Постанова

від 17.09.2024 по справі 363/1306/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 року місто Київ

справа № 363/1306/21

апеляційне провадження № 22-ц/824/14726/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Головачова Я.В.,

суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,

за участю секретаря судового засідання: Мазурок О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області у складі судді Лукач О.П. від 3 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова Світлана Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курасова Олена Василівна, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про витребування майна із чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 у якому просив витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку, кадастровий номер 3221882400:20:280:6016, загальною площею 5,1521 га, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Демидів, що придбана ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 1 березня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., реєстровий № 622. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56871005 від 1 березня 2021 року 18:27:23.

2 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_8 подала клопотання про приєднання до матеріалів справи нових доказів, а саме копію висновку експерта від 26 травня 2023 року № СЕ-19/111-23/26427/ПЧ Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Обґрунтовуючи причини пропуску процесуального строку на подання доказів, зазначала, що позивач отримав їх лише

14 березня 2024 року після того, як набув статус потерпілого у кримінальному провадженні № 1222100000000710.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 3 липня 2024 року клопотання представника ОСОБА_1 про долучення доказів у цивільній справі № 363/1306/21 залишено без розгляду.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що на стадії підготовчого провадження, яке тривало з 13 травня 2021 року до 25 квітня 2023 року, зокрема у судовому засіданні 19 січня 2023 року представник позивача заявляв про наявність кримінальних проваджень та висновків у них щодо підроблення підпису позивача на документах та підроблення його паспорта, які має намір подати до суду. У подальшому, представником позивача надано суду висновок з матеріалів кримінального провадження №12021105080000972 від травня 2021 року та його долучено до матеріалів справи. Також представник позивача вказував про направлення ним інших запитів з метою отримання доказів, які будуть надані суду після їх отримання. При цьому, суду не було надано доказів на підтвердження вчинення представником таких запитів та переліку доказів, які ним витребовувалися та які, він мав намір долучити до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20 березня 2023 року, суд, враховуючи тривалий час перебування справи у провадженні суду на стадії підготовчого провадження, враховуючи поведінку представника позивача щодо подання клопотань перед самим судовим засіданням, клопотання про надання йому часу самостійно зібрати та подати суду докази, які не подає до суду своєчасно, було встановлено представнику позивача строк до 20 квітня 2023 року подати усі наявні у нього докази по справі, які надіслати також усім учасникам у справі, для забезпечення можливості закрити підготовче судове засідання та призначити справу до розгляду. У проміжок часу між судовими засіданнями з 21 березня по 25 квітня 2023 року, крім заперечень на клопотання представника третьої особи про зупинення провадження у справі та на клопотання представника відповідача про долучення доказів у справі, представник позивача не подав доказів про які зазначав.

Звертаючись до суду 2 липня 2024 року із клопотанням про долучення доказів, не порушуючи питання про поновлення або продовження пропущених процесуальних строків, представник позивача просила визнати поважними та такими, що не залежали від волі позивача причини пропуску строку на подання нових доказів по справі, що з урахуванням вже встановлених обставин є підставою для залишення такої заяви без розгляду. Також суд врахував, що аналогічне клопотання вже було залишено без розгляду 18 квітня 2024 року.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким визнати поважними причини пропуску та поновити позивачеві строк на подання нових доказів, а саме копії висновку експерта від 26 травня 2023 року № СЕ-19/111-23/26427/ПЧ Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції належним чином не врахував, що саме лише 14 березня 2024 року слідчий капітан поліції Є. Іващенко надав дозвіл на

ознайомлення позивачу із матеріалами кримінального провадження № 120221-00000000710 від 20 вересня 2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 КК України. Під час ознайомлення з вказаними матеріалами позивачем було отримано копію вищевказаного висновку експерта та отримано дозвіл від слідчого на розголошення вказаних відомостей. Тобто раніше позивач не міг подати вказаний доказ.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_10 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що копія висновку експерта від 26 травня 2023 року № СЕ-19/111-23/26427/ПЧ Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України подана з порушення строків на подачу доказів та після закриття підготовчого провадження, а тому підстав для задоволення клопотання немає.

Інші учасники справи відзиви на апеляційну скаргу не подали.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_10 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що у березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 у якому просив витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку, кадастровий номер 3221882400:20:280:6016, загальною площею 5,1521 га, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Демидів, що придбана ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 1 березня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., реєстровий № 622. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56871005 від 1 березня 2021 року 18:27:23.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 5 квітня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25 квітня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи до судового розгляду.

Із клопотанням про визнання поважними та такими, що не залежали від волі позивача, причини пропуску строку на подання нових доказів (копія висновку експерта від 26 травня 2023 року № СЕ-19/111-23/26427/ПЧ Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України) представник позивача звернулася до суду 2 липня 2024 року.

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" ("Melnyk v. Ukraine" заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом. Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку - норм ЦПК України.

Таким чином, право сторін на подання доказів не є абсолютним, вони зобов`язані дотримуватися вимог ЦПК України, в тому числі щодо стадійності таких дій.

Згідно з положенням частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частин 2, 4, 5, 8 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасниками справи перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків. З початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання

За змістом пункту 7 частини 2 статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 209 ЦПК України).

Відповідно до частини 2 статті 222 ЦПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З матеріалів справи убачається, що представником позивача подано клопотання про приєднання нових доказів і визнання причини пропуску поважними (липень 2024

року) більш ніж через рік після закриття підготовчого провадження у справі (квітень 2023 року). При цьому справа перебувала в провадженні суду понад три роки.

Залишаючи клопотання представника позивача без розгляду, суд першої інстанції виходив з недоведеності ним поважності причин пропуску строку, а також відсутності клопотання про їх поновлення чи продовження, і такі висновки суду відповідають обставинам справи.

Встановивши, що нові докази були подані на стадія розгляду справи по суті, причин поважності їх неподання представником позивача не доведено і судом не встановлено, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про залишення клопотання без розгляду.

Доводи апеляційної скарги щодо поважності пропуску строку на подання доказів, а саме отримання їх лише 14 березня 2024 року, відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки обставини справи та процесуальна поведінка сторони позивача дійсно свідчить про неналежне використання наданих законом процесуальних прав.

Зокрема, колегія суддів враховує, що судом першої інстанції неодноразово продовжувалась перерва у підготовчому провадженні саме за ініціативою сторони позивача, якій встановлювався час для остаточного подання всіх необхідних доказів (до 20 квітня 2023 року). Також стороною позивача не було завчасно, як це передбачено частиною 4 статті 83 ЦПК України, повідомлено суд про отримання нових доказів у майбутньому (копія висновку експерта від 26 травня 2023 року № СЕ-19/111-23/26427/ПЧ Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України), при тому що цей висновок було зроблено у кримінальному провадженні № 120221-00000000710, яке триває від 20 вересня 2022 року.

Ураховуючи викладене, підстави для скасування ухвали і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 3 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: