Рішення

від 18.09.2024 по справі 925/1305/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/1305/21

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Костянтина Довганя, з секретарем судового засідання Тетяною Дяченко за участю прокурора Оксани Барбаш, представників: позивача не з`явився, відповідача Дениса Бобра адвоката за ордером, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Смілянської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Концепт ЮЕЙ про витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2021 року Керівник Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Смілянської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Концепт ЮЕЙ, в якій просив витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю КОНЦЕПТ ЮЕЙ (адреса: бульв. Шевченка, 195/1, м. Черкаси, код ЄДРПОУ: 39715352) на користь Смілянської міської ради електричні мережі та обладнання в кількості 84 одиниць за адресою: вул. Мазура, 24/3б, м. Сміла, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у складі об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 1221813271105,загальною вартістю 2 287 506, 74 грн, а саме:

електричний лічильник МТХЗ, заводський №2012591 (комірка №9), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100479, в кількості 1 шт;

електричний лічильник МТХЗ, заводський №2012573 (комірка №41), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100478, в кількості 1 шт;

кабель ЗААБ-10 3*185 від П/С-110/10 кВ РПЗ до РГП, 1977 року випуску, інвентарний номер відсутній, в кількості 1 піт. (750 м);

кабель ЗААБ-10 3*240 від П/С-110/10 кВ РПЗ до РГП, 1977 року випуску, інвентарний номер відсутній, в кількості 1 шт. (750 м);

трансформатор ТМ-63/6-10 (РП-1), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100079, в кількості 1 шт;

трансформатор ТМ-25/10 (РП-1), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100078, в кількості 1 шт;

розподільчий пристрій 10/0,4 кВ (РП-1), 1976 року випуску, інвентарний номер 4100183, в кількості 1 шт;

блок управління (РП-1), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100262, в кількості 1 шт;

блок управління (РП-1), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100264, в кількості 1 шт;

кабель СБ 3*240 від РП-1 до РП-2, 1977року випуску, інвентарний номер відсутній, в кількості 1 шт.(350);

кабель АСБ 3*50 від РП-1 до ТП-3, 1977 року випуску, інвентарний номер відсутній, в кількості 1 шт.(450);

кабель ААШВ 3*120 від РП-1 до РП-3, 1977 року народження, інвентаризаційний номер відсутній, в кількості 1 шт. (700);

кабель СБ 3*70 від РП-1 до ТШ-5, 1977 року випуску, інвентарний номер відсутній, в кількості 1 шт. (150);

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТПІ-3), 1975 року випуску, інвентарний номер 4100072, в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТПІ-3), 1991 року випуску, інвентарний номер 4100080, в кількості 1 шт;

РУ-0,4 кВ комплексне (ТПІ- 3), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100389,в кількості 1 шт;

РУ-0,4 кВ комплексне (ТПІ- 3), 1977 року випуску інвентарний номер 4100390,в кількості 1 шт;

трансформатор ТМЗ- 1000/10 (ТПІ-5), 1979 року випуску, інвентарний номер 4100167, в кількості 1 шт;

трансформатор ТМЗ- 1000/10 (ТШ-5), 1979 року випуску, інвентарний номер 4100167, в кількості 1 шт;

РУ-0,4 комплексне (ТПІ-5), 1976 року випуску, інвентарний номер 4100395,в кількості 1 шт;

РУ-0,4 комплексне (ТПІ-5), 1976 року випуску, інвентарний номер 4100396,в кількості 1 шт;

кабель ЗААБ-10 3*240 від П/С-110/10 кВ до РГП, 1977 року випуску, інвентарний номер відсутній, в кількості 2 шт. (1650 м);

комірка 10кВ КСО 266 (РП-2), 1976 року випуску, інвентарний номер 4100021, в кількості 32 шт;

кабель ААШВ 3*120 від РП32 до РПЗ, 1976 року виску, інвентарний номер відсутній, в кількості 1 шт. (485 м);

кабель СБ 3*70 від РП-2 до ТП2-1, 1976 року випуску, інвентарний номер відсутній, в кількості 2 шт.(80м);

кабель СБ 3*70 від РП-2 до ТП2-4, 1976 року випуску, інвентарний номер відсутній, в кількості 1 шт. (250м);

кабель СБ 3*70 від РП-2 до ТП2-5Д976 року випуску, інвентарний номер відсутній, в кількості 1 шт. (350м),

кабель СБ 3*70 від РП-2 до ТП2-6, 1976 року випуску, інвентарний номер відсутній, в кількості 2 (450м);

кабель СБ 3*70 від РП-2 до ТП2-7, 1976 року випуску, інвентарний номер відсутній, в кількості 1 шт.(700м);

кабель СБ 3*70 від РП-2 до ТП2-8, 1976 року випуску, інвентарний номер відсутній, в кількості 2 шт. (750м);

кабель СБ 3*70 від РП-2 до ТП2-9, 1976 року випуску, інвентарний номер відсутній, в кількості 1 шт. (700м);

РУ-0,4 комплексне (ТП2-1), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100397,в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТП2-1), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100398,в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТП2-1), 1976 року випуску, інвентарний номер 4100089, в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТП2-1), 1976 року випуску., інвентарний номер 4100171, в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТП2-2), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100403, в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТП2-2), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100405, в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТП2-4), 1976 року випуску, інвентарний номер 4100492, в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТП2-4), 1976 року випуску, інвентарний номер 4100493, в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТП2-4), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100414,в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТП2-4), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100415,в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТП2-5), 1976 року випуску, інвентарний номер 4100180, в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТП2-5), 1980 року випуску, інвентарний номер 4100426, в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТП2-5), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100418,в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТП2-5), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100419,в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТП2-6), 1976 року випуску, інвентарний номер 4100070, в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (Ш2-6),1976 року випуску, інвентарний номер 4100071, в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТП2-6), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100387,в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТП2-6), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100388,в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТП2-7), 1976 року випуску., інвентарний номер 4100441, в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТП2-7), 1976 року випуску, інвентарний номер 4100442, в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТП2-7), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100384,в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТП2-7), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100385,в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТП2-9), 1981 року випуску, інвентарний номер 4100086, в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТП2-9), 1981 року випуску, інвентарний номер 4100087,в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТП2-9), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100391,в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТП2-9), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100392,в кількості 1 шт.;

кабель ЗААБ-10 3*240 від П/С-110/10 кВ РПЗ до РП-3, 1977 року випуску, інвентарний номер відсутній, в кількості 2 шт. (2450м);

трансформатор ТМ-25/10 (РП-3), 1977 року випуску, інвентарний номер

4100090, в кількості 1 шт.;

комірка КВЕ-10 (РП-3), 1977 року випуску, інвентарний номер відсутній, в кількості 25 шт.;

кабель ААБ-10 3*95 від РП- 3 до ТПЗ-1, 1977 року випуску, інвентарний номер відсутній, в кількості 2 шт. (40м);

кабель ААБ-10 3*95 від РП- 3 до ТПЗ-2, 1977 року випуску, інвентарний номер відсутній, в кількості 2 шт. (200м);

кабель ААБ-10 3*95 від РП- 3 до ТПЗ-3, 1977 року випуску, інвентарний номер відсутній, в кількості 2 шт. (350м);

кабель ААБ-10 3*95 від РП-3 до ТПЗ-4, 1977 року випуску, інвентарний номер відсутній, в кількості 2 шт. (400м);

кабель ААБ-10 3*95 від РП- 3 до ТПЗ-6, 1977 року випуску, інвентарний номер відсутній, в кількості 2 шт. (650м);

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТПЗ-1), 1976 року випуску, інвентарний номер 4100437, в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТПЗ-1), 1976 року випуску, інвентарний номер 4100444, в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТПЗ-1), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100401, в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТПЗ-1), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100402, в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТПЗ-2), 1976 року випуску, інвентарний номер 4100427, в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТПЗ-2), 1976 року випуску, інвентарний номер 4100428, в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТПЗ-2), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100399, в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТПЗ-2), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100400,в кількості 1шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТПЗ-3), 1976 року випуску, інвентарний номер 4100433, в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТПЗ-3), 1976 року випуску., інвентарний

номер 4100434, в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТПЗ-3), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100289,в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТПЗ-3), 1980 року випуску, інвентарний номер4100290,в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТПЗ-4), 1976 року випуску, інвентарний номер 4100431, в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТПЗ-4), 1976 року випуску, інвентарний номер 4100432, в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТПЗ-4), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100418,в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТПЗ-4), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100419,в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТПЗ-6), 1976 року випуску, інвентарний номер 4100429, в кількості 1 шт.;

трансформатор ТМЗ-1000/10 (ТПЗ-6), 1976 року випуску, інвентарний номер 4100430, в кількості 1 шт.;

РУ-0,4 комплексне (ТПЗ-6), 1977 року випуску, інвентарний номер 4100262, в кількості 1 шт.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор послався на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 25.09.2018 відповідач придбав у ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» електричні мережі та обладнання, які належали Смілянській міській раді та були передані у комунальну власність м. Сміла на підставі Акту приймання передачі, затвердженого рішенням ВК Смілянської міської ради від 16.02.2006 №140.

Крім того, як зазначив прокурор, 08.07.2020 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 1955 від 08.07.2020, виданого приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу ОСОБА_1 за відповідачем зареєстровано право приватної власності на будівлю корпусу 3 (частина) під літ. « 1Ж-2,1», загальною площею 10322,4 кв. м., внутрі-площадна мережа зв`язку, під літ. 1Т, гараж металевий під літ. 1У, киснева рампа під літ. 1Ф, огорожа з залізобетонних плит, №1, асфальтні площадки з автошляхами І, та комунікаційний тонель (колектор) промислової площадки заводу II. Водночас, право приватної власності на електричні мережі та обладнання, які є складовою цілісного майнового комплексу вказаного об`єкту нерухомості, в Державному реєстрі не зареєстровано, у зв`язку із накладенням арешту.

Прокурор вказував, що за результатами розгляду клопотання слідчого в межах кримінального провадження №12017250230002415 від 07.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2018 накладено арешт на електричні мережі згідно інвентаризаційного опису електричних мереж ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» від 08.08.2017, які включені ліквідатором Новосельцевим В.П. до переліку ліквідаційної маси ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», та належать Смілянській міській раді.

Вказаною ухвалою заборонено власнику, іншим особам, будь-яким державним та приватним органам, установам, підприємствам та організаціям відчуження, розпорядження, користування всім нерухомим майном, переліченим вище.

Прокурор зазначив, що 20.09.2018 відомості щодо арешту майна внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером запису про обтяження: 28016063. В подальшому, ухвалою слідчого судді від 25.10.2018 (залишеною в силі ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 09.11.2018) скасовано частково арешт - в частині заборони його використання.

Таким чином, як зауважив прокурор, не дивлячись на арешт майна, електричні мережі ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» були виставлені на аукціон та продані на підставі договору купівлі-продажу 25.09.2018.

Прокурор вважає, що спірне майно є власністю Смілянської міської ради.

У позовній заяві прокурор відтворив історію набуття права комунальної власності на спірне майно, виходячи з наступного.

Так, Державне підприємство «Машинобудівний завод «Оризон» (далі- ДП «Машинобудівний завод «Оризон») створено згідно наказу Міністерства промислової політики України від 03.04.2003 року №139 на базі майна підприємств: державного виробничого об`єднання «Оризон», державного підприємства - фірми «Оризон-прилад», державного підприємства - фірми «Оризон-постачальник», державного підприємства - фірми «Оризон-ТТФ», державного підприємства - фірми «Оризон-ТТЦ», державного підприємств - фірми «Оризон-ліфт», державного підприємства -фірми «Оризон -НВСТЦМ», державного підприємства - фірми «Оризон-маркетинг», державного підприємства «Оризон-ТБ», державного підприємства-фірми «Оризон- промжитлобуд», державного підприємства - фірми «Оризон-мед», державного підприємства «Конструкторське бюро «Оризон-маш» та структурних підрозділів державного підприємства-фірми «Оризон-транс» згідно з додатком до цього наказу. Вказаним наказом також затверджений Статут державного підприємства (ДП) «Машинобудівний завод «Оризон» та ДП «Машинобудівний завод «Оризон» визнане правонаступником майнових та немайнових прав і обов`язків вищевказаних державних підприємств, підприємство підпорядковане Управлінню авіаційної промисловості Міністерства промислової політики України.

Згідно Статуту ДП «Машинобудівний завод «Оризон», затвердженого у новій редакції наказом Міністерства промислової політики від 03.04.2007 року №143, майно підприємства становлять основні фонди, оборотні кошти, виробничі і невиробничі активи, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства, є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. ДПФ «Оризон - прилад» та ДП «Машинобудівний завод «Оризон» та згідно наказу Міністерства промислової політики України №139 від 03.04.2003 року Додаток №1 були передані корпуса згідно переліку та система електричних мереж «инженерные сети».

В подальшому, відповідно до клопотання в.о. Генерального директора ДВО «Оризон» та в.о. директора ДП «Машинобудівний завод «Оризон», виконавчим комітетом Смілянської міської ради 25 лютого 2004 року на засіданні XV сесії прийнято Рішення №15-15 «Про надання згоди на прийняття у комунальну власність міста Сміли системи електричних мереж та пожежної частини» за адресою: м. Сміла, вул. Мазура, 24, що знаходяться на балансі ДП «Машинобудівний завод «Оризон».

Відповідно наказу Міністерства промислової політики України № 161 від 06.04.2004 та рішення Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 25.02.2004 №15-15, ДП «Машинобудівний завод «Оризон» мав здійснити безоплатну передачу Смілянській міській раді системи електричних мереж та пожежної частини (корпус 20). На виконання вищевказаних наказу та рішення, рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради 20.04.2004 № 292 створено комісію для обстеження для передачі систем електричних мереж за адресою: м. Сміла, вул. Мазура, 24, що знаходяться на балансі ДП «Машинобудівний завод «Оризон» та передаються у комунальну власність м. Сміла.

Актом приймання-передачі від 06.08.04 № 699 визначено майно, яке ДП «Машинобудівний завод «Оризон», передає у комунальну власність, а саме: 10 об`єктів, які відносяться до корпусу №1; 58 об`єктів, які відносяться до корпусу № 3; 7 об`єктів, які відносяться до корпусу № 7; 6 об`єктів, які відносяться до корпусу № 9; 2 об`єкти, які відносяться до корпусу № 10; 18 об`єктів, які відносяться до корпусу № 11; 15 об`єктів, які відносяться до корпусу № 12; 45 об`єктів, які відносяться до корпусу № 46; 6 об`єктів, які відносяться до корпусу № 48; 8 об`єктів, які відносяться до корпусу № 6 (їдальня); 3 об`єкти овочевої бази та конденсаторна установка АКБ-110.

В подальшому, у 2006 році Акт приймання - передачі системи електричних мереж затверджується повторно рішенням міськвиконкому від 16.02.2006 №140, з урахуванням змін в переліку майна, що передавався».

На документальне підтвердження передачі ДП «Машинобудівний завод «Оризон» Смілянській міській раді вищезазначеного майна, оформлено Акт приймання-передачі об`єктів в комунальну власність електричних мереж у кількості 160 одиниць первісною вартістю у сумі 3 090 303,00 грн. та залишковою вартістю у сумі 2 186 773,90 грн.

До Акту приймання-передачі від 27.12.2005 додавався Перелік майна ДП «Машинобудівний завод «Оризон», що передається у комунальну власність, а саме: 53 об`єкта, які відносяться до корпусу № 3; 1 конденсаторна установка АКБ 110 корпусу № 5; 7 об`єктів, які відносяться до корпусу № 7; 13 об`єктів, які відносяться до корпусу № 12; 41 об`єкт, який відносяться корпусу № 14; 6 об`єктів, які відносяться корпусу № 48; 8 об`єктів, які відносяться до станції пожежогасіння; 27 об`єктів, які відносяться до приміщення ліфтових пультів; 27 об`єктів, які відносяться до кабельних ліній; 2 об`єкти, які відносяться до бойлерної; 2 об`єкти, які відносяться диспетчерського пункту.

Прокурор зазначив, що дослідженням Акту приймання-передачі встановлено, що він затверджений першим заступником Міністра промислової політики України О.С. Уруським та Смілянським міським головою І.Г. Оксьом, у ньому наявні підписи від імені всіх членів комісії про прийняття в комунальну власність м. Сміла від ДП «Машинобудівний завод «Оризон» електричних мереж у кількості 160 одиниць по первісній вартості на суму 3 090 303 грн., по залишковій вартості на суму 2 186 773,9 грн., що відповідає вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

Прокурор зауважив, що вказаний Акт приймання-передачі є первинним документом, що фіксує та підтверджує господарські операції з передачі у комунальну власність майна ДП «Машинобудівний завод «Оризон».

Отже, як вказував прокурор, Актом приймання-передачі об`єктів в комунальну власність, затвердженого першим заступником Міністра промислової політики України О.С. Уруським та Смілянським міською головою І.Г.Оксьом, документально підтверджується передача державним підприємством «Машинобудівний завод «Оризон» у комунальну власність міста Сміла електричних мереж у кількості 160 одиниць по первісній вартості на суму 3 090 303,0 грн., по залишковій вартості на суму 2 186 773,9 грн., згідно Наказу Міністерства промислової політики України № 161 від 06.04.2004 та Рішення Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 25.02.2004 №15-15.

За результатами співставлення об`єктів електромереж за назвою, інвентарним номером, датою вводу в експлуатацію, одиницею виміру, кількістю та первісною вартістю об`єктів електромереж, зазначених у Переліку майна ДП «Машинобудівний завод «Оризон», що передається у комунальну власність (Додаток до Акту приймання-передачі у комунальну власність м. Сміла системи електричних мереж), із даними Переліку ліквідаційної маси та інвентаризаційного опису електромереж, який складений за результатами інвентаризації ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» станом на 08.08.2017 встановлено наступне:

- майно на суму 2 287 506,74 грн., що було включено до ліквідаційної маси державного підприємства «Приладобудівний завод «Райдуга», відповідає переліку майна, яке було передано у комунальну власність м. Сміла на підставі Акту приймання передачі, затвердженого рішенням ВК Смілянської міської ради від 16.02.2006 №140, в тому числі об`єкти електромереж у складі корпусів № 3 та №7, а також кабельні лінії.

Прокурор вказав, що вищевказані висновки, серед інших перелічених документів, підтверджуються висновком судового експерта Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №449/19-23, №934/19-23 від 22.03.2019.

Перебування майна у комунальній власності прокурор підтверджує тим, що до позовної заяви надано копію Акту від 22.03.2007 №05-19/06 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Машинобудівний завод «Оризон» за період діяльності з 01.01.2004 по 28.02.2007, складений контрольно-ревізійним відділом у м. Сміла та Смілянському районі Контрольно-ревізійного управління у Черкаській області (Акт від 22.03.2007 №05-19/06). За результатами ревізії було встановлено факти передачі майна - системи електромереж від ДП «Машинобудівний завод «Оризон» до комунальної власності міста Сміла на підставі наказу Мінпромполітики України від 06.04.2004 року № 161, рішення Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 25.02.2004 №15-15 та рішення ВК Смілянської міської ради від 16.02.2006 №140, яким затверджено акт приймання-передачі майна.

Також, прокурор вважає, що факт передачі системи електромереж до комунальної власності міста Сміла встановлено рішенням господарського суду Черкаської області від 03.08.2008 за результатами розгляду справи №09-16-12/1073 за позовом Смілянської міжрайонної прокуратури, яким було скасовано рішення міської ради від 16.02.2006 №140 в частині затвердження передачі в комунальну власність міста Сміла корпусу №14, а саме: виключено із Переліку майна ДП «Машинобудівний завод «Оризон», що передається у комунальну власність міста Сміла (додаток до Акту приймання - передачі об`єктів в комунальну власність від 27.12.2005 року) корпус №14 (площа 3492 кв. м), введений в експлуатацію 31.12.76 року, інвентарний номер 1000635 первісною вартістю 1 778 793,0 грн., залишковою вартістю 1 166 318,0 грн., який знаходиться по вул. Мазура, 24 у м. Сміла Черкаської області. В іншій частині рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 16.02.2006 №140 залишено в силі та в подальшому ніким не оспорювалось.

Прокурор повідомив, що відповідно рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 16.02.2006 №140, частина обладнання безоплатно передана на баланси комунальних підприємств, а саме:

-станцію пожежогасіння первісною вартістю 152 995,00 грн., залишковою вартістю 99 089,00 грн. та обладнання корпусу № 48 первісною вартістю 18 483,0 грн., залишковою вартістю 6 727,00 грн. - на баланс КП «Варм»;

-приміщення ліфтового пульту в будівлі ЦТП №1 первісною вартістю 3539,00 грн., залишковою вартістю 1652,00 грн. - на баланс КП «Сміла-ліфт»;

-приміщення ліфтового пульту в будівлі ЦТП №7 первісною вартістю 31904,00 грн., залишковою вартістю 9571,00 грн. - на баланс КП «Смілатеплокомуненерго»;

-диспетчерський пульт в будівлі ЦТП №1 первісною вартістю 24992,00 грн., залишковою вартістю 5236,00 грн. - на баланс КП «Темп»;

-диспетчерський пульт в будівлі ЦТП №7 первісною вартістю 716,00 грн., залишковою вартістю 160,00 грн. - на баланс КЖВП «Наш дім».

Все інше майно системи електричних мереж було передано на баланс КП «Варм» відповідно до рішення ВК Смілянської міської ради №699 від 06.08.2004 та №140 від 16.02.2006, в тому числі і об`єкти корпусу №3 та корпусу №7.

Також, прокурор зазначив, що факт передачі об`єктів системи електричних мереж (згідно з переліком) на баланс КП «Варм» встановлено рішенням господарського суду Черкаської області від 02.04.2015 у справі №925/2311/14, яке набрало законної сили.

Вказаним рішенням визнано право власності на приміщення РП-4 (вбудоване в корпус 12) за ТОВ «Смілянська Хлодня», яка купила це майно на у СКП «Варм» за результатами відкритих торгів.

Інші об`єкти системи електричних мереж залишились у власності та на балансі КП «Варм».

Прокурор пояснив, що в подальшому, у зв`язку із банкрутством КП «Варм» здійснювались заходи щодо реалізації майна, його списання та передачі на баланси інших комунальних підприємств. Так, відповідно до рішення міської ради від 02.04.2015 №64-39/УІ на баланс КП «ВодГео» від СКП «Варм» підлягала передачі частина обладнання електричних мереж, зокрема з корпусу №7 та №48, однак обладнання на баланс КП «ВодГео» не прийняте у зв`язку із значною розкомплектованістю.

Інше майно з балансу СКП «Варм» на баланси комунальних підприємств з невідомих причин не передавалося.

Прокурор повідомив, що за інформацією колишнього арбітражного керуючого СКП «Варм» Пшеничного Сергія Миколайовича, на момент ліквідації підприємства ліквідатором виявлено наявність розкомплектованих розподільчих ящиків РП-3 (з корпуса №3), які в подальшому списані відповідно акту на списання від 02.08.2012.

РП-4 (корпус 12) та кабельна лінія від ПІП до РП-4 реалізовано ТОВ «Смілянська Хлодня».

РП-1 (корпус 7), ТП-4-3 (корпус 48) та кабельні лінії електропередач до цих об`єктів передано до комунальної власності міста, як об`єкти що задіяні в обслуговуванні житлово - комунальної сфери міста.

Інші об`єкти електропостачання ліквідатором нікому не передавались, у тому числі РП-2 та кабельні лінії.

В подальшому, в процесі ліквідації КП «Варм», арбітражним керуючим Пшеничним С.М. були підписані акти приймання-передачі об`єктів системи електромереж та скеровані на адресу КП «Вод-Гео» для прийняття на баланс. Проте, подальше прийняття системи електромереж на баланс інших комунальних підприємств не відбулось.

Прокурор зауважив, що в період з 2006 по 2015 роки Смілянська міська рада в особі КП «Варм» реалізовувала свої права щодо володіння майном - системою електромереж, зокрема розпоряджалась ним на власний розсуд та приймала відносно нього певні рішення.

Щодо незаконної реєстрації права державної власності та продажу спірного майна у приватну власність прокурор посилався на те, що прокуратурою було встановлено, що 06.04.2017 за державою в особі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України на підставі витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна № 10-15- 22295 від 18.11.2016, зареєстровано право державної власності на будівлю, що знаходиться за адреса: Черкаська обл., м. Сміла, вулиця Мазура, будинок 24/36, в тому числі й на електричні мережі та обладнання, що є власністю Смілянської міської ради.

Відповідно до листа Фонду Державного майна України від 13.11.2018 №10-15-22973 за підписом Заступника Голови Фонду Є. Асташева, наданого на запит Смілянської міської прокуратури, «.... До Фонду, з метою внесення до Реєстру, Міністерством економічного розвитку та торгівлі України, в установленому порядку були надані відомості про державне майно, а саме: «електричні мережі та обладнання» за місцезнаходженням: Черкаська область, м. Сміла, вул. Мазура, 24/36, яке перебуває на балансі Державного підприємства «Приладобудівний завод «Райдуга» (код за ЄДРПОУ: 22794058; суб`єкт управління - Міністерства економічного розвитку та торгівлі України), щодо якого інформація була надана листом Фонду від 18.11.2016 № 10-15- 22295».

Прокурор акцентував увагу на тому, що в матеріалах наявна копія листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.12.2017 вих. № 3242-10/44579-07 «Щодо погодження переліку ліквідаційної маси», наданого ліквідатору ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» Новосельцову В.П. У листі зазначено про те, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, розглянувши лист ліквідатора ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» Новосельцова В.П., погоджує наданий ОСОБА_2 перелік ліквідаційної маси на суму 17 391 234,49 грн., у т.ч. електричні мережі та обладнання кількістю 20 490 погонних метрів на суму 2 506 510,08 грн., що знаходяться , м. Сміла, вул. Мазура, 24/36.

Прокурор зазначив, що за адресою 20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Мазура, 24/36 знаходилось Державне підприємство «Приладобудівний завод «Райдуга», код ЄДРПОУ 22794058. В свою чергу, відповідно до Наказу Міністерства промислової політики від 03.04.2003 № 138 «Щодо створення державного підприємства «Приладобудівний завод «Райдуга» м. Сміла» підприємство створено на базі окремих структурних підрозділів державного підприємства - фірми «Оризон-зв`язок»: державного підприємства - фірми «Оризон-прилад», державного підприємства - фірми «Оризон - постачальник»; державного підприємства - фірми «Оризон-транс», державного підприємства - фірми «Оризон-мед».

Прокурор вказував, що невід`ємним Додатком до наказу є «Перелік майна підприємств та їх структурних підрозділів, на базі яких створюється державне підприємства «Приладобудівний завод «Райдуга», згідно з яким електричні мережі та обладнання, що знаходяться за адресою: м. Сміла, вул. Мазура, 24, (на даний час вул. Мазура, 24/36) на баланс ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» не передаються.

Прокурор посилався на те, що у матеріалах наявна копія Акту приймання передачі основних засобів згідно розподільчого балансу станом на 01.04.2003 між підприємствами ДПФ «Оризон-прилад» і ДП «Райдуга» Додаток №1, згідно наказу Міністерства промислової політики України № 138 від 03.04.2003.

У вказаному акті відсутні електричні мережі та обладнання, що свідчить про відсутність факту передачі будь-яких систем електричних мереж від ДПФ «Оризон-прилад» до ДП «Приладобудівний завод «Райдуга».

Також прокурор повідомив, що в матеріалах є копія Акту приймання передачі основних засобів згідно розподільчого балансу станом на 01.04.2003 між підприємствами ДПФ «Оризон-прилад» і ДП «Райдуга» Додаток №7, згідно наказу Міністерства промислової політики України № 138 від 03.04.2003.

Як зазначив прокурор, з показів арбітражного керуючого Новосельцева В.П. встановлено, що копію даного акту він знайшов на території підприємства та використовував як доказ прав власності на систему електромереж за ДП «Приладобудівний завод «Райдуга». Також, на підставі копії даного акту, серед інших документів, Міністерством було погоджено перелік ліквідаційної маси підприємства із включенням до неї системи електромереж. Вказаний Акт із сторони Здавача ДПФ «Оризон-прилад» має підписи від Імені в.о. директора П.П. Нерознак та від імені головного бухгалтера В.Д. Горбівненко. Із сторони одержувача ДП «Райдуга» - від імені в.о. директораП.П. Нерознак та від імені головного бухгалтера В.Д. Горбівненко. Актом передається виключно об`єкти системи електромереж.

Прокурор вважає, що за результатами співставлення за назвою, інвентарним номером, датою вводу в експлуатацію, одиницею виміру, кількістю та первісною вартістю об`єктів основних засобів, зазначених у Переліку майна ДП «Машинобудівний завод «Оризон», що передається у комунальну власність (Додаток до Акту приймання-передачі у комунальну власність м. Сміла системи електричних мереж), із даними Акту приймання передачі основних засобів згідно розподільчого балансу станом на 01.04.2003 між підприємствами ДПФ «Оризон-прилад» і ДП «Райдуга» Додаток№7 встановлено, що майно, яке відповідно до Додатку №7 передається від ДПФ «Оризон-прилад» державному підприємству «Приладобудівний завод «Райдуга», відповідає переліку майна, яке було передано у комунальну власність м. Сміла на підставі Акту приймання передачі та Переліку майна до нього.

Тобто, на думку прокурора, Акт приймання передачі основних засобів згідно розподільчого балансу станом на 01.04.2003 підписаний між підприємствами ДПФ «Оризон-прилад» і ДП «Райдуга» Додаток№7 суперечить Акту приймання передачі від 01.04.2003 між вказаними підприємствами Додаток №1 та Акту приймання передачі основних засобів між ДПФ «Оризон-прилад» і ДП «Машинобудівний завод «Оризон» Додаток №1.

Прокурор посилався на протокол допиту свідка від 20 лютого 2018 ОСОБА_3 , яка у період з 1997 року до 2003 року обіймала посаду головного бухгалтера ДПФ «Оризон-Прилад», а у період з 2003 року до 2004 року обіймала посаду головного бухгалтера ДП «Приладобудівний завод «Райдуга». За показами ОСОБА_3 ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» було частково створено на базі майна ДПФ «Оризон-Прилад». Акт приймання-передачі основних засобів Додаток 7, складений між підприємствами ДПФ «Оризон-Прилад» та ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», відповідно до якого передавались виключно електромережі, вона не підписувала, підпис у копії вказаного Додатку №7 їй не належить та є підробкою.

Прокурор, враховуючи інформацію, викладену у протоколі допиту свідка ОСОБА_3 від 20 лютого 2018р., вважає, що Акт приймання передачі основних засобів згідно розподільчого балансу станом на 01.04.2003 між підприємствами ДПФ «Оризон-прилад» і ДП «Райдуга» Додаток№7, не має підписів уповноваженої особи ОСОБА_3 , а тому не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99№ 996-ХІУ, а тому не може бути підставою відображення у балансі ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» об`єктів електромереж у складі корпусу № 3 та корпусу № 7 за адресою: м. Сміла, вул. Мазура буд. 24/36 на суму 2 287 506,74 грн.

Враховуючи викладене, на думку прокурора, жодних документів, які б підтверджували перебування у власності ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» системи електромереж арбітражним керуючим для погодження ліквідаційної маси не надано. Арбітражним керуючим було надано лише копію Додатку №7 до акту приймання передачі між ДПФ «Оризон-прилад» та ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», існування якого спростовується показами свідка ОСОБА_3 та суперечить іншим доказам, які додаються до позовної заяви.

Тобто, як зазначає прокурор, арбітражним керуючим ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» з метою погодження ліквідаційної маси підприємства та подальшого продажу системи електромереж у складі цілісного майнового комплексу використано копію Додатку №7 (в якому зазначено виключно об`єкти системи електромереж) як доказ перебування електромереж у власності підприємства. На основі лише одного єдиного вказаного документа (його копії) було зареєстровано право власності на майно за Міністерством економічного розвитку і торгівлі і цим же міністерством погоджено ліквідаційну масу, що призвело до незаконного відчуження майна Смілянської міської ради. Незаконний продаж комунальної власності-системи електромереж у складі цілісного майнового комплексу ДП «Приладобудівний завод «Райдуга».

Прокурор повідомив, що в подальшому, відповідно до Інформації, розміщеної на офіційному сайті Вищого господарського суду України, 21.09.2018 відбувся аукціон з продажу майна ДП «Приладобудівний завод «Райдуга». За результатами аукціону переможцю підлягає продаж цілісного майнового комплексу підприємства за 3 450 420, 97 грн.

На виконання результатів аукціону, 25.09.2018 між переможцем конкурсу ТОВ «Концепт ЮЕЙ» (код ЄДРПОУ 39715352) та ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» укладено договір купівлі-продажу майна банкрута за 3 450 420,97 грн. Предметом договору, серед іншого нерухомого майна, у п. 2.1 Договору зазначено «Електричні мережі та обладнання 20490 погонних метри за адресою: м. Сміла, вул. Мазура, 24/36.

На підставі договору купівлі-продажу від 25.09.2018 ТОВ «Концепт ЮЕЙ» придбало у ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» електричні мережі та обладнання, які, на думку прокурора, належать Смілянській міській раді та були передані у комунальну власність м. Сміла на підставі Акту приймання передачі, затвердженого рішенням ВК Смілянської міської ради від 16.02.2006 №140.

За підсумком прокурора вбачається, що за результатами співставлення за назвою, інвентарним номером, датою вводу в експлуатацію, одиницею виміру, кількістю та первісною вартістю об`єктів електромереж, зазначених у Переліку майна ДП «Машинобудівний завод «Оризон», що передається у комунальну власність (Додаток до Акту приймання-передачі у комунальну власність м. Сміла системи електричних мереж), із даними Переліку ліквідаційної маси та інвентаризаційного опису електромереж, який складений за результатами інвентаризації ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» станом на 08.08.2017, документально підтверджується включення арбітражним керуючим (ліквідатором) ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» Новосельцевим В.П., до складу ліквідаційної маси державного підприємства «Приладобудівний завод «Райдуга», об`єктів електромереж за адресою м. Сміла, вул. Мазура буд. 24 (в подальшому присвоєно окрему адресу «вул. Мазура, 24/36) на суму 2 287 506,74 грн., що знаходяться у складі корпусу № З та у складі корпусу № 7, які відповідно до Акту приймання-передачі об`єктів в комунальну власність, затвердженого першим заступником Міністра промислової політики України О.С.Уруським та Смілянським міською головою І.Г.Оксьом, на підставі Наказу Міністерства промислової політики України № 161 від 06.04.2004 та Рішення Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 25.02.2004 №15-15, передані у комунальну власність м. Сміла, які в подальшому продав у складі цілісного майнового комплексу ТОВ «Концепт ЮЕЙ» на підставі договору купівлі-продажу від 25.09.2018.

Отже, на думку прокурора, передача майна від державної до комунальної власності відбулась на підставі Наказу Міністерства промислової політики України № 161 від 06.04.2004, Рішення Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 25.02.2004 №15-15 та рішення ВК Смілянської міської ради від 16.02.2006 №140, яким затверджено Акт приймання-передачі майна. Таким чином, як вказав прокурор, з моменту підписання акту прийому-передачі Смілянська міська рада набула права комунальної власності на спірне майно.

Крім того, прокурор зазначив, що право власності на електричні мережі взагалі не підлягає державній реєстрації, як право власності на об`єкт нерухомості відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Водночас, прокурор вказав, що не існує жодних документів, які б підтверджували факт набуття права власності на систему електромереж ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», а тому у останнього були відсутні правові підстави для продажу вказаного майна. Крім того, як вбачає прокурор, додатковою підставою витребування майна з чужого незаконного володіння є той факт, що договір купівлі-продажу від 25.09.2021 укладено в період дії ухвали слідчого судді від 20.09.2018 про накладення арешту на електричні мережі та обладнання.

Прокурор посилався на практику Верховного Суду України від 11 березня 2020 року, справа № 404/6619/17 про те, що відчуження об`єкта нерухомості під час дії арешту суду та заборони на його відчуження - є протиправним, тобто таким, що порушує публічний порядок, незалежно від того, що інформація про арешт була відсутня у відповідному державному реєстрі.

Прокурор наголосив, що спір у вказаній справі виник у зв`язку з тим, що комунальне майно незаконно було включено до ліквідаційної маси ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», а від державного підприємства продано ТОВ «Концепт ЮЕЙ». Тобто порушеним є право територіальної громади м. Сміла в особі Смілянської міської ради, і таке порушення пов`язане з позбавленням володіння через ланцюг передачі майна, а суспільний інтерес Смілянської міської ради полягає в поверненні територіальній громаді м. Сміла майна з чужого незаконного володіння.

Прокурор вважає, що спірне майно є комунальною власністю право на розпорядження яким надано Смілянській міській раді, а арбітражний керуючий ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» не мав повноважень на розпорядження спірний майном, і тому воно вибуло з володіння Смілянської міської ради на підставі незаконних рішень щодо включення до ліквідаційної підприємства та подальшого підписання договору купівлі-продажу, без волевиявлення дійсного власника та правових підстав, а тому підлягає витребуванню у ТОВ «Концепт ЮЕЙ» на користь Смілянської міської ради.

Суд, враховуючи доводи прокурора щодо його представницьких повноважень, викладені у позовній заяві, вважає обґрунтованими підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

10.11.2021 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив суд у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити повністю вважаючи їх безпідставними мотивуючи тим, що перелік електричних мереж і обладнання, що перебували на балансі ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» та в подальшому реалізовувались через публічний аукціон суттєво відрізняється від переліку обладнання, що відображено в Акті приймання-передачі, затвердженого рішенням ВК Смілянської міської ради від 16.02.2006 № 140.

Відповідач вважає, що вищезазначене вказує на те, що мова йде про різне майно, та керівником Смілянської місцевої прокуратури не було досліджено питання ідентифікації електричних мереж та обладнання за цими двома документами, тому на думку відповідача, відомості в частині обсягу предмету позову, відображені в позовній заяві, недостовірні.

Посилання прокурора на те, що право власності на електричні мережі та обладнання, які є складовою цілісного майнового комплексу вказаного об`єкту нерухомості, в Державному реєстрі не зареєстровано, у зв`язку із накладенням арешту, що підтверджує факт не закінчення процедури переходу права власності на електричні мережі та обладнання відповідачу, останній вважає, що також не відповідає дійсним обставинам справи, так як на даний час власником вказаних електричних мереж є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (нині - Міністерство економіки України), а право власності було зареєстровано 18.10.2016 відповідно до витягу в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності щодо державного майна та 12,06.2018 згідно витягу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (індексний номер витягу 121089281). Ні Смілянською міською радою, ні керівником Смілянської окружної прокуратури рішення про державну реєстрацію права власності Міністерства економіки України, не оскаржувалося.

Відповідач повідомив, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.07.2021 справу про банкрутство ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» № 10-18/5218 закрито, а звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс затверджено, дії ліквідатора - арбітражного керуючого Новосельцева В.П. визнані законними. Вказана ухвала сторонами та учасниками справи про банкрутство оскаржена не була, в тому числі і залученою до процедури банкрутства Черкаською обласною прокуратурою, вищестоящим органом відносно Смілянської окружної прокуратури, та вступила в законну силу.

Відповідач зауважив, що позивачем не зазначено жодної причини (обставини, факту) за якої відповідача можливо вважати недобросовісним набувачем придбаного на аукціоні майна. Торги, на яких було продане майно 21.09.2018, не визнано недійсними; постанова Господарського суду Черкаської області від 25.03.2015 про визнання державного підприємства «Приладобудівний завод «Райдуга» не скасована, сама процедура реалізації даного майна проведена відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», шляхом введення судом господарської юрисдикції ліквідаційної процедури ДП «ПЗ «Райдуга» для погашення невиконаних ним зобов`язань, тому, як вказував відповідач, за положенням ч. 2 сі. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Як зазначив відповідач, позивач не надав належних доказів, що свідчать про належність майна Смілянській міській раді.

Відповідач пояснив, що на наданій позивачем копії акту про погодження переліку майна ДП «Машинобудівний завод «Оризон», яке передавалося у комунальну власність міста Сміла, та який погоджений начальником управління авіаційної промисловості Мінпромполітики України В. П. Ковтуном від 28.12.2005 не вказана дата його погодження першим заступником міського голови В. В. Гречаним; у порушення норм наказу Міністерства статистики України №352 від 29.12.1995 та наказу Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 позивачем не надані акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів на кожен об`єкт основних засобів у зв`язку з їх відсутністю, що свідчить про недотримання діючої на той час процедури передачі майна з державної в комунальну власність.

Одночасно, як вказував відповідач, відповідно до наданої позивачем копії рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області від 16.02.2006 № 140 затверджено акт приймання-передачі у комунальну власність м. Сміла системи електричних мереж ВІД 27.12.2005, але сам акт надано не було, що свідчить про його відсутність.

Відповідач звертав увагу суду на те, що в матеріалах, доданих до позовної заяви, міститься тільки копія акту приймання-передачі об`єктів в комунальну власність, затверджена першим заступником міністра промислової політики України ОСОБА_4 15.01.2006 та копія рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради, підписаного ОСОБА_5 від 16.02.2006 №140, в якому вказано, що комісія 27.12.2005 провела обстеження систем електричних мереж за адресою вул.Мазура. 24, що знаходяться на балансі ДП «Машинобудівний завод «Оризон» і які передаються в комунальну власність територіальної громади м. Сміла. Вказане обстеження виконувалося згідно з документом - «переліком майна ДП «Машинобудівний завод «Оризон», що передається у комунальну власність міста» та міститься посилання на додаток 1 до вищевказаного рішення. Як зазначив відповідач, цей додаток ніяк не ідентифікується та в ньому не вказана дата його складення, у зв`язку з чим неможливо встановити, згідно якого саме переліку майна вказаною комісією було проведено обстеження.

Одночасно, на думку відповідача, обґрунтовані сумніви викликає і законність передачі майна з ДПФ «Оризон-прилад» до ДП «Машинобудівний завод «Оризон», так як першочергово саме ДПФ «Оризон-прилад» належали вказані електричні мережі та обладнання. Так, майно ДПФ «Оризон-прилад» передавалося ДП «Машинобудівний завод «Оризон» відповідно до «Акту приймання-передачі основних засобів згідно розподільчого балансу станом на 01.04.2003 між підприємствами ДПФ «Оризон-прилад» і ДП «Машинобудівний завод «Оризон» затвердженого наказом Міністерства Промислової політики України від 03.04.2003р. № 139».

Відповідач акцентував, що у порушення норм наказу Міністерства статистики України №352 від 29.12.1995 та наказу Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 вказана передача здійснювалася без складання «актів приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів» на кожен об`єкт основних засобів, що підтверджує факт відсутності права власності ДП «Машинобудівний завод «Оризон» на майно, що передавалося за вищевказаним актом.

Крім цього, на думку відповідача, у вказаному акті відсутні електричні мережі та обладнання, що спростовує право власності ДП «Машинобудівний завод «Оризон» на предмет позову, а інженерні мережі 1985 року побудови, на які і посилається ДП «Машинобудівний завод «Оризон», відрізняються за роком випуску та вводу в експлуатацію і не можуть бути ідентифіковані, як аналогічні електричним мережам та обладнанню, передані ДПФ «Оризон-прилад» на користь ДП «ПЗ «Райдуга», та право власності яких оспорюється в даній справі.

Відповідач вважає, що вказані в «Акті приймання-передачі основних засобів згідно розподільчого балансу станом на 01.04.2003 між підприємствами ДПФ «Оризон-прилад» і ДП «Машинобудівний завод «Оризон», затвердженого наказом Міністерства Промислової політики України від 03.04.2003 № 139», інженерні мережі не мають жодного опису, у зв`язку з чим вказаний акт не може бути документом, що підтверджує права ДП «Машинобудівний завод «Оризон» на оспорюване майно.

В свою чергу, як зазначив відповідач, в «Акті приймання передачі основних засобів згідно розподільчого балансу станом на 01.04.2003 між підприємствами ДПФ «Оризон-прилад» та ДП «П3 «Райдуга», затвердженого наказом Міністерства промислової політики України № 138 від 03.04.2003 вказано детальний перелік оспорюваного майна, а саме предмет даного позову - електричні мережі та обладнання. На підставі вказаного Акту в подальшому вони і були включені арбітражним керуючим Новосельцевим В.П. до ліквідаційного балансу ДП «ПЗ «Райдуга».

Щодо зазначених позивачем доказів, зібраних у кримінальному провадженні № 12017250230002415, відповідач пояснив, що посилання на наявність кримінального провадження № 12017250230002415 від 07.11.2017 за обвинуваченням арбітражного керуючого ДП «ПЗ «Райдуга» Новосельцева В.П., не оцінені судом, який розглядав кримінальне провадження по суті на предмет їх законності, допустимості, належності та достовірності, а так як відносно арбітражного керуючого ДП «П3 «Райдуга» ОСОБА_2 на даний час не було ухвалено обвинувального вироку. Одночасно посилання на протоколи показів, відібраних від свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_2 , як вказував відповідач, відрізняються від показів, наданих ними в судовому засіданні, тому надавати їм оцінку в суді необхідно безпосередньо, а не ґрунтуючись на неперевірених даних наданих позивачем.

Відповідач вважає, що позивачем не вірно визначені - ні власник спірного майна, ні спосіб «порушених» за думкою позивача захисту інтересів, ні право на представництво у суді.

Відповідач наголошував на тому, що позивач пропустив позовну давність для звернення до суду з цим позовом, оскільки про ймовірне порушення права власності на електричні мережі та обладнання, що витребовуються за даним позовом, позивач дізнався ще 07.11.2017 в рамках розслідування кримінального провадження №12017250230002415, яке розглядалося в суді за обвинуваченням арбітражного керуючого ДП «ПЗ «Райдуга»» ОСОБА_2 . Тому, як вказував відповідач, враховуючи, що позивач знав про порушення його прав починаючи з 07.11.2017, строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом сплив ще 06.11.2020.

Також, відповідач зазначив, що з моменту ймовірного, на думку позивача порушення права власності на електричні мережі, ще з 2017 року позивачем не здійснювалося жодних дій націлених на поновлення (захист) порушеного права, а саме витребування електричних мереж з володіння 3-х осіб, а тому, підстави для переривання позовної давності заданим позовом відсутні.

Відповідач зауважив, що ним оспорюються, як всі докази, надані позивачем в межах вказаної позовної заяви, так і обставини, на які посилається позивач. Одночасно, відповідач заявив, що ставить під сумнів належність і достовірність копій документів, наданих позивачем, у зв`язку з чим наголошував на необхідності дослідження судом оригіналів документів, на які посилався позивач.

11.11.2021 Смілянська міська рада направила до суду лист від 10.11.2021 № 200/01-1-04, в якому зазначила, що не підтримує заявлені прокурором позовні вимоги, повідомивши про те, що в позові керівник Смілянської окружної прокуратури посилається на лист Смілянської міської ради №1062/03-52 від 17.08.2021 та на нездійснення захисту інтересів територіальної громади компетентним органом, як на підставу для представництва прокурором інтересів держави. Зокрема, вивчивши матеріали позову та наявні в розпорядженні міської ради документи щодо об`єктів електромереж промислової зони колишнього радіоприладного заводу м. Сміла в кількості 84 одиниць (за адресою АДРЕСА_1 та які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у складі об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 1221813271105), Смілянська міська рада вважає за необхідне відізвати вказаного листа у зв`язку з бажанням і наявною можливістю Смілянської міської ради самостійно представляти інтереси ради та захищати права територіальної громади у суді (а.с.238, т.1).

19.11.2021 прокурор подав до суду відповідь на відзив, в якій не погодився із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.12.2021 розгляд справи було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Черкаського районного суду кримінальної справи №703/4078/19.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.12.2021 про зупинення провадження у справі №925/1305/21 скасовано та передано на розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою суду від 07.06.2022 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 14.07.2022 розгляд справи було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Черкаського районного суду кримінальної справи №703/4078/19.

Ухвалою суду від 27.02.2024 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання.

26.06.2024 відповідач подав до суду заяву про застосування строку позовної давності до заявлених позовних вимог та відмовити у задоволенні позову повністю.

27.06.2024 прокурор подав до суду письмове пояснення, в якому заперечував проти застосування строків позовної давності до заявлених позовних вимог посилаючись на те, що оскільки відчуження майна відбулось 25.09.2018 шляхом підписання договору купівлі-продажу, строк позовної давності для позовної вимоги про витребування майна необхідно рахувати саме з цієї дати. Отже, позовну заяву скеровано до суду 24.09.2021 в межах 3-річного строку позовної давності.

Також прокурор повідомив, що за результатами розслідування кримінального провадження № 12017250230002415 від 07.11.2017, обвинувальний акт відносно арбітражного керуючого Новосельцева В.П. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України скеровано до суду. За даними електронного сервісу «Стан розгляду справ» встановлено, що ухвалою Черкаського районного суду від 12.01.2024, обвинуваченого ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, кримінальне провадження №12017250230002415 від 07.11.2017 у справі №703/4078/19, закрито. Вказана підстава для звільнення від кримінальної є нереабілітуючою обставиною. Ухвала Черкаського районного суду від 12.01.2024 у справі №703/4078/19 набрала законної сили 20.01.2024. Тому, як зазначив прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою 24.09.2021, він діяв в межах строку позовної давності.

Ухвалою суду від 27.06.2024 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 серпня 2024 року.

В судовому засідання 20.08.2024 судом оголошувалась перерва до 10 вересня 2024 року.

09.09.2024 відповідач подав до суду додаткові пояснення по суті спору.

10.09.2024 прокурор подав до суду письмове пояснення щодо заперечень, викладених відповідачем у письмовому поясненні від 09.09.2024.

В судовому засіданні 10.09.2024 судом була оголошена перерва до 17 вересня 2024 року.

16.09.2024 прокурор подав до суду клопотання про витребування доказів в порядку ст.81 ГПК України, в якому просив витребувати з матеріалів кримінального провадження №12017250230002415 від 07.11.2017 у справі №703/4078/19, що перебувала у провадженні Черкаського районного суду, оригінали наступних документів: акт приймання-передачі від 06.08.2004 №699, акт приймання-передачі від 16.02.2006 №140; акт приймання-передачі від 27.12.2005.

Заявлене прокурором клопотання про витребування доказів, отримане через систему «Електронний суд» 16.09.2024, суд залишає без розгляду, виходячи з наступного.

Згідно ст.42 ГПК України, учасники справи, крім іншого, мають право подавати докази; брати участь у дослідженні доказів; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

За приписами ст.80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Ст.118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ст.119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Судом при розгляді питання поновлення позивачу строку для подання додаткових пояснень і доказів не встановлено підстав неможливості такого поновлення згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України.

За змістом ч.1 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Зокрема, станом на час подання прокурором вищевказаного клопотання, розгляд справи перебував на стадії переходу до судових дебатів відповідно до положень ст.217, ст.218 ГПК України.

Також, суд зауважує, що характер правовідносин, що склалися між сторонами, а також викладені прокурором у процесуальних документах обставини, свідчать, що такі докази мали б бути наявні у нього.

17.09.2024 прокурор в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявлених вимог прокурора та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні судом було оголошено перерву до 11:00 год. 18 вересня 2024 року.

21.08.2024 в судовому засіданні, після завершення розгляду справи, суд в порядку ст.240 ГПК України суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, вислухавши прокурора та представника відповідача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що відповідач на відкритому аукціоні з реалізації майна підприємства-банкрута ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» 21.09.2018 придбав активи банкрута - Державного підприємства «Приладобудівний завод «Райдуга», код ЄДРПОУ 22794058, адреса: 20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Мазура, 24, у вигляді цілісного майнового комплексу у складі нерухомого та рухомого майна, що знаходилося на балансі ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», в тому числі електричні мережі та обладнання (місцезнаходження: 20490,Черкаська обл.. м. Сміла, вул. Мазура. 24/36).

Факт належності на праві державної власності Міністерства економічного розвитку та торгівлі електричних мереж та обладнання, та перебування вказаного майна в господарському віданні у ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», підтверджувався на час проведення аукціону державною реєстрацією права власності на вказане майно в державних реєстрах та іншими офіційними документами, а саме:

- Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (далі «Реєстр»);

- Єдиному реєстрі об`єктів державної власності:

балансовій довідці Дії «Приладобудівний завод «Райдуга»,

- ліквідаційної масі затверджена Міністерством економічного розвитку та торгівлі України;

-матеріалах справи № 10-18/5218 Господарського суду Черкаської області про банкрутство ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», в тому числі судовими рішеннями даної справи.

Після оголошення переможців аукціону, яким став відповідач та оплати вартості активів банкрут - Державного підприємства «Приладобудівний завод «Райдуга» 25.09.2018 між ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу майна банкрута, предметом якого є нерухоме та рухоме майно, реалізоване на вищевказаному аукціоні.

На підставі вищевказаних юридичних фактів, відповідачем було зареєстроване право власності шляхом внесення відомостей до Реєстру на всі об`єкти, придбані на аукціоні, крім електромережевого обладнання корпусу 3, у зв`язку з накладенням на останній арешту ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2018 у справі № 703/427/18 в межах кримінального провадження № 12017250230002415, яке перебувало на розгляді Черкаського районного суду Черкаської області (судова справа № 703/4078/19).

В подальшому вказаний арешт ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.10.2018 у справі № 703/427/18 було скасовано в частині заборони використання майна.

Суд враховує правовий висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 18.03.2020 у справі № 199/7375/16-ц та від 20.05.2020 у справі № 199/8047/16-ц про те, що конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною. Тому задоволення віндикаційного позову і витребування спірної нерухомості у відповідача як добросовісного набувача на користь міської ради призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом встановлено, що будь які докази недобросовісності відповідача відсутні.

Також, суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, яка міститься у постанові від 18.02.2021 у справі № 14/5026/1020/201, в якій наголошувалось про необхідність перевірки обставин добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію "пропорційності" втручання у право власності набувача майна.

Оцінюючи вище викладене, суд вважає відповідача добросовісним набувачем майна, а втручання в його право власності з боку держави непропорційним, зокрема з урахуванням листа Смілянської міської ради від 10.11.2021, згідно з яким позовні вимоги остання не підтримує. Тобто сам власник майна ініціативи щодо його витребування не виявляє, що додатково вказує на непропорційність втручання у право власності.

Суд, також, враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.09.2022 у справі №908/976/19 про те, якщо добросовісна особа, тобто та, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, то вона вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому Реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не могла знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

Ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до переконання, що відповідач добросовісно покладався на відомості реєстру, а саме витяги від 28.09.20218 та 07.07.2019, тому його добросовісність та набуття спірного майна у суду сумніву не викликають, а є доведеними.

Як наголошував прокурор, правовстановлюючим документом на підставі якого виникло право власності позивача на спірне майно є Акт приймання-передачі, затвердженого рішенням ВК Смілянської міської ради від 16.02.2006 № 140.

Ухвалою від 21.03.2024 судом витребувано оригінал вказаного акту.

Зазначений оригінал Акту прокурором до суду не надано, в матеріалах справи він відсутній, а міститься лише його копія.

Відповідач ставить під сумнів відповідність наявної копії оригіналу.

За приписами п.6 ст.91 ГПК України, якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Зокрема, суд зауважує, що у прокурора було достатньо часу для подання оригіналу вищевказаного Акту, який мав містити дані про обставини, що мають значення для вирішення спору.

Зокрема, предметом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно. Проте, прокурором не доведено, що витребовується саме те майно, яке відчужено на аукціоні.

Прокурор у позовній заяві вказував, що на підставі договору купівлі-продажу від 25.09.2018 ТОВ «КОНЦЕПТ ЮЕЙ» придбало у ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» електричні мережі та обладнання, які належать Смілянській міській раді та передані у комунальну власність м. Сміла на підставі Акту приймання-передачі, затвердженого рішенням ВК Смілянської міської ради від 16.02.2006 № 140.

Проте, вказане твердження викликає сумнів, оскільки перелік електричних мереж і обладнання, що перебували на балансі ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» та в подальшому реалізовувались через публічний аукціон суттєво відрізняється від переліку обладнання, що відображено в Акті приймання-передачі, затвердженого рішенням ВК Смілянської міської ради від 16.02.2006 № 140.

Тобто, вищезазначене свідчить, що мова може йти про різне майно, оскільки прокурором не досліджено питання ідентифікації електричних мереж та обладнання за цими двома документами, а тому відомості в частині обсягу предмету позову, які відображені в позовній заяві, можуть бути недостовірними.

За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору. Однак зазначене не позбавляє суд права витребувати у сторони докази у передбаченому ч.4 ст.74 ГПК України випадку.

Відповідно до положень частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.

Зокрема докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям: належності, допустимості, достовірності, вірогідності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України

Ст.76 ГПК України «Належність доказів» передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

Відповідно до частини третьої статті 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. При цьому докази, які подаються до суду, повинні бути належними, тобто стосуватися предмета доказування, інакше суд не бере їх до розгляду згідно з частиною першою статті 76 ГПК України.

Сторона, яка подає доказ на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, здійснює це саме таким чином, щоб поданий нею доказ був належним, тобто вказує, для доведення яких саме належних до предмету доказування обставин сторона подає цей доказ, або стверджує про обставини і посилається при цьому на доказ існування цих обставин.

Ст.77 ГПК України «Допустимість доказів» встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Ст.78 ГПК України «Достовірність доказів» визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що докази, якими прокурор обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду, оскільки саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою.

Докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці відповідно до статті 86 ГПК України (, за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зобов`язаний дотримуватися принципу оцінки доказів, згідно з яким на підставі всебічного, повного й об`єктивного розгляду справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв`язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовує доводи і заперечення сторін.

Оскільки прокурор не подав до господарського суду витребувані оригінали таких письмових доказів, а представник відповідача та суд ставить під сумнів відповідність поданих прокурором копій письмових доказів їх оригіналам, то в силу частини шостої статті 91 ГПК України суд не бере до уваги подані копії письмових доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені судом обставини, зважаючи на предмет та підстави позову, суд приходить до переконання, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Доводи відповідача в частині пропуску строку позовної давності суд відхиляє, оскільки прокурором доведено звернення до суду з позовною заявою в межах строку позовної давності.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до положень ст.129 ГПК України покладаються на прокурора у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129,130, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 25.09.2024.

Суддя Костянтин ДОВГАНЬ