Ухвала

від 24.09.2024 по справі 911/3830/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" вересня 2024 р. Справа № 911/3830/23

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А.,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лионбуд

до Latinwest Ltd.

про розірвання договору та стягнення 56 599,81 євро

за участю представника позивача: Ястремський О.Я. (ордер серії АІ №1663606 від 23.07.2024)

установив:

У загальному позовному провадження Господарського суду Київської області перебуває справа №911/3830/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лионбуд до Latinwest Ltd. про:

- розірвання договору №20.09 від 20.09.2021, укладеного між Latinwest Ltd. та Товариством з обмеженою відповідальністю Лионбуд;

- стягнення з Latinwest Ltd. на користь ТОВ Лионбуд 45 038,00 євро попередньої оплати, 2 554,21 євро 3% річних та 9 007,60 євро пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.07.2024 у справі №911/3830/23, зокрема зобов`язано Latinwest Ltd. здійснити переклад ордера на українську мову та надати суду нотаріально засвідчений переклад вказаного документа, відкладено підготовче засідання на 24.09.2024.

20.09.2024 на електронну адресу Господарського суду Київської області надійшло клопотання від відповідача про приєднання документів та зміну часу розгляду справи у зв`язку із зайнятістю суду в іншій кримінальній справі.

Разом із зазначеним клопотанням відповідачем подано ордер №29/2024 від 18.07.2024 та доручення №1 від 18.07.2024 на підтвердження повноважень представника відповідача адвоката Максима Абрамова на латиській мові з перекладом на українську мову та нотаріальним засвідченням підпису.

Водночас нотаріальні засвідчення підпису подано без перекладу на українську мову, і як наслідок у суду відсутня можливість встановити зміст таких документів.

З огляду на вказане суд дійшов висновку про залишення без розгляду клопотання представника відповідача про приєднання документів та зміну часу розгляду справи у зв`язку із зайнятістю суду в іншій кримінальній справі.

З урахуванням вказаного вище висновку та необхідності встановити зміст нотаріальних засвідчень підпису суд звертає увагу відповідача, що Республіка Латвія є учасником Конвенції, що скасовує вимогу про легалізацію іноземних офіційних документів , укладеної 05.10.1961 в м. Гаага, до якої приєдналась Україна згідно з Законом України «При приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» від 10.01.2002 №2933-ІІІ.

Приписами статей 1, 3, 4 вказаної вище Конвенції, передбачено, що ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави

Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються, зокрема офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Передбачений в частині першій статті 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріплюється з документом, він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.

Однак апостиль може бути складений офіційною мовою органу, що його видає. Типові пункти в апостилі можуть бути викладені також другою мовою.

Заголовок "Apostille" (Convention de la Haye du 5 octobre 1961)" повинен бути викладений французькою мовою.

З огляду на вказане суд зауважує, що відповідач не позбавлений права проставити та надати суду апостиль до ордера №29/2024 від 18.07.2024 та доручення №1 від 18.07.2024 з перекладом на українську мову з метою встановлення змісту нотаріальних засвідчень підпису цих документів.

У підготовче засідання 24.09.2024 представник відповідача не з`явився.

Відповідно до частини 1 статті 177, частини 1 статті 181, частин 2, 5 статті 183 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності, зокрема у випадках: 1) заміни відведеного експерта, перекладача, спеціаліста; 2) невиконання учасником справи вимог ухвали про відкриття провадження у справі у встановлений судом строк, якщо таке невиконання перешкоджає завершенню підготовчого провадження; 3) неподання витребуваних доказів особою, яка не є учасником судового процесу; 4) витребування нових (додаткових) доказів. Підстав для відкладення підготовчого засідання чи оголошення в ньому перерви, які визначені статтею 183 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлено. Згідно частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Оскільки під час підготовчого провадження визначено предмет спору, характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу, зібрано відповідні докази з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а під час підготовчого засідання вирішено питання, зазначені у частині другій статті 182 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи №911/3830/23 до судового розгляду по суті.

Згідно частини 5 статті 13, частин 1, 2 статті 120 Господарського процесуального коедексу України з метою дотримання принципу змагальності сторін при здійсненні судочинства господарський суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не є обов`язковою, або викликає учасників справи в судове засідання, якщо суд визнає їх явку обов`язковою.

Приписами статей 365, 367 Господарського процесуально кодексу України унормовано, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

У разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Водночас, слід враховувати, що ст. 367 Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов`язок суду звертатися у разі необхідності до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави з судовим дорученням з урахуванням обставин конкретної справи та вимог закону.

Так, згідно поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Лионбуд позовної заяви відповідачем є іноземна особа Latinwest Ltd. (Латвія, LV-1007, вул. Даугавривас, буд. 77А).

Республіка Латвія є учасником Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15.11.1965 в м. Гаага, до якої приєдналась Україна згідно з Законом України "Про приєднання України" до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 №2052-ІІІ.

Приписами статей 1, 5, 10 вказаної вище Конвенції, передбачено, що ця Конвенція застосовується у цивільних або комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом:

a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або

b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави.

З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно.

Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.

Якщо запитувана держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права (www.hcch.net), договірна сторона, тобто Республіка Латвія відповідно до статті 10 не заперечує проти свободи надсилання судового документа поштовими каналами безпосередньо адресату в межах Латвійської Республіки (пункт (а) статті 10), якщо документ вручається латиською мовою або супроводжується перекладом на латиську мову та надсилається адресату рекомендованим поштовим листом (з повідомленням про вручення).

З огляду на вказане суд дійшов висновку про повідомлення відповідача Latinwest Ltd (Латвія) про закриття підготовчого провадження та призначення справи №911/3830/23 до судового розгляду по суті шляхом направлення ухвали від 24.09.2024 у справі №911/3830/23 українською мовою на латиську мову на адресу місцезнаходження відповідача безпосередньо поштою, відповідно до (пункту (а) статті 10 Конвенції.

В розрізі вказаного вище висновку судом враховано, що згідно викладеної у постанові Верховного Суду від 29.04.2022 у справі №905/830/21 правової позиції суд має право обрати канал вручення документів з урахуванням вимог Конвенції. Основний та альтернативні канали є рівнозначними, тому суд з урахуванням принципу пропорційності (конкретних обставин справи) має обирати відповідний канал вручення документів.

Водночас згідно зі ч. 1 ст. 131, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 132, п. 1 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Суд пропонує учасникам справи подавати письмові пояснення та всі наявні документи на підтвердження їх правової позиції з метою розгляду справи в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі Електронний суд, поштою або дистанційними засобами зв`язку.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 197 Господарського суду Київської області учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

До того ж суд звертає увагу відповідача, що відповідно до пункту 49 розділу 3 положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний суд».

Керуючись статтями 120, 170, 183, 234, 235, 365, 367, Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив :

1. Залишити без розгляду клопотання відповідача про приєднання документів та зміну часу розгляду справи у зв`язку із зайнятістю суду в іншій кримінальній справі.

2. Закрити підготовче провадження у справі №911/3830/23.

3. Призначити справу №911/3830/23 до судового розгляду по суті на 29.10.2024 о 14:30, що відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри 16/108.

4. Викликати представників позивача та відповідача в судове засідання.

5. Зобов`язати позивача здійснити переклад ухвали Господарського суду Київської області від 24.09.2024 у справі №911/3830/23 на латиську мову та надати суду нотаріально засвідчений переклад вказаної ухвали у трьох примірниках.

6. Попередити позивача про наслідки, передбачені статті 131, 132 Господарського процесуального кодексу України, у випадку невиконання вимог суду та процесуальних обов`язків.

7. Зобов`язати учасників справи повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи.

8. Повідомити учасників справи про можливість:

- надавати суду всі необхідні документи (заяви, пояснення, клопотання тощо) в електронному вигляді, із застосуванням електронного цифрового підпису, на електронну адресу суду, у тому числі через на електронну адресу суду через особистий кабінет в системі Електронний суд, поштою або дистанційними засобами зв`язку;

- отримати інформацію в справі, що розглядається, на вебсторінці офіційного вебпорталу судової влади у мережі Інтернет за адресою: ko.arbitr.gov.ua/sud5012/.

Ухвала підписана 26.09.2024, набирає законної сили негайно після її проголошення суддею відповідно до частини 1 статті 235 Господарського процесуального кодексу України та та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повної ухвали відповідно до частини 1 статті 255, частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.А. Ярема