ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" вересня 2024 р. Справа №926/1162/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддяО.В. Зварич
суддіВ.М. Гриців
І.Ю. Панова,
секретар судового засідання Р.А. Пишна,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства фірми «Атлас» б/н від 10.07.2024 року (вх. № 01-05/1967/24 від 11.07.2024 року)
на рішення господарського суду Чернівецької області від 18.06.2024 року (суддя І.В. Марущак; повний текст рішення складено 21.06.2024 року)
у справі № 926/1162/23
за позовом: Чернівецької міської ради
до відповідача: Малого приватного підприємства фірми «Атлас»
про стягнення заборгованості за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури в сумі 1 086 797,48 грн,
за участю:
від позивача (в режимі відеоконференції): Лелюк Х.М. (самопредставництво юридичної особи);
від відповідача: Каліненко В.Т. керівник,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
16.03.2023 року Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Малого приватного підприємства фірми «Атлас» ( урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення заборгованості за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури в сумі 1 086 797,48 грн., пені в сумі 238 202,19 грн та штрафу в сумі 32 603,92 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зобов`язався взяти участь у розвитку інфраструктури міста при здійсненні будівництва 96-квартирного житлового будинку з магазином та влаштуванням мансарди в приміщенні даху та сплатив кошти пайового внеску в сумі 1 601 485,36 грн., проте останнім сплачено кошти в сумі 514 687,88 грн, залишок несплаченого внеску становить 1 086 797,48 грн.
Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 18.06.2024 року у справі №926/1162/23 позов Чернівецької міської ради задоволено. Стягнуто з Малого приватного підприємства фірми «Атлас» на користь Чернівецької міської ради заборгованість за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців №1081 від 31.10.2019 в сумі 1 086 797,48 грн, пеню в сумі 238 202,19 грн та штраф в сумі 32 603,92 грн, а також 20 364,05 грн витрат зі сплати судового збору.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відповідач неналежно виконував свої зобов`язання по сплаті пайового внеску за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці № 1081 від 31.10.2019 року виконував неналежним чином, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 1 086 797,48 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача. Крім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання з відповідача також підлягає стягненню 238 202,19 грн пені за період з 01.12.2022 по 09.05.2023 та 32 603,92 грн штрафу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки спірний договір був укладений 31.10.2019 року, але на час вирішення будівництво блоків 1 та 4 об`єкта: « 96-квартирного житлового будинку з магазином та влаштування мансарди в приміщенні даху на вул.Кагарлицькій,7» не розпочато. Покликається на те, що 08.06.2021 року Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин був виданий наказ №883-МУО, яким були внесені зміни до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки позивача, згідно з якими змінились найменування будівництва та будівельні показники. 21.12.2020 року внаслідок коригування проектної документації були внесені зміни до дозволу на виконання робіт №26/10 від 18.02.2010 року, змінилась назва об`єкта будівництва та будівельні об`єми. Заявляє, що від моменту укладення договору і до цього часу будівництво блоків 1, 4 так і не було розпочато, а також відсутня дозвільна документація на будівництво за цією адресою блоків 1, 4, по яких не було проведено оплату пайового внеску. Стверджує, що виконавчим органом позивача надані вихідні дані, які унеможливлюють будівництво 96-квартирного житлового будинку, по яких була розрахована сума зобов`язання договором №1081 про пайову участь від 31.10.2019 року, а саме неможливо будувати блок 4-магазин, по якому визначений розмір пайової участі 10 % та сума пайової участі 206849,20 грн. Зазначає, що відсутність дозвільної документації унеможливлює будівництво квартир блок-1, по якому визначена сума пайової участі 879948,28 грн. Позивач не надав суду всієї необхідної дозвільної документації для здійснення будівництва. За відсутності у відповідача права на здійснення будівництва, навіть за наявності укладеного договору пайової участі, у нього відсутні підстави для сплати пайового внеску, оскільки вказаний внесок нероздільно пов`язаний зі здійсненням забудови в рамках чинного законодавства. Просить рішення господарського суду Чернівецької області від 18.06.2024 року у справі №926/1162/23 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема, зазначає, що додатком № 2 до договору про пайову участь визначений графік сплати пайової участі (внеску). Згідно остаточного графіку сплати пайової участі (внеску) відповідач сплачує за І чергу будівництва (блок 2, 3) до 31.05.2020 року кошти в сумі 514687,88 грн., за ІІ та ІІІ чергу будівництва (блок 1, 4) до 30.11.2022 року в сумі 879948,28 грн. та 206849,20 грн. Вказує на те, що за умовами договору про пайову участь строк виконання обов`язку відповідача по сплаті пайового внеску настав 31.05.2020 року та 30.11.2022 року. Відповідач повинен був сплатити розмір пайового внеску у строк до 31.05.2020 року в сумі 514,687,88 грн., у строк до 30.11.2022 року в сумі 1086797,48 грн. Просить рішення господарського суду Чернівецької області від 18.06.2024 року у справі №926/1162/23 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Позивач просив залишити без змін оскаржене рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу - без задоволення.
Обставини справи
Як видно з наявних у справі копій документів, 31.10.2019 року між Чернівецькою міською радою, яка діє від імені та в інтересах територіальної громади м. Чернівців, в особі першого заступника директора, начальника управління капітального будівництва департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради та Малого приватного підприємства фірми «Атлас» на виконання пункту 2.2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 27.12.2011 року № 809/22 укладено договір №1081 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців.
За цим договором замовник зобов`язується взяти участь у розвитку інфраструктури міста при здійсненні будівництва 96-квартирного житлового будинку з магазином та влаштуванням мансарди в приміщенні даху на вул. Кагарлицькій, 7 (пункт 1.1 договору).
Відповідно до пункту 2.1. договору пайова участь замовника у розвитку інфраструктури м. Чернівців полягає у перерахуванні ним до бюджету розвитку міста коштів у розмірі, в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно із пунктом 2.2. договору кошти пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівців у 1 601 485,36 грн підлягають до сплати замовником відповідно до розрахунку, який є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1).
У пункті 2.3. договору сторони погодили, що пайовий внесок сплачується замовником за графіком, який є невід`ємною частиною договору (додаток №2), погодженим Департаментом, шляхом перерахування коштів за визначеними у договорі реквізитами.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що у разі прострочення замовником термінів сплати пайового внеску, замовник сплачує Міській раді пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до пункту 3.3. договору у разі прострочення замовником сплати пайового внеску понад 30 днів, останній сплачує Міській раді штраф у розмірі 3% від суми несплаченого внеску.
Згідно пункту 3.4. договору сплата неустойки не звільняє замовника від виконання зобов`язань за цим договором в натурі.
У відповідності до пункту 4.1 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зазначених в ньому зобов`язань.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що зміни до цього договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковим договором до цього договору. Додаткові договори є невід`ємними частинами цього договору та мають юридичну силу у разі, якщо вони вчинені у тій самій формі, що й договір.
За змістом пункту 6.2. договору у випадках встановлення недоцільності або неможливості подальшого здійснення виконання цього договору, будь-яка сторона має право внести пропозиції про дострокове розірвання цього договору, що має бути розглянуто у місячний термін.
Відповідно до пункту 6.3. договору дострокове розірвання цього договору за згодою сторін вчиняється шляхом укладення відповідного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором для укладання чи внесення до нього змін.
Згідно з пунктом 6.4. розірвання цього договору в односторонньому порядку не допускається.
Пунктом 6.5. договору передбачено, що у разі зміни техніко-економічних показників будівництва, зазначеного об`єкту замовник зобов`язаний звернутися до міської ради з метою проведення остаточних розрахунків пайового внеску.
У відповідності до пункту 7.1. договору в разі здачі об`єкта будівництва в експлуатацію раніше строку, встановленого договором, замовник зобов`язується сплатити кошти пайової участі в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.
Згідно з розрахунком величини пайової участі (внеску) у розвитку інфраструктури міста Чернівці (Додаток №1 до Договору про пайову участь) величина пайової участі у розвитку інфраструктури міста визначається за формулою:
Черга І (Блок 2, 3); Функціональне призначення квартири; Вартість будівництва об`єкта, грн 12 867 197,00; Розмір пайової участі, % 4; Величина пайової участі, грн 514687,88.
Черга ІІ (Блок 1); Функціональне призначення квартири; Вартість будівництва об`єкта, грн 21 998 707,00; Розмір пайової участі, % 4; Величина пайової участі, грн 879948,28.
Черга ІІІ (Блок 4); Функціональне призначення магазин; Вартість будівництва об`єкта, грн 2 068 492,00; Розмір пайової участі, % 10; Величина пайової участі, грн 206849,20 .
Додатком № 2 до Договору про пайову участь визначений графік сплати пайової участі (внеску) у розвиток інфраструктури м. Чернівці, згідно якого відповідач сплачує за І Чергу будівництва (Блок 2, 3) до 30.11.2019 року кошти в сумі 514 687,88 грн, за ІІ та ІІІ Чергу будівництва (Блок 1, 4) до 30.11.2022 року кошти в сумі 879 948,28 грн та 206 849,20 грн відповідно. Всього 1 601 485,36 грн.
29.11.2019 року між сторонами укладено додатковий договір №1 до Договору про пайову участь, яким внесено зміни в Договір від 31.10.2019 року №1081, а саме викладено Додаток №2 у новій редакції.
Згідно нового графіку сплати пайової участі (внеску) у розвиток інфраструктури м.Чернівці відповідач сплачує за І Чергу будівництва (Блок 2, 3) до 28.02.2020 року кошти в сумі 514 687,88 грн, за ІІ та ІІІ Чергу будівництва (Блок 1, 4) до 30.11.2022 року кошти в сумі 879 948,28 грн та 206 849,20 грн. Всього 1 601 485,36 грн.
28.02.2020 року між сторонами укладено додатковий договір №2 до Договору про пайову участь, яким внесено зміни в Договір від 31.10.2019 року №1081, а саме викладено Додаток №2 у новій редакції.
Згідно остаточного графіку сплати пайової участі (внеску) у розвиток інфраструктури м. Чернівці МПП фірма «Атлас» сплачує за І Чергу будівництва (Блок 2, 3) до 31.05.2020 року кошти в сумі 514 687,88 грн, за ІІ та ІІІ Чергу будівництва (Блок 1, 4) до 30.11.2022 року кошти в сумі 879 948,28 грн та 206 849,20 грн. Всього 1 601 485,36 грн.
24.11.2022 року Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надіслав на адресу відповідача лист - попередження №24/01-08/3-07/1988, в якому зазначив про необхідність сплати до 30.11.2022 коштів пайової участі в сумі 1 086 797,48 грн згідно договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців № 1081 від 31.10.2019 року, враховуючи сплату відповідачем станом на 23.11.2022 року 514 687,88 грн. пайового внеску.
Вказаний лист відповідач отримав 06.12.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
30.12.2022 року Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надіслав на адресу МПП фірма «Атлас» претензію № 24/01-08/3-07/2168 про необхідність терміново сплатити заборгованість за договором про участь у розвитку інфраструктури м.Чернівців в сумі 1 086 797,48 грн.
В матеріалах даної справи відсутні докази про те, чи надавав відповідач відповіді на вищевказані лист-попередження та претензію.
У справі наявна копія рішення господарського суду Чернівецької області від 23.08.2023 року у справі № 926/2077/23, яким відмовлено у задоволенні позовної заяви Малого приватного підприємства фірма Атлас до Чернівецької міської ради про розірвання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці № 1081 від 31.10.2019 р., що укладений між Чернівецькою міською радою та Малим приватним підприємством фірма Атлас.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.
Також в матеріалах справи наявна копія постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 року у справі №926/2534/23.
Вказаною постановою апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.09.2023, яким було відмовлено у позові Малого приватного підприємства фірма "Атлас" про визнання недійсним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці № 1081 від 31.10.2019 р.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказана постанова не оскаржувалась у касаційному порядку.
Невиконання відповідачем зобов`язань за спірним договором стало підставою для звернення з позовом до суду.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з частиною 10 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і надалі в редакції до набрання чинності Закону №132-IX) кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
Відповідно до частини 5 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
17.10.2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У цій справі суд встановив, що 31.10.2019 року між Чернівецькою міською радою, яка діє від імені та в інтересах територіальної громади м. Чернівців, в особі першого заступника директора, начальника управління капітального будівництва департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради та Малого приватного підприємства фірми «Атлас» на виконання пункту 2.2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 27.12.2011 року № 809/22 укладено договір №1081 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В ході розгляду даної справи встановлено, що згідно остаточного графіку сплати пайової участі (внеску) у розвиток інфраструктури м. Чернівці МПП фірма «Атлас» сплачує за І Чергу будівництва (Блок 2, 3) до 31.05.2020 року кошти в сумі 514 687,88 грн, за ІІ та ІІІ Чергу будівництва (Блок 1, 4) до 30.11.2022 року кошти в сумі 879 948,28 грн та 206 849,20 грн. Всього 1 601 485,36 грн.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За положеннями частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що доказів сплати, заперечень або спростування заявленої до стягнення решти суми основного боргу в розмірі 1 086 797,48 грн відповідачем суду не надано.
Також в ході розгляду даної справи встановлено, що відповідачем не надано доказів звернення до позивача із пропозицією та проектом внесення змін до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців №1081 від 31.10.2019. Відповідач не позбавлений права ініціювати внесення змін в тому числі в позасудовому так і в судовому порядку.
За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 04.09.2024 року у cправі № 916/3470/23 вказав:
« У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).»
Враховуючи вищенаведені норми права та встановлені судом фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, уклавши договір №1081 від 31.10.2019 року, взяв на себе зобов`язання, передбачені цим договором, зокрема щодо сплати пайової участі (внеску).
Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 23.08.2023 року у справі №926/2077/23 встановлено наступні обставини:
«Позивач частково виконав свої зобов`язання за Договором про пайову участь, а саме сплатив пайовий внесок на загальну суму 514687,88 грн.:
- 27 грудня 2019 року сплатив 100000,00 грн. (платіжне доручення № 844 від 27.12.2019),
- 15 та 16 січня 2020 року сплатив двічі по 100000,00 грн. (платіжне доручення № 20 від 15.01.2020, платіжне доручення № 22 від 16.01.2020),
- 19 травня 2020 року сплатив 214687,88 грн. (платіжне доручення № 175 від 19.05.2023)».
Отже, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1 086 797,48 грн.
Щодо пені та штрафу апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За положеннями частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
У цій справі суд з аналізу пункту 3.2 договору суд встановив, що у разі прострочення замовником термінів сплати пайового внеску, замовник сплачує Міській раді пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до пункту 3.3. договору у разі прострочення замовником сплати пайового внеску понад 30 днів, останній сплачує Міській раді штраф у розмірі 3% від суми несплаченого внеску.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, який не спростований відповідачем, у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань на підставі п.3.2 договору нараховано пеню за період 01.12.2022 року по 09.05.2023 року в сумі 238 202,19 грн.
Також згідно з розрахунком позивача, який не спростований відповідачем, у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань на підставі п.3.3 договору нараховано штраф у розмірі 32 603,92 грн.
Аналізуючи вищеописані правові норми та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач неналежно виконував зобов`язання щодо сплати пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівців, внаслідок чого з нього підлягає стягненню 1 086 797,48 грн основного боргу, а також за прострочення виконання грошового зобов`язання з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 238 202,19 грн пені за період з 01.12.2022 по 09.05.2023 та 32 603,92 грн штрафу.
За твердженнями апелянта, від моменту укладення договору і до цього часу будівництво блоків 1, 4 так і не було розпочато, а також відсутня дозвільна документація на будівництво за цією адресою блоків 1, 4, по яких не було проведено оплату пайового внеску. Виконавчим органом позивача надані вихідні дані, які унеможливлюють будівництво 96-квартирного житлового будинку, по яких була розрахована сума зобов`язання договором №1081 про пайову участь від 31.10.2019 року, а саме неможливо будувати блок 4-магазин, по якому визначений розмір пайової участі 10 % та сума пайової участі 206849,20 грн. Також відсутність дозвільної документації унеможливлює будівництво квартир блок-1, по якому визначена сума пайової участі 879948,28 грн. За відсутності у відповідача права на здійснення будівництва у нього відсутні підстави для сплати пайового внеску, оскільки вказаний внесок нероздільно пов`язаний зі здійсненням забудови в рамках чинного законодавства.
Колегія суддів не погоджується з доводами скаржника про відсутність підстав для сплати пайового внеску, оскільки за умовами укладеного між сторонами договору №1081 від 11 жовтня 2019 року про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Чернівців обов`язок відповідача щодо сплати пайового внеску не ставиться в залежність від наявності чи відсутності дозвільної документації та строків здійснення будівництва.
Вище зазначено, що відповідно до пункту 2.3. договору пайовий внесок сплачується замовником за графіком, який є невід`ємною частиною договору (додаток №2).
Згідно з остаточним графіком сплати пайової участі (внеску) у розвиток інфраструктури м. Чернівці МПП фірма «Атлас» сплачує за І Чергу будівництва (Блок 2, 3) до 31.05.2020 року кошти в сумі 514 687,88 грн.
За ІІ та ІІІ Чергу будівництва (Блок 1, 4) МПП фірма «Атлас» сплачує до 30.11.2022 року кошти в сумі 879 948,28 грн та 206 849,20 грн. Всього 1 601 485,36 грн.
Судом встановлено, що відповідач сплатив кошти в сумі 514 687,88 грн. до звернення позивача з даним позовом до суду.
Залишок не сплаченого пайового внеску на час розгляду даної справи складає 1 086 797,48 грн., які суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача.
За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Чернівецької області від 18.06.2024 року у справі №926/1162/23.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства фірми «Атлас» б/н від 10.07.2024 року (вх. № 01-05/1967/24 від 11.07.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернівецької області від 18.06.2024 року у справі №926/1162/23 без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в господарський суд Чернівецької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
СуддяВ.М. Гриців
СуддяІ.Ю. Панова
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2024 |
Оприлюднено | 30.09.2024 |
Номер документу | 121920860 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Марущак Ілля Васильович
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Зварич Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні