Постанова

від 17.09.2024 по справі 903/135/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 903/135/23 (910/9204/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Фермерського господарства "Західний Буг" ОСОБА_1

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Миханюк М.В., судді: Тимошенко О.М., Юрчук М.І.) від 14.05.2024

за позовом Адвокатського бюро "Гапоненко Роман і партнери"

до Фермерського господарства "Західний Буг" ОСОБА_1

про стягнення 514 573 грн 83 коп.

у межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вербена"

до Фермерського господарства "Західний Буг" ОСОБА_1

про визнання банкрутом.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 15.09.2022 Адвокатське бюро "Гапоненко Роман і партнери" (далі - Позивач) подало позов про стягнення з Фермерського господарства "Західний Буг" ОСОБА_1 (далі - Відповідач) 514 573 грн 83 коп. заборгованості з оплати послуг з надання правової допомоги, включаючи 404 207 грн 83 коп. основного боргу, нарахованих на нього 95 581 грн 96 коп. інфляційних втрат та 14 784 грн 04 коп. - 3 % річних.

1.2. Позов обґрунтований заборгованістю Відповідача на спірну суму за отримані ним послуги з правової допомоги, що були надані Адвокатським об`єднанням "Гапоненко Роман і партнери" за укладеним з Відповідачем договором від 20.10.2021 № 03-490 (далі - Договір), право вимоги за яким набув Позивач за договором про відступлення права вимоги від 12.09.2022 № 20

1.3. 21.03.2023 Господарський суд Волинської області постановив ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство Відповідача (Боржник) за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) тощо.

1.4. 25.10.2023 Північний апеляційний господарський суд постановив, зокрема, про направлення справи на розгляд за встановленою законом територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Волинської області.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції по суті спору

2.1. 06.02.2024 Господарський суд Волинської області вирішив відмовити у задоволенні позову.

2.2. Судове рішення мотивоване відсутністю підстав для стягнення спірних сум заборгованості за Договором, оскільки Позивач набув 12.09.2022 від Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" відсутнє право вимоги за Договором, обставини чого були встановлені судовим рішенням від 07.12.2021 у справі № 903/811/21, предметом розгляду в якій були вимоги Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" до Відповідача щодо стягнення тієї ж суми заборгованості за Договором, що є предметом розгляду у цій справі, у задоволенні яких суд у справі № 903/811/21 відмовив, рішення про що набрало законної сили та не скасоване.

При цьому місцевий суд відзначив, що аргументи Позивача у цій справі зводяться до переоцінки обставин, яким надано відповідну правову оцінку у справі № 903/811/21, зокрема, в частині Договору та акту наданих послуг від 22.06.2021 № 42.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції по суті спору

3.1. 14.05.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд постановив: скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 06.02.2024 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити та стягнути з Відповідача на користь Позивача 514 573 грн 83 коп. заборгованості з оплати послуг з надання правової допомоги, зокрема 404 207 грн 83 коп. основного боргу, нарахованих на нього 95 581 грн 96 коп. інфляційних втрат та 14 784 грн 04 коп. - 3 % річних.

3.2. Судове рішення мотивоване наявністю підстав для стягнення спірних сум заборгованості за Договором з огляду на дійсність набутого Позивачем від Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" права вимоги до Відповідача за Договором, виходячи з того, що актом надання послуг від 22.06.2021 № 42 підтверджується надання Відповідачу послуг з правової допомоги за Договором на заявлену у цій справі суму, яка дорівнює обумовлений цією угодою розмір гонорар успіху в 20 % від суми, на яку буде зменшено вимогу, заявлену до Відповідача у справах №№ 903/12/21, 903/12/21, що мало місце у справі № 903/12/21, в якій за представницьких функцій з наданням правової допомоги за Договором за наслідками апеляційного провадження суд відмовив у вимогах до Відповідача щодо стягнення з нього 1 946 039 грн 15 коп. пені та штрафу.

Відхилення апеляційним судом аргументів Відповідача та визнання неправомірними відповідних висновків суду першої інстанції з посиланням на судові рішення у справі № 903/811/21 мотивоване неприюдиційним характером рішення у зазначеній справі щодо цієї у розумінні частини четвертої статті 75 ГПК України через нетотожність складу учасників, а саме позивачів у таких справах.

4. Встановлені судами обставини

4.1. 20.01.2021 між Адвокатським об`єднанням Гапоненко Роман і партнери (адвокатське об`єднання) та Відповідачем (клієнт) було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги №03-490.

Відповідно до пункту 1.1. Договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правової (правничої) допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта, надавати інші види правової (правничої) допомоги в обсязі та на умовах встановлених цим договором та за домовленістю сторін, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та всі фактично понесені адвокатським об`єднанням витрати у зв`язку з виконанням даного договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору адвокатське об`єднання за цим договором бере на себе зобов`язання надати необхідну правову допомогу клієнту, а саме:

а) досудове врегулювання спору з ТОВ Ніра (код ЄДРПОУ 19071304);

b) здійснити представництво, захищати права і законні інтереси клієнта та надавати інші види правової (правничої) допомоги клієнту у суді, будь-якої інстанції, у справі № 903/13/21, 903/12/21 (за позовом ТОВ "Ніра" до Відповідача про стягнення заборгованості);

c) здійснити представництво та надавати інші види правової (правничої) допомоги клієнту у правовідносинах останнього з ТОВ "Ніра", які через свою наявність можуть прямо чи опосередковано вплинути на відсутність/зменшення розміру заборгованості клієнта перед ТОВ "Ніра", яка є предметом судового розгляду у справі № 903/13/21, № 903/12/21.

Відповідно до пункту 2.2.3 Договору клієнт зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі сплатити адвокатському об`єднанню обумовлений сторонами гонорар.

За змістом пунктом 4.1 Договору гонорар є формою винагороди адвокатського об`єднання за надання правової допомоги клієнту.

Відповідно до пунктів 4.3 та 4.4 договору розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатським об`єднанням позитивного результату, якого бажає клієнт. За надану в межах цього договору правову допомогу клієнт сплачує адвокатському об`єднанню гонорар у наступному розмірі:

а) 5.000,00 грн за підготовку однієї вимоги та заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог про відшкодування збитків або здійснених оплат по іншим правовідносинам;

b) 2.000,00 грн за підготовку довідок;

c) 2.500,00 грн за одну годину роботи адвоката в судовому процесі, що сплачується клієнтом протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання акту наданих послуг (правової допомоги) та буде покладений на сторону згідно зі статтею 129 ГПК України;

d) 20% від розміру суми на яку судом буде зменшено заявлену ТОВ "Ніра" до стягнення суму заборгованості клієнта у справі № 903/13/21, № 903/12/21. Ця частина гонорару сплачується клієнтом протягом 3 робочих днів з моменту набрання судовим рішенням у справі № 903/13/21 законної сили;

e) клієнт сплачує аванс в сумі 30 000 грн 00 коп. протягом п`яти днів з моменту підписання договору.

За змістом пункту 4.6 Договору на підтвердження факту надання адвокатським об`єднанням клієнту правової допомоги відповідно до умов цього договору адвокатським об`єднанням складається акт наданих послуг (правової допомоги) і направляється або вручається під розписку клієнту.

Згідно з пунктом 4.7 Договору, якщо у 10-ти денний строк, після того, як адвокатським об`єднанням буде відправлено поштою, або в 5-ти денний строк з дня вручення під розписку клієнту акту, адвокатське об`єднання не отримає підписаний акт або мотивовані заперечення клієнта із зазначенням недоліків, послуга вважається прийнятою з виконанням всіх умов договору в день відправлення акту поштою, або в день вручення його клієнту.

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що з метою прискорення обміну сторонами повідомлень, щодо виконання ними умов цього договору, допускається попередня передача таких повідомлень із застосуванням засобів електронної пошти і копіювальної техніки. Отримані таким способом і у відповідній формі повідомлення приймаються сторонами як такі, що відповідають оригіналу, а у випадку суперечок - як належний доказ, до моменту отримання оригіналу. Повідомлення сторін, щодо виконання ними умов цього договору , отримані з використанням електронних засобів, повинні бути підтверджені оригіналом протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання.

Згідно з пунктом 10.2 Договору для належного виконання сторонами пункту 10.1 цього договору останні зобов`язуються використовувати наступні адреси електронної пошти: Адвокатське об`єднання: ІНФОРМАЦІЯ_3, Клієнт: ІНФОРМАЦІЯ_2

4.2. Рішенням Господарського суду Волинської області № 903/12/21 від 05.04.2021 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніра" задоволено; визнано недійсним односторонній правочин, заяву Відповідача № 06-504 від 05.02.2021 про припинення зобов`язання, зарахування зустрічних однорідних вимог за договором №1/11022020 від 11.02.2020, а саме: про припинення взаємних грошових зобов`язань ТОВ "Ніра" і Відповідача в сумі 743 898 грн 76 коп.: часткового припинення основного зобов`язання Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніра" за договором від 11.02.2020 № 1/11022020; стягнуто з Відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніра" 6 409 431 грн 70 коп. заборгованості, з яких: 4 463 392 грн 55 коп. основного боргу, 830 191 грн 01 коп. пені, 1 115 848 грн 14 коп. штрафу та 98 411 грн 48 коп. судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 рішення Господарського суду Волинської області від 05.04.2021 у справі № 903/12/21 скасовано в частині стягнення з Відповідача 830 191 грн 01 коп. пені, 1 115 848 грн 14 коп. штрафу та 29 190 грн 59 коп. витрат зі сплати судового збору та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В решті рішення від 05.04.2021 залишено без змін.

4.3. Відповідно до акту надання послуг від 22.06.2021 № 42 (далі - акт надання послуг) виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги) за вказану суму: гонорар за надання правової допомоги у справі № 903/12/21, згідно з пунктом d) 4.4 Договору на суму 389 207 грн 83 коп.; гонорар згідно з пунктом с) 4.4 Договору, підготовка та подання апеляційної скарги у справі № 903/12/21 в сумі 10 000 грн 00 коп.; підготовка і подання клопотання про участь представника в режимі відеоконференції 1 250 грн 00 коп.; участь адвоката в судовому засіданні апеляційного провадження 22.06.2021 в сумі 3 750 грн 00 коп.

4.4. Позивач зазначає, що акт надання послуг від 22.06.2021 № 42 Відповідач отримав електронною поштою 22.06.2021 та поштовим зв`язком 29.06.2021.

В матеріалах справи міститься копія скрін-шоту екрану, згідно з якою 22.06.2021 о 16:48 год. Роман Гапоненко з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 направив електронний лист із вкладенням "Акт надання послуг 22.06.2021.pdf".

4.5. Позивач на підтвердження виконання пункту 10.1 Договору надав копію фіскального чеку, сформованого 23.06.2021, згідно з яким на адресу Відповідача направлено рекомендованою кореспонденцію лист за № 0315075197560.

4.6. На виконання пункту 4.6 Договору адвокатським об`єднанням 13.08.2021 направлено Відповідачу за адресою: вул. Ганни Жежко, 9, м. Володимир-Волинський, Волинська обл., 44700, рекомендованим листом з описом вкладення за трек-кодом № 0315075487011 акт надання послуг № 42 від 22.06.2021 на загальну суму 404 207 грн 83 коп. Згідно з роздруківкою з офіційного сайту АТ Укрпошта в мережі Інтернет за трек-кодом № 0315075487011 вбачається, що відправлення адресату вручено 17.08.2021.

У позовній заяві Позивач зазначив, що підписаний акт надання послуг відповідач Позивачу не повернув та не надав жодних мотивованих заперечень у строки визначені договором, а тому послуги є такими, що прийняті клієнтом та підлягали оплаті.

Відповідач не надав належних доказів в підтвердження підписання ним акту від 22.06.2021 № 42, чи надання адвокатському об`єднанню мотивованих заперечень щодо підписання відповідного акту.

4.7. АО "Гапоненко Роман і партнери" у зв`язку з неналежним виконанням обов`язку щодо оплати послуг за надання правничої допомоги згідно з пунктом 4.4. Договору звернулось до Господарського суду Волинської області у справі № 903/811/21 із позовом, предметом якого було стягнення заборгованості в сумі 404 207 грн 83 коп., в тому числі за актом надання послуг від 22.06.2021 № 42 (справа № 903/811/21).

07.12.2021 рішенням Господарського суду Волинської області у справі № 903/811/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Це рішення набрало законної сили 16.02.2022 після перегляду в апеляційній інстанції згідно з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 у справі № 903/811/21.

Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження у справі № 903/811/21 за касаційною скаргою Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" на рішення Господарського суду Волинської області від 07.12.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022.

4.8. Верховний Суд в межах справи № 903/781/21 за позовом Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" до Відповідача про стягнення 1 153 512 грн 44 коп. надав правову оцінку у постанові від 28.07.2022 підпункту d) пункту 4.4 Договору, зазначивши, що погоджений сторонами у ньому розмір гонорару загалом (як основний, передбачений підпунктами а, b, с пункту 4.4 Договору, так і додатковий, передбачений підпунктом d пункту 4.4 Договору), є за своєю суттю погодженою сторонами ціною договору в розумінні статей 632, 903 Цивільного кодексу України, статті 189 Господарського кодексу України, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства гонорар безвідносно до його виду (основний, додатковий (гонорар успіху)) є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, тобто є платою за виконану роботу / надані послуги.

Також Верховний Суд зазначив, що гонорар успіху, погоджений сторонами у підпункті d пункту 4.4 Договору під відкладальною умовою (у разі досягнення результату: зменшення судом заявленої до стягнення з Клієнта у межах справи № 903/13/21 суми заборгованості та набрання судовим рішенням у зазначеній справі законної сили), є складовою частиною гонорару адвоката, погодженого у пункті 4.4 Договору. Зазначене узгоджується і з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 5.46 постанови від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, відповідно до якого відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою (прим.: гонорар успіху), є складовою частиною гонорару адвоката.

Верховний Суд, скасовуючи у справі № 903/781/21 рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, відзначив, що помилковим є також і висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для нарахування гонорару успіху, передбаченого договором, оскільки суд у справі № 903/13/21 не зменшив суму заявленої до стягнення з Відповідача заборгованості, а лише відмовив у її стягненні.

Верховний Суд зазначив про те, що суд апеляційної інстанції за результатом розгляду справи № 903/13/21 ухвалив рішення про часткове задоволення позову та відмовив у задоволенні позову на суму 5 767 562 грн 24 коп., що фактично є зменшенням заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніра" до стягнення з Відповідача суми заборгованості. При цьому Верховний Суд враховує встановленні у справі № 903/781/21, що переглядається, обставини дійсності Договору про надання правової (правничої) допомоги та дійсності зобов`язання, передбаченого підпунктом d пункту 4.4 Договору.

4.9. Висновок Суду у справі № 903/781/21 став підставою для подачі Адвокатським об`єднанням "Гапоненко Роман і партнери" заяви про перегляд рішення суду у справі № 903/811/21 за нововиявленими обставинами.

29.08.2022 Господарський суд Волинської області відмовив у задоволенні заяви Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" про перегляд рішення Господарського суду Волинської області від 07.12.2021 за нововиявленими обставинами.

4.10. 12.09.2022 між Адвокатським об`єднанням "Гапоненко Роман і партнери" та Позивачем укладено договір про відступлення права вимоги № 20, згідно з умовами якого первісний кредитор - Адвокатське об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" відступає (передає), а новий кредитор - Позивач приймає на себе належне первісному кредитору право вимагати від Відповідача погашення заборгованості в сумі 404 207 грн 83 коп., що виникла на підставі Договору та акту наданих послуг від 22.06.2021 № 42.

Пунктом 1.2 зазначеного договору передбачено, що Новий кредитор також одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника, окрім погашення основного боргу в сумі 404 207 грн 83 коп. сплати інфляційних витрат та 3% річних (згідно зі статтею 625 ЦК України), а також пені та штрафу від простроченої суми основного боргу з моменту виникнення заборгованості за розрахунками по основному зобов`язанню, що виникло між Первісним кредитором та Боржником.

12.09.2022 Новим кредитором (Позивачем) було надіслано повідомлення Відповідачу про відступлення права вимоги.

Згідно з пунктом 5.1 договору про відступлення права вимоги цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

4.11. Сторонами у справі № 903/811/21 були:

- позивач - Адвокатське об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" (код ЄДРПОУ: 42270428), відповідач - Фермерське господарство "Західний Буг" ОСОБА_1.

У цій справі сторонами є:

Позивач - Адвокатське бюро "Гапоненко Роман і партнери" (код ЄДРПОУ: 44467260), відповідач - Фермерське господарство "Західний Буг" ОСОБА_1.

4.12. Постановою апеляційного суду у справі № 903/12/21 зменшено заявлену до стягнення з Відповідача суму заборгованості в сумі 1 946 039 грн 15 коп. (830 191, 01 грн + 1 115 848,14 грн), 20% від якої становлять 389 207 грн 83 коп.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1. 10.06.2024 Відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6.1. Згідно з аргументами Відповідача в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд неправильно застосував положення частини четвертої статті 75 ГПК України, не врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10.10.2019 у справі № 910/2164/18, від 08.07.2019 у справі № 908/156/18, від 15.07.2021 у справі № 910/19256/16, у яких, між іншим, суд зазначив, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом; господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиціальних) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Тоді як судове рішення у справі № 903/811/21, ухвалене у спорі за вимогами до Відповідача щодо того ж предмету спору та з тих самих підстав, за яким відмовлено у задоволенні позовних вимог до Відповідача та яке набрало законної сили, має преюдиційне значення, а встановлені ним обставини повторного доведення не потребують, що не було враховано судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови.

6.2. Також скаржник з посиланням на висновки в постанові від 20.04.2023 апеляційного суду у цій справі вказує, що цей суд правильно відзначив, що наявність судового рішення Верховного Суду у справі № 903/781/21, яке було ухвалено після набрання законної сили рішенням у справі № 903/811/21, не надає Позивачу процесуального права для звернення з позовними вимогами з ідентичними підставами та предметом спору з посиланням на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 28.07.2022 у справі № 903/781/21.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1. Позивач у письмових поясненнях на касаційну скаргу заперечує аргументи в цій скарзі, погоджується по суті з оскаржуваним судовим рішенням з мотивів, викладених в цьому рішенні, наголошуючи на тому, що Відповідач у скарзі безпідставно посилається на судові рішення у справі № 903/811/21, які містять правову оцінку обставин щодо правовідносин, які також є предметом спору та розгляду у цій справі.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо змісту преюдиції

8.1. Предметом розгляду у цій справі став ініційований Позивачем у межах справи про банкрутство Боржника спір про стягнення з нього заборгованості за послуги з правової допомоги, надані Відповідачу іншою особою - Адвокатським об`єднанням "Гапоненко Роман і партнери" за Договором, право вимоги за яким в порядку сингулярного правонаступництва Позивач набув за договором про відступлення права вимоги (пункт 4.10).

Заперечення Відповідачем цих вимог зводяться до преюдиції судового рішення в іншій справі № 903/811/21, через вирішення цього ж спору: щодо того ж самого предмета спору (стягнення 404 207 грн 83 коп. основної заборгованості за Договором), та з тих самих підстав (неналежне виконання Відповідачем умов Договору, внаслідок чого утворилась заборгованість на спірну суму); у задоволенні вимог в якій Адвокатському об`єднанню "Гапоненко Роман і партнери" як позивачу судом було відмовлено (пункти 4.7, 4.10).

8.2. Правило про преюдиційність судового рішення випливає із закріпленого як Основним законом, так і іншими законами України принципу обов`язковості судового рішення (пункт 9 частини другої статті 129, стаття 129-1 Конституції України, стаття 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункт 7 частини третьої статті 2, стаття 18 ГПК України).

Нормою частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" безпосередньо передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

8.3. Регламентовані положеннями ГПК України правила преюдиції у господарському судочинстві передбачають таке.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

8.4. У постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16, від 08.07.2019 у справі № 908/156/18, від 10.10.2019 у справі № 910/2164/18, від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18, від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19, від 11.12.2019 у справі № 320/4938/17, від 17.12.2019 у справі № 641/1793/17, від 19.12.2019 у справі № 520/11429/17, від 16.12.2020 у справі № 914/554/19, від 30.08.2022 у справі № 904/1427/21, від 13.12.2022 у справі № 910/10564/20, від 06.08.2024 у cправі № 917/924/23, від 13.08.2024 у справі № 902/1253/22 викладено такі загальні висновки щодо застосування частини четвертої статті 75 ГПК України:

"Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі, оскільки у випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку.

8.5. Щодо преюдиційності фактів, встановлених судовим рішенням у справі, в якій та чи інша особа не брали участі, то Суд, звертаючись до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 04.06.2020 у справі № 522/7758/14-ц, від 23.04.2024 у справі № 910/713/23 тощо, зазначає, що:

- преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини;

- суб`єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини;

- об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Суд з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 17.04.2024 у справі № 910/2438/23, також зазначає, що преюдиційність дозволяє уникнути ухвалення суперечливих судових актів щодо одного й того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу та засобів.

8.6. З урахуванням вищевикладеного Суд зазначає, що суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (подібний висновок міститься у пункті 4.26 постанови Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 902/201/19).

8.7. Щодо рішення у справі № 903/811/21, яке набрало законної сили, в контексті обставин звернення Позивача із вимогами у цій справі після набуття ним права вимоги за Договором від особи, якій у справі № 903/811/21 суд відмовив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Відповідача основної заборгованості за Договором в сумі 404 207 грн 83 коп., Суд зазначає про таке.

8.8. Згідно зі встановленими судами у цій справі обставинами Адвокатське об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" відступило Позивачу право вимоги до Відповідача за Договором на зазначену суму, уклавши 12.09.2022 договір про відступлення права вимоги (пункт 4.10).

Відповідно до частини першої статті 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

8.9. Суд наголошує, що до вчинення правочину з відступлення 12.09.2022 Позивачу права вимоги за Договором до Відповідача суд відмовив первісному кредитору - Адвокатському об`єднанню "Гапоненко Роман і партнери", у задоволенні апеляційної скарги на рішення місцевого суду від 07.12.2021 у справі № 903/811/21, це рішення залишено без змін, а у відкритті касаційного провадження та у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 07.12.2021 у зазначеній справі відмовлено (пункти 4.7, 4.10).

Отже, виходячи із наведених встановлених у цій справі щодо справи № 903/811/21 обставин, Суд зазначає, що відступлення на користь Позивача права вимоги до Відповідача за Договором на спірну суму відбулось тоді, коли судове рішення від 07.12.2021 про відмову в задоволенні вимог до Відповідача у справі № 903/811/21 не тільки набрало законної сили з 16.02.2022 (пункт 4.7), але первісний кредитор (Адвокатське об`єднання "Гапоненко Роман і партнери") вичерпав всі передбачені процесуальним законом інструменти примусового (судового) захисту та відновлення його права у спірних правовідносинах з Відповідачем за Договором у межах зазначеної справи, зокрема шляхом апеляційного та касаційного оскарження відповідного судового рішення, перегляду судового рішення у справі № 903/811/21 за нововиявленими обставинами з метою домогтися задоволення відповідних позовних вимог.

8.10. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Так, згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu

v. Romania) [GC], No 28342/95, пункт 61).

У пунктах 60, 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ющенко та інші проти України" (заяви NoNo 73990/01, 7364/02, 15185/02 і 11117/05) також констатовано: "... право на справедливий судовий розгляд, яке передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції та розтлумачене в контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності, містить вимогу непіддання сумніву рішення суду, коли він остаточно вирішив питання (див. рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], No 28342/95, п. 61)"; за відсутності будь-яких ознак того, що в іншому судовому провадженні мали місце якісь вади, Суд вважає, що нове вирішення тих самих питань може звести нанівець завершене раніше провадження, а це несумісно з принципом юридичної визначеності.

8.11. Крім цього згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства визначена справедливість, добросовісність та розумність.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).

Вимога добросовісності, що ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, є загальною для усіх суб`єктів права, у тому числі для усіх суб`єктів цивільних правовідносин.

Тобто такі дії мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоді довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України).

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).

Зазначені норми цивільного права постають як загальні принципи, які є, по суті нормами прямої дії.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (стаття 13 ЦК України).

Зокрема, порушення учасником правовідносин вимог добросовісності під час здійснення своїх суб`єктивних прав, зловживання цими правами має наслідком відмову судом у їх захисті та сприянні у їх реалізації (частина третя статті 16 ЦК України)

Зазначене стосується і процесуальних прав, зловживати якими неприпустиме (статті 2, 44 ЦПК України).

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, сформульованої в постанові від 17.07.2024 у справі № 314/1301/22, провадження № 61-17932св23.

8.12. Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України:

- завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави;

- суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами визначена однією із засад (принципів) господарського судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 ГПК України).

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Отже, враховуючи, що статті 2, 43 ГПК України містять положення, що аналогічні відповідним положенням статей 2, 44 ЦПК України Суд вважає релевантними до цієї справи зазначені правові висновки Верховного Суду (пункт 8.11).

8.13. Щодо застосування положень частини третьої статті 13 ЦК України у поєднанні із положеннями частини третьої статті 16 цього Кодексу Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України, та вказано, що "оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 ЦК України, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 ЦК України мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною) ".

8.14. Натомість апеляційний суд наведеного не врахував, дійшовши помилкового висновку про відсутність підстав для преюдиційності для цієї справи судового рішення у справі № 903/811/21, що набрало законної сили та не скасовано, оскільки таким висновком у цій справі апеляційний суд, так само як і Позивач аналогічними аргументами (пункт 7.1) повністю ігнорують зазначене судове рішення про відмову в позові про стягнення заборгованості за Договором первісному кредитору, тоді як Позивач набув від нього право вимоги до Відповідача та звернувся за його захистом у цій справі, коли Адвокатським об`єднанням "Гапоненко Роман і партнери" як первісним кредитором вже були вичерпані всі передбачені законом інструменти примусу, а саме судового захисту та відновлення прав та законних інтересів, що, з огляду на обов`язковість судових рішень, неприпустимість повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами, правової певності як одного з основних елементів верховенства права, а також неприпустимість зловживання процесуальними правами, є незаконним та таким, що суперечить основним засадам (принципам) господарського судочинства (пункти 8.4- 8.6, 8.11- 8.13).

8.15. Крім цього апеляційний суд, ігноруючи факт відмови в іншій справі у задоволені тих самих вимог первісному кредитору у спірних правовідносинах з посиланням лише на нетотожність складу сторін (позивачів) у цій справі та у справі № 903/811/21, які є між собою первісним та новим кредитором у одних і тих самих зобов`язаннях та правовідносинах, вдається до формалізму у цій справі та по суті повторно вирішує той самий спір, який є вже вирішеним у справі № 903/811/21.

Також є безпідставним звернення Позивача в обґрунтування позовних вимог та врахування апеляційним судом у цій справі висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 28.07.2022 у справі № 903/781/21 стосовно інших, подібних, але не тотожних правовідносин між сторонами Договору, оскільки у зазначеній справі предметом розгляду хоча і стало виконання Договору, однак з наданням Відповідачу правової допомоги у справі № 903/13/21, а не у справі № 903/12/21, що було предметом розгляду у цій справі (пункти 4.2- 4.3).

8.16. У зв`язку із викладеним Суд погоджується з аргументами скаржника (пункт 6.1) щодо преюдиційного значення у цій справі судового рішення у справі № 903/811/21, ухваленого за вимогами первісного кредитора щодо того ж самого предмета та підстав спору з Відповідачем за Договором, та відхиляє протилежні аргументи Позивача у письмових поясненнях на касаційну скаргу (пункт 7.1).

8.17. Таким чином, висновки апеляційного суду в оскаржуваній постанові щодо наявності підстав для повторного розгляду та вирішення у цій справі спору за Договором з Відповідачем, який вже вирішений по суті в іншій справі та право первісного кредитора на судовий захист у якому вже вичерпано всіма передбаченими законом процесуальними інструментами (а тому є недійсним), зроблені з неправильним застосуванням апеляційним судом положень частини четвертої статті 75 ГПК України, а також без застосування норм права, що підлягали застосуванню у спірних правовідносинах, а саме положень статей 3, 13, 16 ЦК України, статей 2, 43 ГПК України, що призвело до безпідставного скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції про відмову Позивачу у задоволенні вимог до Відповідача з ухваленням апеляційним судом незаконної постанови, яка у зв`язку із наведеними порушеннями підлягає скасуванню.

Натомість протилежні висновки в скасованому апеляційним судом рішенні суду першої інстанції зроблені з правильним застосуванням положень частини четвертої статті 75 ГПК України на підставі встановлених обставин справи, у зв`язку із чим Суд погоджується з аналогічними аргументами та вимогами скаржника (пункт 6.1).

Відсутність підстав для задоволення та стягнення заявленої у цій справі за Договором суми основного боргу 404 207 грн 83 коп. виключає правові підстави для стягнення заявлених Позивачем до Відповідача у цій справі нарахованих на цю заборгованість похідних сум інфляційних втрат та 3% річних, з правильним висновком про що в рішенні місцевого суду Суд також погоджується.

8.18. Водночас Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 6.2) з посиланням на постанову апеляційного суду від 20.04.2023, ухвалену у цій справі, оскільки ця постанова скасована постановою Верховного Суду від 09.08.2023, а висновки у зазначеній постанові апеляційного суду стосувалася питання закриття провадження у справі відповідно до пункту 3 частини першої статті 231, пункту 2 частини першої статті 175 ГПК, а не преюдиційності судового рішення в іншій справі, частина четверта статті 75 ГПК України.

8.19. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 4 частини першої статті 308 та статті 312 ГПК України оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а скасоване нею рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Західний Буг" ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 у справі № 903/135/23 (910/9204/22) скасувати.

3. Рішення Господарського суду Волинської області від 06.02.2024 у справі № 903/135/23 (910/9204/22) залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк