Рішення

від 25.09.2024 по справі 542/790/24

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 542/790/24

провадження № 2-др/542/5/24

25 вересня 2024 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кашуби М.І.,

за участю секретаря судового засідання Журавель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари Полтавської області заяву позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача понесених судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Новосанжарська державна нотаріальна контора про тлумачення змісту заповіту,

в с т а н о в и в :

20 вересня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в частині витрат на професійну правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

В обгрунтування заяви посилався на те, що в провадженні Новосанжарського районного суду Полтавської області знаходилася справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Новосанжарська державна нотаріальна контора про тлумачення змісту заповіту. Вказав, що 19.09.2024 Новосанжарським районним судом Полтавської області у даній справі було прийнято рішення. Також зазначив, що його представником до судових дебатів було заявлено клопотання про стягнення судових витрат з відповідача.

В обгрунтування понесених витрат позивач надав договір про надання правничої допомоги № 05/24 від 12 квітня 2024, додаткову угоду № 1 до договору № 05/24 від 12 квітня 2024 року про надання правової допомоги, опис робіт з розрахунку суми гонорару адвоката та оплати за надану правничу (правову) допомогу та пов`язаних послу від 20 вересня 2024 року.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Позивач у заяві про ухвалення додаткового рішення просив розгляд вказаної заяви здійснити без його участі.

Згідно з частиною 3статті 211 ЦПК Україниучасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач подав до суду заяву, у якій просив судове засідання провести без його участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Новосанжарської державної нотаріальної контори не з`явився, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Суд, відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з`явилися.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення, дійшов до такого висновку.

За змістомположень ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Встановлено, що у позовній заяві позивачем зазначено, що витрати на правничу допомогу адвоката залежать від кількості днів судових засідань та кількості процесуальних документів, які будуть підготовлені адвокатом під час судового розгляду, то відповідні документи будуть надані до судових дебатів (а.с. 4).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК Українивизначено, щорозмірвитрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Встановлено, що про намір подати докази на підтвердження витрат на правову допомогу представник позивача заявив під час судових дебатів.

За правилами ст. 246 ЦПКУкраїни,якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судом встановлено, щопредставником відповідача подано до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 155-158).

До суду позивачем разом із позовною заявою було надано договір про надання правничої (правової) допомоги № 05/24 від 12 квітня 2024 року, укладений між адвокатом Грузіним Михайлом Миколайовичем та позивачем у справі ОСОБА_1 ( а. с. 17-20)

Крім того, надано додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги № 1, згідно з якою в п. 1-3 зазначені види правової допомоги та їх вартість (а. с. 21).

Відповідно до опису робіт (наданих послуг) з розрахунку суми гонорару адвоката та оплати за надану правничу (правову) допомогу та пов`язаних послуг від 20.09.2024 вартість послуг складає:

-підготовка позовної заяви та додатків до неї, вартість 2000,00 грн;

-представництво позивача ОСОБА_1 у судових засіданнях суду першої інстанції, одне судове засідання 500,00 грн (500х4=2000), вартість 2000,00 грн (а. с. 157).

Також згідго з вказаним описом робіт ОСОБА_1 оплатив адвокату Грузіну М.М. грошові кошти у розмірі 4000,00 грн (а. с. 157).

Надаючи оцінку зазначеним доказам, суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд враховує, що, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

При цьому, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 4-7, 9 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись положеннями статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви , пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У заяві позивача про стягнення з відповідача понесених судових витрат зазначений розмір витрат у сумі 4000,00 грн, що складається із підготовки позовної заяви та додатків до неї, вартістю 2000,00 грн та представництва позивача ОСОБА_1 у чотирьох судових засіданнях суду першої інстанції, а саме: 11.06.2024, 23.07.2024, 06.08.2024, 19.09.2024, одне судове засідання 500,00 грн (500х4=2000), вартість 2000,00 грн.

При цьому, на переконання суду, розмір витрат на правову допомогу, зазначений представником позивача не є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Судом встановлено, що адвокатом Грузіним М.М. було здійснено представництво позивача ОСОБА_1 у трьох судових засіданнях, а саме: 23.07.2024, 06.08.2024, 19.09.2024. При цьому, судове засідання 11.06.2024 було проведено за відсутності сторін, про що вони подали відповідні заяви до суду.

Крім того, з огляду на характер виконаних адвокатом робіт і обсяг наданих послуг, характер спору, складність справи, вчинені адвокатом процесуальні дії у справі, суд вважає, що зазначений позивачем розмір витрат на правову допомогу не відповідає також критерію реальності витрат на правничу допомогу.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, обумовленої договором про надання правової допомоги, принципи співмірності та розумності адвокатських витрат, критерій їх реальності, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій у справі, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та приходить до висновку про те, що з огляду на встановлені судом обставини, сума витрат на правову допомогу у даній справі, яка відповідає принципам справедливості, пропорційності та верховенства права становить 2 500,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява позивача ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 81, 137, 141, 263-265, 270, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Заяву позивача ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Новосанжарська державна нотаріальна контора про тлумачення змісту заповіту.

Стягнути з ОСОБА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 500,00 грн (дві тисячі п`ятсот грн 00 коп).

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникисправи:

позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_2 ;

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

Новосанжарська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: пл. Перемоги, 11 селище Нові Санжари Полтавського району Полтавської області, 39300.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М.І.

Повний текст додаткового рішення складено 25.09.2024.