Рішення

від 25.09.2024 по справі 947/16235/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/16235/24

Провадження № 2/947/3811/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Сопової А.Є.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «СІНЕВО Україна» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким стягнути з ТОВ «СІНЕВО Україна» вартість аналізу 1656 гривень та моральну шкоду у сумі 120000 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 17.02.2024 року о 08 год. 22 хв. ним було замовлено і отримано аналіз у ТОВ «СІНЕВО Україна», за адресою: м. Одеса вул. Ак. Корольова, 79, на гепатит С з чутливістю 10-12 МО/мл згідно направлення інфекціоніста. Після отримання результатів позивач пішов на прийом до лікаря, де з`ясувалося, що йому зробили не ті аналізи. Позивач стверджує, що в ТОВ «Сінево» його не повідомляли, що необхідної чутливості аналізу у них немає або про будь-які показники чутливості аналізу, що чутливість аналізу буде відрізнятися від зазначеної в направленні, і жодним чином не довели до його відома про якість та інші показники аналізу на момент замовлення та забору крові на аналіз.

В обґрунтування наявності моральної шкоди зазначає, що неправомірними діями відповідача позивачу завдано грошових та немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями, які позначили негативні зміни в його житті, щоденні думки щодо стану здоров`я, негативні переживання, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, нервозність, почуття образи, захист свої прав та інтересів у суді, що потребує додаткового часу на порушення звичайного способу життя, у додаткових витратах часу та грошей, пов`язаних з відновленням порушених прав та здоров`я.

У зв`язку з наведеним, позивач звернулася з цим позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою судді від 20 травня 2024 року відкрито провадження в цивільній справі та призначено судове засідання.

01 липня 2024 року через систему «Електроний Суд» представник відповідача ТОВ «СІНЕВО УКРАЇНА» - Петрушина Катерина Ігорівна надіслала до суду клопотання про надання доступу до електронної справи в системі «Електроний Суд».

02 липня 2024 року через систему «Електроний Суд» представник відповідача ТОВ «СІНЕВО УКРАЇНА» - Петрушина Катерина Ігорівна надіслала до суду клопотання про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи.

03 липня 2024 року через систему «Електроний Суд» представник відповідача ТОВ «СІНЕВО УКРАЇНА» - Петрушина Катерина Ігорівна надіслала до суду клопотання, в якому просить суд проводити судові засідання по даній справі в режимі відеоконференції.

04 липня 2024 року через систему «Електроний Суд» представник відповідача ТОВ «СІНЕВО УКРАЇНА» - Петрушина Катерина Ігорівна надіслала до суду Відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 05 липня 2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «СІНЕВОУКРАЇНА» - Петрушиної Катерини Ігорівни про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції по цій цивільній справі відмовлено.

09 липня 2024 року через систему «Електроний Суд» представник відповідача ТОВ «СІНЕВО УКРАЇНА» - Петрушина Катерина Ігорівна надіслала до суду клопотання про приєднання документів, що підтверджують витрати на послуги адвоката, до матеріалів справи.

16 липня 2024 року через систему «Електроний Суд» представник відповідача ТОВ «СІНЕВО УКРАЇНА» - Петрушина Катерина Ігорівна надіслала до суду клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.

17 липня 2024 року через систему «Електроний Суд» представник відповідача ТОВ «СІНЕВО УКРАЇНА» - Петрушина Катерина Ігорівна надіслала до суду клопотання, в якому просила суд проводити судові засідання по даній справі в режимі відеоконференції.

25 липня 2024 року через систему «Електроний Суд» від позивача ОСОБА_1 надійшла Відповідь на Відзив.

31 липня 2024 року через систему «Електроний Суд» представник відповідача ТОВ «СІНЕВО УКРАЇНА» - Петрушина Катерина Ігорівна надіслала до суду Заперечення на відповідь на відзив.

02 серпня 2024 року через систему «Електроний Суд» представник відповідача ТОВ «СІНЕВО УКРАЇНА» - Петрушина Катерина Ігорівна надіслала до суду пояснення по справі.

08 серпня 2024 року через систему «Електроний Суд» представник відповідача ТОВ «СІНЕВО УКРАЇНА» - Петрушина Катерина Ігорівна надіслала до суду додаткові пояснення по справі.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

У судовому засіданні 25.09.2024 року позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю з зазначених в позові підстав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «СІНЕВО Україна» - Кострич Михайло Петрович просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 17 лютого 2024 року позивач замовив послугу у відповідача, за адресою: м.Одеса, вул. Ак. Корольова, 79, «ПЛР. Вірус гепатиту С (кров, кількісне визначення, Real-time) на суму 1656 гривень, для чого підписав Публічний договір про надання медичних послуг, який розміщений на сайті відповідача за посиланням: https://www.synevo.ua/ua/agreement, за допомогою коду ідентифікатора, який надійшов як смс повідомлення на телефон позивача.

Так, відповідно до положень частин 1, 2 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (частина 1 статті 641 ЦК України).

Відтак, Договір є публічною офертою. У той же час відсутність підписаного Сторонами примірника Договору на паперовому носії з проставленням підписів обох Сторін в разі здійснення за даним Договором фактичної оплати Пацієнтом та/або Замовником, чи безпосереднє надання Послуги Пацієнту не є підставою вважати цей Договір не укладеним. Оформлення Замовлення та проведення оплати Пацієнтом та/або Замовником відповідно до умов Договору вважається акцептом Пацієнта (пункт 13.1. Договору)

В свою чергу, фактом приєднання позивача до умов договору (акцептування договору) є вчинення позивачем дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема сплата Послуги.

Пунктом 5.3. Договору визначено права Пацієнта, у тому числі: п. 5.3.3. самостійно визначати перелік Послуг, що входять до Замовлення, які він бажає отримати в межах цього Договору; п. 5.3.4. звернутися до Виконавця з пропозиціями, заявами, відгуками тощо щодо наданих Послуг.

Тобто саме Пацієнт (в даному випадку Позивач) самостійно обирає послугу, яка йому. була потрібна, і відповідна Послуга була надана належної якості, що заперечується з боку Позивача.

Відповідно до пункту 7.1. Договору для розміщення Замовлення Пацієнт та/або Замовник заповнює реєстраційну форму на сайті Виконавця https://new.synevo.ua, обирає місто із переліку міст, де можна отримати Послугу, обирає перелік необхідних Послуг, оформлює Замовлення відповідно до Інструкції, розміщеної на сайті https://new.synevo.ua, ознайомлюється та погоджується з умовами цього Договору та обирає спосіб оплати або оформлює Замовлення у Відділенні Виконавця. Оформлення Пацієнтом та/або Замовником Замовлення та його підтвердження означає достатнє і повне ознайомлення Пацієнта з Послугою, ціною та строками її виконання, правилами підготовки до здачі біологічного матеріалу для проведення відповідного лабораторного дослідження, інформацією про наявність (відсутність) знижок, а також про вплив умов Замовлення на формування кінцевої вартості послуги.

Також позивач разом із Договором підписав Додаток №1 до Договору «Інформована добровільна згода на надання медичних послуг та обробку персональних даних», відповідно до якого позивач перевірив коректністьпослуг, що зазначені у бланку-замовленні та переконався, що послуги зазначені вірно. Якщо протягом 2 (двох) годин з момент оформлення замовлення особа не звернулась до відділення діагностичного центру/пункту забору біологічного матеріалу, в якому було оформлене замовлення, для внесення змін до переліку послуг, зазначених в бланку замовленні, послуги вважаються замовленими належним чином та підлягають виконанню Лабораторією «Сінево»* та Франчайзі**.

Пацієнт може попередньо звернутись за роз`ясненнями зручним для пацієнта способом: (і) по телефону 0800605500; (іі) через відповідну форму для звернень на сайті: https://new.synevo.ua/info/about#contacts; (ііі) на пункті задавши всі питання працівникам Відповідача, які приймають замовлення.

Викладені обставини свідчать про те, що оформлюючи замовлення на Послугу та проводячи оплату за лабораторне дослідження, позивач мав бути обізнаний про метод та аналітичну чутливість таких досліджень, а також у разі необхідності уточнити характеристики лабораторних досліджень, тощо.

Відповідно до наданої відповідачем позивачу розшифровки аналітична чутливість аналізу становить: 170,062 МО/мл., лінійний діапазон: 102-108,5 МО/мл. Метод: Real-time. Реагенти: GeneProof (Чехія), які сертифіковані системою СЕ, Аналізатор: AFX-96 (BioRAd, США).

Окремої уваги потребують долучені позивачем до позовної заяви докази «направлення лікаря», з якого не можливо встановити, хто виписав відповідний документ і якій саме особі. При цьому долучене до позову «направлення» виписане особою не на бланку державної або приватної лікарні, що унеможливлює ідентифікацію закладу охорони здоров`я.

Відповідно до ст. ст. 1, 33 Закону України «Основи законодавства про здоров`я» медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику та лікування у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.

Медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров`я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах.

Форма «направлення лікаря» затверджена Наказом МОЗ №1 від 04 січня 2001 року «Про затвердження форм медичної облікової документації, що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів». В даному випадку мала бути заповнена саме форма №245/о «Аналіз крові № на маркери вірусних гепатитів». У той же час надане позивачем направлення не відповідає формі, встановленій діючим законодавством, відтак не є за своєю суттю направленням лікаря і не є доказом того, що відповідачем не виконано вимог зазначеного «направлення».

Відповідно до ст. 8 Європейської хартії прав пацієнтів кожен має право на доступність якісного медичного обслуговування на основі специфікації і в точній відповідності до стандартів.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Конституцій України кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Фізична особа має право на надання їй медичної допомоги (ч. 1ст. 284 ЦК України).

Згідно з п. «д» ч. 1 ст. 6, ч. 2 ст. 34, п. «а» ч. 1 ст. 78 Основ законодавства України про охорону здоров`я кожний громадянин України має право на кваліфіковану медико-санітарну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я. Обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта. Медичні працівники зобов`язані сприяти охороні та зміцненню здоров`я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, подавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу.

За змістом абз. 2 ч. 1Указу Президента України від 15.06.1992 року «Про Клятву лікаря»клятва лікаря передбачає, зокрема, щоб усі знання, сили та вміння віддавати справі охорони і поліпшення здоров`я людини, лікуванню і запобіганню захворюванням, подавати медичну допомогу всім, хто її потребує.

Положеннями частини 3 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначені обов`язки споживачів, у тому числі споживачі зобов`язані: 1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар; 2) в разі необхідності роз`яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз`ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції, тощо.

З боку відповідача відсутнє приховування інформації про надану Послугу. При цьому, обираючи Послугу, підписуючи Договір та проводячи оплату Послуги, позивач підтвердив обізнаність про надані послуги. Також, позивачем жодним чином не доведено надання направлення лікаря державної або приватної установи щодо здійснення аналізу з певною чутливістю. Також матеріали справи не містять відомостей щодо звернення позивача до відповідача з жодною письмовою вимогою про повернення грошових коштів та розгляду його питання в позасудовому порядку.

Згідно статті23ЦК Україниособа маєправо навідшкодування моральноїшкоди,завданої внаслідокпорушення її права, при цьому моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно ч. 1ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому, п. 5постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»регламентовано, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, підлягають з`ясуванню наступні обставини: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Крім того, наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Умовою відповідальності за моральну шкоду є неправомірне рішення, дія чи бездіяльність, внаслідок яких завдано моральну шкоду. Зобов`язання відшкодувати моральну (немайнову) шкоду виникає лише за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в Постанові від 12 жовтня 2020 року у справі №372/2085/16-ц зазначив, що суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджуєтьсяфакт заподіянняпозивачеві моральнихчи фізичнихстраждань абовтрат немайновогохарактеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню за наявності у діях особи, яка заподіяла таку шкоду складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода, встановлення факту протиправної поведінки такої особи, наявності причинного зв`язку між ними та вини заподіювача шкоди.

В Постанові від 09 листопада 2022 року по справі №212/7628/21 Верховний Суд зазначив, що розмір відшкодування є предметом доказування, а отже, позивач маєдовести суду,що пропонованийним розміркомпенсації відповідаєйого стражданням.

Позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами зазначених обставин, не надано жодної довідки лікаря, будь-яких інших доказів, які підтвердили б причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та спричиненою шкодою, не обгрунтовано її розмір, що свідчить про недоведеність позивачем розміру заявленої до стягнення моральної шкоди у сумі 120000 гривень.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки вина відповідача у спричиненні позивачу моральної шкоди не доведена в судовому засіданні, відсутній причинний зв`язок між будь-яким погіршенням здоров`я позивача і діями відповідача, які мали б винний характер, разом з тим заявлені вимоги ОСОБА_1 заявлені без достатніх правових підстав та обгрунтування.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6, 7ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно дост. 263ЦПКУкраїнисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного СудуОбґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного і керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», ст.ст. 11, 16, 23, 1167 ЦК України, ст. 4, 10,12,19,43, 81, 258, 259,263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «СІНЕВО Україна» про захист прав споживачів, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Куриленко

Повний текст рішення складено 26 вересня 2024 року