Постанова

від 18.09.2024 по справі 260/3098/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/3098/23 пров. № А/857/13525/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

секретар судового засідання Юник А.А.

за участю:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 260/3098/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАССТЕЛ» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання дії та бездіяльності протиправними (головуючий суддя Плеханова З.Б., м. Ужгород, проголошено 24 квітня 2024 року о 10:01:51, повне судове рішення складено 29 квітня 2024 року),-

В С Т А Н О В И В:

на розгляді у Закарпатському окружному адміністративному суді знаходились справи №260/3098/23, №260/3099/23 та № 260/3097/23 за позовними заявами Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАССТЕЛ» (далі позивач, ТзОВ «ВАССТЕЛ», товариство) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі відповідач, скаржник) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведеної документальної позапланової перевірки (Акт перевірки від 24.02.2023 №1052/07- 16-07-03/39187782).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року зазначені справи об`єднано в одне провадження, об`єднаній справі присвоєно номер №260/3098/23.

Таким чином позовні вимоги полягали у проханні:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.03.2023 №0001108/0703, яким позивачу донараховано 43044 грн податку на прибуток та застосовано фінансові санкції у виді штрафу у розмірі 4304 грн;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.03.2023 №0001110/0703 на суму 801474 грн.

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 №00011160902, яким до позивача застосовано фінансові санкції у виді штрафу у розмірі 1 000 000 грн.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення № 00011160902 від 20.03.2023, яким до ТзОВ «ВАССТЕЛ» застосовано штрафну санкцію в розмірі 1000000 грн.;

- стягнуто на користь ТзОВ «ВАССТЕЛ» сплачений судовий збір в розмірі 15000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області;

- в решті позовних вимог відмовлено.

Висновки суду першої інстанції в контексті задоволених вимог зводяться до відсутності у позивача необхідності реєстрації акцизного складу. В решті вимог суд прийшов до висновку про правомірність оскаржених рішень податкового органу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права, просить скасувати судове рішення в частині задоволених вимог та прийняти нове, яким у цих вимогах відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що під час перевірки податковим органом встановлено реалізацію пального ТзОВ «ВАССТЕЛ» у період 25.02.2020 по 08.02.2023. Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується позивачем. Таким чином, на думку відповідача, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що при визначенні приміщення або території акцизним складом необхідно враховувати, зокрема, чи здійснює суб`єкт господарювання операції з реалізації пального іншим особам.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримує з мотивів викладених у ній.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступні підстави.

В ході розгляду адміністративної справи апеляційний суд з`ясував наступні обставини.

ТзОВ «ВАССТЕЛ» (код ЄДРПОУ 39187782, Україна, 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Пряшівська, буд. 11) взято на податковий облік в контролюючих органах 22.04.2014 за № 070214050320, та станом на 24.02.2023 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Закарпатській області.

Товариство здійснює такі види економічної: 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними; продуктами (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

Станом на 24.02.2023 ТзОВ «ВАССТЕЛ» було платником: податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, військового збору та єдиного соціального внеску.

На підставі направлень від 07.02.2023 № 304/07-16-07-06, № 305/07-16, №306/07-16-07-03, та від 16.02.2023 № 361/07-16-09-02, виданих Головним управлінням ДПС у Закарпатській області, наказу Головного управління ДПС у Закарпатській області від 07.02.2023 № 49-п, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, контролюючим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАССТЕЛ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2018 по 08.02.2023, а також з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2018 по 08.02.2023.

За наслідками проведеної перевірки 24.02.2023 складено Акт №1052/07-16-7 03/39187782.

За змістом Акту контролюючим органом встановлено наступні порушення допущені позивачем:

- п.44.1 п. 44.2, п. 44.6 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 139.2.2. п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 - VI, із змінами та доповненнями, ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст.9 ЗУ від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», із змінами а доповненнями, ст. 222 Господарського кодексу України, п. 5, п. 20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 № 27/4248, із змінами і доповненнями та п. 7, п. 8, п. 10, п. 11 та п. 13 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 № 725/4018, із змінами і доповненнями, встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 43 044 грн., в тому числі по періодам: -V квартал 2018 року - 43 044 грн;

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п.198.3 та п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 728 612 грн., в тому числі по періодам :серпень 2021 року - 728 612 грн;

- п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено порушення ТзОВ «ВАССТЕЛ» в частині не реєстрації податкових накладних, що підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних продавцем, на загальну суму ПДВ 728 611,50 грн.: серпень 2021 року - 728 611,50 грн., та на загальний обсяг операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ на суму 216 904,55 грн. (без ПДВ), у тому числі: березень 2021 року - 72 992,60 грн.; вересень 2021 року - 68 948,00 грн.; листопад 2021 року - 74 963, 95 грн;

- абз. б ч. 2 пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Розділу І «Загальні положення» та абз. б пп. 230.1.2 п. 230-1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено не реєстрацію акцизного складу в СЕАРП розпорядником акцизного складу.

Поміж іншого в контексті змісту та вимог апеляційної скарги в Акті перевірки зазначено про те, що ТзОВ «ВАССТЕЛ» здійснювалася реалізація пального із застосуванням пересувних акцизних складів.

Товариством отримано 2 (дві) ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, а саме:

1) № 990614201900887 від 01.07.2019 та строком дії з 01.07.2019 до 01.07.2024 (дата анулювання ліцензії 28.08.2020);

2) № 990614202100211 від 06.05.2021 та строком дії з 06.05.2021 до 06.05.2026.

ТзОВ «ВАССТЕЛ» у господарській діяльності використовує ємність для зберігання ППМ загальний об`єм 17 куб.м та колонку паливнороздавальну NOVA 1202 21 SВ.

Водночас, ТзОВ «ВАССТЕЛ» отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №07020414202000140 від 25.02.2020 та строком ді з 25.02.2020 до 05.02.2025, місце зберігання за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Крилова. буд. 98Г (загальна місткість ємностей: 17000 л).

Місце зберігання пального для власних потреб ТзОВ «ВАССТЕЛ» за адресою м.Мукачево. вул.Крилова, 98Г є орендованою територією підприємства для зберігання автотранспортних засобів товариства. На підтвердження даного, у документах перевірки знаходиться копія договору оренди паркомісця.

Відповідно до договору оренди № 10-16/5 від 01 січня 2019 року позивач орендує 500 кв.м. площі за адресою в м. Мукачево, вул. Крилова, 98Г з метою зберігання документів, зберігання транспортних засобів, проведення перевірки технічного стану транспортних засобів, проведення передрейсових та після рейсових технічних оглядів.

В п.3.1.3. Акту в ході перевірки встановлено, що платником здійснювалася реалізація пального із застосуванням пересувних акцизних складів (27 штук), що підтверджується акцизними накладними, де зазначено інформація по даним пересувним складам.

Відповідно до бази даних ДПС України «Єдиний реєстр акцизних накладних» з початку дії ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), а саме з 25.02.2020 по 08.02.2023 Товариством здійснювалася реалізація пального на загальну кількість 759 519,46 л.

На думку контролюючого органу ТзОВ «ВАССТЕЛ» не зареєструвало акцизний склад у СЕAРП розпорядником акцизного складу, чим порушило вимоги абз. б част.2 пп.14.1.6. п.14.1. ст.14 розділу і «Загальні положення» та абз. б пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02.12.20 0 №2755-УІ, із змінами та доповненнями.

ТзОВ «ВАССТЕЛ» 07.03.2023 подало заперечення до акту перевірки від 24.02.2023 №1052/07-16-07-03/39187782 в частині розділу 3.1.3 АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК, якими просило внести зміни до акта перевірки від 24.02.2023 №1052/07-16-07-03/39187782 і виключити висновок про порушення вимог в частині нереєстрації акцизного складу, а також відповідно до цього не застосовувати штрафні санкції.

На підставі висновків Акту перевірки Головним управління ДПС у Закарпатській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0001108/0703 від 17.03.2023 року, за яким на ТзОВ «ВАССТЕЛ» збільшено суму нарахування податкову на прибуток ТзОВ «ВАССТЕЛ» на суму 43 044,00 та накладено штраф у розмірі 4 304,00 грн.

- № 0001110/0703 від 17.03.2023 року, яким ТзОВ «ВАССТЕЛ» було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 728612,00 грн. та накладено штрафну санкцію на суб`єкт господарювання у розмірі 72 861,00 грн.

Окремо, на підставі висновків Акту перевірки Головним управління ДПС у Закарпатській області, винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 00011160902 від 20.03.2023 року, яким встановлені порушення пп. 230.1.2 п.230.1 ст. 230 Податкового кодексу України та на ТзОВ «ВАССТЕЛ» накладено адміністративний штраф у розмірі 1 000 000 гривень.

Не погоджуючись рішеннями податкового органу позивач звернувся в суд.

Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як зазначалось вище, податковий орган не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині необхідності реєстрації позивачем акцизного складу.

Визначення поняття акцизний склад та умови віднесення тієї чи іншої території до категорії акцизного складу визначено підпунктом 14.1.6 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, а саме: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного скраду провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення, (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом : а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовують ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки, лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії; б) приміщення або територія , на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне а обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливо роздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операції з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу; в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання платник податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливо роздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації і зберігання пального іншим особам; г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої; ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Верховний Суд у постанові від 27.03.2024 у справі №280/441/23 виснував, що аналіз пункту «б» підпункту 14.1.6 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України містить критерії, що стосуються окремо характеристики приміщення чи території, на якій розташовано ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального, а також самого суб`єкта господарювання в частині обсягів отриманого пального за календарний рік та мети використання такого пального.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом і у постанові від 11.10.2023 у справі 420/4383/23.

У постанові від 14.12.2023 у справі №160/2020/22 Верховний Суд вказав, що передбачений пунктом «б» підпункту 14.1.6 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України виняток, коли приміщення або територія не є акцизним складом, застосовується при сукупності умов, а саме: (1) загальна місткість розташованих на території (в приміщенні) ємностей не перевищує 200 кубічних метрів; (2) суб`єкт господарювання (власник або користувач такого приміщення або території) отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів; (3) пальне використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і суб`єкт господарювання не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Відсутність однієї з наведених умов виключає можливість визнання відповідної території/приміщення не акцизним складом. Аналогічний висновок викладений Верховним Судом і у постанові від 12.03.2024 у справі 160/8390/22.

У постанові Касаційного адміністративного суду від 31.05.2022 року у справі №540/4291/20 зазначається, зберігання пального нерозривно пов`язане з наявністю в суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності), залежить саме від наявності в суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню понять «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний», незалежно від того, чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу, та/або наявності підстав для реєстрації такого місця, як акцизний склад. Відповідно, у разі, якщо наявне в суб`єкта господарювання місце зберігання пального відповідає ознакам, які ПК України встановлює як виняток із визначення понять «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний», такий суб`єкт не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального в такому місці.

Як вже зазначалось, ТзОВ «ВАССТЕЛ» отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №07020414202000140 від 25.02.2020 та строком ді з 25.02.2020 до 05.02.2025, місце зберігання за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Крилова. буд. 98Г (загальна місткість ємностей: 17000 л)

За змістом Акту перевірки (сторінки 39-40) відповідно до бази даних ДПС України «Єдиний реєстр акцизних накладних», з початку дії ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) № 07020414202000140, а саме з 25.02.2020 по 08.02.2023 ТзОВ «ВАССТЕЛ» здійснювалась реалізація пального на загальну кількість 759 519, 46 л (приведених до 15 градусів С).

Так, наприклад: ТзОВ «ВАССТЕЛ» здійснило операцію з реалізації пального для ТОВ «Крістольга» (38625059) згідно наступних документів: платіжні доручення вхідні №ВС-00000131 від 20.07.2021, №ВС-00000133 від 21.07.2021, №ВС-00000134 від 22.07.2021, №ВС-00000135 від 23.07.2021, ВС-00000136 від 23.07.2021, №ВС-00000137 від 23.07.2021, ВС-00000139 від 26.07.2021; видаткова накладна №187 від 20.07.2021, номенклатура дизельне паливо в кількості 3500 л на загальну суму 83 664, 00 грн, в тому числі ПДВ 69720 грн; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №187 від 20.07.2022, об`єм 3500, 00 л; ТзОВ «ВАССТЕЛ» здійснило операцію з реалізації пального для ТОВ «Гуліокс» (42927639) згідно наступних документів: платіжне доручення №ВС-00000098 від 22.05.2020; видаткова накладна №110 від 08.05.2020, номенклатура на дизельне паливо в кількості 2778 л на загальну суму 35 002,8 грн, в тому числі ПДВ 5833,8 грн; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №110 від 08.05.2020, об`єм 2778,00 л.; ТзОВ «ВАССТЕЛ» здійснило операцію з реалізації пального для ТОВ «Магнум» (32047909, згідно наступних документів: платіжне доручення №ВС-00000184 від 27.09.2021; видаткова накладна №257 від 27.09.2021, номенклатура дизельне паливо в кількості 19205 л на загальну суму 49 5489, 00 грн, в тому числі ПДВ 82581,5 грн; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №257 від 27.09.2021, об`ємом 19205,00л.; ТзОВ «ВАССТЕЛ» здійснило операцію з реалізації пального для Воловецького колективного підприємства «Агрошляхбуд» (03580251), згідно наступних документів: платіжне доручення №ВС-00000153 від 19.08.2021, видаткова накладна №217 від 19.08.2021, номенклатура дизельне паливо в кількості 7900 л на загальну суму 190 832,40 грн, в тому числі ПДВ 31 805,40 грн, товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №217 від 19.08.2021, об`ємом 7900,00 л.; ТзОВ «ВАССТЕЛ» здійснило операцію з реалізації пального для ТзОВ «Белойл Комодіті» (41197323), згідно наступних документів: платіжне доручення №ВС-00000120 від 13.07.2021№ видаткова накладна №180 від 12.07.2021, номенклатура дизельне паливо в кількості 35180 л, на загальну суму 862 050, 72 грн, в тому числі ПДВ 143 675,12 грн; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №180 від 12.07.2021, об`ємом 35180, 00 л.

Беручи до уваги наведене, ТОВ «ВАССТЕЛ» не зареєструвало акцизний склад у СЕАРД розпорядником акцизного складу, чим порушено вимоги абз. б част.2 пп. 14.1.6 п.14.1 ст. 14 розділу «Загальні положення» та абз. б пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02.12.2000 № 2755-ІУ, зі змінами та доповненнями.

Таким чином судом першої інстанції залишено поза увагою те, що при визначенні приміщення або території акцизним складом необхідно враховувати, зокрема, чи здійснює суб`єкт господарювання операції з реалізації пального іншим особам. Слід зазначити, що норма пункту «б» підпункту 14.1.6 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України не містить положення про те, що приміщення або територія не є акцизним складом в разі здійснення суб`єктом господарювання операцій з реалізації пального саме за адресою цієї території чи приміщення. Зважаючи на вищевикладене, недотримання однієї з умов, передбачених пунктом «б» підпункту 14.1.6 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України свідчить про належність місця зберігання пального ТзОВ «ВАССТЕЛ» до акцизного складу.

Відповідно до підпункту «б» абзацу 6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі акцизна склади в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, а тому оскаржуване рішення слід скасувати в частині задоволених вимог.

Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За правилами ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області задовольнити, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 260/3098/23 в частині задоволення позову скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 20.03.2023 № 00011160902 відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 25.09.24