Ухвала

від 26.09.2024 по справі 127/532/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/532/24

Провадження № 22-з/801/120/24

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Сало Т. Б.

УХВАЛА

26 вересня 2024 рокуСправа № 127/532/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Ковальчука О.В, Панасюка О.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди,

встановив:

На розгляді суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2024 року у задоволенні позову до ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 23 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 131 303 грн, а також судовий збір за подання позовної заяви в розмірі в розмірі 1 313,03 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 1 969,55 грн.

25 вересня 2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Цепляєва С.В. надійшла заява, в якій він просить ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 15 000 грн.

В заяві зазначено, що при винесенні апеляційним судом постанови не було вирішено питання розподілу витрат на правничу допомогу. Відповідно до платіжної інструкції від 04 січня 2024 року адвокатом Цепляєвим С.В. отримано від ОСОБА_1 гонорар в розмірі 15 000 грн за надання професійної правничої допомоги згідно договору про надання професійної правничої допомоги №02/01 від 02 січня 2024 року та розрахунку (акту) суми (розміру) гонорару за надання професійної правничої допомоги від 24 вересня 2024 року.

25 вересня 2024 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Малика О.В. надійшла заява, в якій він заперечив щодо задоволення вказаної заяви, оскільки відповідно до платіжного доручення грошові кошти адвокат Цепляєв С.В. або ФОП Цепляєв С.В. не отримував, а вони надійшли йому, як фізичні особі.

Розглянувши заяву, апеляційний суд вважає, що підстав для ухвалення додаткового рішення за обставин даної справи немає.

У п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України зазначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до положеньч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У позовній заяві, поданій в інтересах ОСОБА_1 адвокатом Цепляєвим С.В., представник просив стягнути з ОСОБА_2 витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 15 000 гривень.

На підтвердження витрат на правничу допомогу до позовної заяви було надано:

- ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1110103 від 04 січня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги №02/01-24 від 02 січня 2024 року уповноважив адвоката Цепляєва С.В. на надання йому правової допомоги у Вінницькому міському суді, Вінницькому апеляційному суді, страхових компаніях, органах виконавчої служби;

- платіжну інструкцію від 04 січня 2024 року про сплату ОСОБА_1 15 000 грн.

У мотивувальній частині постанови Вінницького апеляційного суду від 23 вересня 2024 року, при зміні розподілу судових витрат, понесених ОСОБА_1 при розгляді справи в суді першої інстанції, у зв`язку із прийняттям нового рішення зазначено, що підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу відсутні, оскільки позивачем доказів на підтвердження таких витрат у строк, передбачений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, надано не було (зокрема, договору про надання парової допомоги).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції договору №02/01-24 про надання професійної правничої допомоги від 02 січня 2024 року не надав, у зв`язку з чим апеляційний суд позбавлений був можливості на момент винесення нового рішення та вирішення питання розподілу судових витрат встановити, які саме умови були погоджені між сторонами договору, зокрема, в частині сплати гонорару.

Договір №02/01-24 про надання професійної правничої допомоги від 02 січня 2024 року та додаткова угода до вказаного договору від 02 січня 2024 року надані стороною позивача вже після ухвалення рішення судом першої та апеляційної інстанцій, тому не можуть братися до уваги апеляційним судом.

Оскільки апеляційним судом за результатами апеляційного перегляду справи вирішено питання щодо судових витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , і в задоволенні стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено, а відтак це питання вирішено судом.

Оскільки ухвалення додаткового рішення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України можливе в тому випадку, коли суд не вирішив питання про судові витрати, підстави для повторного вирішення цього питання шляхом ухвалення додаткового рішення не має.

Керуючись ст. 137, 141, 260, 261, 270, 381, 389 ЦПК України,

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у даній справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.В. Ковальчук

О.С. Панасюк