Ухвала

від 25.09.2024 по справі 912/2187/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25 вересня 2024 рокум. Кропивницький Справа № 912/2187/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М.К., розглянувши заяву про забезпечення позову, подану у межах справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наноекспо+»

до Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

про стягнення 4985762,88 грн,

за участі:

- секретаря судового засідання Рудченко І.О.,

- представника позивача Капустіної О.Г.,

у с т а н о в и в:

06.09.2024 ТОВ «Наноекспо+» звернулося до суду у межах цієї справи із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківський рахунок ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» у межах суми стягнення 4985762,88 грн.

У якості обґрунтування заяви ТОВ «Наноекспо+» зазначило, що:

- за наслідками укладеного договору поставки № 601 від 05.12.2023 воно поставило ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» у грудні 2023 року товар за відповідними видатковими накладними на загальну суму 5050123,98 грн; у свою чергу, ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» перерахувало лише 100000 грн, у зв`язку з чим заборгувало 4985762,88 грн;

- з часу поставки ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» власні зобов`язання не виконує та ухиляється від спілкування стосовно оплати;

- тривалість невиконання договірного зобов`язання вказує на можливе ухилення ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» від виконання рішення суду у майбутньому, що обмежить права ТОВ «Наноекспо+» на стягнення заборгованості.

Ухвалою від 09.09.2024 суд прийняв заяву до розгляду та призначив розгляд у першому судовому засіданні у межах підготовчого провадження. Безпосередньо у засідання представник ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не прибув, а тому заяву суд розглянув без його участі. При цьому ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» письмових заперечень стосовно заяви не подало.

Розглянувши подану заяву суд уважає, що вона не підлягає задоволенню з наявних на те підстав.

Так, у межах справи суд вирішує спір стосовно стягнення з ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ТОВ «Наноекспо+» заборгованості по договору поставки № 601 від 05.12.2023 у сумі 4985762,88 грн. За твердженнями ТОВ «Наноекспо+» воно виконало взяті на себе зобов`язання, поставило ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» товар на суму 5050123,98 грн, проте останнє у мовному обсязі не розрахувалося, сплативши лише 100000 грн.

Стаття 136 ГПК України встановлює, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У свою чергу, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на грошові кошти, що належать сплаті.

У пункті 20 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 916/1040/18 Суд надав правові висновки стосовно застосування наведених правових норм та вказав, що:

- у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу,

- достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову,

- умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову,

- обранням належного, відповідно до предмета позову, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

У пункті 6 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.11.2020 у справі № 910/7596/20 Суд доповнив вказані правові висновки стосовно застосування наведених правових норм та вказав, що:

- заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами,

- співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії,

- заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи,

- під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Поряд з цим, у пункті 19 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.05.2019 у справі № 923/65/19 Суд стосовно застосування положень статей 136 та 137 ГПК України прийшов до висновку, що у випадку звернення до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, немає взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як «достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду», а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як «достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду».

З викладених правових положень та висновків Верховного Суду щодо їх застосування суд висновує, що головним при застосуванні заходів забезпечення майнового позову є:

- припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- воно (припущення) повинне ґрунтуватися на фактичних обставинах самої справи, підставності заявлених вимог у контексті відсутності сумнівів у їх обґрунтованості та правомірності,

- самі заходи повинні знаходитися у зв`язку з предметом позову та не замінювати його.

У зв`язку з цим, Позивач, з огляду на положення статті частини 1 статті 74 ГПК України, повинен довести припущення, що невжиття арешту на грошові кошти може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Проте, ані у заяві, ані у документах, наявних у справі, відсутні підтвердження вчинення ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» дій, які б свідчили про ухилення від виконання судового рішення стосовно сплати грошових коштів. Недоведеність таких дій вказує і на недоведеність його сумнівів у відповідному ухиленні.

Відтак, ТОВ «Наноекспо+» не довело належними доказами власні припущення, що невжиття арешту на грошові кошти може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду по стягненню заборгованості.

За таких обставин заява є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Судовими витратами у справі при вирішенні поданої заяви є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжної інструкції № 441 від 05.09.2024 у сумі 1514 грн, які у відповідності до приписів статті 129 ГПК України відноситься на нього.

На підставі викладеного та керуючись статтями 136-140 ГПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її прийняття та підлягає оскарженню в апеляційному порядку у відповідності до положень пункту 4 частини 1 статті 255 та статті 256 ГПК України.

Повну ухвалу суд склав 26.09.2024

Суддя М.К. Закурін

Копії ухвали направити в електронній формі до електронних кабінетів ТОВ "Наноекспо+" та ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".