П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/34055/23Перша інстанція: суддя Корой С.М.
Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юність» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2023р. ТОВ «Юність» звернулося до суду із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, ДПС України, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 7.09.2023р. №9486680/31417514, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 30.08.2022р. № 1; від 7.09.2023р. № 9486679/31417514, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 30.08.2022р. №2; від 7.09.2023р. №9486681/31417514, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 31.08.2022р. №3; від 7.09.2023р. №9486682/31417514, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 31.08.2022р. №4; від 7.09.2023р. №9486684/31417514, накладної від 1.09.2022р. №1; яким відмовлено в реєстрації податкової від 1.09.2022р. №1; від 7.09.2023р. №9486683/31417514, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 5.09.2022р. №2;
- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН датою подання на реєстрацію податкові накладні ТОВ «ЮНІСТЬ» від 30.08.2022р. №1, від 30.08.2022р. №2, від 31.08.2022р. №3, від 31.08.2022р. №4, від 1.09.2022р. №1, від 5.09.2022 р. №2.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами здійснення господарських операцій ним сформовано та направлено на реєстрацію у ЄРПН, податкові накладні від 30.08.2022р. №1, від 30.08.2022р. №2, від 31.08.2022р. №3, від 31.08.2022р. №4, від 1.09.2022р. №1, від 5.09.2022 р. №2.
Проте, реєстрацію зазначених податкових накладних було зупинено, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК.
На виконання цієї пропозиції позивач надав пояснення щодо зупинених податкових накладних разом із відповідними документами.
Однак, контролюючим органом прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Позивач не погоджується із оскаржуваними рішеннями, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню та зазначає, що ним надано усі первинні документи, які складались під час виконання зобов`язань по договору, а рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави відмови в реєстрації податкових накладних.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 7.09.2023р. №9486680/31417514, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 30.08.2022р. №1; від 7.09.2023р. №9486679/31417514, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 30.08.2022р. №2; від 7.09.2023р. №9486681/31417514, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 31.08.2022р. №3; від 7.09.2023р. №9486682/31417514, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 31.08.2022р. №4; від 7.09.2023р. №9486684/31417514, накладної від 1.09.2022р. №1; яким відмовлено в реєстрації податкової від 1.09.2022р. №1; від 7.09.2023р. №9486683/31417514, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 5.09.2022р. №2.
Зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН датою подання на реєстрацію податкові накладні ТОВ «ЮНІСТЬ» від 30.08.2022р. №1, від 30.08.2022р. №2, від 31.08.2022р. №3, від 31.08.2022р. №4, від 1.09.2022р. №1, від 5.09.2022р. №2.
Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Юність» витрати зі сплати судового збору у розмірі 16 104грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000грн..
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Юність» було надано усі необхідні для реєстрації податкових накладних первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій, проте, податковим органом не надано належної оцінки цим первинним документам, що і стало помилковою підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН. При цьому, суд першої інстанції вказав на те, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ТОВ «Юність» (ідентифікаційний код юридичної особи 31417514) зареєстроване як юридична особа 12.06.2001р. (дата запису: 31.10.2005р., Номер запису: 15321200000000186) та взяте на податковий облік, видами економічної діяльності якого за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.21 Вирощування винограду; 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.
У серпні 2022р. між ТОВ «Юність» (Постачальник) та ТОВ «КАМІОН-68» (Покупець) був укладений договір поставки винограду за №4/22 від 23.08.2022р. (надалі-Договір), відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити виноград свіжий.
Відповідно до пп.1.2,1.3,3.1 Договору, кількість та ціна товару погоджується сторонами у видаткових накладних на поставку відповідної партії товару. Товар поставляється покупцю партіями. Ціна товару зазначається у видаткових накладних на поставку відповідної партії товару.
На виконання умов договору, у період з 6.09.2022р. по 13.09.2022р., ТОВ «Юність» поставило ТОВ «КАМІОН-68» виноград загальною вартістю 421 680грн., а саме:
- 30.08.2022р. виноград Савіньйон у кількості 10,24т загальною вартістю 71 680грн., в т.ч. ПДВ 11 946,67грн., що підтверджується видатковою накладною №1 від 30.08.2022р., рахунком на оплату №1 від 30.08.2022р., довіреністю №22 від 30.08.2022р., ТТН №1 від 30.08.2022р.. Товар завантажений Постачальником на транспортний засіб, наданий Покупцем та вивезений самостійно ТОВ «КАМІОН-68»;
- 30.08.2022р. виноград Савіньйон у кількості 9,56т загальною вартістю 66 920грн., в т.ч. ПДВ 11 153,33грн., що підтверджується видатковою накладною №2 від 30.08.2022р., рахунком на оплату №2 від 30.08.2022р., довіреністю №22 від 30.08.2022р., ТТН №2 від 30.08.2022р.. Товар завантажений Постачальником на транспортний засіб, наданий Покупцем та вивезений самостійно ТОВ «КАМІОН-68»;
- 31.08.2022р. виноград Савіньйон у кількості 10,58т загальною вартістю 74 060грн., в т.ч. ПДВ 12 343,33грн., що підтверджується видатковою накладною №3 від 31.08.2022р., рахунком на оплату №3 від 31.08.2022р., довіреністю №22 від 30.08.2022р., ТТН №3 від 31.08.2022р.. Товар завантажений Постачальником на транспортний засіб, наданий Покупцем та вивезений самостійно ТОВ «КАМІОН-68»;
- 31.08.2022р. виноград Савіньйон у кількості 10,56т загальною вартістю 73 920грн., в т.ч. ПДВ 12 320грн., що підтверджується видатковою накладною №4 від 31.08.2022р., рахунком на оплату №4 від 31.08.2022р., довіреністю №22 від 30.08.2022р., ТТН №4 від 31.08.2022р.. Товар завантажений Постачальником на транспортний засіб, наданий Покупцем та вивезений самостійно ТОВ «КАМІОН-68»;
- 1.09.2022р. виноград Савіньйон у кількості 14,04т загальною вартістю 98 280грн., в т.ч. ПДВ 16 380грн., що підтверджується видатковою накладною №5 від 1.09.2022р., рахунком на оплату №5 від 1.09.2022р., довіреністю №22 від 30.08.2022р., ТТН №5 від 1.09.2022р.. Товар завантажений Постачальником на транспортний засіб, наданий Покупцем та вивезений самостійно ТОВ «КАМІОН-68»;
- 5.09.2022р. виноград Савіньйон у кількості 13,08т загальною вартістю 91 560грн., в т.ч. ПДВ 15 260грн., що підтверджується видатковою накладною №6 від 5.09.2022р., рахунком на оплату №6 від 5.09.2022р., довіреністю №22 від 30.08.2022р., ТТН №6 від 5.09.2022р.. Товар завантажений Постачальником на транспортний засіб, наданий Покупцем та вивезений самостійно ТОВ «КАМІОН-68».
За правилом першої події (постачання) позивачем складено податкові накладні:
- від 30.08.2022р. №1 на загальну суму 71 680грн., в тому числі, ПДВ 11 946,67грн.;
- від 30.08.2022р. №2 на загальну суму 66 920грн., в тому числі, ПДВ 11 153,33грн.;
- від 31.08.2022р. №3 на загальну суму 74 060грн., в тому числі, ПДВ 12 343,33грн.;
- від 31.08.2022р. №4 на загальну суму 73 920грн., в тому числі, ПДВ 12 320грн.;
- від 1.09.2022р. №1 на загальну суму 98 280грн., в тому числі, ПДВ 16 380грн.;
- від 5.09.2022р. №2 на загальну суму 91 560грн, в тому числі, ПДВ 15 260грн..
Вказані податкові накладні 13.09.2022р. та 29.09.2022р. направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Проте, квитанціями податкового органу №1 реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач скористався своїм правом та на адресу контролюючого органу ним були направлені повідомлення №8 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та копії документів.
Однак, Комісією ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації за розглядом наданого повідомлення та документів, 7.09.2023р. прийнято рішення:
- за №9486680/31417514, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 30.08.2022р. №1;
- за №9486679/31417514, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 30.08.2022р. №2;
- №9486681/31417514, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 31.08.2022р. №3;
- №9486682/31417514, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 31.08.2022р. №4;
- за №9486684/31417514, яким відмовлено в реєстрації податкової від 1.09.2022р. №1;
- за №9486683/31417514, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 5.09.2022р. №2.
Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування у вказаному рішенні зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
У розділі (додаткова інформація) вказаного рішення зазначено таке: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні».
У вказаних рішеннях зазначено, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних можуть бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Не погодившись з рішеннями Комісії ГУ ДПС Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН: від 7.09.2023р. за №9486680/31417514, за №9486679/31417514, за №9486681/31417514, за №9486682/31417514, за №9486684/31417514, за №9486683/31417514 (надалі Рішення), позивач звернувся в суд із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваних рішень комісії податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, колегія суддів виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п.201.1 ст.201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Приписами п.201.10. ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
В свою чергу положення п.201.16. ст.201 ПК України визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному КМУ.
Відповідно до п.п.10,11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1165 від 11.12.2019р., (далі Порядок №1165) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019р. № 520.
Відповідно до п.п.4,5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Мінфіну 12 грудня 2019р. №520 (далі - Порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п.п.9,11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постановах від 18 листопада 2021р. у справі № 380/3498/20, від 20 січня 2022р. у справі № 140/4162/21 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
При цьому, як підтверджується змістом п.5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
У постанові від 3 листопада 2021р. у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Як вбачається із матеріалів справи, що квитанціями, якими позивачу повідомлено про зупинення реєстрації спірних податкових накладних з підстав: відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України з тих підстав, що її складено та подано платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».
Згідно із пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Так, на виконання приписів податкового законодавства, товариством направлено до податкового органу пояснення разом із відповідними документами на підтвердження операцій із контрагентом. Необхідно звернути увагу на те, що податковий орган у своїх квитанціях не конкретизував саме які документи позивач мав надати йому, а після отримання, наданих позивачем документів, ніяких додаткових документів від позивача не вимагав.
Як вбачається із оскаржуваних рішень, що податковий орган відмовив ТОВ «Юність» в реєстрації податкової накладної з підстав: надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні».
З наведеного слідує, що відповідачем прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав надання копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Водночас, відповідач жодним чином не конкретизував, які з поданих ТОВ «Юність» копії документів, складені/оформлені із порушенням законодавства, та у чому полягають ці порушення.
Відповідач зазначив загальну фразу: «первинні документи на придбання/постачання товару».
При цьому, уже у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі податковий орган вказав на те, що позивачем на розгляд комісії надавалися товарно-транспортні накладні на розгляд Комісії регіонального рівня, які не відповідають вимогам Наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997р. за №363 (в редакції від 12.07.2019р.), а саме пп.11.1 п.11 Правил оформлення документів на перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, зокрема, у наданих товарно-транспортних накладних не заповнено обов`язкових граф щодо вантажо-розвантажувальних операцій.
Як зазначено у відзиві на позов та в апеляційній скарзі, що факт надання вищезазначених документів свідчить про те, що контролюючий орган не мав можливості повноцінно проаналізувати діяльність платника податку при співпраці з контрагентом. Отже, документи, які були подані на розгляд комісії є сумнівними та ймовірно складені із порушенням законодавства.
Проте, судова колегія вважає вказані доводи необґрунтованими, оскільки, по-перше, як квитанція про зупинення реєстрації ПН, так і оскаржувані рішення, не містять посилання та вимоги про необхідність надання та ненадання позивачем документів. При цьому, у квитанції про зупинення реєстрації ПН податковий орган не конкретизував, які саме документи необхідно надати платнику податків, для того, щоб реєстрація ПН стала можливою. По-друге, саме лише зазначення про складання документів із порушенням та/або відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючий орган має зазначити об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Натомість, позивачем на спростування обставин, зазначених у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, надало пояснення та відповідні первинні та бухгалтерські документи.
При цьому, судова колегія зазначає, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтвердити, так і спростувати реальність господарських операцій. Самі по собі лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.
Також, судова колегія звертає увагу на те, що позивачем, в підтвердження здійснення господарських операцій згідно умов договору поставки винограду №4/22 від 23.08.2022р., окрім товарно-транспортних накладних, до податкового органу було надано разом і інші документи, а саме договір, видаткові накладні, рахунки на оплату, звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду, оборотно-сальдові відомості п рахунках, якими підтверджується реальність здійснення господарської операції, а тому у контролюючого органу були відсутні підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації спірних накладних.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позивачем виконано вимоги квитанції та надано необхідні відповідні пояснення і документи для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.
Окрім того, ухвалюючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Апеляційний суд зазначає, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.
Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 16 лютого 2023р. по справі за №380/7648/22.
При цьому, у вказаній постанові Верховний Суд насамперед, звернув увагу на те, що при розгляді таких спорів (предметом позову у справі були рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.
В свою чергу слід зазначити, що позивачем здійснено господарську діяльність яка в повній мірі відповідає зареєстрованому виду господарської діяльності.
За таких обставин, зважаючи на те, що податкові накладні складені на суму наданих послуг, судова колегія вважає необґрунтованими доводи податкового органу, щодо наявності достатніх підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, а надані платником з повідомленнями документи є недостатніми для здійснення реєстрації зазначених податкових накладних.
Також, апеляційний суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 27.04.2020р. у справі за №360/1050/19, від 18.06.2020р. у справі за №824/245/19-а. Так, суд касаційної інстанції наголошує на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податків копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Як вбачається із матеріалів справи, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із повідомленнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних, складених у відповідності до вимог законодавства, є первинними документами, які засвідчують факт виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.
Окрім того, податковим органом не надано доказів наявності чинного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості станом на дату зупинення реєстрації спірних податкових накладних.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення адміністративного позову ТОВ «Юність» та скасування оскаржуваних рішень податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки позивачем надано усі необхідні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за поданою податковою накладною, а податковим органом не доведено протилежне.
Апеляційний суд також враховує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 12 листопада 2019р. у справі за №816/2183/18, від 18 лютого 2020р. у справі за №360/1776/19, від 27 квітня 2020р. у справі за №360/1050/19, від 18 червня 2020р. у справі за №824/245/19-а та ряді інших наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п.120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008р., і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009р.). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010р., і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25 листопада 2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п.119).
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р. урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акту, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що дії податкового органу по прийняттю спірних рішень, в яких не наведено мотиви його ухвалення свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р., а також свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024р. залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2024 |
Оприлюднено | 30.09.2024 |
Номер документу | 121906329 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Градовський Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні