Ухвала

від 25.09.2024 по справі 160/25616/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 вересня 2024 р.Справа №361зп-24/160/25616/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВБАСІМПЕКС" про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВБАСІМПЕКС" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови №041877 від 28.08.2024р., -

УСТАНОВИВ:

23.09.2024р. через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "КРИВБАСІМПЕКС" звернулася з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 041877 від 28 серпня 2024 року.

Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить зупинити дію постанови про застосування адміністративно- господарського штрафу №041877 від 28 серпня 2024 року до набрання законної сили судовим рішенням за наслідком розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВБАСІМПЕКС" про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №041877 від 28 серпня 2024 року.

Вказану заяву позивач обґрунтовує тим, що постанова про застосування штрафу є виконавчим документом, а строк її пред`явлення до примусового виконання протягом 3-х місяців з дня набрання нею законної (юридичної) сили, що підтверджується інформацією з зворотного боку вказаної постанови; станом на дату підписання позовної заяви та даного клопотання про забезпечення позову, у відповідності до інформації з Єдиного реєстру боржників відсутні виконавчі провадження в яких позивач є боржником; оскільки позивачем було оскаржено в судовому порядку постанову про застосування штрафу, то ним не сплачувався адміністративно-господарський штраф, який покладений на позивача зазначеною постановою; не дивлячись оскарження постанови про застосування штрафу не зупиняє її дії (ч. 4 ст. 150 КАС України), що надає можливість Державній службі України з безпеки на транспорті пред`явити вказану постанову до примусового виконання до органів державної виконавчої служби, отже, з огляду на факт того, що подання адміністративного позовну не зупиняє дію постанови про застосування штрафу, а також того, що зазначена постанова є виконавчим документом і може бути пред`явлена до виконання після їх оскарження в судовому порядку, є очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки у випадку пред`явлення оскаржуваної постанови до примусового виконання, на рахунки позивача буде накладено арешт та стягнуто виконавчий збір; відкриття виконавчого провадження на підставі оскаржуваної постанови позбавить позивача його права на добровільну сплату суми адміністративно-господарського штрафу протягом 15 днів після набрання законної сили рішенням суду по судовій справі за позовом ТОВ "КРИВБАСІМПЕКС" про визнання протиправною та скасування Постанови про застосування штрафу, у випадку, якщо позовна заява буде залишена без задоволення, оскільки існуватиме ризик арешту транспортних засобів, які використовує товариство з метою господарської діяльності, що призведе до додаткових витрат з боку позивача, пов`язаних з відкриттям та здійсненням виконавчого провадження. Також, накладення арешту на грошові кошти позивача та внесення його до реєстру боржників на підставі Постанови про застосування штрафу, яка оскаржується в адміністративному суді спричинить негативні наслідки для позивача, як суб`єкта господарювання, який має власну репутацію та якому для здійснення господарських операцій, необхідний безперешкодний доступ до грошових коштів, які перебувають на його рахунках, особливо з урахуванням воєнного стану. Забезпечення позову за даних конкретних обставин не тягне за собою негативних наслідків для відповідача, а відповідно, є співмірним із позовними вимогами, а також пропорційним щодо співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для відповідача, а тому заявник просить застосувати заходи забезпечення позову на підставі ст.ст.150-153 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши вищевказану заяву заявника про забезпечення позову, вивчивши надані докази на підтвердження поданої заяви, суд не находить обґрунтованих підстав для задоволення даної заяви, виходячи з наступного.

Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову згідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи з таких підстав, а саме:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом якого він звернувся або має намір звернутися до суду;

- очевидними є ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю ч.1, ч.2 ст. 150 вказаного наведеного Кодексу.

За приписами п.1 ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта.

У відповідності до вимог ч.1, ч.5 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

При цьому, відповідно до абз.2 п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008р. Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ, в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, заява заявника про забезпечення позову, а також і додані до даної заяви докази, не містять посилань на конкретні обставини, що свідчать про наявність обставин, що можуть ускладнити в майбутньому поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду.

Так, зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що підставою для звернення позивача до суду є, зокрема, прийняття відповідачем постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 041877 від 28 серпня 2024 року, яка на думку позивача, є протиправною та підлягає скасуванню.

В адміністративних справах з приводу оскарження правового акта індивідуальної дії, в даному випадку, зокрема, постанови відповідача про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу, забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії вказаного акту, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.

При цьому, судом не може бути обрано підставою для забезпечення позову посилання позивача на те, що не дивлячись оскарження постанови про застосування штрафу не зупиняє її дії (ч. 4 ст. 150 КАС України), що надає можливість Державній службі України з безпеки на транспорті пред`явити вказану постанову до примусового виконання до органів державної виконавчої служби, отже, з огляду на факт того, що подання адміністративного позовну не зупиняє дію постанови про застосування штрафу, а також того, що зазначена постанова є виконавчим документом і може бути пред`явлена до виконання після їх оскарження в судовому порядку, є очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки у випадку пред`явлення оскаржуваної постанови до примусового виконання, на рахунки позивача буде накладено арешт та стягнуто виконавчий збір, оскільки доказів того, що відповідачем вживаються дії направлені на примусове виконання оспорюваної постанови позивачем суду не надано, а лише наявність у відповідача такого права не є однозначною підставою для забезпечення адміністративного позову.

Отже, заявником не доведено обґрунтованими доказами існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення по адміністративній справі, або, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності у даній адміністративній справі хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та не надано відповідних доказів на підтвердження існування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цій справі для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.

За таких обставин, у Дніпропетровського окружного адміністративного суду відсутні підстави для задоволення заяви заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВБАСІМПЕКС" про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВБАСІМПЕКС" про забезпечення позову у справі №160/25616/24 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва