Рішення

від 12.09.2024 по справі 916/1530/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1530/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

секретар судового засідання Кафланова А.С.

розглянувши справу № 916/1530/24 за правилами загального позовного провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України /ЄДРПОУ 40121452, адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта-ДК /ЄДРПОУ 40801245, адреса 65029, м. Одеса, вул. Дюківська, 5, нежиле приміщення 13Н/

про стягнення заборгованості у розмірі 1 030 58,46 грн

та

зустрічною позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта-ДК /ЄДРПОУ 40801245, адреса 65029, м. Одеса, вул. Дюківська, 5, нежиле приміщення 13Н/

до відповідача за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України /ЄДРПОУ 40121452, адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1/

про зобов`язання здійснити певні дії

за участі представників сторін:

від позивача за первісним позовом /відповідач за зустрічним позовом/: адвокат Рильцова Є.Ю. на підставі довіреності № 29/12-2023/15 від 29.12.2023;

від відповідача за первісним позовом /позивач за зустрічним позовом/: адвокат Юциков Є.С. на підставі ордеру ВН № 1359417 від 29.04.2024.

ВСТАНОВИВ:

08.04.2024 товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 1565/24/ до товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта-ДК про стягнення заборгованості у розмірі 1 030 158,46 грн, з яких:

- 676 004,94 грн борг за спожитий природний газ у період з 05.11.2021 по 30.11.2021;

- 84 504,60 грн пеня;

- 42 702,82 грн 3 % річних;

- 226 946,10 грн інфляція.

Позов обґрунтовано включенням відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 11, 96, 509, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 714 ЦК України, ст.ст. 20, 173-175, 193, 222, 230, 265 ГК України, Закону України Про ринок природного газу.

Ухвалою суду від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1530/24; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

30.04.2024 відповідачем у системі «Електронний суд» сформовано відзив /вх. № 17649/24/, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що за природний газ, що постачався йому у листопаді 2021 року за укладеним з ТОВ "ГК "Нафтогаз України" Договором, він сплатив Позивачу вартість спожитого газу, за граничною ціною, встановленою для побутових споживачів - на рівні 7,96 грн. за 1 куб. метр, відповідно до пункту 41-7 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102). Відповідач вказує, що не веде господарську діяльність з виробництва теплової енергії у розумінні Закону "Про теплопостачання", автономна котельня призначена для обслуговування мешканців багатоквартирних будинків, які знаходяться в управлінні відповідача, а відповідач лише представляє спільні інтереси мешканців у договірних відносинах з ТОВ "ГК "Нафтогаз України". Відповідач є управителем багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, м. Одеса, вул. Дюківська, 5 та у договірних відносинах з ТОВ "ГК "Нафтогаз України" лише представляє спільні інтереси співвласників даних багатоквартирного будинку для забезпечення опаленням їх приміщень.

Відповідач зауважує, що у зв`язку із набранням чинності Законом 2479-ІХ він направив на адресу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» лист від 11.11.2022 № 11.11-01 з проханням здійснити списання кредиторської заборгованості відповідно до вимог Закону 2479-ІХ. У відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за спожитий природний газ згідно типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Відповідач вказує, що оскільки за природний газ, спожитий у листопаді 2021 року він сплатив у строки, передбачені Договором, та не має заборгованості перед позивачем, відповідач не визнає повністю вимоги розивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційного збільшення.

Також 30.04.2024 відповідачем у системі «Електронний суд» сформовано зустрічну позовну заяву /вх. № 1978/24/, в якій ТОВ Бона Віта-ДК просить зобов`язати ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України здійснити списання кредиторської заборгованості за природний газ, спожитий у листопаді 2021 року з ресурсу постачальника "останньої надії" в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ Бона Віта-ДК посилається на те ухилення ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України від виконання зобов`язання, яке виникло безпосередньо із Закону 2479-ІХ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».

02.05.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 17947/24/, в якій ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України, в якій позивач наголошує на задоволенні позовних вимог.

Позивач вказує, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не має права самостійно включати споживачів до реєстру постачальника «останньої надії» та укладати з ними договори з власної ініціативи чи з ініціативи споживачів. У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 05.11.2021 по 30.11.2021 (спірний період) автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу. На інформаційній платформі Оператора ГТС відповідача віднесено до категорії виробників теплової енергії (теплогенеруюча організація/ТКЕ). Позивач вказує, що у нього відсутні правові підстави для здійснення перерахунку вартості спожитого газу, оскільки такі дії стосуються насамперед виконання сторонами договірних зобов`язань за укладеним між ними господарським договором.

В зв`язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до умов Договору (п.4.4.) та не розрахувався за поставлений природний газ, позивач правомірно нарахував пеню, 3% річних, інфляційні, у зазначених у позовній заяві розмірах, відповідно до умов Договору та положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, які спростовують вищевикладене, відповідачем суду надано не було.

Ухвалою суду від 06.05.2024 прийнято зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта-ДК /вх. № 1978/24 від 30.04.2024/; об`єднано первісний позов ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України разом із зустрічним позовом ТОВ Бона Віта-ДК в одне провадження в рамках справи № 916/1530/24; постановлено справу № 916/1530/24 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.05.2024 о 12:00 год.

10.05.2024 на адресу суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву /вх. № 18930/24/, в якому відповідач за зустрічним позовом просить відмовити у задоволенні вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач за зустрічним позовом вказує, що у Постачальника відсутні правові підстави для здійснення перерахунку вартості спожитого газу та списання кредиторської заборгованості за природний газ спожитий у листопаді 2021 року в обсязі що перевищує вартість природного газу придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних, оскільки такі дії не відповідають нормативно-правовим актам, які регулюють діяльність постачальника «останньої надії».

17.05.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 19887/24/, якій позивач за зустрічним позовом просить задовольнити зустрічні вимоги. ТОВ Бона Віта-ДК вказує, що з метою встановлення граничної ціни для даної категорії споживачів у жовтні-листопаді 2021 року, в зв`язку з багаточисельними зверненнями ОСББ, Кооперативів та управителів житла, Верховною Радою України було прийнято Закон № 2479-ІХ, який набрав чинності 19.08.2022.

Так, відповідно до абзацу 3 статті 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2479-ІХ, непогашена на день набрання чинності цим Законом кредиторська заборгованість об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку або іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/ або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, за природний газ, спожитий у жовтні - листопаді 2021 року з ресурсу постачальника "останньої надії", підлягає списанню в обліку такого постачальника з дня набрання чинності цим Законом в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.

ТОВ Бона Віта-ДК вважає, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України» уникає здійснення господарського зобов`язання, яке виникає безпосередньо із Закону № 2479-ІХ та ще й просить суд стягнути з ТОВ «Бона Віта-ДК» заборгованість, яка повинна бути списана відповідно до вимог Закону № 2479-ІХ.

17.05.2024 на адресу суду надійшли заперечення ТОВ Бона Віта-ДК /вх. № 19891/24/, в яких товариство зауважує, що з метою встановлення граничної ціни для даної категорії споживачів у жовтні-листопаді 2021 року, в зв`язку з багаточисельними зверненнями ОСББ, Кооперативів та управителів житла, Верховною Радою України було прийнято Закон № 2479-ІХ, який набрав чинності 19.08.2022. Оскільки відповідач в листопаді 2021 року, відповідно до наданих Позивачем документів, спожив природного газу у обсязі 21 643,00 тис. куб.м. та сплатив на рахунок ТОВ «ГК «Нафтогаз України» за даний період 172 278,28 грн., тобто виходячи із ціни 7,96 грн. за 1 куб. метр. Таким чином, у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за спожитий природний газ згідно типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії».

20.05.2024 на адресу суду надійшла заява позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 20053/24/ у справі № 916/1530/24.

Ухвалою суду від 20.05.2024 постановлено здійснити проведення судового засідання 29.05.2024 о 12:00 в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua).

У підготовчому засіданні 29.05.2024 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11.06.2024 на 12:30 год. в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua) з представником позивача.

У підготовчому засіданні 11.06.2024 судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/1530/24 до судового розгляду по суті; судове засідання по суті призначено на 25.06.2024 о 09:45 год.

25.06.2024 о 09:45 год судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 25.06.2024 призначено судове засідання для розгляду справи 916/1530/24 по суті на 12.09.2024 о 12:30 год.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав первісний позов та просив задовольнити первісні вимоги у повному обсязі, заперечував проти задоволення зустрічних позовних вимог.

Представник відповідача за первісним позовом заперечував проти задоволення первісного позову у повному обсязі, просив задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених первісних позовних вимог та наявність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (позивач, постачальник, постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року №917-р товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

За змістом статті 1 Закону України "Про ринок природного газу":

- оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);

- споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого відповідачем у спірний період автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується:

- листом Оператора ГТС від 21.03.2024 № ТОВВИХ-24-4494;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10).

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 року, договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Згідно з п. 3.1 Договору постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з п.3.3 Договору період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Відповідно до підпункту 4.2. розділу IV Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3. Договору).

Згідно з пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 Договору, Споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому Сторонами в цьому Договорі; відмови Споживача надати представнику Постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало Постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника (п. 8.2 Договору).

Відповідно до п.11.1 Договору, договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу у період 05.11.2021 по 31.11.2021 позивач поставив відповідачу природний газ в обсязі 21 643,00 куб.м. на загальну суму 848 283,22 грн (з урахуванням вартості транспортування).

Судом встановлено, що відповідач 31.01.2022 відповідно до платіжного доручення № 2518 сплатив на користь позивача грошові кошти у розмірі 172 278,28 грн з призначенням платежу: «оплата за природний газ з розрахунку 7,96 грн».

Позивач за первісним позовом вказує, що відповідачем здійснено лише часткову оплату заборгованості за спірний період, у зв`язку із чим наявна заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 676 004,94 грн /848 283,22 грн - 172 278,28 грн/, що стало підставою для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (пункт 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Господарський суд вважає, що за змістом та правовою природою укладений між сторонами у даній справі Договір є договором енергопостачання і підпадає під регулювання статей 655-697, 712, 714 Цивільного кодексу України, статей 264-271 Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу газотранспортних систем, Кодексу газорозподільних систем, Правил постачання природного газу та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 1, 3 статті 275 Господарського кодексу України, передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

За приписами частини 6 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до частин 2, 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

За визначенням, зазначеним у статті 1 Закону України "Про теплопостачання", виробництво теплової енергії - це господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, є Господарський кодекс України.

Стаття 55 Господарського кодексу України відносить до суб`єктів господарювання осіб, які здійснюють господарську діяльність.

Під господарською діяльністю за визначенням, передбаченим у статті 3 Господарського кодексу України, розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. При цьому зазначається, що діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дюківська, 5 від 27 січня 2021 року, ТОВ «Бона Віта-ДК» обрано управителем даного багатоквартирного будинку.

На підставі вказаного рішення між ТОВ «Бона Віта-ДК» та співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дюківська, 5 укладено типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 27 січня 2021 року.

Відповідно до акту від 03 жовтня 2016 року зазначений будинок було передано в експлуатацію ТОВ «Бона Віта-ДК» разом з автономною даховою котельнею для забезпечення опалення та гарячого водопостачання мешканцям даного будинку.

Таким чином, ТОВ «Бона Віта-ДК» є управителем багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, м. Одеса, вул. Дюківська, 5 та у договірних відносинах з ТОВ "ГК "Нафтогаз України" лише представляє спільні інтереси співвласників даних багатоквартирного будинку для забезпечення опаленням їх приміщень.

Отже суд приходить до висновку, що теплова енергія, в яку перетворює природний газ дахова котельня у будинку, розташованому за адресою: м. Одеса, м. Одеса, вул. Дюківська, 5, призначена не для реалізації, а виключно для забезпечення потреб мешканців багатоквартирних будинків в опаленні житлових приміщень та гарячій воді. Тобто, ТОВ «Бона Віта-ДК» фактично задовольняє зазначені потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України (постачальником "останньої надії" за Договором) виступає колективним споживачем природного газу для потреб та в інтересах співвласників багатоквартирного будинку.

Аналіз зазначених норм чинного законодавства та встановлені у справі обставини свідчать, що за метою придбання природного газу та характером діяльності ТОВ «Бона Віта-ДК» прирівнюється до побутового споживача, визначення якому встановлено у пункті 23 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", а саме, побутовий споживач - це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 №329-VIII (зі змінами) захищені споживачі побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної системи.

Відповідно до постанови КМУ № 1102 від 25.10.2021 «Про внесення змін до Постанов КМУ від 30.09.2015 №809 і від 09.12.2020 №1236» переможець конкурсу погоджується, що він як постачальник «останньої надії» буде здійснювати постачання природного газу з 01 жовтня по 30 листопада 2021 для побутових споживачів за ціною, що не може перевищувати 7,96 гривні за 1 куб.м. з урахуванням податку на додану вартість.

19.08.2022 набрав чинності Закон України від 29.07.2022 №2479-ІХ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування». Вказаний Закон визначає особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування.

При цьому, абзацом 3 п. 1 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закон України від 29.07.2022 №2479-ІХ, визначено, що непогашена на день набрання чинності цим Законом кредиторська заборгованість об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку або іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, за природний газ, спожитий у жовтні - листопаді 2021 року з ресурсу постачальника "останньої надії", підлягає списанню в обліку такого постачальника з дня набрання чинності цим Законом в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.

Враховуючи вищенаведені приписи вказаного Закону, господарський суд доходить висновку, що заборгованість ТОВ «Бона Віта-ДК» за спожитий у листопаді 2021 року природний газ в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних, має бути списана. Оскільки як установлено, ТОВ «Бона Віта-ДК» є уповноваженою від співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, м. Одеса, вул. Дюківська, 5, на підставі договору особою, що забезпечувала мешканців будинку тепловою енергією з дахової котельні, та що споживала природній газ за вказаною адресою, для забезпечення потреб побутових споживачів мешканців.

Згідно даних інформаційної платформи ТОВ „Оператор газотранспортної системи України відповідачем протягом періоду з 05.11.2021 по 31.11.2021 було спожито природний газ в обсязі 21 643,00 куб.м.

Таким чином, вартість спожитого природного газу із урахуванням вимог Закону №2479-ІХ не має перевищувати 160 591,06 грн. (21 643,00 м. куб. * 7,42 грн. за 1 кум. метр).

31.01.2022 ТОВ «Бона Віта-ДК» перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 172 278,28 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2518.

Враховуючи сплату ТОВ «Бона Віта-ДК» на рахунок ТОВ «ГК «Нафтогаз України» грошових коштів у розмірі, достатньому як для оплати вартості спожитого природного газу, так і для оплати послуг транспортування природного газу, господарський суд доходить висновку, що будь-яка інша заборгованість ТОВ «Бона Віта-ДК» перед позивачем за спірний період згідно з вимогами Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 29.07.2022 №2479-ІХ має бути списана.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги ТОВ «Бона Віта-ДК» підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Також суд відмовляє у задоволенні первісних позовних вимог у повному обсязі, оскільки відсутні підстави для стягнення основного боргу з підстав, викладених вище. А вимоги ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат є похідними від позовної вимоги про стягнення суми боргу, у задоволенні якої судом було відмовлено.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України до товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта-ДК про стягнення заборгованості у розмірі 1 030 158,46 грн відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати за первісним позовом покласти на позивача за первісним позовом.

3. Зустрічні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта-ДК до товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України про зобов`язання здійснити певні дії задовольнити у повному обсязі.

4. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України /ЄДРПОУ 40121452, адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1/ здійснити списання кредиторської заборгованості за природний газ, спожитий товариством з обмеженою відповідальністю Бона Віта-ДК у листопаді 2021 року з ресурсу постачальника "останньої надії" в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.

5.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України /ЄДРПОУ 40121452, адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта-ДК /ЄДРПОУ 40801245, адреса 65029, м. Одеса, вул. Дюківська, 5, нежиле приміщення 13Н/ судовий збір у розмірі 2 422,40 грн /дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням судді Петренко Н.Д. на лікарняному по 24.09.2024 року включно, рішення складено

та підписано 25 вересня 2024 р.

Суддя Н.Д. Петренко