Ухвала

від 25.09.2024 по справі 461/4808/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/4808/22

Провадження № 1-кс/461/5671/24

УХВАЛА

іменем України

25.09.2024 року м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю заявника адвоката ОСОБА_3 , (в режимі відеоконференцзв"язку) розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 який діє в інтересах ТЗОВ «Вітал-Х», у кримінальному провадженні № 12022140000000458 від 09.09.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник адвокат ОСОБА_3 який діє в інтересах ТЗОВ «Вітал-Х»,, звернулася до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12022140000000458 від 09.09.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 05.17.2023 р., з підстав, викладених у клопотанні.

Прокурор Франківської окружної прокурратури ОСОБА_4 подав до суду клопотання від 25.09.2024 р., в якому повідомив, що постановою прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 19.08.2024 р. визначено підслідність вказаного кримінального провадження № 12022140000000458 від 09.09.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, за СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області. Враховуючи те, що для вказаного органу досудового розслідування слідчими суддями є судді Залізничного районного суду м. Львова, просив припинити розгляд вказаного клопотання по суті.

У судовому засіданні заявник адвокат ОСОБА_3 клопотання прокурора заперечив, просив проводити його розгляд по суті, оскільки вважає, що Галицький суд повинен вирішувати вказаане питання, так слідчий судддя цього суду накладав арешт на майно в межах вказаного кримінального провадження..

Заслухавши думку заявника, досліживши подані матеріали клопотання, вважаю, що таке слід повернути заявнику виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з аналізу норм КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування, а тому, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, зазначене правило застосовується й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч. 1 ст. 306 КПК України).

Таким чином, скарги на рішення, дії або бездіяльність слідчого чи прокурора, клопотання про скасування арешту майна, розглядаються слідчим суддею місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування врегульовано главою 26 КПК України.

Відповідно до пункту 10 ч.1 ст.3 КПК України визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ч.1 ст.218 КПК України, досудове розслідування (стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру,клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності) - здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Приписами статті 38 КПК України встановлено, що органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є:

1) слідчі підрозділи:

а) органів Національної поліції;

б) органів безпеки;

в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;

г) органів Державного бюро розслідувань;

2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.

При досудовому розслідуванні кримінальних проступків у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснюватися співробітниками інших підрозділів органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

Орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування врегульовано главою 26 КПК України. Статтями 303, 304 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, право на оскарження та строк подання скарги.

Як вбачається з матеріалів клопотання заявник просить скасувати арешт майна у зв`язку з порушенням права власності його довірителя.

При цьому, досудове розслідування вказаного кримінального провадження, в межах якого накладався арешт майна здійснюється, як вбачається з клопотання прокурора ОСОБА_4 , та доданої постанови прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 19.08.2024 р., слідчим відділом ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Чернівецька, 2, тобто поза межами територіальної юрисдикції слідчого судді Галицького районного суду м. Львова.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Розгляд справи саме судом, встановленим законом, є складовою права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Слідчий суддя враховує, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання клопотання про скасування арешту майна має відбуватись з дотриманням певних умов.

Враховуючи імперативні положення законодавства, клопотання про скасування арешту майна розглядаються слідчим суддею місцевого суду, у межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Таким органом досудового розслідування є слідчий відділ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Чернівецька, 2, тобто поза межами територіальної юрисдикції слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, оскільки знаходиться на території Залізничного району м. Львова.

Саме за місцем розташування органу досудового розслідування заявнику слід звернутися з клопотанням про скасування арешту майна.

Згідно п.2 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо така не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил територіальної підсудності. У чинному КПК України прямо не пердбачено повернення клопотань про скасування арешту майна у випадку подання такого з порушенням територіальної підсудності, однак в данному випадку слідчий суддя вважає за можливе застосувати аналогію закону, та застосувати вимоги п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України при розгляді вказаного клопотання.

У зв`язку з викладеним, приходжу до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 який діє в інтересах ТЗОВ «Вітал-Х», у кримінальному провадженні № 12022140000000458 від 09.09.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 05.17.2023 р.,, слід повернути заявнику, що не позбавляє останнього права звернення до відповідного слідчого судді, в межах територіальної підсудності якого, знаходиться слідчий відділ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області.

Керуючись ст.ст.174, 303, 304, 318-380, 376 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

Матеріали клопотаннязаявника адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТЗОВ «Вітал-Х», у кримінальному провадженні № 12022140000000458 від 09.09.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, про скасування арешту майна, повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику його право повторного звернення до суду із зазначеним питанням після усунення причин, що були підставою для повернення матеріалів клопотання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1