Постанова

від 17.12.2024 по справі 916/1530/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1530/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюк І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю:

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - Єгоров В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2024

по справі №916/1530/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Віта-ДК»

про стягнення заборгованості у розмірі 1 030 58,46 грн.

та

зустрічною позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Віта-ДК»

до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»

про зобов`язання здійснити певні дії

суддя суду першої інстанції Петренко Н.Д.

місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29.

У зв`язку з перебуванням судді Петренко Н.Д. на лікарняному по 24.09.2024 року включно, рішення складено та підписано 25 вересня 2024 року.

ВСТАНОВИВ:

08.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 1565/24/ до товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Віта-ДК» про стягнення заборгованості у розмірі 1 030 158,46 грн, з яких:

- 676 004,94 грн борг за спожитий природний газ у період з 05.11.2021 по 30.11.2021;

- 84 504,60 грн пеня;

- 42 702,82 грн 3 % річних;

- 226 946,10 грн інфляція.

Позов обґрунтовано включенням відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії».

30.04.2024 відповідачем у системі «Електронний суд» сформовано зустрічну позовну заяву, в якій ТОВ «Бона Віта-ДК» просить зобов`язати ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснити списання кредиторської заборгованості за природний газ, спожитий у листопаді 2021 року з ресурсу постачальника «останньої надії» в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ «Бона Віта-ДК» посилається на те ухилення ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» від виконання зобов`язання, яке виникло безпосередньо із Закону 2479-ІХ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Віта-ДК» про стягнення заборгованості у розмірі 1 030 158,46 грн відмовлено у повному обсязі.

Зустрічні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Віта-ДК» до товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про зобов`язання здійснити певні дії задоволені у повному обсязі.

Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснити списання кредиторської заборгованості за природний газ, спожитий товариством з обмеженою відповідальністю «Бона Віта-ДК» у листопаді 2021 року з ресурсу постачальника «останньої надії» в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.

Обґрунтування судового рішення.

В мотивах прийнятого судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що заборгованість ТОВ «Бона Віта-ДК» за спожитий у листопаді 2021 року природний газ в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних, має бути списана. Оскільки як установлено, ТОВ «Бона Віта-ДК» є уповноваженою від співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, м. Одеса, вул. Дюківська, 5, на підставі договору особою, що забезпечувала мешканців будинку тепловою енергією з дахової котельні, та що споживала природній газ за вказаною адресою, для забезпечення потреб побутових споживачів мешканців.

Враховуючи сплату ТОВ «Бона Віта-ДК» на рахунок ТОВ «ГК «Нафтогаз України» грошових коштів у розмірі, достатньому як для оплати вартості спожитого природного газу, так і для оплати послуг транспортування природного газу, господарський суд доходить висновку, що будь-яка інша заборгованість ТОВ «Бона Віта-ДК» перед позивачем за спірний період згідно з вимогами Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 29.07.2022 №2479-ІХ має бути списана.

Суд відмовив у задоволенні первісних позовних вимог у повному обсязі, оскільки відсутні підстави для стягнення основного боргу з підстав, викладених вище. А вимоги ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат є похідними від позовної вимоги про стягнення суми боргу, у задоволенні якої судом було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 року у справі №916/1530/24 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» щодо стягнення 676 004,94 грн. основного боргу, 42 702,82 грн 3% річних, 84 504,60 грн пені та 226 946,10 грн інфляційних витрат, у стягненні яких було відмовлено судом, - задовольнити. В задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА-ДК» про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Позивач не погоджується з Оскаржуваним рішенням та вважає його таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме, приписів абзацу 3 частини 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 29.07.2022 №2479-ІХ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», пункту 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 №329-VIII

Скаржник зазначає, що оскільки на Інформаційній платформі Оператора ГТСУ відповідач був зареєстрований як виробник теплової енергії (теплогенеруюча організація), то ціна природного газу, постачання якого здійснювалося за укладеним сторонами у даній справі Типовим договором у спірний період, за формулою, передбаченою пунктом 24 постанови КМ від 30.09.2015 №809 (у редакції постанови КМ від 25.10.2021 №1102).

Викладені позиції інших учасників провадження у справі.

01.11.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Віта-ДК» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на те, що оскаржуване рішення було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2024.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/1530/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1530/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 по справі №916/1530/24 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

22.10.2024 матеріали справи №916/1530/24 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 по справі №916/1530/24.

Призначено справу № 916/1530/24 до розгляду на 17.12.2024 о 15:30 год.

В судовому засіданні 17.12.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Віта-ДК» в судове засідання не з`явився.

Відповідно до частини дванадцятої статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Фактичні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (позивач, постачальник, постачальник «останньої надії») відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року №917-р товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

За змістом статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»:

- оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);

- споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого відповідачем у спірний період автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується:

- листом Оператора ГТС від 21.03.2024 № ТОВВИХ-24-4494;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10).

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 року, договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Згідно з п. 3.1 Договору постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з п.3.3 Договору період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Відповідно до підпункту 4.2. розділу IV Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3. Договору).

Згідно з пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 Договору, Споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому Сторонами в цьому Договорі; відмови Споживача надати представнику Постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало Постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника (п. 8.2 Договору).

Відповідно до п.11.1 Договору, договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу у період 05.11.2021 по 31.11.2021 позивач поставив відповідачу природний газ в обсязі 21 643,00 куб.м. на загальну суму 848 283,22 грн (з урахуванням вартості транспортування).

Відповідач 31.01.2022 відповідно до платіжного доручення № 2518 сплатив на користь позивача грошові кошти у розмірі 172 278,28 грн з призначенням платежу: «оплата за природний газ з розрахунку 7,96 грн».

Позивач за первісним позовом вказує, що відповідачем здійснено лише часткову оплату заборгованості за спірний період, у зв`язку із чим наявна заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 676 004,94 грн /848 283,22 грн - 172 278,28 грн/, що стало підставою для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Джерела права та позиція Південно західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (пункт 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, за змістом та правовою природою укладений між сторонами у даній справі Договір є договором енергопостачання і підпадає під регулювання статей 655-697, 712, 714 Цивільного кодексу України, статей 264-271 Господарського кодексу України, Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортних систем, Кодексу газорозподільних систем, Правил постачання природного газу та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 1, 3 статті 275 Господарського кодексу України, передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

За приписами частини 6 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до частин 2, 3 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

За визначенням, зазначеним у статті 1 Закону України «Про теплопостачання», виробництво теплової енергії - це господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, є Господарський кодекс України.

Стаття 55 Господарського кодексу України відносить до суб`єктів господарювання осіб, які здійснюють господарську діяльність.

Під господарською діяльністю за визначенням, передбаченим у статті 3 Господарського кодексу України, розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. При цьому зазначається, що діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дюківська, 5 від 27 січня 2021 року, ТОВ «Бона Віта-ДК» обрано управителем даного багатоквартирного будинку.

На підставі вказаного рішення між ТОВ «Бона Віта-ДК» та співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дюківська, 5 укладено типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 27 січня 2021 року.

Відповідно до акту від 03 жовтня 2016 року зазначений будинок було передано в експлуатацію ТОВ «Бона Віта-ДК» разом з автономною даховою котельнею для забезпечення опалення та гарячого водопостачання мешканцям даного будинку.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції ТОВ «Бона Віта-ДК» є управителем багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, м. Одеса, вул. Дюківська, 5 та у договірних відносинах з ТОВ «ГК «Нафтогаз України» лише представляє спільні інтереси співвласників даних багатоквартирного будинку для забезпечення опаленням їх приміщень.

Отже, теплова енергія, в яку перетворює природний газ дахова котельня у будинку, розташованому за адресою: м. Одеса, м. Одеса, вул. Дюківська, 5, призначена не для реалізації, а виключно для забезпечення потреб мешканців багатоквартирних будинків в опаленні житлових приміщень та гарячій воді.

Тобто, ТОВ «Бона Віта-ДК» фактично задовольняє зазначені потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (постачальником «останньої надії» за Договором) виступає колективним споживачем природного газу для потреб та в інтересах співвласників багатоквартирного будинку.

Аналіз зазначених норм чинного законодавства та встановлені у справі обставини свідчать, що за метою придбання природного газу та характером діяльності ТОВ «Бона Віта-ДК» прирівнюється до побутового споживача, визначення якому встановлено у пункті 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», а саме, побутовий споживач - це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 №329-VIII (зі змінами) захищені споживачі побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної системи.

Відповідно до постанови КМУ № 1102 від 25.10.2021 «Про внесення змін до Постанов КМУ від 30.09.2015 №809 і від 09.12.2020 №1236» переможець конкурсу погоджується, що він як постачальник «останньої надії» буде здійснювати постачання природного газу з 01 жовтня по 30 листопада 2021 для побутових споживачів за ціною, що не може перевищувати 7,96 гривні за 1 куб.м. з урахуванням податку на додану вартість.

19.08.2022 набрав чинності Закон України від 29.07.2022 №2479-ІХ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування». Вказаний Закон визначає особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування.

При цьому, абзацом 3 п. 1 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закон України від 29.07.2022 №2479-ІХ, визначено, що непогашена на день набрання чинності цим Законом кредиторська заборгованість об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку або іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, за природний газ, спожитий у жовтні - листопаді 2021 року з ресурсу постачальника «останньої надії», підлягає списанню в обліку такого постачальника з дня набрання чинності цим Законом в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість ТОВ «Бона Віта-ДК» за спожитий у листопаді 2021 року природний газ в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних, має бути списана. Оскільки як установлено, ТОВ «Бона Віта-ДК» є уповноваженою від співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, м. Одеса, вул. Дюківська, 5, на підставі договору особою, що забезпечувала мешканців будинку тепловою енергією з дахової котельні, та що споживала природній газ за вказаною адресою, для забезпечення потреб побутових споживачів мешканців.

Згідно даних інформаційної платформи ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» відповідачем протягом періоду з 05.11.2021 по 31.11.2021 було спожито природний газ в обсязі 21 643,00 куб.м.

Таким чином, вартість спожитого природного газу із урахуванням вимог Закону №2479-ІХ не має перевищувати 160 591,06 грн. (21 643,00 м. куб. * 7,42 грн. за 1 кум. метр).

31.01.2022 ТОВ «Бона Віта-ДК» перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 172 278,28 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2518.

Враховуючи сплату ТОВ «Бона Віта-ДК» на рахунок ТОВ «ГК «Нафтогаз України» грошових коштів у розмірі, достатньому як для оплати вартості спожитого природного газу, так і для оплати послуг транспортування природного газу, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що будь-яка інша заборгованість ТОВ «Бона Віта-ДК» перед позивачем за спірний період згідно з вимогами Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 29.07.2022 №2479-ІХ має бути списана.

З огляду на викладене, колегією суддів відхиляються доводи скаржника про відсутність у відповідача правових підстав для здійснення списання заборгованості за спожитий природний газ.

Крім того, колегія суддів зауважує, що ТОВ «Бона Віта-ДК», згідно норм чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема газу. Цей газ постачається у багатоквартирний будинок виключно задля функціонування спільного майна співвласників (зокрема як то роботи індивідуального теплового пункту, котелень, тощо) та для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників.

А отже, теплова енергія, в яку перетворює природний газ дахова котельня у житловому комплексі відповідача, призначена не для реалізації, а виключно для забезпечення потреб його мешканців в опаленні приміщень. При цьому позивач ніяким чином не спростував суду належними доказами по справі наявність у відповідача такої теплової котельної.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення зустрічного позову ТОВ «Бона Віта-ДК» та відмовою у задоволенні первісних позовних вимог у повному обсязі, оскільки відсутні підстави для стягнення основного боргу з підстав, викладених вище, а вимоги ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат є похідними від позовної вимоги про стягнення суми боргу, у задоволенні якої судом було відмовлено.

Висновки апеляційного господарського суду:

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» не спростовують висновків, викладених в рішенні Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 у справі № 916/1530/24.

Будь-яких інших доводів, що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення в порядку статей 277 - 279 ГПК України, скаржником не наведено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 по справі № 916/1530/24 без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 у справі № 916/1530/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.12.2024.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

СуддяО.Ю. Аленін

СуддяН.М. Принцевська