Постанова

від 26.09.2024 по справі 140/7433/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року Справа № 140/7433/24 пров. № А/857/20426/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Курильця А.Р., Пліша М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Губської Ганни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання дії та бездіяльності протиправними, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Губської Ганни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року (суддя Андрусенко О.О., м.Луцьк), -

ВСТАНОВИВ :

У липні 2024 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі ВКДК) та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області (далі КДКА) в якому просила:

визнати дії та бездіяльність Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області протиправними; зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Волинської області виконати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №У11-009/2023 від 27.07.2023 п.81 «ухвалити нове рішення про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 »; зобов`язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури розглянути скаргу від 22.05.2024 по суті (а саме зобов`язати дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області надати нове рішення про закриття дисциплінарної справи відносно вищевказаного адвоката).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року позовну заяву повернуто позивачеві без розгляду.

Не погодившись із постановленою ухвалою її оскаржила позивач, яка із покликанням на порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі вказує, що ОСОБА_3 є законним представником (опікуном) свого батька ОСОБА_1 , який є, згідно судового рішення недієздатною особою. Зазначає, що несвоєчасне продовження строку дії судового рішення, яким особу визнано недієздатною, не є підставою вважати, що така особа поновлена в своїй дієздатності, а отже має право вчиняти певні усвідомлені дії, в тому числі і звертатися до суду з позовом без участі опікуна.

ВКДК у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що подана до суду позовна заява підписана особою, право якої на вчинення таких дій від імені позивача не підтверджено у встановленому законом порядку.

Такі висновки суду першої інстанції є помилковими, з таких міркувань.

З матеріалів справи видно, що позовна заява подана та підписана ОСОБА_3 , яка діє саме в інтересах ОСОБА_1 .

При цьому, матеріали позовної заяви також свідчать, що ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 03 січня 2019 року у справі №158/1188/18, яка набрала законної сили 21.01.2019 (далі Ухвала суду), призначено ОСОБА_3 опікуном над її недієздатним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 вересня 2021 року у справі №158/1182/21 (далі Рішення суду) визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває у Комунальному підприємстві «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради - недієздатним; у відповідності до вимог частини шостої статті 300 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) визначено строк дії рішення - два роки з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набрало законної сили 19.10.2021.

Строк дії Рішення суду про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним закінчився 19.10.2023, позовна заява подана і підписана 15.07.2024.

Поміж тим, 11.08.2023 в Ківерцівському районному суді Волинської області зареєстровано клопотання заявника ОСОБА_3 про продовження строку дії Рішення суду.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 вересня 2023 року у справі №158/2615/23 у, на вирішення якої поставлено питання:

1. Чи хворіє ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , психічним захворюванням і яким саме?

2. Чи розуміє ОСОБА_1 , значення своїх дій та чи може керувати ними?

3. Чи спостерігається на даний час значне поліпшення психічного стану або видужання ОСОБА_1 ?

Проведення експертизи доручено експертам Волинській філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України».

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 березня 2024 року у справі №158/2615/23, відмовлено в задоволенні відводу заявленого ОСОБА_3 експерту Мочарському І. у цивільній справі за її заявою про продовження строку дії рішення про визнання ОСОБА_1 недієздатним. Ухвалу про проведення експертизи та цивільну справу №158/2615/23 направлено до Волинської філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інституту судової психіатрії МОЗ України», для продовження експертизи.

Нормами статті 169 КАС передбачені дії судді після одержання позовної заяви. Так, зокрема, частиною першою зазначеної статті визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Частиною першою статті 55 КАС передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно частини першої статті 57 КАС представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Органи або інші особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі (частина третя статті 57 КАС).

Згідно частин першої, другої статті 59 КАС повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Відповідно до частини восьмої статті 59 КАС у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.

Згідно частин першої, другої статті 60 КАС представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду із позовною заявою через представника на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 (далі - Закон №1401-VIII), що набрав чинності 30.09.2016, Конституцію України доповнено статтею 131-2, у якій визначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Вказаним Законом розділ XV «Перехідні положення» Конституції України було доповнено пунктом 16-1, у підпункті 11 якого визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.

Згідно з частиною четвертою статті 131-2 Конституції України законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена

Відповідно до частини другої статті 57 КАС у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Отже, з 01.01.2019 представництво інтересів осіб в судах усіх інстанцій у справах, у яких не відкриті провадження до 30.09.2016 (дати набуття чинності Закону №1401-III) здійснюється адвокатами.

Однак, винятком з цього правила є окремі категорії справ, до яких віднесені трудові спори, спори щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, малозначні справи, а також, стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Як уже вказано вище, розглядуваний позов поданий ОСОБА_3 в інтересах недієздатного ОСОБА_1 .

В підтвердження права представляти/захищати інтереси недієздатної особи позивачем подано Ухвалу суду та Рішення суду.

Однак зважаючи на те, що Рішення суду закінчило строк своєї дії 19.10.2023 і він станом на час постановлення оскаржуваної ухвали не продовжений, суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_3 не є уповноваженою особою на, зокрема, подання та підписання відповідного позову.

Відповідно до статті 42 ЦПК суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи за заявою опікуна або органу опіки та піклування яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 300 ЦПК суд, ухвалюючи рішення про визнання ОСОБА_1 недієздатним, встановив над ним опіку і за поданням Ківерцівського органу опіки та піклування призначив позивача його опікуном (Ухвала суду).

Згідно вимог частини другої статті 300 ЦПК суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до частини четвертої статті 300 ЦПК скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка визнана недієздатною, у разі видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування, такої особи, визнаної недієздатною, або її адвоката.

Тобто, є підставними доводи скаржника про те, що цивільна дієздатність особи не поновлюється автоматично у зв`язку із закінченням строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, який визначається судом, а відбувається за відповідним рішенням суду, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення психічного стану особи у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно частини шостої-сьомої статті 300 ЦПК строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

За змістом частини дев`ятої статті 300 ЦПК суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.

З огляду на викладені норми, апеляційний суд констатує, що ОСОБА_3 в належний спосіб та строк подано до суду клопотання про продовження строку дії Рішення суду, до закінчення строку дії Рішення суду, відповідний суд розглянув таке клопотання та відповідно призначим у цивільній справі за заявою ОСОБА_3 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною судово-психіатричну експертизу. Яка, як встановлено апеляційним судом триває і досі, протилежного матеріали справи не містять.

Відтак, зважаючи на обставини що наведені вище, і те, що такі обставини (проведення судово-психіатричної експертизи) об`єктивно не залежать, ні від позивача, ні від суду, що призначив таку експертизу, враховуючи, що станом на час подання позовної заяви відсутнє рішення суду про позбавлення ОСОБА_3 опіки над ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції передчасно та без врахування наведених норм ЦПК, зроблено висновок про повернення такої позовної заяви, з підстав її підписання не уповноваженою на це особою.

Відповідно до статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Губської Ганни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді А. Р. Курилець М. А. Пліш