Постанова

від 17.09.2024 по справі 18/257

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 18/257(917/134/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

скаржника (ТОВ "Сельхозкомплект") - адвокат Близнюк І.В.

ПАТ БК "Букрос" - арбітражний керуючий Тищенко О.І., адвокат Захаров П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект"

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 23.04.2024

у складі головуючого судді: Медуниця О.Є., судді: Попков Д.О., Стойка О.В.

у справі № 18/257 (917/134/22)

за позовом Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос",

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект"</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Уповноважена особа акціонерів Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос", уповноважена особа власника майна Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос" - Кулій В.М.,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Публічне акціонерне товариство "Веселка", Донецької області, 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аукціонний Центр Плюс",

про витребування майна з чужого незаконного володіння

у межах справи про банкрутство № 18/257,-

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа № 18/257 про банкрутство Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос".

2. До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява керуючого санацією ПАТ БК "Букрос" Тищенко О.І. про витребування з незаконного володіння відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект"</a> (далі ТОВ "Сельхозкомплект") майна боржника: квартири № 193, загальною площею 67,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63 ; квартири № 195 , загальною площею 65,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартири № 205 , загальною площею 36,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/134/22) відмовлено у задоволенні позову.

4. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ПАТ БК "Букрос" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 апеляційну скаргу задоволено. Рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Рух касаційної скарги

6. 14.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект"</a> звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 у справі № 18/257 (917/134/22), сформована в системі "Електронний суд" 14.05.2024.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект" у справі № 18/257 (917/134/22) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2024.

8. Ухвалою Верховного Суду від 03.06.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект"</a> на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 у справі № 18/257 (917/134/22) залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 38 382,04 грн за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 у справі № 18/257 (917/134/22).

9. 11.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект"</a> направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги, до яких долучило оригінал документу (квитанція від 10.06.2024), що підтверджує сплату судового збору у розмірі 38 382,04 грн за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 у справі № 18/257 (917/134/22).

10. Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2024 у складі колегії суддів: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я., серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 18/257 (917/134/22) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект"</a> на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 і призначено розгляд касаційної скарги на 13.08.2024 о 10:15 год.

11. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.08.2024 № 32.2-01/1797 у зв`язку із відпусткою суддів Васьковського О.В. та Погребняка В.Я. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 18/257 (917/134/22).

12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024, справу № 18/257 (917/134/22) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект"</a> на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.

13. Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2024 прийнято касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект"</a> на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 у справі № 18/257 (917/134/22), колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Картере В.І. до свого провадження.

14. Ухвалою Верховного Суд від 13.08.2024 у складі колегії суддів Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Картере В.І., зокрема, відкладено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект"</a> на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 у справі № 18/257 (917/134/22) на 17.09.2024 о 10 год. 00 хв.

15. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.09.2024 № 32.2-01/2142 у зв`язку із відпусткою судді Жукова С.В. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 18/257 (917/134/22).

16. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2024, справу № 18/257 (917/134/22) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект"</a> на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В. В. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

17. Не погоджуючись з ухваленою постановою ТОВ "Сельхозкомплект" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

18. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

18.1 Суд апеляційної інстанції не дослідив питання наявності права колективної власності на спірні квартири, не встановив належну особу яка має звернутися для захисту колективної власності, не встановив відсутність порушених прав позивача, а відтак неправильно застосував положення статті 387 Цивільного кодексу України.

18.2 Судом апеляційної інстанції не враховано, що матеріали справи не містять доказів, дослідження та співставлення яких із застосуванням такого стандарту доказування, як вірогідність доказів, спростовувало б наведену в квитанціях до прибуткового касового ордеру інформацію про отримання позивачем коштів, а також не з`ясовано чи мало місце волевиявлення позивача на вибуття квартир, у контексті наявних доказів отримання грошових коштів.

18.3 Суд апеляційної інстанції не встановив чи є відповідач добросовісним набувачем спірних квартир, що невід`ємною частиною встановлення обставин у справах про витребування майна із чужого незаконного володіння.

18.4 Судом апеляційної інстанції не враховано, що відібрання майна у поточного власника становитиме втручання у його право на майно у розумінні Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

18.5 Судом апеляційної інстанції не враховано суперечливість поведінки позивача, який спочатку вжив заходів щодо продажу спірних квартир, отримав кошти від їх продажу, а потім через великий проміжок часу звернувся з позовом, аргументуючи свої вимоги нікчемністю біржових угод, учасником яких він є.

18.6 Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статей 257, 261 Цивільного кодексу України, неправильно визначено початок перебігу позовної давності та помилково не застосовано наслідки спливу позовної давності.

18.7 Суд апеляційної інстанції передчасно завершив апеляційний перегляд справи за відсутності представників сторін, які мали об`єктивні перешкоди для явки в судове засідання як через зайнятість у інших судових справах так і через оголошення сигналу "повітряна тривога".

18.8 Судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 17.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 21.11.2018 у справі № 674/31/15-ц, від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17, від 07.02.2019 у справі № 910/2966/18, від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 16.10.2019 у справі № 633/1738/16-ц, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.11.2019 у справі № 444/1725/16-ц, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 28.01.2020 у справі № 50/311-б, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16.

19. Окрім того, ТОВ "Сельхозкомплект" подано додаткові письмові пояснення.

20. Представник скаржника в судовому засіданні 17.09.2024 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених у ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

21. Уповноваженою особою власника майна Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос" - Кулієм В.М. подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

22. Представники ПАТ Бурова Компанія "Букрос" в судовому засіданні 17.09.2024 заперечили проти касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

23. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

24. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

25. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

26. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

26.1 24.04.2016 між ПАТ "Веселка" (продавець) та ТОВ "Аукціонний центр плюс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав, згідно з яким продавець продав, а покупець придбав майнові права на об`єкти нерухомості - квартири № 193 , № 195 , № 205 у будинку № 63 по вул.Красіна у м.Полтава .

26.2 Між сторонами складено та підписано акт прийому-передачі майнових права на об`єкти нерухомості та саме нерухоме майно від 28.04.2016.

26.3 Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 23.02.2017 у справі

№ 554/10688/16-ц визнано та затверджено мирову угоду, укладену між сторонами у справі - ТОВ "Аукціонний центр плюс" та Кравченко О.В. , на наступних умовах: за ТОВ "Аукціонний центр плюс" визнається право власності на нерухоме майно, а саме:

- комплекс будівель та споруд, який складається з Адміністративної будівлі літер А-1-2 площею 1493,7 кв.м; профілакторій літер Б-1-2 площею 850,7 кв.м; дефектоскопія літер В-1 площею 213,8 кв.м; трубний цех літер Г-1-3 площею 609,8 кв.м; цех РНТ літер Д-1 площею 742,9 кв.м; склад кисневих балонів літер Е-1 площею 27,1 кв.м; цех ПВО літер Ж-1 площею 259,2 кв.м; електроцех літер З-1 площею 648,5 кв.м; ПРЦ літер И-1 площею 1 126,8 кв.м; турбінний цех літер К-1 площею 920,2 кв.м; насосна літер Л-1 площею 56,6 кв.м; столярка літер М-1 площею 193,3 кв.м; будинок связистів літер Н-1 площею 213,8 кв.м; ангар літер О-1 площею 195,7 кв.м; ангар літер П-1 площею 135,2 кв.м; ангар літер Р-1 площею 462,3 кв.м; навіс літер С площею 86,3 кв.м; котельня літер Т-2 площею 184,9 кв.м; навіс літер Щ площею 43,7 кв.м; центральний склад літер Ш-1-2 площею 1 022,5 кв.м; насосна літер Я-1 площею 6,2 кв.м; прохідна літер Ф-1 площею 23,7 кв.м ; склад літер Ц-1 площею 1 258,8кв.м; незакінчене будівництво літер Ю площею 54,6 кв.м; погріб літер Ч-1 площею 70,9 кв.м; зварювальний цех літер Х-1, площею 621,6 кв.м ; склад літер Ь-1 площею 4,8кв.м; №1 - огорожа з/б; №4 - огорожа цегляна; № 1-11 - ворота металеві; № 12-22 - крани; № 26, 27 - з/д колія, що знаходяться за адресою - м.Полтава, вул.Половка, 88/1 , який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 5310136400:13:002:0058;

- квартира № 193 загальною площею 67 кв.м, у т.ч. житловою 39,1 кв.м, яка складається з кімнати площею 16,7 кв.м, кімнати площею 12,3 кв.м, кімнати площею 10,1 кв.м, коридору площею 10,6 кв.м, вбудованої шафи площею 1,2 кв.м, вбудованої шафи площею 0,4 кв.м, кухні площею 7,8 кв.м, вбиральні площею 1,2 кв.м, ванної площею 2,7 кв.м, лоджії площею 3,1 кв.м, балкону площею 0,9 кв.м, що знаходиться за адресою - м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63;

- квартира № 195 загальною площею 65,6 кв.м, у т.ч. житловою 39,6 кв.м, яка складається з: кімнати площею 11,7 кв.м, кімнати площею 10,7 кв.м, кімнати площею 17,2 кв.м, коридору площею 10,1 кв.м, кухні площею 8,9 кв.м, вбудованої шафи площею 0,5 кв.м, вбиральні площею 1,3 кв.м, ванної площею 2,8 кв.м, вбудованої шафи площею 0,5 кв.м, балкону площею 1 кв.м, балкону площею 0,9 кв.м, що знаходиться за адресою - м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63;

- квартира № 205 загальною площею 36,6 кв.м, у т.ч. житловою 18,7 кв.м, яка складається з: кімнати площею 18,7 кв.м, коридору площею 4,5 кв.м, кладової площею 1,4 кв.м, санвузла площею 3,4 кв.м, кухні площею 7,4 кв.м, балкону площею 1 кв.м, що знаходиться за адресою - м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63;

- ТОВ "Аукціонний центр плюс" відмовляється від будь-яких претензій до Кравченко О.В. у зв`язку із невиконанням останнім умов договору про надання юридичних послуг; права та обов`язки за договором, укладеним між ТОВ "Аукціонний центр плюс" та Кравченко О.В. 16.05.2016 про надання послуг, припиняються.

26.4 Право власності на нерухоме майно, а саме: комплекс будівель та споруд, який складається з Адміністративна будівля літер А-1-2 площею 1 493,7 кв.м; профілакторій літ літер Б-1-2 площею 850,7 кв.м; дефектоскопія літер В-1 площею 213,8 кв.м; трубний цех літер Г-1-3 площею 609,8 кв.м; цех РНТ літер Д-1 площею 742,9 кв.м; склад кисневих балонів літер Е-1 площею 27,1 кв.м; цех ПВО літер Ж-1 площею 259,2 кв.м; електроцех літер З-1 площею 648,5 кв.м; ПРЦ літер И-1 площею 1126,8 кв.м; турбінний цех літер К-1 площею 920,2 кв.м; насосна літер Л-1 площею 56,6 кв.м; столярка літер М-1 площею 193,3 кв.м; будинок связистів літер Н-1 площею 213,8 кв.м; ангар літер О-1 площею 195,7 кв.м; ангар літер П-1 площею 135,2 кв.м; ангар літер Р-1 площею 462,3 кв.м; навіс літер С площею 86,3 кв.м; котельня літер Т-2 площею 184,9 кв.м; навіс літер Щ площею 43,7 кв.м; центральний склад літер Ш-1-2 площею 1022,5 кв.м; насосна літер Я-1 площею 6,2 кв.м; прохідна літер Ф-1 площею 23,7 кв.м; склад літер Ц-1 площею 1258,8 кв.м; незакінчене будівництво літер Ю площею 54,6 кв.м; погріб літер Ч-1 площею 70,9 кв.м; зварювальний цех літер Х-1, площею 621,6 кв.м; склад літер Ь-1 площею 4,8 кв.м; №1 - огорожа з/б; №4 - огорожа цегляна; №1-11 - ворота металеві; №12-22 - крани; № 26, 27 - з/д колія, що знаходяться за адресою - м.Полтава, вул.Половка, 88/1, який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 5310136400:13:002:0058; квартира №193 загальною площею 67 кв.м, у т.ч. житловою 39,1 кв.м, яка складається з кімнати площею 16,7 кв.м, кімнати площею 12,3 кв.м, кімнати площею 10,1 кв.м, коридору площею 10,6 кв.м, вбудованої шафи площею 1,2 кв.м, вбудованої шафи площею 0,4 кв.м, кухні площею 7,8 кв.м, вбиральні площею 1,2 кв.м, ванної площею 2,7 кв.м, лоджії площею 3,1 кв.м, балкону площею 0,9 кв.м, що знаходиться за адресою - м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартира №195 загальною площею 65,6 кв.м, у т.ч. житловою 39,6 кв.м, яка складається з: кімнати площею 11,7 кв.м, кімнати площею 10,7 кв.м, кімнати площею 17,2 кв.м, коридору площею 10,1 кв.м, кухні площею 8,9 кв.м, вбудованої шафи площею 0,5 кв.м, вбиральні площею 1,3 кв.м, ванної площею 2,8 кв.м, вбудованої шафи площею 0,5 кв.м, балкону площею 1 кв.м, балкону площею 0,9 кв.м, що знаходиться за адресою - м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартира № 205 загальною площею 36,6 кв.м, у т.ч. житловою 18,7 кв.м, яка складається з: кімнати площею 18,7 кв.м, коридору площею 4,5 кв.м, кладової площею 1,4 кв.м, санвузла площею 3,4 кв.м, кухні площею 7,4 кв.м, балкону площею 1 кв.м, що знаходиться за адресою - м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63, підлягає державній реєстрації.

26.5 Як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, право власності на спірні квартири за ТОВ "Аукціонний центр плюс" було зареєстровано 26.12.2017 "на підставі рішення суду, серія та номер: б/н, виданий 23.02.2017, видавник: Октябрський районний суд м.Полтави".

26.6 Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 19.01.2018 виправлено в ухвалі Октябрського районного суду м.Полтави від 23.02.2017 у справі № 554/10688/16-ц допущену описку щодо опису (площі нерухомого майна).

26.7 Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 26.02.2018 у справі № 554/10688/16-ц роз`яснено, що у зв`язку із визнанням за ТОВ "Аукціонний центр плюс" права власності на нерухоме майно - квартири №№ 193 , 195 , 205 за адресою: Полтавська обл., м.Полтава, вул.Героїв АТО (Красіна), буд.63 органи державної реєстрації, приватні та державні нотаріуси, інші акредитовані особи повинні внести відмітки про припинення (скасування та погашення) записів про обтяження, арешти нерухомого майна шляхом внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо наступних об`єктів нерухомого майна:

- номер запису про обтяження: 24253125; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 04.01.2011; Підстава виникнення обтяження: Постанова слідчого, б/н, 31.12.2010, Слідчий відділ ПМ ДПА у Полтавській області, код ЄДРПОУ 01292186, слідчий О.В. Бредун; Об`єкт обтяження: Полтавська обл., м.Полтава, вул.Героїв АТО (Красіна), буд.63, кв.№ 205;

- номер запису про обтяження: 24253192; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 04.01.2011; Підстава виникнення обтяження: Постанова слідчого, б/н, 31.12.2010, Слідчий відділ ПМ ДПА у Полтавській області, код ЄДРПОУ 01292186, слідчий О.В. Бредун; Об`єкт обтяження: Полтавська обл., м.Полтава, вул.Героїв АТО (Красіна), буд.63, кв.№ 205;

- номер запису про обтяження: 24253041; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 04.01.2011; Підстава виникнення обтяження: Постанова слідчого, б/н, 31.12.2010, Слідчий відділ ПМ ДПА у Полтавській області, код ЄДРПОУ 01292186, слідчий О.В. Бредун; Об`єкт обтяження: Полтавська обл., м.Полтава, вул.Героїв АТО (Красіна), буд.63, кв.№ 193;

- номер запису про обтяження: 24252976; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 18.07.2006; Підстава виникнення обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, АЕ№529381; Відділ примусового виконання рішень ДВС Полтавської області, держ.виконавець Величко О.В. Об`єкт обтяження: Полтавська обл., м.Полтава, вул.Героїв АТО (Красіна), буд.63, кв.№ 193 ;

- номер запису про обтяження: 24253108; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 18.07.2006; Підстава виникнення обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, АЕ№529384; Відділ примусового виконання рішень ДВС Полтавської області, держ.виконавець Величко О.В. Об`єкт обтяження: Полтавська обл., м.Полтава, вул.Героїв АТО (Красіна), буд.63, кв.№ 193;

- номер запису про обтяження: 24253181; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 18.07.2006; Підстава виникнення обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, АЕ№529384; Відділ примусового виконання рішень ДВС Полтавської області, держ.виконавець Величко О.В. Об`єкт обтяження: Полтавська обл., м.Полтава, вул.Героїв АТО (Красіна), буд.63, кв.№ 205 .

26.8 21.03.2018 між ТОВ "Аукціонний центр плюс" (продавець) та ТОВ "Сельхозкомлект" (покупець) укладено договори купівлі-продажу, на підставі яких покупець набув право власності на спірні квартири. Договори посвідчені приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л.: договір купівлі-продажу ННВ 161274, зареєстрований в реєстрі за № 984, щодо квартири № 193, яка знаходиться в м.Полтаві по вул.Героїв АТО, 63 ; договір купівлі-продажу ННВ 161275, зареєстрований в реєстрі за № 985, щодо квартири № 195, яка знаходиться в м.Полтаві по вул.Героїв АТО, 63 ; договір купівлі-продажу ННВ 161276, зареєстрований в реєстрі за № 986, щодо квартири № 205, яка знаходиться в м.Полтаві по вул.Героїв АТО, 63 .

26.9 Як убачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна: право власності на квартиру № 193, загальною площею 67,00 кв.м, за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, буд.63 , 21.03.2018 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: реєстровий № 984, виданий 21.03.2018, видавник: Гофман Е.Л., приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу, зареєстровано за ТОВ "Сельхозкомплект"; право власності на квартиру № 195, загальною площею 65,6 кв.м, за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, буд.63 , 21.03.2018 року на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: реєстровий № 985, виданий 21.03.2018, видавник: Гофман Е.Л., приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу, зареєстровано за ТОВ "Сельхозкомплект"; право власності на квартиру № 205, загальною площею 36,6 кв.м, за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, буд.63 , 21.03.2018 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: реєстровий №986, виданий 21.03.2018, видавник: Гофман Е.Л., приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу, зареєстровано за ТОВ "Сельхозкомплект".

26.10 Постановою Полтавського апеляційного суду від 05.12.2018 у справі № 554/10688/16-ц ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 23.02.2017, від 19.01.2018 та від 26.02.2018 скасовано.

27. Як встановлено судами попередніх інстанцій, до матеріалів справи долучені копії протоколів Філії 17 Приватного підприємства "НИВА-В.Ш." щодо проведення аукціону з реалізації нерухомого майна, що є власністю ВАТ "БК "Букрос", а саме № 171053-6 від 12.07.2013 щодо квартири № 193 , № 171053-7 від 12.07.2013 щодо квартири № 195 та № 171053-8 від 12.07.2013 щодо квартири № 205 .

28. Згідно статті 1 Закону України "Про товарну біржу" (у редакції станом на дату проведення аукціонів) товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.

29. Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що Приватне підприємство "НИВА-В.Ш." станом на момент проведення аукціонів було товарною біржою. З інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вбачається, що Приватне підприємство "НИВА-В.Ш." (код ЄДРПОУ 33668915) було товарною біржою.

30. Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що до матеріалів справи додані договори (біржові контракти) купівлі-продажу майна Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" на аукціоні від 16.07.2013, укладені між ВАТ БК "Букрос" (продавець) та ПАТ "Веселка" (покупець), за умовами розділу 1 яких метою договорів є оформлення результатів продажу майна ВАТ БК "Букрос" на аукціоні, який відбувся 12.07.2013.

31. Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом договорів є передача продавцем у власність покупцеві майна у порядку та на умовах, передбачених договорами, а саме нерухомого майна за адресою: м.Полтава, вул.Красіна, 63, яке складається з квартири № 205, квартири № 193, квартири № 195 (п.2.1 біржових контрактів). Відповідно до пункту 2.2 біржових контрактів продавець зобов`язується передати у власність покупця нерухоме майно, вказане в п.2.1 договору, а покупець зобов`язується прийняти вказане нерухоме майно та сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови. Пунктом 2.3 біржових контрактів передбачено, що право власності на нерухоме майно переходить до покупця після державної реєстрації права власності на нього за покупцем та підписання сторонами акту приймання-передачі нерухомого майна. За умовами п.3.2.1 біржових контрактів кошти за продаж майна перераховуються переможцем аукціону продавцю на розрахунковий рахунок.

32. Відповідно до статті 15 Закону України "Про товарну біржу" (у редакції станом на дату проведення аукціонів) біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам.

33. Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, до матеріалів справи не додано доказів того, що ВАТ БК "Букрос" та ПАТ "Веселка" були членами товарної (або іншої) біржі станом на момент проведення аукціонів та укладення біржових контрактів.

34. З огляду на викладене, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про те, що спірні біржові контракти не є біржовою операцією відповідно до статті 15 Закону України "Про товарну біржу" (в редакції на час укладення біржових угод).

35. За змістом положень статті 15 Закону України "Про товарну біржу" не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь-які вживані товари, включаючи транспортні засоби, та капітальні активи. Таке обмеження не поширюється на майно, яке відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону.

36. Отже, правильними є також висновки суду апеляційної інстанції про те, що квартири, які були предметом проведення аукціонів, визначені індивідуальними ознаками і, відповідно, не могли бути реалізовані на товарній біржі.

37. Також, як встановлено судом апеляційної інстанції, біржові контракти з боку продавця - ВАТ БК "Букрос" підписані, як убачається зі змісту контрактів, представником - І.Петренко, який діє на підставі довіреності, виданої ВАТ БК "Букрос" на його ім`я 02.07.2013. Матеріали справи не містять вказаної довіреності, сторони не додавали її до справи. Відсутні будь-які дані про особу, яка надала І.Петренко довіреність на підписання контракту з боку позивача, як і відомості про особу громадянина І. Петренко.

38. Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що на час укладення біржових контрактів позивач - боржник за процедурою банкрутства, знаходився в процедурі розпорядження майном. Керівник або органи управління боржника, виключно за погодженням із розпорядником майна укладають договори щодо відчуження нерухомого майна боржника.

39. Натомість, судом апеляційної інстанції встановлено, що обставини справи не свідчать і сторони не повідомляють про те, що керівні органи боржника мали намір продати спірне нерухоме майно і одержали на це згоду розпорядника майна. Крім того згідно п.п.5.1; 8.3.4. Статуту підприємства боржника керівним органом товариства є спостережна рада, яка затверджує угоди, що перевищують статутний фонд товариства (119 646,5 грн). Обставини справи не свідчать і сторони не повідомляють про наявність рішення спостережної ради боржника на відчуження спірного майна.

40. Також, як встановлено судом апеляційної інстанції, за умовами п.2.3.1 біржових контрактів право власності на нерухоме майно переходить до покупця після державної реєстрації права власності на нього за покупцем. Водночас, як убачається з матеріалів справи та не спростовано учасниками справи, в порушення п.2.3 біржових контрактів, покупець ПАТ "Веселка" не здійснило державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно.

41. Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції станом на дату укладення біржових контрактів) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

42. Отже, оскільки право власності переходить з моменту державної реєстрації, то правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що не відбулось переходу права власності на спірні квартири від ВАТ БК "Букрос" до ПАТ "Веселка" за біржовими контрактами.

43. Місцевий господарський суд зазначив, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, а угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

44. Як встановлено судами попередніх інстанцій, до матеріалів справи долучено довідку Філії 17 Приватного підприємства "НИВА-В.Ш." № 198-17-09/2013 від 17.07.2013, за змістом якої повідомлено, що відповідно до Закону України "Про товарну біржу" ПП "НИВА-В.Ш." здійснено реєстрацію угод, проведених за правилами біржової торгівлі, укладених між ВАТ БК "Букрос" та ПАТ "Веселка" за наслідками проведених біржових торгів, зокрема: договір (біржовий контракт) від 16.07.2013 (квартира № 193 за адресою: м.Полтава, вул.Красіна, 63 ) - дата реєстрації 16.07.2013, № 171053-6; договір (біржовий контракт) від 16.07.2013 (квартира № 195 за адресою: м.Полтава, вул.Красіна, 63 ) - дата реєстрації 16.07.2013, № 171053-7; договір (біржовий контракт) від 16.07.2013 (квартира № 205 за адресою: м.Полтава, вул.Красіна, 63 ) - дата реєстрації 16.07.2013, № 171053-8.

45. Відповідно до статті 209 Цивільного кодексу України (у редакції станом на дату укладення біржових контрактів) правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

46. Згідно частин третьої, четвертої статті 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

47. Відповідно до частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

48. Статтею 657 Цивільного кодексу України врегульовано, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

49. Частиною першою статті 220 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

50. З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції правильно зазначено про те, що договори купівлі-продажу нерухомого майна, що укладалися з 01.01.2004 в письмовій формі підлягали нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Виключень з цього правила, зокрема для угод, зареєстрованих на біржі, положення Цивільного кодексу України не містять. Статтею 220 Цивільного кодексу України передбачено, що, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

51. Окрім того, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, відповідно до положень статті 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції станом на дату проведення аукціонів) продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів. Обов`язковими умовами договору купівлі-продажу майна є: відомості про майно, його склад, характеристика; ціна продажу майна; порядок і строк передачі майна покупцю; відомості про наявність або про відсутність обтяжень стосовно майна; інші умови, передбачені законодавством України. Укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

52. Отже, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги той факт, що біржові контракти не були посвідчені нотаріально, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що біржові контракти в силу положень частини першої статті 220 Цивільного кодексу України є нікчемними. Для визнання правочину нікчемним подання окремого позову не вимагається.

53. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається наступне: станом на дату укладення біржового контракту (16.07.2013) щодо квартири №193 в м.Полтава по вул.Красіна, 63 існували такі обтяження: номер запису про обтяження: 24253041; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 04.01.2011; Підстава виникнення обтяження: Постанова слідчого, б/н, 31.12.2010, Слідчий відділ ПМ ДПА у Полтавській області, код ЄДРПОУ 01292186; Номер запису про обтяження: 24252976; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 18.07.2006; Підстава виникнення обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, АЕ№529381; Відділ примусового виконання рішень ДВС Полтавської області, державний виконавець Величко О.В.; станом на дату укладення біржового контракту (16.07.2013) щодо квартири №195 в м.Полтава по вул.Красіна, 63 існували такі обтяження: номер запису про обтяження: 24253125; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 04.01.2011; Підстава виникнення обтяження: Постанова слідчого, б/н, 31.12.2010, Слідчий відділ ПМ ДПА у Полтавській області, код ЄДРПОУ 01292186; Номер запису про обтяження: 24253108; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 18.07.2006; Підстава виникнення обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, АЕ №529384; Відділ примусового виконання рішень ДВС Полтавської області, державний виконавець Величко О.В.; станом на дату укладення біржового контракту (16.07.2013) стосовно квартири №205 в місті Полтава по вул.Красіна, 63 існували такі обтяження: Номер запису про обтяження: 24253192; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 04.01.2011; Підстава виникнення обтяження: Постанова слідчого, б/н, 31.12.2010, Слідчий відділ ПМ ДПА у Полтавській області, код ЄДРПОУ 01292186; Номер запису про обтяження: 24253181; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Дата державної реєстрації обтяжень в Єдиному реєстрі заборон: 18.07.2006; Підстава виникнення обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, АЕ №529384; Відділ примусового виконання рішень ДВС Полтавської області, державний виконавець Величко О.В.

54. Як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, вказане додатково свідчить про неможливість здійснення ВАТ БК "Букрос" продажу спірних об`єктів нерухомого майна - квартир № 193 , № 195 , № 203 у місті Полтава по вул.Красіна, 63 .

55. Окрім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, до матеріалів справи долучено копії квитанцій до прибуткового касового ордеру: № 20 від 16.07.2013 на суму 168 000,00 грн (згідно протоколу аукціону № 171053-6 від 12.07.2013); № 19 від 16.07.2013 на суму 157 500,00 грн (згідно протоколу аукціону № 171053-7 від 12.07.2013); № 21 від 16.07.2013 на суму 63 000,00 грн (згідно протоколу аукціону № 171053-8 від 12.07.2013).

56. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у вказаних квитанціях до прибуткового касового ордеру не зазначено особу, якою здійснено підпис з боку ВАТ БК "Букрос".

57. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено також те, що здійснення оплати на підставі квитанцій до прибуткового касового ордеру суперечить умовам п.3.2.1 біржових контрактів, відповідно до якого кошти за продаж майна перераховуються переможцем аукціону продавцю на розрахунковий рахунок. Відповідачем та третіми особами на стороні відповідача не доведено, що такий порядок був змінений сторонами біржових контрактів. Крім того ПАТ "Веселка" не надано доказів відображення у бухгалтерському обліку проведених на корить ВАТ БК "Букрос" оплат.

58. З огляду на все вищевикладене, надавши оцінку вказаним вище порушенням законів при відчуженні майна та оплаті за нього у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що відчуження спірного нерухомого майна на користь ПАТ "Веселка" відбулось поза волею його власника.

59. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 24.04.2016 між ПАТ "Веселка" (продавець) та ТОВ "Аукціонний центр плюс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав, згідно з яким продавець продав, а покупець придбав майнові права на об`єкти нерухомості - квартири № 193 , № 195 , № 205 у будинку № 63 по вул.Красіна у м.Полтава .

60. 21.03.2018 між ТОВ "Аукціонний центр плюс" (продавець) та ТОВ "Сельхозкомлект" (покупець) укладено договори купівлі-продажу, на підставі яких покупець набув право власності на спірні квартири. Договори посвідчені приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л.: договір купівлі-продажу ННВ 161274, зареєстрований в реєстрі за № 984, щодо квартири № 193, яка знаходиться в м.Полтаві по вул.Героїв АТО, 63 ; договір купівлі-продажу ННВ 161275, зареєстрований в реєстрі за № 985, щодо квартири № 195, яка знаходиться в м.Полтаві по вул.Героїв АТО, 63 ; договір купівлі-продажу ННВ 161276, зареєстрований в реєстрі за № 986, щодо квартири № 205, яка знаходиться в м.Полтаві по вул.Героїв АТО, 63 .

61. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у період з 24.04.2016 (дата договору) по 26.12.2017 право власності на спірні об`єкти нерухомості (квартири) за ТОВ "Аукціонний центр плюс" оформлено не було. Як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, право власності на спірні квартири за ТОВ "Аукціонний центр плюс" було зареєстровано 26.12.2017 на підставі рішення (ухвали про затвердження мирової угоди) суду, серія та номер: б/н, виданий 23.02.2017, видавник: Октябрський районний суд м.Полтави (про затвердження мирової угоди та визнання права власності на спірне майно за ТОВ "Аукціонний центр плюс").

62. При цьому, ухвала Октябрського районного суду м.Полтави у справі № 554/10688/16-ц була скасована постановою Полтавського апеляційного суду від 05.12.2018 у справі № 554/10688/16-ц.

63. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що суддю Андрієнко Г.В. Октябрського районного суду міста Полтави рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 496/2дп/15-21 від 01.03.2021 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв`язку із прийняттям неправосудних рішень у справі № 554/10688/16-ц.

64. Також, ухвалою від 26.02.2018 у межах справи № 554/10688/16-ц, скасованою постановою Полтавського апеляційного суду від 05.12.2018, Октябрський районний суд фактично звільнив спірне нерухоме майно з-під обтяжень, які були накладені раніше, що дозволило ТОВ "Аукціонний центр плюс" внести відповідні зміни до реєстру та 21.03.2018 продати спірні квартири ТОВ "Сельхозкомплект".

65. Тобто, набувши та зареєструвавши право власності на майно на підставі незаконних та скасованих у подальшому судових рішень ТОВ "Аукціонний центр Плюс" 21.03.2018 (фактично через три місяці після оформлення за собою права власності та фактично через місяць після прийняття Октябрським районним судом м.Полтави ухвали від 26.02.2018, якою фактично було зобов`язано органи державної реєстрації припинити (скасувати, погасити) записи про обтяження, арешти нерухомого майна шляхом внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), здійснив продаж спірних об`єктів нерухомого майна на користь ТОВ "Сельхозкомплект".

66. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно вибуло із володіння власника не з його волі, а іншим шляхом, то власник має право витребувати це майно, навіть якщо воно придбане за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати.

67. Надаючи оцінку добросовісності відповідача як набувача майна суд апеляційної інстанції встановив, що спірне майно вибуло не з волі позивача та було придбане відповідачем за відплатним договором від особи, яка не мала права його відчужувати, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Аукціонний Центр Плюс (продавець) згідно з укладеним 24.04.2016 з ПАТ "Веселка" договором купівлі-продажу набув право на майнові права, а не на об`єкти нерухомості, отже не мав права відчужувати майно відповідачу. Крім того ПАТ "Веселка", як було встановлено вище, не довело належного йому права власності на спірне майно, оскільки придбало його за нікчемними угодами та не здійснювало державної реєстрації свого права власності (як і ТОВ "Аукціонний Центр Плюс").

68. При цьому, судом апеляційної інстанції не встановлено недобросовісності відповідача, як набувача майна.

69. Відповідно до положень статті 388 Цивільного кодексу України майно, яке вибуло не за волею власника може бути витребувано у добросовісного набувача. Тому при вибутті майна поза волею власника добросовісність набувача не перешкоджає витребуванню майна.

70. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).

71. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

72. Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

73. Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

74. Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

75. Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

76. Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування.

77. Право витребувати нерухоме майно з огляду на доведену незаконність і безпідставність його відчуження передбачене у чинному законодавстві України. Відповідні приписи стосовно охорони права власності і регламентування підстав для витребування майна з чужого незаконного володіння є доступними, чіткими та передбачуваними.

78. Суд апеляційної інстанції встановив, що майно вибуло з володіння власника поза його волею, зокрема, всупереч заборон встановлених в тому рахунку й законом, на підставі нікчемного правочину та скасованого судового рішення.

79. Повернення у власність позивача вказаного нерухомого майна, відчуженого поза його волею переслідує легітимну мету охорони права власності особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а також з метою дотримання таких прав відповідно до загальних інтересів суспільства.

80. Також, пропорційність втручання у право володіння та справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання, в цьому випадку полягає у тому, що позивач, всупереч заборон встановлених в тому рахунку й законом, поза його волею був позбавлений права володіння на спірне майно, враховуючи також встановлені судом апеляційної інстанції обставини наявності порушень в частині здійснення оплати за таке майно.

81. Враховуючи наведене, єдиним можливим в цьому випадку способом поновлення порушеного права позивача на володіння спірним майном, який може забезпечити приведення обсягу прав сторін в контексті спірного майна у стан, який існував до його відчуження, є саме витребування належного позивачу майна з чужого незаконного володіння.

82. Крім того, з огляду на особливості принципів диспозитивності та змагальності у цивільному процесі України, відповідач не позбавлений можливості звернутися до ТОВ "Аукціонний центр Плюс" із відповідним позовом про відшкодування витрат понесених у зв`язку із придбанням спірного майна, при цьому відсутні підстави вважати, що вчиняючи такі дії відповідач понесе індивідуальний і надмірний тягар.

83. Відтак, втручання у право відповідача на володіння майном в цьому випадку переслідує легітимну мету, цей захід є пропорційним легітимній меті втручання у право та не призводить до понесення останнім індивідуального і надмірного тягаря.

84. З огляду на викладене, аргументи скаржника (пункти 18.3, 18.4, 18.5 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом.

85. Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

86. Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

87. Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

88. Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

89. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

90. При цьому, аргументи скаржника (пункт 18.2 постанови) фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

91. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, до матеріалів справи долучені копії протоколів Філії 17 Приватного підприємства "НИВА-В.Ш." щодо проведення аукціону з реалізації нерухомого майна, що є власністю ВАТ "БК "Букрос", а саме № 171053-6 від 12.07.2013 щодо квартири № 193, № 171053-7 від 12.07.2013 щодо квартири № 195 та № 171053-8 від 12.07.2013 щодо квартири № 205.

92. Тому, аргументи скаржника (пункт 18.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на те, що такі аргументи суперечать аргументам самого скаржника, викладеним у пункті 18.5 цієї постанови та встановленим судами попередніх інстанцій обставинам.

93. Аргументи скаржника (пункт 18.6 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

94. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

95. Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

96. Якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України і вирішити питання про наслідки такого спливу. Тобто, або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму.

97. Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

98. Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

99. Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав.

100. Відповідно до частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

101. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

102. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі

№ 904/3405/19 зазначила, що питання щодо поважності причин пропуску строку позовної давності, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

103. Судом апеляційної інстанції встановлено обставини щодо відсутності волі позивача на вибуття спірних об`єктів нерухомого майна з його власності.

104. За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

105. Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 752/13695/18, від 09.09.2020 у справі № 355/1177/17 аналіз статті 387 Цивільного кодексу України свідчить, що віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто, позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) "юридично" - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

106. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції правомірно погодився з твердженнями позивача про те, що про вибуття спірного майна з володіння позивача останній міг довідатися саме з моменту першої реєстрації права власності за іншою особою - ТОВ "Аукціонний центр Плюс" - 26.12.2017.

107. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів обізнаності позивача про вибуття майна з його володіння до означеного моменту (за відсутності доказів фізичного вибуття майна з володіння позивача). Відповідно, саме з цього моменту (26.12.2017) слід вести відлік строку позовної давності для звернення до суду з позовними вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння.

108. Як встановлено судом апеляційної інстанції, керуючий санацією ПАТ БК "Букрос" Тищенко О.І. 19.03.2019 у межах справи про банкрутство ПАТ БК "Букрос" звернулася до Господарського суду Полтавської області із заявою, в якій просила:

- визнати за ПАТ БК "Букрос" право власності на: квартиру № 193, загальна площа 67,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартиру № 195, загальна площа 65,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартиру № 205, загальна площа 36,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63;

- витребувати з незаконного володіння ТОВ "Сельхозкомплект" квартиру № 193, загальна площа 67,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартиру № 195, загальна площа 65,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартиру № 205, загальна площа 36,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63.

109. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.04.2019 у справі № 18/257 прийнято вказану заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

110. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.01.2021 у справі № 18/257 заяву керуючого санацією ПАТ БК "Букрос" Тищенко О.І. до відповідачів: ТОВ "Сельхозкомплект", ТОВ "Аукціонний центр плюс", ПАТ "Веселка" про визнання права власності та витребування речей з чужого незаконного володіння, подану в межах справи № 18/257 про банкрутство ПАТ БК "Букрос", залишено без розгляду. При цьому суд зазначив наступне: "Із закриттям провадження у справі про банкрутство ПАТ "БК "Букрос", до останнього не застосовуються судові процедури, передбачені ст.4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013 року), а тому, мета судового контролю за діяльністю боржника, залучення всього майна до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, щоб задовольнити вимоги кредиторів - відсутня. ПАТ "БК "Букрос" з дня закриття провадження у справі про банкрутство - 14.12.2020 року не перебуває в особливому правовому статусі і має право звертатися до суду за захистом своїх порушених прав в загальному порядку, відповідно до ст.4 ГПК України. Крім цього, системний аналіз законодавчо визначених положень дозволяє зробити висновок про те, що з моменту закриття провадження у справі про банкрутство, повноваження керуючого санацією (розпорядника майна, ліквідатора) в такій справі припиняються. Судом встановлено, що дане провадження відкрито за заявою керуючого санацією публічного акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" Тищенко Оксани Іванівни, яка на даний час, з огляду на викладені обставини не має процесуальної дієздатності представляти інтереси ПАТ "БК "Букрос" в даній справі та не має права підписувати позовні заяви від імені вказаного підприємства як керуючий санацією. Крім того, закриття провадження у справі №18/257 про банкрутство ПАТ "БК "Букрос" унеможливлює розгляд позовних заяв, прийнятих до розгляду в межах даної справи.".

111. Постановою Верховного Суду від 11.03.2021 було скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у справі № 18/257, якою було закрито провадження у справі про банкрутство ПАТ БК "Букрос".

112. 09.12.2021 керуючий санацією ПАТ БК "Букрос" звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою про визнання за ПАТ БК "Букрос" права власності: на квартиру № 193, заг.площею 67,0кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартиру № 195, заг.площею 65,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартиру № 205, загальною площею 36,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63, та витребування з незаконного володіння ТОВ "Сельхозкомплект".

113. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.01.2022 вказана позовна заява повернута заявнику (справа №18/257(917/1904/21).

114. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив про те, що ПАТ БК "Букрос" вчиняв усіх залежних від нього дій для захисту свого права в межах строків позовної давності.

115. Крім того постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин.

116. Дія карантину продовжувалась Постановами Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020 та № 956 від 13.10.2020.

117. Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19.12.2020 до 30.06.2023 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

118. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.". Закон набрав чинності 02.04.2020.

119. Отже, оскільки строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України (загальна позовна давність), були продовжені і станом на час набрання законної сили нормативними актами про їх продовження строк позовної давності за розглядуваними вимогами не сплив, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не пропущено позовну давність при зверненні з позовом 02.02.2022 (вх.№ 142/22 від 03.02.2022).

120. Аргументи скаржника (пункт 18.7 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

121. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ БК "Букрос" на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі № 18/257(917/134/22) та призначено розгляд вказаної апеляційної скарги на 19.03.2024 об 11:00 год.

122. Через підсистему "Електронний суд" 04.03.2024 від ТОВ "Сельхозкомплект" надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого відповідач просив залишити без задоволення апеляційну скаргу ПАТ БК "Букрос", рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі № 18/257(917/134/22) - без змін.

123. Заслухавши пояснення представників учасників справи, з метою повного та всебічного дослідження матеріалів справи в їх сукупності, судовою колегією було оголошено перерву в судовому засіданні до 23.04.2024 о 12:00 год.

124. Як встановлено судом апеляційної інстанції. від ТОВ "Сельхозкомплект" через підсистему "Електронний суд" отримано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи через зайнятість представника в іншому судовому засіданні.

125. Також, через підсистему "Електронний суд" від представника ПАТ "Веселка" та ТОВ "Аукціонний Центр Плюс" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи у зв`язку із відсутністю можливості з`явитися в судове засідання 23.04.2024 з наступних причин: участь в іншому судовому засіданні; проходження обстеження ВЛК на придатність до військової служби.

126. Суд апеляційної інстанції, розглядаючи вказані клопотання зазначив, що в судовому засіданні 19.03.2024 з розгляду апеляційної скарги позивача на рішення суду першої інстанції за участі всіх представників учасників справи вже оголошувалась перерва. При цьому безпосередньо у судовому засіданні була заслухана позиція всіх учасників справи. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 явку представників учасників справи визнано необов`язковою та доведено до їх відома, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

127. Відповідно до частини першої статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

128. Згідно частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

129. Провадження за вказаною апеляційною скаргою у цій справі було відкрито ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.02.2024 та призначено розгляд вказаної апеляційної скарги на 19.03.2024 об 11:00 год

130. Також, ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.03.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 23.04.2024 о 12:00год.

131. З наведеного убачається, що відповідач мав достатньо часу для забезпечення належного представництва своїх інтересів в суді апеляційної інстанції.

132. При цьому, сторони не обмежені в кількості уповноважених представників для представництва їх інтересів у суді апеляційної інстанції.

133. Судом апеляційної інстанції встановлено та не спростовано скаржником, що в судовому засіданні 19.03.2024 була заслухана позиція всіх учасників справи.

134. Також, із місту ухвали суду апеляційної інстанції від 19.03.2024 про оголошення перерви, явку представників учасників справи визнано необов`язковою та доведено до відома учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

135. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

136. Окрім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

137. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

138. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

139. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

140. З огляду на викладене, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні клопотань представників відповідача та третіх осіб на стороні відповідача про відкладення (перенесення) розгляду справи.

141. При цьому, аргументи скаржника з посиланням на оголошення сигналу "повітряна тривога", визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на те, що скаржником не доведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено факт наявності посилань на вказані обставини в наведеному клопотанні про відкладення розгляду справи.

142. Вищенаведеним спростовуються аргументи касаційної скарги.

143. Крім того, на висновки у наведених постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 17.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 21.11.2018 у справі № 674/31/15-ц, від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17, від 07.02.2019 у справі № 910/2966/18, від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 16.10.2019 у справі № 633/1738/16-ц, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.11.2019 у справі № 444/1725/16-ц, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 28.01.2020 у справі № 50/311-б, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 скаржник послався, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у справі № 18/257 (917/134/22) доказів та встановлених фактичних обставин, зокрема, щодо того, що позивач, всупереч заборон встановлених в тому рахунку й законом, поза його волею був позбавлений права володіння на спірне майно, враховуючи також встановлені судом апеляційної інстанції обставини наявності порушень в частині здійснення оплати за таке майно.

144. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

145. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

146. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

147. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

148. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

149. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

150. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

151. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови були дотримані.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельхозкомплект"</a> на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 у справі № 18/257 (917/134/22) залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 у справі № 18/257 (917/134/22) залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді В. І. Картере

В. Я. Погребняк