Рішення

від 26.09.2024 по справі 280/6414/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року Справа № 280/6414/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЄНА» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЄНА» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною та повністю скасувати податкову вимогу відповідача від 24.05.2024 №0002758-1304-0801 до ТОВ «КСЄНА»;

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про опис майна у податкову заставу від 24.05.2024 №2107/08-01-13-04-03 до ТОВ «КСЄНА».

Ухвалою суду від 29.07.2024 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у контролюючого органу були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних рішень. Так, позивач зазначає, що ним 19.02.2022 подана звітна податкова декларація з податку на додану вартість, у якій задекларовано від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 1666632,00 грн., з яких 423619,00 грн. було заявлено до бюджетного відшкодування. Позивач зазначає, що ГУ ДПС у Вінницькій області було складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки №4146/02-32-07-03/43421822 від 22.07.2022, в якому було заявлено про завищення позивачем суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2 (20.2.1) Декларації) за січень 2022 року на суму 423619,00 грн. та заниження суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за січень 2022 року на ту ж суму 423619,00 грн. При цьому, позивач зазначає, що жодного податкового повідомлення рішення за наслідками перевірки підприємством не отримувалось, а відповідно сума грошового зобов`язання є неузгодженою. Також, позивач вказував на те, що ГУ ДПС у Вінницькій області прошено порядок проведення перевірки, а відповідно висновки Акту перевірки є недійсними.

Крім того, позивач зазначає, що 20.05.2024 підприємством для проведення коригування суми завищеного бюджетного відшкодування подано уточнюючу податкову декларацію, в якій було проведено коригування шляхом зменшення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (ряд.20.2 (20.2.1) Декларації), та збільшення суми, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.20.3, ряд.21 Декларації). Проте, така декларація не була врахована відповідачем, а лише прийнято спірні рішенні. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що податкова вимога має на меті інформування платника податків про суму узгодженого грошового зобов`язання, яке не було ним сплачено у встановлений строк, та непогашеної пені, а також про обов`язок їх погасити, факт виникнення податкової застави та можливі негативні наслідки непогашення податкового боргу. Представник відповідача зазначає, що факт наявності боргу передує факт виникнення у платника податкових зобов`язань у сумі 426319,00 гри. до сплати у бюджет згідно уточнюючої декларації №9135408041 від 20.05.2024. Вказує, що борг у сумі 426319,00 грн. виник у результаті несплати сум податкових зобов`язань за уточнюючою декларацією по ПДВ №9135408041 від 20.05.2024. Крім цього, додатково борг виник за податковим повідомленням - рішенням від 19.07.2024 №0132420411 у сумі 5100,00 грн. Відповідач зазначає, що на даний час, з урахуванням сум часткової сплати, сума боргу по ПДВ у позивача становить 426319,00 грн., що підтверджується даними з інтегрованої картки платника по ПДВ за 2024 рік. Відповідач зазначає, що з урахуванням наявності податкового боргу, контролюючим органом правомірно прийнято спірні рішення, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 24.05.2024 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області складено податкову вимогу №0002758-1304-0801, в якій зазначено про необхідність сплати ТОВ «КСЄНА» податкового боргу в розмірі 426319,00 грн., який обліковується станом на 23.05.2024.

Також, контролюючим органом складено рішення про опис майна у податкову заставу від 24.05.2024 №2107/08-01-13-04-03.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом спірних рішень, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо прийняття контролюючим органом спірної податкової вимоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 затверджено Порядок направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, який визначає механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог податковими органами (далі Порядок №610).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку №610, податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Згідно пункту 1 розділу ІІІ Порядку №610, податкові вимоги разом з детальним розрахунком суми податкового боргу формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) податкових органів з урахуванням інформації про податковий борг з митних платежів, отриманої в порядку обміну інформацією відповідно до пункту 41.2 статті 41 Кодексу.

Пунктом 1 розділу IV Порядку №610 передбачено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що підставою для формування податкової вимоги є наявність інформаційно-телекомунікаційних системах контролюючого органу відомостей про наявність у платника податків податкового боргу - суми узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

При цьому, податкова вимога формується автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем податкових органів.

Також, суд зазначає, що податкова вимога не є тим документом, який безпосередньо визначає (нараховує/збільшує) суму грошового зобов`язання платника податків, а лише є документом, який інформує платника податків про наявність у нього податкового боргу.

Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року №5 затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) (далі Порядок №5).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №5, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Згідно пункту 1 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку №5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.

Підрозділом 8 розділу IV Порядку №5 передбачено, що суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відображаються в інформаційній системі в розрізі таких складових:

заявлені платниками до бюджетного відшкодування згідно із податковою звітністю;

знаходяться у стадії камеральних / документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до бюджетного відшкодування;

зменшені за результатами камеральних / документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до бюджетного відшкодування;

знаходяться у процедурах адміністративного / судового оскарження платниками податкових повідомлень-рішень територіальних органів ДПС;

поновлені за результатами адміністративного / судового оскарження платниками податкових повідомлень-рішень територіальних органів ДПС про зменшення сум бюджетного відшкодування (відмова у відшкодуванні);

підтверджені (узгоджені) до бюджетного відшкодування за результатами камеральних / документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до бюджетного відшкодування та підтверджені до бюджетного відшкодування за результатами перевірки заяви дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні (далі - дипломатичні місії);

суми, заявлені до бюджетного відшкодування дипломатичними місіями, за якими сформовано висновок територіальним органом ДПС;

суми, за якими територіальним органом ДПС передано висновок щодо бюджетного відшкодування дипломатичним місіям до територіального органу Казначейства;

відшкодовані територіальним органом Казначейства на поточні рахунки платників та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету та поточні рахунки дипломатичних місій.

Після занесення до інформаційної системи інформації про відшкодовану суму, отриманої від Казначейства, або інформації про зменшення такої суми за уточненим розрахунком, поданим платником до раніше поданої податкової звітності, в ІКП зменшується залишок бюджетного відшкодування за відповідний звітний (податковий) період, а у разі його недостатності відбувається зменшення позитивного сальдо розрахунків платника з бюджетом у календарній черговості його виникнення. У разі відсутності позитивного сальдо виникає податковий борг з податку на додану вартість.

Після відображення в ІКП суми зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених за уточнюючими розрахунками та/або виключення/скасування з обліку у зв`язку із судовим / адміністративним оскарженням податкових повідомлень-рішень, донарахування за якими були раніше погашені за рахунок заявлених сум бюджетного відшкодування, виникає переплата зі статусом «Інша».

У разі якщо сума від`ємного значення податку на додану вартість менша або дорівнює сумі податкового боргу з податку на додану вартість, що обліковується в ІКП, відбувається зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розрізі складових відбувається в такій послідовності: з основного платежу, штрафних санкцій - за їх наявності, пені, процентів за користування податковим кредитом.

Перевищення суми від`ємного значення податку на додану вартість, заявленого платником у рахунок зменшення податкового боргу з податку на додану вартість (з основного платежу, штрафних санкцій за їх наявності, пені), а також розстрочених (відстрочених) сум над сумою податкового боргу з податку на додану вартість, яка обліковуються в ІКП, набуває статусу «Сума перевищення від`ємного значення податку на додану вартість».

Отже, саме в ІКП платника податків ведеться облік, зокрема, стану розрахунків платника податків за грошовими зобов`язаннями з відповідних податків та зборів.

Так, позивач у позовній заяві вказував на те, що ним не отримувалось податкових повідомлень рішень, якими б йому було визначено грошове зобов`язання з податкову на додану вартість, у зв`язку з чим вважає, що підстави для формування податкової вимоги були відсутні.

Разом з тим, такі посилання позивача є помилковими, з огляду на наступне.

Так, відповідачем до відзиву на позовну заяву надано ІКП ТОВ «КСЄНА» з податку на додану вартість, з якою встановлено, що підставою для виникнення податкового боргу в розмірі 426319,00 грн. є подання платником податків Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок №9135408041 від 20.05.2024, з терміном сплати 20.05.2024, за 01.01.2022.

Отже, підставою для виникнення податкового боргу є Уточнюючий розрахунок платника податків, а не податкове повідомлення рішення.

При цьому, суд зазначає, що предметом розгляду даної адміністративної справи є саме правомірність складання податкової вимоги, а не правомірність податкових повідомлень рішень та/або правомірність нарахування податкового боргу в ІКП.

За таких обставин, оскільки в ІКП ТОВ «КСЄНА» обліковувався податковий борг з податку на додану вартість, то ГУ ДПС у Запорізькій області в автоматичному режимі сформовано спірну податкову вимогу, що у повній мірі відповідає приписам законодавства України.

Також, суд звертає увагу і на ту обставину, що в ІКП ТОВ «КСЄНА» міститься запис від 21.09.2022 про прийняття контролюючим органом податкового повідомлення рішення форми «В3» від 26.08.2022 №0054210703, яким відмовлено у надання бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість №9036208649 від 20.02.2022 на суму 423619,00 грн.

А відтак, посилання представника позивача на те, що результатами перевірки проведеної ГУ ДПС у Вінницькій області не приймалось податкових повідомлень рішень спростовуються наданими до матеріалів справи доказами.

Щодо прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Згідно п.89.2 статті 89 Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, до акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до відомостей з ІКП позивача він має податковий борг з податку на додану вартість, а відповідно контролюючий орган мав право на прийняття рішення щодо опису майна у податкову заставу.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення діяв обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «КСЄНА».

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЄНА» (69013, м.Запоріжжя, вул.Блакитна, буд.4, код ЄДРПОУ 43421822) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова