Ухвала

від 25.09.2024 по справі 906/970/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"25" вересня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/970/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Кудряшової Ю.В.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вх. № 01-44/2696/24 від 23.09.2024) про забезпечення позову у справі № 906/970/24

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс"

2) ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні позивача - Міністерства фінансів України

про стягнення 1629835,26 грн.,

Без виклику учасників судового процесу.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів 1 080 800,07 грн. заборгованості за тілом кредиту, 85 835,16 грн. заборгованості за процентами та додаткові витрат банку, пов`язані з виконанням кредитного договору, в сумі 463 200,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачами умов кредитного договору №CR 42948182-КД-2 від 13.06.2022 та договору поруки № 42948182-ДП-2/1 від 13.06.2024 в частині повернення кредитних коштів.

23.09.2024 до суду від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшла заява (вх. № 01-44/2696/24 від 23.09.2024) про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить на праві власності відповідачам, а саме:

- квартира трикімнатна, загальною площею 78,3 кв. м, житловою площею 53,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 13277918104; номер об`єкта в РПВН 20860276; власник ОСОБА_1 ;

- закінчений будівництвом об`єкт - комплекс будівель та споруд, загальною площею 7082 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; власник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" (код ЄДРПОУ 42948182).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач зазначив, що відповідач тривалий час не виконує взяті на себе зобов`язання - не здійснює щомісячних погашень кредиту, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість.

Також позивач зазначив у банку відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть припинені недобросовісні дії щодо виконання обов`язків перед кредитором.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні позивача - Міністерство фінансів України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00013480); призначено підготовче засідання.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог заяви про забезпечення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду, зокрема заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно та/або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Під забезпеченням позову у даному випадку необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. При цьому забезпечення позову має бути спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, а оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 910/6804/23, від 18.10.2023 у справі № 922/1864/23).

При цьому, обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Як зазначалося раніше, в заяві про забезпечення позову позивач посилається на те, що відповідач тривалий час не виконує взяті на себе зобов`язання - не здійснює щомісячних погашень кредиту, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість.

Такі доводи заявника ґрунтуються лише на припущеннях останнього. В той же час, заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Проте, суд відзначає, що у даному випадку такі докази позивачем не подані.

Отже, заявник не довів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, обґрунтованості заходів забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, як і не довів вчинення відповідачем дій, направлених на подальше потенційне створення перешкод для виконання рішення суду і наразі таких обставин судом не встановлено.

За викладеного, враховуючи вищезазначені положення чинного законодавства та особливості застосування заходів забезпечення позову, заявником не зазначено достатніх підстав із посиланням на відповідні докази, які б свідчили, що невжиття обраних позивачем заходів забезпечення у вигляді накладення арешту на згадане вище нерухоме майно, ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача за поданим ним позовом, у разі набрання рішенням законної сили.

Посилання позивача на судову практику щодо можливості накладення арешту на (нерухоме) майно в порядку забезпечення позову про стягнення грошових коштів жодним не чином не звільняє його від обов`язку подання суду доказів наявності обставин або дій відповідачів, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, в тому числі і після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вх. № 01-44/2696/24 від 23.09.2024) про забезпечення позову у справі № 906/970/24.

Згідно ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відому у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вх. № 01-44/2696/24 від 23.09.2024) про забезпечення позову у справі № 906/970/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 255 ГПК України.

Ухвала суду підписана: 25.09.2024.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу в Електронний кабінет

2 - представнику АТ КБ "Приватбанк" - адвокату Наконечній А.В. в Електронний кабінет

3 - відповідачу ТОВ "Райки-Агроплюс" в Електронний кабінет

4 - відповідачу-2 ( рек. з повід.)

5 - третій особі в Електронний кабінет