Постанова

від 26.09.2024 по справі 480/5076/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 480/5076/23

адміністративне провадження № К/990/20420/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді: Желтобрюх І. Л.,

суддів: Білоуса О. В., Блажівської Н. Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Командитного товариства «Європейська транспортна група» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року (суддя Кунець О. М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року (судді: Ральченко І. М., Катунов В. В., Чалий І. С.) у справі за позовом Командитного товариства «Європейська транспортна група» до Сумської митниці про визнання протиправними та скасування вимог,

в с т а н о в и в :

Командитне товариство «Європейська транспортна група» (далі - КТ «Європейська транспортна група», позивач) звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати вимоги Сумської митниці (далі - відповідач) щодо сплати митних платежів від 09 січня 2023 року № 1, № 2.

Позовна заява аргументована тим, що оскаржувані вимоги щодо сплати митних платежів є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, згідно з абзацом першим частини першої статті 293 Митного кодексу України (далі - МК України), є декларант. У разі якщо протягом строку, визначеного частиною третьою статті 317-1 цього Кодексу, особа, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, виконала такий обов`язок частково, вимога про сплату митних платежів направляється гаранту на суму несплаченої частини митних платежів.

У даному випадку такими особами є особа, уповноважена на декларування та іноземний перевізник. Проте, за твердженням позивача, в порушення вказаних приписів МК України вимоги за встановленою формою таким особам відповідачем не направлялись.

Крім того, транзитні товари фактично не знаходяться у вільному обігу на митній території України, а можливість їх вивезення за межі такої території остаточно не втрачено, а отже оскаржувані вимоги відповідача не можуть вважатись такими, що направлені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 01 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовив.

Таке рішення суд першої інстанції аргументував тим, що відповідач обґрунтовано направив позивачу як гаранту спірні вимоги, оскільки товар не доставлено до митниці призначення, митний режим транзиту не завершено, товар не вивезено за межі митної території України, форс-мажорні обставини не підтверджені.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 17 квітня 2024 року рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року залишив в силі.

У постанові апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані вимоги Сумської митниці щодо сплати митних платежів від 09 січня 2023 року № 1, № 2 є правомірними та направлені позивачу за наявності обґрунтованих підстав, оскільки товари, оформлені митними деклараціями №№ UА805070/2022/000081, UА805070/2022/000083, не доставлені до митниці призначення, митний режим транзиту не завершено, товари не вивезено за межі митної території України, при цьому відсутнє підтвердження форс-мажорних обставин.

Не погоджуючись із такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, а також на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що вказані судами попередніх інстанцій підстави для відмови у задоволенні позовних вимог є помилковими, а оскаржувані вимоги відповідача про сплату митних платежів, встановлених законом на імпорт товарів, є передчасними, оскільки факт недоставки товарів у митницю призначення у встановлений строк не тягне за собою виникнення у перевізника обов`язку сплатити митні платежі.

Вказує, що відповідач набуває право направити позивачу оскаржувані вимоги про сплату митних платежів лише за умови, якщо попередньо направив відповідні вимоги за встановленою формою особам, які несуть солідарний обов`язок із сплати відповідних митних платежів, зокрема, особі, уповноваженій на декларування - митному брокеру, а також декларанту, незалежно від країни його місцезнаходження, та перевізнику. Такі вимоги мали бути з формою, затвердженою Міністерством фінансів України.

Наголошує на тому, що, не створивши попередньо у спосіб, передбачений МК України, юридичного обов`язку сплатити митні платежі шляхом направлення вимоги за формою, що затверджена Міністерством фінансів України, відповідач не отримав права звертатись з відповідними вимогами щодо виконання такого обов`язку до позивача як гаранта.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що КТ «Європейська транспортна група» 01 грудня 2021 року укладено із Державною митною службою України угоду від 05 грудня 2021 року № 28 про надання фінансових гарантій.

22 лютого 2022 року позивач оформив дві індивідуальні фінансові гарантії у формі електронних документів № ETG-006357-01-22022022 та № ETG-006358-01-22022022, якими зобов`язався перед Сумською митницею у разі порушення компанією-перевізником SCORPION TRANSPORT, s.r.o. (Словацька Республіка) зобов`язань, що випливають з митної процедури за кодом UA01 «Поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту», сплатити до державного бюджету суми митних платежів, що не перевищують відповідно 199 000,00 грн та 296 000,00 грн.

Компанія SCORPION TRANSPORT, s.r.o. із використанням вказаних індивідуальних фінансових гарантій здійснювала транзитне перевезення товарів «Шини гумові пневматичні, безкамерні, радіальні, з посадковим діаметром 16 дюймів та 17-19 дюймів, радіальні, нові для легкових автомобілів» в кількості 543 шт згідно з митною декларацією типу ТР80АА №UA805070/2022/000081 від 22 лютого 2022 року (гарантія № ETG-006357-01-22022022 від 22 лютого 2022 року) та «Шини гумові пневматичні, безкамерні, радіальні, з посадковим діаметром 14 дюймів та 17-19 дюймів, радіальні, нові для легкових автомобілів» в кількості 926 шт за митною декларацією типу ТР80АА № UA805070/2022/000083 від 22 лютого 2022 року (гарантія № ETG-006358-01-22022022 від 22 лютого 2022 року).

Товари переміщувались транзитом з російської федерації до Словацької Республіки через територію України у напівпричепах з державними номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 згідно з товарно-транспортними накладними від 21 лютого 2022 року № 032207, № 032202 та мали бути доставлені в пункт пропуску через державний кордон «Ужгород - Вишнє-Нємецьке» в зоні діяльності Закарпатської митниці в строк до 04 березня 2022 року.

Проте у вказаний строк товари з митної території України вивезені не були.

У зв`язку із виявленням відсутності в ЄАІС Держмитслужби відмітки щодо прибуття вантажу до Закарпатської митниці, його вивезення за межі митної території України, Сумською митницею направлено запит від 04 травня 2022 року № 7.24-08- 1/17.1/7.10/1265 до Закарпатської митниці, як митниці призначення, з проханням перевірити факт виїзду товарів за межі митної території України, які переміщувалися за вказаними в запиті митними деклараціями.

Закарпатська митниця листом від 31 травня 2022 року № 7.7-08-4/17.1/7/2731 повідомила про ненадходження товарів «шини гумові» до зони діяльності Закарпатської митниці.

01 червня 2022 року Сумською митницею за вих. № 7.24-08-4/17.1/7/1765 було направлено на адресу Закарпатської митниці лист «щодо розшуку товарів» з проханням повторно перевірити факти виїзду товарів за межі митної території України.

Сумська митниця листами від 07 червня 2022 року № 7.24-08-4/17.1/13/1872, № 7.24-08-4/17.1/13/1873 повідомила позивача про ненадходження товарів до митниці призначення.

Закарпатська митниця листом від 14 червня 2022 року № 77-08.4/17.1/7/3157 повідомила про отримані 07 березня 2022 року заяви від підприємства-перевізника від 04 березня 2022 року б/н щодо форс-мажорних обставин (введенням військового стану в Україні), але без надання сертифікату Торгово-промислової палати або іншого підтверджуючого документа, про що Закарпатською митницею внесені відповідні відмітки 09 березня 2022 року до ЄАІС Держмитслужби.

Відповідачем направлялись запити від 07 червня 2022 року № 7.24-08-4/17.1/14/1920, від 19 липня 2022 року № 7.24-08-3/17.1/10/2618, № 7.24-08-3/17.1/10/2619 до водіїв перевізника SKORPION TRANSPORT s. r. o., Словацька Республіка, з метою встановлення місцезнаходження товару, однак відповіді на них не надійшли.

Листом від 04 серпня 2022 року № 6404/106/28-1-2022 відділ поліції №1 Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області повідомив Сумську митницю про те, що зазначені вище товари виявлені в селі Заріччя Хустського району Закарпатської області та вилучені на майданчик тимчасового тримання автомобілів відділення поліції 22 червня 2022 року в ході досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071100000238 від 23 червня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України. Товари визнано речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню і станом на 04 серпня 2022 року вирішується питання про передачу товару власнику «PIRELLI TYPE S.p.A, Milan, Swiss Branch Basel».

Сумська митниця листами від 26 вересня 2022 року № 7.24-1/7.24-17.1/13/3580 та № 7.24-1/7.24- 17.1/13/3581 повідомила позивача про необхідність для з`ясування обставин невиконання компанією SCORPION TRANSPORT, s.r.o. зобов`язань, що випливають з митних процедур транзиту, забезпечених гарантіями від 22 лютого 2022 року № ETG-006357-01-22022022 та № ETG-006358-01-22022022, надати у триденний строк лист, в якому визнати гарантійний випадок або викласти свої заперечення проти настання гарантійного випадку.

Також, 26 вересня 2022 року відповідач направив лист № 7.24-08-1/17.1/13/3594 до підприємства PIRELLI TIRE SPA MILAN SWISS BRANCH BASEL, Італія, Польща з проханням забезпечити вивезення товарів, відповідь на який не надійшла.

Позивач листами від 26 вересня 2022 року № 30-М та 31-М заперечив визнання гарантійних випадків та просив припинити митний режим транзиту, закрити гарантійний талон, вивільнивши гарантії, зазначивши, що товар конфісковано і розміщено в ЗМК м/п «Ужгород-вантажний» Закарпатської митниці.

Відповідно до листа Закарпатської митниці від 30 вересня 2022 року № 7.7-08-3/17.1/7/5789, товар «шини гумові» в зоні митного контролю митного поста «Ужгород-вантажний» Закарпатської митниці не перебував, рішення про вилучення вантажу митницею не приймалось.

15 листопада 2022 року Сумська митниця направила перевізнику - SKORPION TRANSPORT s. r. o. (Словаччина) вимоги щодо сплати митних платежів згідно з митними деклараціями №№ UА805070/2022/000081, UА805070/2022/000083.

04 січня 2023 року поштове відправлення із вказаними вимогами до SKORPION TRANSPORT s. r. o. (Словаччина) було повернуто Сумській митниці за закінченням терміну зберігання.

Відповідачем 09 січня 2023 року було складено акти про настання гарантійного випадку № 1 і № 2 та пред`явлено позивачу вимоги щодо сплати митних платежів від 09 січня 2023 року № 1 на суму 198 231,94 грн та № 2 на суму 295 001,51 грн.

Вважаючи такі вимоги відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України (частина перша статті 3 МК України, тут і далі - в редакції, чинній на момент винесення відповідачем оскаржуваного рішення, якщо не зазначено інше).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 МК України ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Згідно зі статтею 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між митними органами однієї чи кількох країн або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Положеннями пункту 3 частини першої статті 93 МК України визначено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, встановленого статтею 95 цього Кодексу, або строку, встановленого митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту.

Статтею 95 МК України встановлені такі строки транзитних перевезень до митного органу призначення в Україні залежно від виду транспорту, якщо інше не передбачено цією статтею, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до частини першої статті 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем митного органу призначення.

Митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (частина 8 статті 102 МК України).

Положеннями статті 465 МК України визначено, що конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об`єкти конфіскації. Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України. Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Відповідно до статті 193 МК України за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

У разі втрати або видачі без дозволу митного органу товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, перевізник зобов`язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів. Порушення перевізником строку транзитних перевезень (доставки) товарів, встановленого статтею 95 цього Кодексу або встановленого митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту, якщо виконано всі інші вимоги, не створює для нього зобов`язання щодо сплати митних платежів.

Перевізник звільняється від зобов`язання щодо сплати митних платежів лише у разі, якщо товари, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, було знищено або безповоротно пошкоджено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили.

Згідно з частиною першою статті 293 МК України особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант. Якщо декларування товарів здійснюється особою, уповноваженою на це декларантом, на таку особу покладається обов`язок із сплати митних платежів солідарно з декларантом.

Положеннями частини третьої вказаної статті визначено, що крім осіб, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, особами, на яких покладається обов`язок із сплати митних платежів, є:

1) у разі незаконного ввезення товарів на митну територію України, незаконного вивезення товарів за межі митної території України - особа, яка незаконно ввезла (вивезла) товари, а також особи, які брали участь у незаконному ввезенні (вивезенні) товарів, якщо вони знали або повинні були знати про незаконність такого ввезення (вивезення), та особи, які придбали у власність або у володіння незаконно ввезені товари, якщо в момент придбання вони знали або повинні були знати про незаконність ввезення, що належним чином доведено в порядку, встановленому законодавством України;

2) у разі вилучення товарів, що тимчасово зберігаються під митним контролем, з порушенням вимог цього Кодексу та інших нормативно-правових актів - особа, яка незаконно вилучила такі товари, а також особи, які брали участь у незаконному вилученні таких товарів, зберігали та придбали такі товари, або особа, яка відповідає за забезпечення схоронності зазначених товарів;

3) у разі недотримання положень цього Кодексу щодо користування та розпорядження товарами або виконання інших вимог і умов, установлених цим Кодексом для застосування митних режимів, що передбачають умовне повне або часткове звільнення від сплати митних платежів, - особи, відповідальні за дотримання митного режиму;

4) у разі невиконання зобов`язань щодо використання чи споживання товарів, що випливають з умов цільового використання, за яких надається податкова пільга при випуску товарів для вільного обігу, - особа, на яку покладається обов`язок щодо виконання таких умов;

5) у разі заявлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення до митного режиму транзиту - особа, яка зобов`язана доставити ці товари, транспортні засоби до митного органу призначення;

6) у разі застосування загальної гарантії або звільнення від гарантії для забезпечення сплати митних платежів - підприємство, якому надано авторизацію на застосування відповідного спрощення;

7) у разі недотримання умов процедури кінцевого використання, визначених в авторизації на застосування процедури кінцевого використання, порушення використання товарів за кінцевим (цільовим) призначенням, - підприємство, якому надано авторизацію на застосування процедури кінцевого використання.

Відповідно до частини п`ятої статті 293 МК України у разі невиконання або неповного виконання особами, зазначеними у частинах першій і третій цієї статті, протягом строку, визначеного частиною третьою статті 317-1 цього Кодексу, обов`язку із сплати митних платежів, забезпеченого у спосіб, визначений пунктами 2-5 статті 308 цього Кодексу, обов`язок із сплати митних платежів покладається на гаранта в межах суми наданого забезпечення.

01 жовтня 2022 року набрали чинності зміни до МК України, внесені Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 15 серпня 2022 рок № 2510-ІХ (далі - Закон № 2510-ІХ), норми якого викладено в новій редакції, зокрема, глава 46 МК України «Запит інформації та пред`явлення вимог про сплату митних платежів».

Положеннями статті 317-1 МК України визначено, що митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, на підставі наявної інформації, документів та відомостей, у тому числі відомостей щодо результатів контролю товарів під час їх поміщення в митний режим та/або під час завершення такого режиму, визначає момент виникнення обов`язку із сплати митних платежів відповідно до статті 289 цього Кодексу та здійснює розрахунок суми митних платежів відповідно до законодавства України з питань митної справи.

Митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, не пізніше трьох робочих днів після розрахунку суми митних платежів складає та направляє вимогу про сплату митних платежів за формою, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, кожній особі, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, відповідно до частин першої і третьої статті 293 цього Кодексу.

Особа, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів відповідно до частин першої і третьої статті 293 цього Кодексу, протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги про сплату митних платежів відповідно до частини другої цієї статті зобов`язана перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету.

У разі невиконання обов`язку із сплати митних платежів, забезпеченого гарантією, митні органи вживають заходів відповідно до статті 317-2 цього Кодексу.

Відповідно до статті 317-2 МК України у разі невиконання обов`язку із сплати митних платежів протягом строку, визначеного частиною третьою статті 317-1 цього Кодексу, митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, не пізніше трьох робочих днів складає та направляє гаранту, який видав гарантію, вимогу про сплату митних платежів разом з іншими документами щодо відповідної операції з товарами.

У разі якщо протягом строку, визначеного частиною третьою статті 317-1 цього Кодексу, особа, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, частково виконала такий обов`язок, вимога про сплату митних платежів направляється гаранту на суму несплаченої частини митних платежів.

Гарант протягом 30 днів, наступних за днем отримання вимоги про сплату митних платежів відповідно до частини першої цієї статті, зобов`язаний перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету.

Гарант має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів відповідно до глави 4 цього Кодексу. Таке оскарження не звільняє гаранта від обов`язку із сплати митних платежів, забезпеченого гарантією, у строки, визначені частиною другою цієї статті.

Судами встановлено, що відповідачем виконано вимоги статті 317-1 МК України шляхом направлення листа керівнику SKORPION TRANSPORT s.r.o. (адреса: Novohradska 24, Velky Krtis 990 01, Словаччина) з вимогою сплатити митні платежі.

Колегія суддів погоджується з висновком судів щодо відсутності протиправності у діях відповідача, які полягали у ненаправленні відповідачем вимоги декларанту - ТОВ «PIRELLI TYRE RUSSIA», з огляду на таке.

У зв`язку з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», за зверненням Міністерства юстиції України, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Відповідно до листа АТ «Укрпошта» від 07 вересня 2022 року № 103.003.-5384-22 з 24 лютого 2022 року припинено обмін поштовими відправленнями до/з російської федерації, у тому числі, шляхом транзиту через інші країни.

Крім того, пунктом 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2510-ІХ визначено Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону: забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

На виконання вказаних положень Закону Наказом Міністерства фінансів України від 25 квітня 2023 року № 213 «Про деякі питання забезпечення сплати митних платежів» визначений Порядок забезпечення сплати митних платежів та затверджена форма вимоги про сплату митних платежів.

Колегія суддів погоджується з висновком судів, що відповідачем було правомірно надіслано позивачу вимоги щодо сплати митних платежів за формою, встановленою в угоді про надання фінансових гарантій, укладеної між Державною митною службою України та КТ «Європейська транспортна група», оскільки станом на момент пред`явлення оскаржуваних вимог, нова форма затверджена Міністерством фінансів України не була.

Процедуру підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили врегульовано розділом VIІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31 травня 2012 року № 657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 року за № 1669/21981 (далі - Порядок № 657).

Відповідно до пункту 2 розділу VIІІ Порядку № 657 обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Згідно з пунктом 3 розділу VIІІ Порядку № 657 залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Положеннями частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та видача сертифікатів про такі обставини належить до повноважень Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18 грудня 2014 року № 44(5).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем документи на підтвердження дії обставин непереборної сили, аварії, що стосуються товарів, які перевозились, надані не були.

Також правильним є висновок судів, що посилання позивача на обставини конфіскації товару як на підставу завершення митного режиму транзиту є необґрунтованим, оскільки вилучення товару не є тотожним поняттю його конфіскації у розумінні МК України, а, отже, і не є підставою в даному випадку для припинення митного режиму транзиту.

Виходячи з наведеного, дії відповідача при винесенні оскаржуваних вимог щодо сплати митних платежів від 09 січня 2023 року № 1, № 2 є правомірними, оскільки товари, оформлені митними деклараціями № UА805070/2022/000081, № UА805070/2022/000083, не доставлені до митниці призначення, митний режим транзиту не завершено, товари не вивезено за межі митної території України, при цьому підтвердження форс-мажорних обставин відсутнє.

Відповідно до положень статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення є законними і обґрунтованими, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року залишити без змін, а касаційну скаргу Командитного товариства «Європейська транспортна група» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: І. Л. Желтобрюх

Судді: О. В. Білоус

Н. Є. Блажівська