Рішення

від 26.09.2024 по справі 320/47664/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2024 року м. Київ№ 320/47664/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області про призначення пенсії по інвалідності від 18.01.2022 № 263040007561 у частині не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 07.02.1991 по 30.06.1998, з 01.04.1999 по 31.07.1999 у Малому науково-виробничому підприємстві «Енергія»;

зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.02.1991 по 30.06.1998, з 01.04.1999 по 31.07.1999 у Малому науково-виробничому підприємстві «Енергія».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06 cічня 2022 року він звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві про призначення пенсії по інвалідності. З метою отримання інформації про призначену пенсію, адвокатом Васюком М.М. на електронну адресу ГУ ПФУ в м. Києві направлено адвокатський запит від 13.09.2023 № 607. Листом від 19 вересня 2023 року № 2600-0202-8/184988 ГУ ПФУ в м. Києві повідомило, що ГУ ПФУ в Запорізькій області ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 13 грудня 2021 року.

З вищевказаного листа позивачу стало відомо, що заяву про призначення пенсії було розглянуто ГУ ПФУ в Запорізькій області, однак номер і дата рішення, а також копію самого рішення надано не було. Листом від 19 вересня 2023 року № 2600-0202-8/184988 ГУ ПФУ в м. Києві надано копію протоколу про призначення пенсії ОСОБА_1 . З протоколу про призначення пенсії від 14 січня 2022 року вбачається, що рішення про призначення пенсії прийняте 18 січня 2022 року за № 263040007561. Як вбачається з розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 до страхового стажу не зараховано наступні періоди роботи: з 07.02.1991 по 30.06.1998 та з 01.04.1999 по 01.08.1999 у Малому науково-виробничому підприємстві «Енергія», яке у подальшому стало Мале колективне науково-виробниче підприємство «Енергія» на посаді директора.

Однак, з рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області у частині не зарахування періодів роботи до страхового стажу позивач не погоджується, вважає його таким, що порушує право позивача на пенсійне забезпечення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023 позовну заяву №320/47664/23 розподілено судді Жуковій Є.О.

27 грудня 2023 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді ОСОБА_2 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду та поновлено пропущений строк. Відкрито провадження у справі №320/47664/23, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання» від 16 січня 2024 року по справі №320/47664/23 доставлено до електронного кабінету представника позивача адвоката Васюка М.М. та ГУ ПФУ в Запорізькій області 17.01.2024.

27 лютого 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ПФУ в Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач 1 в обґрунтування відзиву зазначає, що позивач перебуває на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV. Розглянувши заяву та надані документи, ГУ ПФУ в Запорізькій області встановлено, що страховий стаж позивача складає 29 років 7 місяців 18 днів.

Умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що відповідач 1 діяв на підставі та у межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

02 квітня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від представника позивача адвоката Васюка М.М. надійшла відповідь на відзив відповідача 1.

Представник позивача у відповіді на відзив зазначає, що певні недоліки щодо заповнення трудових книжок не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Трудовий стаж за періоди роботи з 07.02.1991 по 31.08.1999 підтверджується трудовою книжкою, а відтак не зарахування цього періоду роботи до страхового стажу, є безпідставним та необґрунтованим.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 залучено до участі у справі №320/47664/23 в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач 2/ГУ ПФУ в м. Києві).

24 травня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ПФУ в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач 2 в обґрунтування відзиву зазначає, що ОСОБА_1 звернувся із заявою від 06.01.2022 про призначення пенсії но інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка розглядались за принципом екстериторіальності. ГУ ПФУ в Запорізькій області позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 13.12.2021. Рішенням ГУ ПФУ в м. Києві від 25.02.2023 №263040007561 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж позивача становить 31 рік 2 місяці 0 днів. Вік позивача 59 років 7 місяців 27 днів.

На думку відповідача 2, листом від 19.09.2023 № 2600-0202-8/184988 ГУ ПФУ в м. Києві права позивача не порушені, оскільки вказаний лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

16 травня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від представника позивача адвоката Васюка М.М. надійшла відповідь на відзив відповідача 2.

Представник позивача у відповіді на відзив зазначає, що певні недоліки щодо заповнення трудових книжок не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Трудовий стаж за періоди роботи з 07.02.1991 по 31.08.1999 підтверджується трудовою книжкою, а відтак не зарахування цього періоду роботи до страхового стажу, є безпідставним та необґрунтованим.

Ухвалою суду від 09 липня 2024 року витребувано від ГУ ПФУ в Запорізькій області, ГУ ПФУ в м. Києві: завірену належним чином копію рішення про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ; інформацію з відповідними поясненнями: з якої дати призначено пенсію позивачу; зараховані до стажу періоди роботи; не зараховані до стажу періоди роботи з підставами такого не зарахування.

19 липня 2024 року ГУ ПФУ в Запорізькій області на виконання вимог ухвали від 09 липня 2024 року надано пояснення, відповідно до яких періоди роботи з 07.02.1991 по 30.06.1998, з 01.04.1999 по 31.07.1999 у Малому науково-виробничому підприємстві «Енергія» не зараховано до страхового стажу позивача, оскільки в записі №17 від 31.08.1999 відсутній номер рішення про звільнення.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Радянським РУ ГУМВС України в м. Києві 26.03.1996.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 працював на посаді директора МКНВП «Енергія» з 07.02.1991 31.08.1999 (записи 16,17).

Відповідно до довідки МСЕК серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 13.12.2021.

06 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення пенсії по інвалідності.

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 було передано на розгляд до ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Після розгляду ГУ ПФУ в Запорізькій області заяви позивача про призначення пенсії по інвалідності, засобами програмного забезпечення передано до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання позивача, тобто, у даному випадку, до ГУ ПФУ в м. Києві.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності.

13 вересня 2023 року представником позивача адвокатом Васюком М.М. на адресу ГУ ПФУ в м. Києві направлено адвокатський запит щодо надання інформації про прийняття рішення про призначення пенсії.

Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 19.09.2023 № 2600-0202-8/184988 надано відповідь, що пенсію по інвалідності позивачу призначено ГУ ПФУ в Запорізькій області.

12 жовтня 2023 року представником позивача адвокатом Васюком М.М. на адресу ГУ ПФУ в м. Києві направлено адвокатський запит щодо надання копії рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області про призначення пенсії.

Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 17.10.2023 №2600-0202-8/204223 на адресу представника позивача надіслано протокол про призначення пенсії.

З протоколу про призначення пенсії вбачається, що ГУ ПФУ в м. Києві (Шевченківський район) 18.01.2022 прийнято рішення №263040007561 про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності.

Вважаючи рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області про призначення пенсії по інвалідності від 18.01.2022 № 263040007561 у частині не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 07.02.1991 по 30.06.1998, з 01.04.1999 по 31.08.1999 у Малому науково-виробничому підприємстві «Енергія» протиправним, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV).

Статтею 1 Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 9 Закону №1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 30 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Згідно вимог статті 34 Закону № 1058-ІV пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

Статтею 40 Закону № 1058-ІV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Пунктом 2 частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності.

Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок №22-1, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Таким чином, справа щодо призначення пенсії позивачу була розглянута в порядку екстериторіальності ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Так, пунктом 4.10 Постанови правління ПФУ №22-1 встановлено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид, електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Тобто, за приписами пункту 4.10 Постанови правління ПФУ №22-1 визначено, що електронна пенсійна справа повертається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання особи, яка звернулась за призначенням пенсії, з метою подальшого взяття такої особи на пенсійний облік та виплати їй пенсії.

Приписами частин першої та другої статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також: а) […] період одержання допомоги по безробіттю […].

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV, період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України Постановою від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердив Порядок № 637.

Згідно пункту 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку № 637).

В пункту 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з наведених норм Порядку №637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п.п. 2.2., 2.3., 2.5., 2.10., 2.11. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 № 162 (надалі - Інструкція № 162), заповнення трудової книжки вперше виробляється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому на роботу.

У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; […].

Усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення повинні точно відповідати текст наказу (розпорядження).

Записи вносяться арабськими цифрами (число та місяць двозначними). Наприклад, якщо робітника або службовця прийнято на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938 р.) записується: "1984.05.01", у трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.: « 05.01 .84».

У разі виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення проводиться адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівникові у цьому необхідну допомогу.

Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження […].

Після вказівки дати заповнення трудової книжки працівник підписом засвідчує правильність внесених відомостей.

Першу сторінку (титульний лист) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (чи друк відділу кадрів), де вперше заповнювалася трудова книжка.

Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України N 58 від 29.07.93 р. затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, п.п. 1.3, 2.2-2.9, 2.11-2.13, якої встановлено, що при влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

Заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993».

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.

Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.

Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки.

Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

У даному адміністративному спорі відповідач піддав сумніву достовірність запису у трудовій книжці через те, що відсутній номер наказу про звільнення, при цьому належність трудової книжки позивачу відповідачем під сумнів не ставиться.

Суд наголошує, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників і відповідно забезпечувати зберігання цих даних.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 307/541/17 року, який виклав у постанові від 19.12.2019 року.

Поряд з цим, в постанові Верховного Суд від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 суд касаційної інстанції підтримав висновок, згідно якого, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, в свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить до висновку, що слід прийняти рішення про визнання протиправним дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 07.02.1991 по 30.06.1998, з 01.04.1999 по 31.07.1999 у Малому науково-виробничому підприємстві «Енергія» та зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.02.1991 по 30.06.1998, з 01.04.1999 по 31.07.1999 у Малому науково-виробничому підприємстві «Енергія».

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

У силу вимог статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 07.02.1991 по 30.06.1998, з 01.04.1999 по 31.07.1999 у Малому науково-виробничому підприємстві «Енергія».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.02.1991 по 30.06.1998, з 01.04.1999 по 31.07.1999 у Малому науково-виробничому підприємстві «Енергія».

4. Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.