Ухвала

від 26.09.2024 по справі 903/86/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 903/86/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

розглянувши заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Захід" арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича

про забезпечення позову

у справі №903/86/23

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Захід"

арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича

до 1). ОСОБА_1 ; 2). ОСОБА_2 ; 3). ОСОБА_3

про покладання субсидіарної відповідальності на керівників та засновників боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства на суму 108055226,41 грн

у справі №903/86/23

за заявою фізичної особи ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Захід"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Захід" арбітражний керуючий Карасюк Олександр Володимирович (далі - арбітражний керуючий Карасюк О.В.) 03.09.2024 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та рішення Господарського суду Волинської області від 29.05.2024 у справі № 903/86/23. Також скаржником подано клопотання про зупинення дії постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2024 було відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою та призначено її розгляд у судовому засіданні на 24.10.2024, зупинено дію постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 до закінчення її перегляду у касаційному порядку.

20.09.2024 від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Захід" арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича до Верховного Суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій скаржник просить 1. Вжити заходів забезпечення заяви про покладення субсидіарної відповідальності шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , а саме на:

- земельну ділянку площею (га): 0,06; кадастровий номер - 5123783500:01:001:2824; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2303923351237;

- земельну ділянку площею (га) 0,06, кадастровий номер - 5123783500:01:001:2825; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2303910551237;

- земельну ділянку площею (га) 0,06, кадастровий номер - 5123783500:01:001:2826; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2303898051237;

- земельну ділянку площею (га) 0,06, кадастровий номер - 5123783500:01:001:2827; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2303885251237;

- земельну ділянку площею (га) 0,06, кадастровий номер - 5123783500:01:001:2823; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2303675551237;

- квартиру, загальна площа (кв.м): 81.8, житлова площа (кв.м): 60.3; адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер майна - 16896455;

- легковий автомобіль марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, рік випуску 2011, дата державної реєстрації - 24.03.2012; об`єм (потужність) двигуна, см3 - 4367;

- легковий автомобіль марки AUDI, модель SQ8, рік випуску 2023, дата державної реєстрації - 05.09.2023; об`єм (потужність) двигуна, см3 - 3996; VIN-код: НОМЕР_2 ; колір чорний, тип - хетчбек, номерний знак: НОМЕР_3 ;

- легковий автомобіль марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 200, рік випуску 2017, дата державної реєстрації - 19.10.2017; об`єм (потужність) двигуна, см3 - 4461;

- частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "КОД-АГРО ПЛЮС" (ідентифікаційний код юридичної особи: 41110970, місцезнаходження юридичної особи: 68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, вулиця Промислова, будинок 26, кабінет 82; відсоток частки у статутному капіталі - 50);

- частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІН ФУД ІНДАСТРІ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 41613436, місцезнаходження юридичної особи: 67130, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, селище міського типу Цебрикове, вулиця Миру, будинок 70, каб. 2; відсоток частки у статутному капіталі - 34).

2. Вжити заходів забезпечення заяви про покладання субсидіарної відповідальності шляхом накладення арешту на всі відкритті в банківських установах України рахунки ОСОБА_1 , 53, зокрема, але не виключно, на банківський рахунок, відкритий в Акціонерному товаристві "Універсал Банк" банківського рахунку НОМЕР_4 , код валюти 980, українська гривня; а також шляхом накладення арешту на грошові кошти, що зберігаються в індивідуальних банківських сейфах України, що належать ОСОБА_1 , в межах суми, що не перевищує 100157988,30 грн.

Заява арбітражного керуючого Карасюка О.В. мотивована тим, що предметом судового розгляду є, покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Захід" у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та засновників (учасників) боржника - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ОСОБА_1 є єдиним з відповідачів, щодо якого наявна інформація про належність йому нерухомого та цінного рухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення. Арбітражний керуючий Карасюк О.В. зазначає, що ОСОБА_1 , діючи недобросовісно, намагаючись уникнути відповідальності у майбутньому, унеможливлюючи та утруднюючи виконання рішення суду в майбутньому, після подання до суду Заяви про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Захід" у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та засновників (учасників) боржника, здійснив відчуження такого майна, що належало йому, а саме: 1). квартира, загальна площа (кв.м): 190.1, житлова площа (кв.м): 77,4; адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2575575551100; 2). вантажний автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель ACTROS 4448, рік випуску 2007, дата державної реєстрації - 15.03.2018; об`єм (потужність) двигуна, см3 - 11946; 3). вантажний автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель ACTROS 3244, рік випуску 2007, дата державної реєстрації - 15.03.2018; об`єм (потужність) двигуна, см3 - 11946; 4). легковий автомобіль марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, рік випуску 2012, дата державної реєстрації - 30.01.2013; об`єм (потужність) двигуна, см3 - 4367.

Враховуючи наслідки, які можуть виникнути у випадку задоволення заяви арбітражного керуючого Карасюка О.В. про покладення субсидіарної відповідальності, а саме: стягнення грошових коштів та включення їх до ліквідаційної маси боржника, то у даному випадку існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення заяви про покладення субсидіарної відповідальності може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав кредиторів, за захистом яких ліквідатор звернувся до суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, колегія суддів вбачає підстави для її задоволення, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов, зокрема, забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У свою чергу, відповідно до частин п`ятої, шостої, сьомої, одинадцятої, дванадцятої, тринадцятої та чотирнадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави, за наявності яких не допускається забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" наголошено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Предметом спору у даній справі є покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Захід" у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та засновників (учасників) боржника і вказані грошові кошти у випадку задоволення зазначеної заяви включаються до ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів в порядку черговості, встановленої Кодексом України з процедур банкрутства. Отже, вказана заява ліквідатора носить майновий характер.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22)

З метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями статті 137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм Кодексом України з процедур банкрутства (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі №925/100/15, від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173, від 16.09.2020 у справі №910/13208/19, від 22.06.2022 у справі № 910/15043/21

Враховуючи вищевикладені обставини, доведеність заявником підстав щодо можливості ускладнення виконання рішення суду в майбутньому, колегія суддів вважає, що у такому випадку існує прямий зв`язок між обраними арбітражним керуючим Карасюком О.В. заходами забезпечення позову і предметом заявлених вимог.

Колегія суддів вважає, що застосування заходів забезпечення позову шляхом, накладення арешту на майно відповідача, зокрема, на рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , не може призвести до невиправданого обмеження майнових прав скаржника, оскільки у будь-якому випадку арештоване майно фактично залишається у володінні власника, а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ним. Вказане може слугувати додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення заяви про покладення субсидіарної відповідальності, буде реально виконане.

В такий спосіб, Верховний Суд дійшов висновку, що заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, та наявний зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, що по суті спрямовані на збереження існуючого наразі стану речей.

Суддя Огороднік К.М. перебував у відпустці з 20.09.2024 по 25.09.2024 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2024 № 344/0/102-24), у зв`язку з чим, заява про вжиття заходів забезпечення позову розглянута Судом у розумні строки.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Захід" арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича про забезпечення позову у справі № 903/86/23 задовольнити.

2. Накласти арешт на :

- земельну ділянку площею (га): 0,06; кадастровий номер - 5123783500:01:001:2824; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2303923351237;

- земельну ділянку площею (га) 0,06, кадастровий номер - 5123783500:01:001:2825; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2303910551237;

- земельну ділянку площею (га) 0,06, кадастровий номер - 5123783500:01:001:2826; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2303898051237;

- земельну ділянку площею (га) 0,06, кадастровий номер - 5123783500:01:001:2827; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2303885251237;

- земельну ділянку площею (га) 0,06, кадастровий номер - 5123783500:01:001:2823; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2303675551237;

- квартиру, загальна площа (кв.м): 81.8, житлова площа (кв.м): 60.3; адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер майна - 16896455;

- легковий автомобіль марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER, рік випуску 2011, дата державної реєстрації - 24.03.2012; об`єм (потужність) двигуна, см3 - 4367;

- легковий автомобіль марки AUDI, модель SQ8, рік випуску 2023, дата державної реєстрації - 05.09.2023; об`єм (потужність) двигуна, см3 - 3996; VIN-код: НОМЕР_2 ; колір чорний, тип - хетчбек, номерний знак: НОМЕР_3 ;

- легковий автомобіль марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 200, рік випуску 2017, дата державної реєстрації - 19.10.2017; об`єм (потужність) двигуна, см3 - 4461;

- частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "КОД-АГРО ПЛЮС" (ідентифікаційний код юридичної особи: 41110970, місцезнаходження юридичної особи: 68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, вулиця Промислова, будинок 26, кабінет 82; відсоток частки у статутному капіталі - 50);

- частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІН ФУД ІНДАСТРІ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 41613436, місцезнаходження юридичної особи: 67130, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, селище міського типу Цебрикове, вулиця Миру, будинок 70, каб. 2; відсоток частки у статутному капіталі - 34).

3. Вжити заходів забезпечення заяви про покладання субсидіарної відповідальності шляхом накладення арешту на всі відкритті в банківських установах України рахунки ОСОБА_1 , 53, зокрема, але не виключно, на банківський рахунок, відкритий в Акціонерному товаристві "Універсал Банк" банківського рахунку НОМЕР_4 , код валюти 980, українська гривня; а також шляхом накладення арешту на грошові кошти, що зберігаються в індивідуальних банківських сейфах України, що належать ОСОБА_1 , в межах суми, що не перевищує 100157988,30 грн.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

5. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - 3 роки.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков