Справа № 524/6891/24
Провадження № 1-кс/524/2724/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2024 року слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ТОВ «Автошанс+» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024170500001433 від 25.06.2024 року, вжитого на підставі ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука №524/6891/24, 1-кс/524/2034/24 від 26.06.2024 року, -
ВСТАНОВИВ:
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Автошанс+» звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука № 524/6891/24, 1-кс/524/2034/24 від 26.06.2024 року.
Подане клопотання обґрунтоване тим, що СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області за процесуального керівництва Кременчуцької окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024170500001433від 25.06.2024року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 272 КК України.
Ухвалою слідчого судді Автозаводського районногосуду м.Кременчука №524/6891/24, 1-кс/524/2034/24від 26.06.2024року зарезультатами розглядуклопотання слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 12024170500001433 від 25.06.2024 року, накладено арешт на майно, вилучене 25.06.2024 року під час обшуку на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України за адресою: АДРЕСА_1 .
На думку представника власника майна в подальшому застосуванні арешту на вказане майно відпала потреба, оскільки загиблий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,не бувпрацівником ТОВ«Автошанс+»,а томуТОВ «Автошанс+»не маєніякого відношеннядо кримінального провадження №12024170500001433,тому документипідприємства немають жодного доказового значення для цього кримінального провадження.
Представник власник майна та слідчий у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляді клопотання повідомлені належним чином. Слідчим подано до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, заперечує щодо задоволення вказаного клопотання у повному обсязі, оскільки у органу досудового розслідування на даний момент відсутні відомості щодо відсутності факту трудових відносин між ОСОБА_6 та ТОВ «Автошанс+», тому може виникнути потреба у використанні вилучених документів для подальших процесуальних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі слідчого та власника майна.
Дослідивши матеріали клопотання,слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно дост. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідност. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В ході судового розгляду клопотання встановлено, що СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області за процесуального керівництва Кременчуцької окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021170500001605від 23.10.2021року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука № 524/6891/24, 1-кс/524/2034/24 від 26.06.2024 клопотання слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 12024170500001433 від 25.06.2024 року,задоволено танакладено арештна певнийперелік майна,відповідно дорезолютивної частиниухвали, яке вилучене 25.06.2024 року під час обшуку на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно прийшов до висновку, що на даний час існують достатні підстави вважати, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, може призвести до втрати, перетворення або іншої передачі майна.
Тому, слідчий суддя вважав, що вказане в клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК Українита може бути використане як доказ в кримінальному провадження, тому вбачає наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Приймаючи рішення за результатами розгляду клопотання органу досудового розслідування про арешт майна, слідчий суддя, дотримався вказаних вище вимог законодавства, встановивши належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3ст. 170 КПК Українидля задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно, що відповідає критеріям, передбаченимст. 98 КПК України.
Наведене свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до його втрати, перетворення або іншої передачі майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Враховуючи вказані обставини та проаналізувавши зазначені в ухвалі слідчого судді правові підстави для арешту майна, а також те, що вилучене майноу ходіобшуку заадресою: АДРЕСА_1 , - є речовим доказом, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, досудове розслідування триває, а також надану заяву слідчого, отже на даний час скасування арешту може перешкодити завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що на даному етапі позбавлений можливості вирішити питання про скасування арешту майна, яке не призведе до тяжких наслідків у кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ТОВ «Автошанс+» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024170500001433 від 25.06.2024 року, вжитого на підставі ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука № 524/6891/24, 1-кс/524/2034/24 від 26.06.2024 року, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.131-132,170,171,173,174,309,369,371-372,395 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ТОВ «Автошанс+» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024170500001433 від 25.06.2024 року, вжитого на підставі ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука № 524/6891/24, 1-кс/524/2034/24 від 26.06.2024 року, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Автозаводський районний суд м.Кременчука |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2024 |
Оприлюднено | 30.09.2024 |
Номер документу | 121908389 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Автозаводський районний суд м.Кременчука
Предоляк О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні