та орган влади, якому відповідач підпорядкований за галузевою спрямованістю про намір укласти новий договір щодо виконання таких робіт та необхідність виділення для цього додатково кошти.

Попри нездійснення відповідачем дії щодо узгодження виконання договору в установленому законом порядку, а також, незважаючи на вищенаведені законодавчі приписи щодо недійсності зобов`язання за відсутності відповідних бюджетних асигнувань, МП ТОВ "Янтарь" виконало додаткові роботи, про що повідомило листом від 29.11.2019 з наданням підтверджуючих документів.

У подальшому ОСОБА_1, від імені КУ "Запорізький обласний центр молоді" ЗОР на підставі листа від 04.12.2019 № 338 прийняла виконані роботи та повідомила про відсутність коштів на їх оплату. Одночасно гарантувала найближчим часом оплатити проведені роботи.

Також наприкінці 2021 року між КУ "Запорізький обласний центр молоді" ЗОР та МП ТОВ "Янтарь" проведено додаткове листування щодо виконаних додаткових будівельних робіт.

Зокрема, листом від 29.12.2021 МП ТОВ "Янтарь" просило у семиденний строк з моменту отримання вказаної вимоги здійснити їх оплату.

Натомість 30.12.2021 КУ "Запорізький обласний центр молоді" ЗОР поінформувала товариство про відсутність відповідних коштів та гарантувала їх перерахування найближчим часом.

Вищенаведене спростовує доводи апелянта щодо наявності рішення суду, яким було визнано законним та обгрунтованим стягнення коштів за правочином з виконання додаткових робіт, а саме: "…Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15 березня 2023 року, що набрало законної сили, по справі №908/2663/22 було задоволено позовні вимоги МП ТОВ "ЯНТАРЬ", стягнуто з Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради (69005 м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49. ідентифікаційний код юридичної особи 32116359) на користь Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯНТАРЬ" (08301 Київська область, м. Бориспіль, вул. Ботанічна. буд. 1/6, ідентифікаційний код юридичної особи 13613253) 1 151 676 (один мільйон сто п`ятдесят одна тисяча шістсот сімдесят шість) грн 42 коп. основного боргу, 517 442 (п`ятсот сімнадцять тисяч чотириста сорок дві) грн 08 коп. інфляційного збільшення, 104 313 (сто чотири тисячі триста тринадцять) грн 49 коп. 3 % річних, 26 601 (двадцять шість тисяч шістсот одна) грн. 48 коп. судового збору.

Судом першої інстанції було повністю проігноровано постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21 серпня 2023 року було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.03.2023 року у справі №908/2663/22 за позовом малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "ЯНТАРЬ" до Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради про стягнення грошових коштів, а рішення Господарського суду Запорізької області від 15.03.2023 року - залишено без змін

ІІредметом розгляду справи №908/2663/22 було стягнення грошових коштів за виконання додаткових робіт з капітального ремонту фасаду будівлі КУ "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, в той час як у справі №908/1895/23 визнається правочин з виконання додаткових робіт МП ТОВ "ЯНТАРЬ" фасаду будівлі КУ "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради.

Таким чином, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21 серпня 2023 року було визнано законним та обгрунтованим стягнення коштів за правочином з виконання додаткових робіт, та тим самим легітимізовано такий правочин.

Визнання недійсним правочину з виконання додаткових робіт прямо суперечитиме постанові Центрального апеляційного господарського суду від 21 серпня 2023 року у справі №908/2663/22 тобто суперечитиме рішенню, що набрало законної сили.

Відхиляючи апеляційну скаргу апеляційний суд, серед іншого зробив висновки: "При цьому, доводи прокурора про те, що погодження відповідачем виконання додаткових робіт відбулось з порушенням процедури, передбаченої Законом України "Про публічні закупівлі", оскільки не була застосована переговорна процедура закупівлі, не спростовують висновки суду.

Так, апелянт не оспорює та не спростовує факт виконання відповідачем додаткових робіт, а відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та з перевищенням повноважень, не звільняє його від обов 'язку виконати господарські зобов 'язання.

Інші доводи апелянта є неспроможними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують. ".

Висновки, що зроблені апеляційним судом за результатом розгляду справи мають преюдиційний характер та напряму мають вплив на розгляд справи №908/1895/23.

Суд не надав належної уваги доводам позивача, що визнання недійсним правочину з виконання додаткових робіт прямо суперечитиме постанові Центрального апеляційного господарського суду від 21 серпня 2023 року у справі №908/2663/22, тобто суперечитиме рішенню, що набрало законної сили.

Наслідки визнання недійсним правочину з виконання додаткових робіт прямо суперечить рішенню про стягнення коштів за виконання цих додаткових робіт…".

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду скасовано рішення Господарського суду Запорізької області від 15.03.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2023 у справі № 908/2663/22, на які посилається МП ТОВ "ЯНТАРЬ" у своїй апеляційні скарзі.

Скасовуючи вказані судові рішення Верховний Суд зазначив про те, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою вказане спеціальне матеріально-правове регулювання спірних правовідносин та в порушення статті 86 та 210 ГПК України не встановили і не надали оцінки тому, чи відрізняються умови договору №25 від змісту тендерної пропозиції позивача з урахуванням вартості та обсягу додаткових робіт, чи було виконано такі додаткові роботи без зміни/зі зміною ціни договору №25 та або інших його істотних умов, чи було дотримано законодавчий порядок здійснення закупівлі додаткових робіт на суму 1 151 676, 42 грн, зокрема і те, чи відповідає Закону України "Про публічні закупівлі" спрощений порядок укладення договору шляхом обміну листами та не встановили правових наслідків дотримання/недотримання відповідних вимог відповідно до Закону для учасників спірних правовідносин.

Також апелянт вказував на наявність висновку експерта, яким підтверджується виконання робіт, а саме: "…Долученим до матеріалів справи висновком експерта (висновок експерта №0019 від 28.12.2021) встановлено, що усі роботи виконані у повному обсязі, як ті, що виконувалися відповідно до підписаного договору так і ті, що виконані відповідно до листа від 20.07.2019 року вих. №149/3 (акт виконаних робіт за листопад 2019 року), прийняті відповідно до листа 338 від 04.12.2019 р.

Оскільки Комунальна установа "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради не виконало зобов`язання з оплати виконаних додаткових робіт. МП ТОВ "ЯНТАРЬ" звернулось до Господарського суду Запорізької області із позовом…".

Разом з тим, наявність такого висновку не впливає на правильність висновків щодо недійсності укладеного правочину.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що: "… Судом першої інстанції не враховано правовий висновок Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 905/1562/20, згідно з яким колегія суддів зазначила, що на стадії, коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту (п. 47 Постанови).

24 січня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 916/3156/21 (ЄДРСР № 108581452) досліджував питання щодо правової можливості визнання виконаного договору недійсним без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 (провадження №61-16353сво18) зроблено висновок, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. За своєю суттю ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17 Суд відзначив, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання правочинів таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє права на звернення до суду про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову про визнання недійсним договору закінчення (терміну) дії оспорюваного нравочину до моменту подання позову.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України:

- способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним (пункт 2 частини другої статті 16):

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частини перша-третя, п`ята, шоста статті 203);

- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215):

- у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (частини перша, друга статті 216).

При цьому Велика Палата Верховного Суду в постановах від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 висловила правову позицію, що суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін.

У даній справі судові інстанції виходили з того, що на стадії, коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності не є ефективним способом захисту.

В постанові ВС від 24 січня 2023 року по справі № 916/3156/21 зроблено висновки:

« 26. Позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, є належним способом захисту, який передбачений законом.

27. Водночас, вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має визначитися з ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурором подано позов, з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача, зокрема можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, необхідності відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару (робіт, послуг) чи збитки.»

Предметом спірного у цій справі правочину з виконання додаткових робіт є виконання робіт з капітального ремонту фасаду будівлі, які, як було встановлено рішенням суду № 908/2663/22 МП ТОВ "ЯНТАРЬ" виконані в повному обсязі та без будь-яких зауважень прийняті замовником.

Отже, у випадку визнання судом недійсним правочину, у Відповідача 2, фінансування якого забезпечується за рахунок місцевого бюджету, може виникнути зобов`язання перед Відповідачем 2 щодо відшкодування вартості матеріалів/робіт чи повернення виконаного в натурі, що може бути вищим за ціну виконаних додаткових робіт (прокурором даної обставини не здійснено оцінки).

З огяляду на вищевикладене, можливо дійти висновку про недоведеність прокурором ефективності визначеного ним способу захисту; в частині визнання недійсним вже виконаного правочину та не обгрунтовано, яким чином задоволення позову судом відновить порушені інтереси держави на захист яких прокурором був заявлений позов.

Тим паче звертаємо увагу, що рішення Господарського суду Запорізької області на сьогоднішній день не скасоване.

Тобто, задоволення зазначеного позову не призведе до відновлення прав Позивача, які на думку прокуратури є порушеними…" відхиляються як такі, що є помилковими, оскільки обставини вказаних справ не є подібними обставинам справи № 908/1895/23.

При цьому, наведена апелянтом позиція Верховного Суду при вирішенні спору про стягнення з бюджетної установи коштів, сформована без врахування спеціальної норми законодавства - ст. 48 БК України, яка регулює в тому числі господарські взаємовідносини розпорядника бюджетних коштів за відсутності відповідних бюджетних асигнувань.

Саме вказаною статтею чітко наведені як правова природа такого правочину - недійсність, так і його спеціальні наслідки - компенсація іншій особі понесених нею витрат не за рахунок бюджету, а шляхом стягнення з винної особи коштів у вигляді збитків.

Наведене узгоджується також з приписами ч. ч. 2, 3 ст. 216 ЦК України, які, окрім двосторонньої реституції, також передбачають відшкодування збитків винною особою - особливі правові наслідки, передбачені ст. 48 БК України щодо вчиненого правочину за відсутності відповідних бюджетних асигнувань.

Саме у такий спосіб держава убезпечила себе від недобросовісних дій окремих чиновників та суб`єктів господарювання, які усупереч прямої заборони на вчинення правочинів без проведення процедури закупівлі та за відсутності відповідних бюджетних асигнувань намагаються у незаконний спосіб отримати кошти з бюджету, чим призвести до порушення плану формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду (ст. 2 БК України).

Передбачаючи такі недобросовісні дії, держава вищезазначеними нормами фактично перекладає наслідки таких незаконних дій на винних осіб:

- чиновника, який попри прямі заборони законодавства та відповідні бюджетні повноваження зобов`язався сплатити з бюджету кошти, тепер має їх компенсувати відповідному суб`єкту господарювання за власний рахунок;

- суб`єкта господарювання, який знав, що виконує роботи за правочином поза законодавчо передбаченою процедурою та, як наслідок, тепер має чекати компенсацію своїх багатотисячних витрат за рахунок коштів безпосередньо чиновника.

Вказане також узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19. У зазначеному спорі суд касаційної інстанції зазначив, що враховуючи приписи ст. ст. 2, 22, 48 БК України та Закону України "Про публічні закупівлі", комунальний заклад охорони здоров`я, який діє у відносинах із замовлення медичних послуг як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів), є замовником таких послуг в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня, а отже зобов`язання відповідача перед позивачем щодо розрахунку за медичні послуги обмежувались обсягом замовлення за бюджетні кошти.

Аналогічним чином у постанові від 13.03.2023 у справі № 906/86/20 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позову прокурора та визнання недійсним договору про закупівлю, укладеного без бюджетних асигнувань.

Також доводи апеляційної скарги в частині того, що: "… Суд першої інстанції зазначає: "Відповідно, правовим наслідком такого недійсного правочину та ефективним способом захисту безпосередньо інтересів МП ТОВ "ЯНТАРЬ" є позов останнього до ОСОБА_1, як до особи, винної у взятті бюджетних зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань, без проведення відповідної процедури закупівлі щодо відшкодування понесених збитків. "

Однак, вважаємо, що такі висновки суду є помилковими, оскільки ОСОБА_1 є посадовою особою КУ "Запорізький обласний центр молоді", та діяла від імені юридичної особи, а не від себе самостійно, додаткові роботи були виконані саме на користь КУ "Запорізький обласний центр молоді".

І в разі визнання недійсним правочину, по-перше, на сьогоднішній день є набравше законної сили рішення суду про стягнення з КУ "Запорізький обласний центр молоді" на користь ТОВ "ЯНТАРЬ" грошових коштів за виконання додаткових робіт з капітального ремонту фасаду будівлі КУ "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради , по-друге, теоретично МП ТОВ "ЯНТАРЬ" матиме підстави для звернення до суду у зв`язку з відшкодуванням понесених збитків, та Відповідачем в будь-якому разі буде саме КУ "Запорізький обласний центр молоді" на користь ТОВ "ЯНТАРЬ" грошових коштів за виконання додаткових робіт з капітального ремонту фасаду будівлі КУ "Запорізький обласний центр молоді", а не фізична особа ОСОБА_1 .

У розумінні приписів ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодекс України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характер його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.

Аналіз наведених вище положень законодавства свідчить про те, що фізичні та юридичні особи звертаються до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів. Наявність такого порушення входить до предмету доказування та підлягає з`ясуванню компетентним судом. При цьому, таке порушення прав позивача не може бути абстрактним, грунтуватись на припущеннях тощо, а має бути належним чином доведено.

Суд зазначає, що належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Позивач або прокурор при зверненні до суду з позовом повинен сформулювати заявлені вимоги таким чином, щоб вони відповідали ефективному способу захисту права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі N 923/876/16, а також постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі N 338/180/17 від 11.09.2018 у справі N 905/1926/16 від 30.01.2019 у справі N 569/17272/15-ц. від 02.07.2019 у справі N 48/340.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі N 912/1856/16, від 14.06.2019 у справі N 910/6642/18, від 24.12.2019 у справі N 902/377/19, від 28.01.2020 у справі N 905/1513/16.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За приписами 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним: 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами). не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних ді тей.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність па підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, прокурор у справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Також звертаємо увагу, що Формою правочину є спосіб вираження волі його сторін. Правочин вважається таким, то вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Натомість, ані за змістом позову, ані прохальної частини позовної заяви, ані за змістом ухваленого судового рішення не можливо встановити, яку саме дію (лист, протокол тощо) Позивач просить визнати недійсним, як правочин.

Нечіткість та неконкретність вимог Позивача є в данному випадку окремою підставою для відмови в задоволенні позову.

Щодо взяття КУ "Запорізький обласний центр молоді" зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень.

Європейський Суд з прав людини неодноразово в рішеннях зазначав, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.01.2022 у справі № 925/1545/20 посилається на правову позицію про те, що відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання, викладену в постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №910/4926/19, від 30.03.2020 у справі №910/3011/19, від 03.04.2018 у справі №908/1076/17.

Аналогічний правовий висновок наведений в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 925/1547/20 від 24 лютого 2022 року (у справі також досліджувалось питання виконання комунальною установою грошового зобов`язання, що не було передбачено умовами договору, укладеного за результатом проведення публічної закупівлі, а також питання відсутності бюджетного фінансування).

Окрім того, Касаційний господарський суд Верховного Суду прийняв постанову від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18 щодо зв`язку бюджетного фінансування та необхідності дотримання зобов`язань.

Залишаючи без змін оскаржувані судові рішення, КГС ВС погодився із правомірними висновками місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 15 170 000 грн боргу за виконані позивачем підрядні роботи. Крім того, застосувавши відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практику Суду як джерело права, суд касаційної інстанції відхилив посилання скаржника на відсутність бюджетних коштів та зауважив, що ЄСПЛ у рішеннях від 18 жовтня 2005 року у справі "Терем ЛТД, Чечегкін та Оліус проти України" та від 30 листопада 2004 року у справі "Бакалов проти України" зазначив, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання…" відхиляються з огляду на наступне.

Так, апелянтом не враховано позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20. Касаційний господарський суд констатував, що позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності може бути самостійним предметом розгляду у господарському суді, адже заявлення такої вимоги є також належним способом захисту, який передбачений законом.

Окрім того, за іншою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19, тлумачення статті 216 ЦК України свідчить, що слід відмежовувати правові наслідки недійсності правочину і правові наслідки виконання недійсного правочину; до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених в статті 216 ЦК або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Вказане узгоджується з приписами абз. 2 ч. 4 ст. 48 БК України, відповідно до яких вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов`язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов`язань, у судовому порядку.

Враховуючи вищенаведене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2023 у справі №908/1895/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 4 026, 00 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2023 у справі №908/1895/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2023 у справі №908/1895/23 залишити без змін.

Витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 4 026,00 грн покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 26.09.2024.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв


Суд	Центральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	02.04.2024
Оприлюднено	30.09.2024
Номер документу	121893369
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг будівельного підряду

Дроздова С.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 02.04.2024 по справі 908/1895/23ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —908/1895/23

Постанова від 02.04.2024

Постанова
від 02.04.2024 по справі 908/1895/23
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД