Ухвала

від 26.09.2024 по справі 580/8892/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

26 вересня 2024 року справа № 580/8892/24

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову Відділу житлово-комунального господарства Уманської міської ради до Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Відділ житлово-комунального господарства Уманської міської ради (далі відділ ЖКГ, позивач) подав позов до Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі Відділ ДВС, відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати Постанову Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравченко М.В. ВП № 75108455 від 19.08.2024 про накладення на Відділ житлово-комунального господарства Уманської міської ради штрафу у сумі 5100 грн.

Ухвалою від 11.09.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву залишив без руху та надав позивачеві десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті недоліки шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших причин пропуску строку звернення до суду.

23.09.2023 представниця позивача подала до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказала, вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. При цьому, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 29 вересня 2022 року по справі № 500/1912/22, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Представниця позивача зазначила, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції.

Також представниця позивача вказала, що 26 серпня 2024 (дата подання заяви через електронний суд через папку Мої справи), так і напередодні в усіх регіонах України та в області діяли графіки погодинних відключень, та аварійні відключення, що не залежали від графіків, через ракетні та дронові удари по українських електростанціях, які здійснили росіяни. Внаслідок чого, з`явились зависання, технічні несправності в системі Електронний суд, і не тільки (тобто на інших електронних реєстрах, порталах). Позивач здійснив всі передбачені законом кроки (написано позовну заяву, сформовано квитанцію на проплату судового збору, оплочено судовий збір, оплата йде через казначейську службу, нащо потребується додатковий час, подано заяву) у чітко визначені процесуальні строки.

Ухвала про повернення заяви без розгляду від 02.09.2024 стала несподіванкою для позивача, адже позивач чітко знав, що заява ним подана до відповідного суду в межах процесуальних строків. В процесі вияснення причини, було зрозуміло, що все сталось через зависання інтернету, так як через відключення світла в регіоні, яке наявне через наслідки атаки рф на Україну Система Електронний суд технічно часто зависає.

Отже, дії позивача ні в якому разі не свідчать про зловживання процесуальними правами, а навпаки про добросовісну поведінку.

Під час вирішення поданої заяви та питання про відкриття провадження у справі суддя зазначає таке.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Порядок оскарження рішення, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби врегульований статтею 74 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016.

Так, відповідно до частини 1 вказаної статті рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною 3 ст. 74 цього Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Частина 5 ст. 74 вказаного Закону передбачає, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Аналіз зазначених положень вказує на те, що є дві альтернативні можливості оскаржити, зокрема, постанову про накладення штрафу до суду або до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Суддя повторно зазначає, що некоректна робота системи Електронний суд 26.08.2024, внаслідок чого заява від 26.08.2024 про скасування спірної постанови могла помилково бути зареєстрованою у справі № 580/6465/22, не позбавляла позивача можливості подання позовної заяви у наступний день (27.08.2024) та у будь-який інший день в межах десятиденного строку звернення, встановленого ст. 74 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII (до 02.09.2024 включно). Таким чином, обставина повернення ухвалою суду від 02.09.2024 заяви позивача не є тією обставиною, з якою може бути пов`язано пропуск строку звернення до суду з цим позовом.

Докази неможливості подання позовної заяви з 27.08.2024 до 02.09.2024 включно в межах строку звернення до суду позивач не надав, а саме лише покликання відповідача на те, що надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції, в цьому випадку суддя вважає помилковим.

Зважаючи, що у спірних правовідносинах позивач не зазначив та не надав належних доказів наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, заяву про поновлення пропущеного строку звернення суддя вважає необґрунтованою, оскільки не доведено об`єктивної неможливості звернення в суд у встановлений строк із дати коли позивач дізнався про порушення свого права у спірних правовідносинах.

Згідно частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Одночасно суддя звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 169, 241, 293-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ухвалив:

У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення в суд відмовити.

Позовну заяву Відділу житлово-комунального господарства Уманської міської ради до Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана 26.09.2024.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК