Постанова

від 24.09.2024 по справі 280/1905/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 280/1905/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2024, (суддя суду першої інстанції Татаринов Д.В.), прийняте в порядку спрощеного провадження в місті Запоріжжі, в адміністративній справі №280/1905/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

01.03.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 31 серпня 2023 року № 084450006927 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу, необхідного для призначення пенсії, ОСОБА_1 періоди її роботи в ТОВ фірма "ТЕХМАШСЕРВІС" на посаді підсобний працівник у період з 25 грудня 1995 року по 31 травня 2001 року без записів у трудовій книжці на підставі наданих документів (довідки ТОВ фірма "ТЕХМАШСЕРВІС" від 13 квітня 2012 року № 01/04 та трудового договору від 25 грудня 1995 року ОСОБА_1 з ТОВ фірма "ТЕХМАШСЕРВІС);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу, необхідного для призначення пенсії, ОСОБА_1 періоди її роботи з 01 червня 1992 року по 28 липня 1993 року та з 03 травня 1999 року по 10 квітня 2000 року в колгоспі "Родіна (з 1993 КСП) Родіна Гуляйпільського району Запорізької області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу, необхідного для призначення пенсії, ОСОБА_1 періоди отримання матеріальної допомоги в Гуляйпільському районному центрі зайнятості Запорізької області, за період з 22 квітня 2004 року по 18 жовтня 2004 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи із дня першого звернення за призначенням пенсії -21 березня 2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи із дня першого звернення за призначенням пенсії 21 березня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), оскільки досягла пенсійного віку та має необхідний страховий стаж. Дії пенсійного органу в частині відмови у призначенні пенсії вважає протиправними та такими, що порушують її конституційне право на одержання пенсійних виплат.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 24.04.2024 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 частково. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 31 серпня 2023 року № 084450006927 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи в ТОВ фірма "ТЕХМАШСЕРВІС" на посаді підсобний працівник у період з 25 грудня 1995 року по 31 травня 2001 року без записів у трудовій книжці на підставі наданих документів (довідки ТОВ фірма "ТЕХМАШСЕРВІС" від 13 квітня 2012 року № 01/04 та трудового договору від 25 грудня 1995 року ОСОБА_1 з ТОВ фірма "ТЕХМАШСЕРВІС) та період отримання матеріальної допомоги в Гуляйпільському районному центрі зайнятості Запорізької області з 22 квітня 2004 року по 18 жовтня 2004 року, та повторно розглянути заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком від 25 серпня 2023 року з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення в адміністративній справі № 280/1905/24. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Не погодившись з рішенням суду Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача, зокрема, період роботи з 25.12.1995 по 31.05.2001 в ТОВ «Фірма «Техмашсервіс» згідно з довідкою від 13.04.2012 №01/04, оскільки період роботи відсутній в трудовій книжці та частково перетинається із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 22.06.1987 в ТОВ «Батьківщина» в період з 11.04.2000 по 18.06.2001 (записи 12-23), тому зазначена довідка потребує перевірки. Судом першої інстанції не враховано, що надана позивачем довідка від 13.04.2012 №01/04, видана ТОВ «Техмашсервіс» за період роботи з 25.12.1995 по 31.05.2001 підлягала перевірці органами ПФУ. Проте, як видно з листа відповідача від 23.02.2024 №0800-0215-8/16152 у відповідь на звернення позивача від 25.12.2023, проведення перевірки зазначеної довідки є неможливим через ненадання документів підприємством.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги заявник просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також, у відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд розглянути справи у відкритому судовому засіданні.

Розглянувши зазначене клопотання колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього кодексу, справами незначної складності є справи з приводу оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. (п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України)

Отже, з огляду на предмет позову, дана справа віднесена до категорії незначних справ, які розглядаються судом в порядку спрощеного позовного провадження, відтак, суд апеляційної інстанції, з урахуванням відсутності клопотань про розгляд справи за їх участі від усіх учасників справи, вважає за необхідне апеляційний розгляд даної справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21 березня 2023 року позивач звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 28 березня 2023 року № 084450006927 позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

25 серпня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-VI.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 31 серпня 2023 року № 084450006927 позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до статті 26 Закону № 1058 в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Згідно вищезазначеного рішення страховий стаж позивача складає 25 років 5 місяців 22 дні, в той час як чинним законодавством у особи, яка досягла 60 років вимагається наявність страхового стажу не менше 30 років.

Також, вказаним рішенням позивача повідомлено про те, що за доданими до заяви про призначення пенсії за віком документами до страхового стажу не зараховано:

- період роботи з 25 грудня 1995 року по 31 травня 2001 року в ТОВ фірма "ТЕХМАШСЕРВІС" згідно довідки від 13 квітня 2012 року № 01/04, оскільки період роботи відсутній в трудовій книжці. Зазначена довідка потребує перевірки;

- період роботи з 01 червня 1992 року по 28 липня 1993 року та з 03 травня 1999 року по 10 квітня 2000 року в колгоспі Родіна згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 22 червня 1987 року, оскільки відсутня підстава в записі про прийняття на роботу (03 травня 1999 року), а також відсутні інформація про встановлений та відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві та довідка про реорганізацію;

- період отримання матеріальної допомоги в Гуляйпільському районному центрі зайнятості, за період з 22 квітня 2004 року по 18 жовтня 2004 року, оскільки згідно статтею 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено виплату матеріальної допомоги тільки у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.

Не погодившись із рішенням пенсійного фонду в частині відмови у призначенні пенсії за віком, а також не зарахуванням до страхового стажу періодів роботи та отримання матеріальної допомоги в Гуляйпільському районному центрі зайнятості Запорізької області, позивач звернулась до суду із позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи в ТОВ фірма "ТЕХМАШСЕРВІС" на посаді підсобний працівник у період з 25 грудня 1995 року по 31 травня 2001 року без записів у трудовій книжці на підставі наданих документів (довідки ТОВ фірма "ТЕХМАШСЕРВІС" від 13 квітня 2012 року № 01/04 та трудового договору від 25 грудня 1995 року ОСОБА_1 з ТОВ фірма "ТЕХМАШСЕРВІС) та період отримання матеріальної допомоги в Гуляйпільському районному центрі зайнятості Запорізької області з 22 квітня 2004 року по 18 жовтня 2004 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначаються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).

Відповідно до частин 1-4 статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:

по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до пункту 2 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні приписи містяться і у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 року (далі Порядок № 637).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року №110, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція №58).

Згідно з пунктом 2.3 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Відповідно до пункту 2.4. Інструкції №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 2.6 Інструкції №58 передбачено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

З оскаржуваного рішення вбачається, що підставою відмови у призначенні пенсії позивачу є відсутність необхідного страхового стажу - не менше 30 років, оскільки до страхового стажу позивача, зокрема, не зараховано період роботи з 01 червня 1992 року по 28 липня 1993 року та з 03 травня 1999 року по 10 квітня 2000 року в колгоспі Родіна згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 22 червня 1987 року, оскільки відсутня підстава в записі про прийняття на роботу (03 травня 1999 року), а також відсутні інформація про встановлений та відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві та довідка про реорганізацію.

Зазначені підстави відмови у зарахуванні до страхового стажу спірних періодів роботи позивача є не обґрунтованими з огляду на таке.

Як вказувалося судом, згідно з пунктом 2.4. Інструкції №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення вносяться власником або уповноваженим ним органом.

Отже, відповідальним за ведення трудової книжки є роботодавець, а не працівник, а тому останній не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

У свою чергу, певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Відтак, позивач не може нести відповідальність за невнесення роботодавцем в трудову книжку інформації щодо зазначення підстав в записі про прийняття на роботу.

З приводу доводів відповідача відсутності інформації про встановлений та відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві та довідка про реорганізацію у якості підстав відмови для зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01 червня 1992 року по 28 липня 1993 року та з 03 травня 1999 року по 10 квітня 2000 року в колгоспі Родіна суд зазначає наступне.

Згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 22 червня 1987 року ОСОБА_1 у період з 01 червня 1992 року по 28 липня 1993 року та з 03 травня 1999 року по 10 квітня 2000 року працювала в колгоспі Родіна Гуляйпільського району Запорізької області.

Записи щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та фактично відпрацьований позивачем час роботи у в колгоспі Родіна Гуляйпільського району Запорізької області у вищезазначеній трудовій книжці відсутні.

Суд зазначає, що відсутність записів у трудовій книжці щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та фактично відпрацьований позивачем час роботи у такому господарстві робить неможливим здійснити зарахування до страхового стажу період роботи в колгоспі "Родіна" з 01 червня 1992 року по 28 липня 1993 року та з 03 травня 1999 року по 10 квітня 2000 року, так як відповідно частини 2 статті 56 Закону № 1788-XII, при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Разом з тим, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у рішенні від 31серня 2023 року № 084450006927 вказало, що для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01 червня 1992 року по 28 липня 1993 року та з 03 травня 1999 року по 10 квітня 2000 року, необхідно надати уточнюючу довідку про встановлений мінімум трудової участі у громадському господарстві та час роботи за фактичною тривалістю (відпрацьовані трудодні), довідку про реорганізацію колгоспу.

За таких обставин, суд звертає увагу на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області приймаючи рішення не скористалося своїм правами, передбаченими частиною 3 статті 44 № 1058-IV щодо отримання відповідних документів від підприємств, організацій для визначення права позивача на пенсію, а також від пенсійного органу, що здійснював приймання від позивача документів при його зверненні із заявою про призначення пенсії за віком, для здійснення таких дій законодавцем передбачено збільшення строку для прийняття рішення за результатами розгляду заяви.

В свою чергу суд бере також до уваги та зауважує, що при прийманні від позивача заяви про призначення пенсії за віком та документів в підтвердження його права на таке призначення, працівник органу пенсійного фонду, як уповноважена на такі дії посадова особа, не виконав належним чином вимоги пункту 4.2 Порядку № 22-1, щодо порядку приймання документів працівником структурного підрозділу пенсійного органу, який здійснює прийом та обслуговування осіб.

Таким чином дії відповідача суперечать вимогам чинного законодавства призвели до прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області рішення від 31 серпня 2023 року № 084450006927, яке порушує право позивача на одержання пенсії за віком, в зв`язку із тим, що воно не установлено на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З приводу доводів представника позивача, відносно надання позивачем до органу пенсійного фонду архівної довідки Державного архіву Запорізької області від 27 листопада 2023 року № 05-07/М-2362, а також архівної довідки Державного архіву Запорізької області від 27 листопада 2023 року № 05-07/М-2362 суд зазначає наступне.

Враховуючи дату оскаржуваного в адміністративній справі рішення (31 серпня 2023 року), а також дату видачі вищезазначених архівних довідок (27 листопада 2023 року), вказані довідки були надані відповідачу після прийняття оскаржуваного рішення, а відтак відповідач був позбавлений можливості дослідити їх зміст та розглянути їх у якості документу, підтверджуючого наявність у позивача стажу роботи в КСП Родіна.

Також, суд зазначає, що копії вказаних довідок позивачем до позовної заяви та уточненої позовної заяви не надавались, що позбавляє суд можливості дослідити вказані докази під час розгляду адміністративної справи № 280/1905/24.

Окрім того, з урахуванням наданих відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 19 березня 2024 року документів, вищезазначені архівні довідки до органу пенсійного фонду разом із заявою про призначення пенсії за віком не надавались, що також позбавляє суд можливості дослідити зміст вказаних архівних довідок.

З огляду на вказане, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01 червня 1992 року по 28 липня 1993 року та з 03 травня 1999 року по 10 квітня 2000 року в колгоспі "Родіна (з 1993 КСП) Родіна Гуляйпільського району Запорізької області.

В той же час, відповідачем безпідставно не зарахований до страхового стажу період роботи позивача з 25 грудня 1995 року по 31 травня 2001 року з ТОВ ТЕХМАШСЕРВІС у зв`язку із відсутністю вказаного періоду в трудовій книжці, оскільки з урахуванням Порядку 637 позивачем, на підтвердження факту роботи у ТОВ Фірма ТЕХМАШСЕРВІС позивач надала відповідачу довідку ТОВ фірма "ТЕХМАШСЕРВІС" від 13 квітня 2012 року № 01/04 та трудовий договір від 25 грудня 1995 року.

Так, згідно трудового договору від 25 грудня 1995 року, укладеного між позивачем та ТОВ фірма ТЕХМАШСЕРВІС, копія якого міститься в матеріалах справи, з 25 грудня 1995 року по 25 грудня 1996 року позивача прийнято на посаду підсобний робітник.

Пункт 2 Розділу Додаткові умови вищезазначеного договору містить інформацію щодо пролонгації договору у разі не виявлення сторонами бажання припинити (розірвати) такий договір.

Окрім того, згідно довідки ТОВ Фірма ТЕХМАШСЕРВІС від 13 квітня 2012 року № 01/14, яка містить печатку підприємства та підпис його директора, позивач прийнята на роботу наказом № 4 від 25 грудня 1995 року на посаду підсобний робітник. Із вказаної посади позивача звільнено наказом № 1 від 31 травня 2001 року.

З вищевикладеного вбачається, що надані позивачем довідка та трудова угода містять інформацію щодо роботи позивача у період з 25 грудня 1995 року по 31 травня 2001 року на ТОВ Фірма ТЕХМАШСЕРВІС на посаді підсобний працівник.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Порядку № 637, у разі відсутності записів у трудовій книжці, трудові угоди та довідки підприємства, які містять інформацію щодо періоду роботи, приймаються органом пенсійного фонду для підтвердження трудового стажу.

При цьому, необхідність проведення перевірки довідки або відмова підприємства роботодавця у допуску до проведення перевірки не може слугувати підставою не зарахування спірного періоду роботи позивача до страхового стажу, оскільки право особи на гарантоване Конституцією і Законами України пенсійне забезпечення не може ставитися в залежність від існування певних документів, відсутніх не з вини такої особи, збереження яких не може контролюватися нею, відмови роботодавця у наданні дозволу на проведення перевірки документів на підприємстві, тому на цю особу не може покладатися відповідальність за збереження документів або дії роботодавця.

Суд першої інстанції правильно взяв до уваги той факт, що позивачем вживались заходи щодо одержання з Державного архіву Запорізької області оновлених довідок про період роботи на ТОВ Фірма ТЕХМАШСЕРВІС, наказів про прийняття на роботи та звільнення з неї, а також довідок щодо реорганізації підприємства. Проте, витребувані документи не були надані позивачу з незалежних від неї причин.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцї, що період роботи з 25 грудня 1995 року по 31 травня 2001 року на ТОВ фірма ТЕХМАШСЕРВІС підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Крім того, оскаржуваним рішенням відповідача позивачу відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періоду отримання матеріальної допомоги з 22 квітня 2004 року по 18 жовтня 2004 року, оскільки згідно статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування виплату матеріальної допомоги передбачено тільки у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 24 Закону №1058 період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

У період з 22 квітня 2004 року по 18 жовтня 2004 року правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначав Закон України "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року № 803-XII (далі-Закон № 803-XII).

Статтею 25 Закону № 803-XII передбачались наступні види компенсацій, як сприяння держави незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності: а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій; б) виплата стипендій в період професійної підготовки або перепідготовки і включення цього періоду до загального і безперервного трудового стажу; в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю; г) подання додаткової матеріальної допомоги безробітному громадянину і членам його сім`ї з урахуванням наявності осіб похилого віку і неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні.

Встановлені обставини справи свідчать,що трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 22 червня 1987 року містить записи про призначення та припинення виплати позивачу допомоги по безробіттю з 22 квітня 2004 року по 18 жовтня 2004 року Гуляйпільським районним центром зайнятості. У трудовій книжці зазначено, на підставі чого внесено записи, - наказ (розпорядження), його дата і номер. Записи затверджено підписом працівника державної служби зайнятості та її печаткою.

Тобто, період з 22 квітня 2004 року по 18 жовтня 2004 року, коли позивач фактично отримувала допомогу по безробіттю, підлягає зарахуванню до трудового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії, а оскаржуване у цій справі рішення підлягає скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду, в межах доводів скарги відсутні.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2024 в адміністративній справі № 280/1905/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяН.П. Баранник

суддяА.В. Шлай