Рішення

від 09.09.2024 по справі 915/425/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року Справа № 915/425/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

представника позивача: Рильцової Є.Ю. (поза межами суду),

представника відповідача: Сіренка О.В. (поза межами суду),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг,

до відповідача: Національного природного парку Білобережжя Святослава,

про: стягнення заборгованості у розмірі 15078,31 грн.

Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог б/н від 25.06.2024 (вх.№7546/24 від 25.06.2024): стягнення заборгованості у розмірі 4580,12 грн, -

в с т а н о в и в:

16.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 16.04.2024 (вх.№4598/24) в електронному вигляді, в якій просить суд стягнути з Національного природного парку Білобережжя Святослава заборгованість за Договором №13-2316/22-БО-Т постачання природного газу від 27.12.2022 у загальному розмірі 15078,31 грн, з якої: 11434,43 грн основний борг, 3397,61 грн пеня, 38,45 грн збитки від інфляції та 207,82 грн - 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання щодо оплати за переданий газ у січні - березні 2023 року. Відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору. Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за Договором (з урахуванням проведених відповідачем часткових оплат на загальну суму 24632,18 грн) складає 11434,43 грн, детальний розрахунок якого викладено у додатку до цього позову. Внаслідок чого позивачем у відповідні періоди прострочень здійснено нарахування пені у відповідності до п.7.2 Договору, 3% річних та збитки від інфляції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 - справу №915/425/24 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 20.05.2024.

20.05.2024 суд ухвалив призначити підготовче засідання на 26.06.2024.

11.06.2024 від відповідача на адресу суду надійшли клопотання про прийняття судом відзиву після строку встановленого судом через поважну причину та поновлення пропущеного строку для подання відзиву б/н від 07.06.2024 (вх.№6914/24), а також відзив на позовну заяву б/н від 07.06.2024 (вх.№6913/24), в якому відповідач виклав свої заперечення на позовні вимоги та просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

25.06.2024 від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог б/н від 25.06.2024 (вх.№7546/24) в електронному вигляді, в якій зазначив, що відповідачем 21.12.2023 було повністю сплачено основний борг за поставками лютого, березня 2023 року за Договором №13-2316/22-БО-Т постачання природного газу від 27.12.2022, у зв`язку з чим вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог та просить суд стягнути з Національного природного парку Білобережжя Святослава заборгованість за Договором №13-2316/22-БО-Т постачання природного газу від 27.12.2022 у загальному розмірі 4580,12 грн, з якої: 4097,80 грн пеня, 170,19 грн збитки від інфляції та 312,13 грн - 3% річних.

Відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України, позивач скористався своїм правом зменшити розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 25.06.2024 (вх.№7546/24 від 25.06.2024).

Крім того, 25.06.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив б/н від 25.06.2024 (вх.№7548/24) в електронному вигляді, в якій він виклав свої заперечення на доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та просить суд позовні вимоги про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

26.06.2024 суд у підготовчому засіданні оголосив перерву до 24.07.2024.

15.07.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання щодо зменшення розміру заявленої до стягнення пені б/н від 09.07.2024 (вх.№8525/24), в якому просить задовольнити частково позовні вимоги про стягнення боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних за неналежне виконання зобов`язання у загальній сумі 15078,31 грн. Відповідач просить суд стягнути на користь позивача заборгованість у загальній сумі 586,03 грн, а саме: 10% від суми стягуваної позивачем пені (339,76 грн), а суму боргу за інфляційне збільшення (38,45 грн) та 3% річних (207,82 грн) залишити в силі, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 24.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2024.

Представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог б/н від 25.06.2024.

Представником відповідача підтримано доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та у клопотанні щодо зменшення розміру заявленої до стягнення пені б/н від 09.07.2024.

У судовому засіданні 09.09.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

27.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (надалі - постачальник, позивач у справі) та Національним природнім парком Білобережжя Святослава (надалі - споживач, відповідач у справі) укладено Договір №13-2316/22-БО-Т постачання природного газу (надалі - Договір), відповідно до п.1.1., якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 Газове паливо (природній газ), а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Відповідно до п.п.1.2., 1.3. Договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем для своїх власних потреб. За цим Договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

Постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з січня 2023 року по березень 2023 року (включно), в кількості 1,100 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях (далі також розрахункові періоди) (тис.куб.м) та замовлений обсяг, тис.куб.м: у січні 2023 року - 0,400 тис.куб.м; у лютому 2023 році - 0,400 тис.куб.м.; у березні 2023 року - 0,300 тис.куб.м. Всього - 1,100 тис.куб.м.

В будь-якому випадку, обсяг визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п.3.5 цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу (п.п.2.1., 2.4. Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природній газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: Ціна природного газу за 1000куб.м. газу без ПДВ - 13658,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб.м з ПДВ - 16390,0 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ 163,89 грн за 1000куб.м. Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16553,89 грн.

Згідно п.4.3. Договору загальна вартість цього Договору на дату укладення становить 15174,40 грн, крім того ПДВ - 3034,88 грн, разом з ПДВ - 18209,28 грн.

Даний Договір набирає чинності з 01 січня і діє в частині поставки газу до 31 березня 2023 року (включно), а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п.13.1. Договору).

У відповідності до п.3.5. Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до пп.3.5.2. п.3.5. Договору на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника.

Згідно пп.3.5.3., 3.5.4. п.3.5. Договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до п.п.3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого природного газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.

Так, на виконання п.п.3.5.2. п.3.5. Договору позивачем на електронну пошту відповідача, зазначену у Договорі, направлялись примірники Актів приймання-передачі природного газу за січень-березень 2023 року, підписані уповноваженим представником позивача та скріплені печаткою підприємства на загальну суму 36066,61 грн, а саме: б/н від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 19662,20 грн; б/н від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 12984,71 грн; б/н від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 3419,70 грн.

Позивач зазначає у позові, що станом на дату складання позовної заяви, відповідач не повернув позивачу вказані підписані Акти приймання-передачі природного газу. В той же час, вмотивованої відповіді-відмови від підписання актів у письмовій формі на виконання вимог п.п.3.5.3. та 3.5.4. п.3.5. Договору на адресу позивача не надходила.

Відповідно довідки Акціонерного товариства Державний ощадний банк України №16/2-09/62569/2023 від 29.09.2023 відповідачем проведено часткові оплати в загальній сумі 24632,18 грн як оплата за спірні поставки природного газу за Договором.

Платіжні документи містять посилання на Договір. Згідно з усталеною судовою практикою, схвалення правочину може відбутись також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (у розглядуваному випадку - здійснення часткової оплати за спожитий природний газ)

Тобто, станом на дату подання позову, за відповідачем рахувався борг за поставлений природній газ за спірний період у розмірі 11434,43 грн.

Під час розгляду справи судом було встановлено та підтверджено позивачем, що відповідачем 21.12.2023 було повністю сплачено основний борг за поставками лютого, березня 2023 року за Договором №13-2316/22-БО-Т від 27.12.2022, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із заявою б/н від 25.06.2024 про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Національного природного парку Білобережжя Святослава за несвоєчасну оплату природного газу по Договору №13-2316/22-БО-Т від 27.12.2022 стягнути з відповідача 4097,80 грн пені, 170,19 грн збитків від інфляції та 312,13 грн - 3% річних.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст.11 ЦК України є, зокрема, договори.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.691, ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення стороною зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.2 ст.193 ГК України, ст.611 ЦК України). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6. ст.231 ГК України).

Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено господарським судом, відповідач несвоєчасно виконав зобов`язання з оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача, станом 20.12.2023, існував борг в розмірі 11434,34 грн, який сплачений ним 21.12.2023.

Щодо вимог позивача про стягнення збитків від інфляції та 3% річних, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, якщо договором не встановлений інший розмір процентів.

Укладеним між сторонами Договором передбачено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п.5.1 та/або строків оплати за п.8.4 цього Договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п.7.2. Договору).

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України та п.7.2. Договору позивач просить стягнути з відповідача 170,19 грн збитків від інфляції за період з квітня по листопад 2023 року та 312,13 грн - 3% річних за період з 16.03.2023 по 20.12.2023 (включно).

Перевіривши розрахунки збитків від інфляції та 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення пені, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.2. Договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п.5.1 та/або строків оплати за п.8.4 цього Договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 4097,80 грн за період з 16.03.2023 по 15.11.2023 (включно).

Відповідачем такі розрахунки не спростовані та не заперечені.

Судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що такий розрахунок є арифметично та методологічно вірним.

Відповідачем у порядку ч.3 ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України заявлено клопотання б/н від 09.07.2024 (вх.№8525/24 від 15.07.2024) про зменшення розміру пені до 10% - до 339,76 грн.

Звертаючись з вказаним клопотанням відповідач зазначає, що майже 98,5% території Парку знаходиться в окупації з 24.02.2022 відповідно до чинного законодавства України. Місто Очаків де розташоване офісне приміщення відповідача (куди поставляє з 2022 року по теперішній час природній газ ТОВ ГК Нафтогаз Трейдинг) знаходиться з грудня 2022 року в зоні активних бойових дій.

09.01.2023 вищезазначене приміщення Парку зазнало потужного обстрілу з боку збройних сил рф та знаходиться частково в аварійному стані (кримінальне провадження внесено до ЕРДР 10.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення за ч.1 ст.438 КК України). Парк не має юридичної служби та коштів з державного бюджету на оплату юридичних послуг. Відповідач вказує, що Національний природний парк Білобережжя Святослава створений на підставі Указу Президента України №1056/2009 від 16.12.2009 Про створення національного природного парку Білобережжя Святослава як бюджетна природоохоронна, рекреаційна, наукова, неприбуткова установа та віднесена до сфери управління Міндовкілля.

Парк фінансується з державного бюджету України, розпорядником бюджетних коштів вищого рівня є Міндовкілля.

Парк є найбільшим морським об`єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення керування, яким здійснюється спеціальною адміністрацією до складу земель якого на підставі постійного користування входить 25000 га земель акваторії Чорного моря, Дніпро-Бузького Лиману, Ягорлицької затоки, крім того 3587,74 га земель Кінбурнського півострова також закріплені за Парком на праві постійного користування та 6260,41 га включено до складу Парку без вилучення, 375 га озера Солонець-Тузли (Коблевської ОТГ) також входить до складу земель Парку без вилучення. В рамках досудового розслідування кримінального провадження №42022152020000040 внесеного до ЄРДР від 09.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.438 КК України Парк отримав статус потерпілого (представники потерпілого: директор В.Коваль та О.Сіренко), на підставі постанови процесуального прокурора вище зазначеного кримінального провадження працівники Парку залучені як експерти для встановлення розміру збитків та шкоди, що завдані збройними силами рф потерпілому Парку (попередній розрахунок складає більше одного мільярда доларів США). Працівники парку приймали участь у локалізації, гасінні, документуванні (робота продовжується) пожеж від збройних сил рф на території Парку за період з 15.03.2022 - 01.09.2022 та станом на 10.07.2024 на підставі клопотання судового експерта в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42022152020000040 внесено до ЄРДР від 09.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.438 КК України повинні надати на адресу останнього: Акти обстеження території (місця вчинення правопорушення); протоколи огляду місць подій; протоколи допиту свідків (саме працівників Парку); надати план-схему (картографічні матеріали) з умовними позначенням місця та площі ураження пожежею в межах Національного природного парку Білобережжя Святослава.

На підставі наказу Міндовкілля №728 від 20.06.2024 Про визначення підприємств, установ і організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період Парк визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

У зв`язку із наведеним виконанням завдань за призначенням, існує потреба закупівлі відповідних товарів, робіт та послуг, що враховуючи ситуацію, яка склалась у державі України, безумовно має пріоритетне значення та має бути враховано судом. Крім того, відповідач звертає увагу суду про відсутність доказів понесення позивачем чи іншими учасниками господарських відносин негативних наслідків (збитків) внаслідок порушення відповідачем договірних зобов`язань у спірних правовідносинах.

Відповідач вважає, єдиними збитками, заподіяними позивачу внаслідок прострочення оплати за отриманий газ, є лише збитки від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів, позовні вимоги про стягнення яких також заявлені у даній справі та повинні задоволенні судом у повному обсязі. Також грошові кошти, які поніс позивач внаслідок інфляційних процесів у державі за період наявності заборгованості, відшкодовуються шляхом стягнення 3% річних.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.

Таким чином, законом надано право суду зменшити неустойку, яка є надмірною порівняно з наслідками порушення грошового зобов`язання, що спрямовано на встановлення балансу між мірою відповідальності і дійсного (а не можливого) збитку, що завданий правопорушенням, а також проти зловживання правом.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язань, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до приписів ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно частин 2, 3 ст.13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Так, зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення неустойки є правом суду, розмір такого зменшення ґрунтується на обставинах справи, встановлених судом при дослідженні поданих сторонами доказів, тому саме суд на власний розсуд вирішує питання про наявність в даному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 15.03.2019 у справі №910/3652/18 зазначив, що вирішення питання зменшення належних до сплати штрафних санкцій перебуває в межах дискреційних повноважень господарських судів.

Господарський суд здійснивши оцінку ступеня вини відповідача в простроченні виконання зобов`язання за спірним договором, взявши до уваги невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення, прийнявши до уваги, що жодних доказів понесення позивачем збитків внаслідок несвоєчасної оплати отриманих відповідачем послуг суду не надано та взявши до увагу соціальну та екологічну значимість відповідача у військовий час, прийшов до висновку, що стягнення усієї нарахованої позивачем суми неустойки, вочевидь не відповідає критерію співмірності.

Отже, враховуючи інтереси обох сторін, суд вважає за можливе зменшити розмір належної до стягнення пені на 90%, тобто до 409,78 грн.

Також, на думку суду, стягнення з відповідача на користь позивача 170,19 грн збитків від інфляції та 312,13 грн - 3% річних, а також певної суми пені у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки пов`язані з порушенням відповідачем умов спірного договору, а застосоване судом зменшення неустойки не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки. Стягнення ж з відповідача неустойки у повному обсязі, на думку суду, не є співмірними з можливими негативними наслідками від порушення останнім зобов`язань.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, однак без урахування зменшення судом суми штрафних санкцій.

У зв`язку з перебуванням головуючого у даній справі судді Мавродієвої М.В. у відпустці, повний текст судового рішення підписано 23.09.2024.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Національного природного парку Білобережжя Святослава на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг 409,78 грн пені, 170,19 грн збитків від інфляції, 312,13 грн - 3% річних та 735,93 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 23.09.2024 року.

Суддя М.В. Мавродієва