Постанова

від 26.09.2024 по справі 200/2395/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2024 р. справа №200/2395/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства Авдіївський завод металевих конструкцій про ухвалення додаткового рішення по справі №200/2395/24 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року та додаткове рішення від 12 липня 2024 року у справі №200/2395/24 за позовом ПАТ Авдіївський завод металевих конструкцій до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 16.02.2024 року № 1333/6/05-99-07-01.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 30.11.2023 № 52/05-99-04-10 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків Приватним акціонерним товариством АВДІЇВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ, код ЄДРПОУ 00130636 свого податкового обов`язку. Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства Авдіївський завод металевих конструкцій № 30/23 від 20.09.2023 про неможливість своєчасного виконання своїх податкових обов`язків, в тому числі із подання податкової звітності з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року заяву представника позивача (заявника), адвоката Братцевої Надії Сергіївни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі №200/2395/24 за позовом Приватного акціонерного товариства Авдіївський завод металевих конструкцій до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Приватного акціонерного товариства «АВДІЇВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року апеляційні скарги Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року та додаткове рішення від 12 липня 2024 року у справі №200/2395/24 - залишено без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року та додаткове рішення від 12 липня 2024 року у справі №200/2395/24 - залишено без змін.

На адресу Першого апеляційного адміністративного суду від представника Приватного акціонерного товариства Авдіївський завод металевих конструкцій надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи заяви, встановила наступне.

Згідно з ч.1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

За приписами ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами частини 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження здійснених судових витрат на правничу допомогу адвоката, представникам позивача долучено додаток №2 до Договору №б/н від 25.11.2023р. від 02.08.2024р., акт приймання-передачі наданої професійної правової допомоги від 10.09.2024р., видаткові касові ордери від 09.09.2024р. та 10.09.2024р., рахунок на оплату №01-09/2024 від 09.09.2024р.

Відповідно до акту приймання-передачі наданої професійної правової допомоги від 10.09.2024р., адвокатом надано наступні послуги: підготовка відзиву на апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2024р. по справі №200/2395/24 6000,00 грн.; підготовка відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.07.2024р. по справі №200/2395/24 4000,00 грн. Загальна сума витрат складає 10000,00 грн.

Згідно частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 7 цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як встановлено з матеріалів справи, представником позивача 04 вересня 2024 року було подано відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, в якому зокрема зазначено, що позивач буде нести витрати на правову допомогу, що надається адвокатом Братцевою Н.С., орієнтовний розмір яких складає 10 000 (десять тисячі) грн.

Представником позивача 11.09.2024 року було подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, до якої було додано відповідні докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

Тобто, заява подана з дотриманням встановленого строку.

Згідно вимог частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Проте, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, виходячи з предмета та підстав позову, наявну судову практику в аналогічних спорах, обсяг виконаних безпосередньо адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції до 1000,00 грн.

Такий розмір витрат є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета задоволеного позову.

Керуючись статтями 134, 139, 252, 311, 321, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства Авдіївський завод металевих конструкцій про ухвалення додаткового рішення по справі №200/2395/24 - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187) на користь Приватного акціонерного товариства Авдіївський завод металевих конструкцій (код ЄДРПОУ 00130636) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Повний текст додаткової постанови складений 26 вересня 2024 року.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко