Постанова

від 27.08.2024 по справі 925/1014/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2024 р. Справа№ 925/1014/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Вовка І.В.

суддів: Сибіги О.М.

Кравчука Г.А.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю:

представника позивача - Піун С.П.

представника відповідача - Чемерис О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024

(Повне рішення складене 13.06.2024)

у справі № 925/1014/22 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз збут"

про стягнення 884 527 574,75 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг") звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом, з урахуванням уточнень позовних вимог, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз збут" (ТОВ "Черкасигаз збут") про стягнення 572 706 638,98 грн заборгованості, 20 093 942,32 грн інфляційних втрат, 3 808 968,13 грн 3% річних, 38 286 041,67 грн пені та 111 484 418,73 грн штрафу.

Позов мотивовано тим, що в порушення умов Рамкового договору купівлі продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021 року, з урахуванням укладених до нього індивідуального договору № БГр-21/22-ЧГР від 11.10.2021 року та додаткових угод до нього відповідач не оплатив поставлений позивачем природний газ за період жовтень 2021 року - квітень 2022 року.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024 у справі № 925/1014/22 позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 572 706 638,98 грн боргу, 133 227 831,71 грн пені, 5 574 220,95 грн штрафу, 9 611 839,30 грн 3% річних, 57 496 846,03 грн інфляційних втрат та 868 350,00 грн судових витрат.

У задоволенні позову в частині вимог про стягнення 105 910 197,78 грн штрафу відмовлено.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами доведено неналежне виконання відповідачем свого обв`язку щодо оплати вартості поставленого йому природного газу за спірний період, тому позивач вправі вимагати в примусовому порядку сплатити борг, з урахуванням відповідальності за порушення грошового зобов`язання, передбаченого ч. 2 ст. 625 ЦК України та умовами договору.

Разом з тим, місцевий господарський суд врахувавши фінансовий стан сторін, наслідки спірного порушення зобов`язання для них, положення норм ч. 3 ст. 193, ч. 1 ст. 233 ГК України, ст. 529, ч. 3 ст. 551 ЦК України, дійшов висновку щодо наявності підстав для зменшення розміру штрафу, який підлягає до стягнення на 95 %.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024 року у справі №925/1014/22 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу в розмірі 105 910 197,78 грн скасувати та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 105 910 197,78 грн задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про неплатоспроможність відповідача, погіршення його фінансового стану та господарської діяльності, а тому на думку скаржника судом не враховано того, що неналежне планування своєї діяльності відповідачем не повинно порушувати права інших господарюючих суб`єктів, які належним чином виконали свої обов`язки, ризики від власної діяльності відповідача не може покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості. Таким чином, скаржник вважає, що місцевий господарський суд неспівмірно зменшив заявлені до стягнення штрафні санкції, чим порушив принципи та підходи ВС у застосуванні ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2024, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" б/н від 25.06.2024 у судовій справі № 925/1014/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Кравчук Г.А., Палій В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 925/1014/22.

15.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/1014/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 925/1014/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024 та розгляд справи призначено на 27 серпня 2024 р. о 12 год. 30 хв.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024, в зв`язку з перебуванням судді Палія В.В., який входить до складу колегії і не є головуючим суддею, у відпустці, для розгляду справи № 925/1014/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" б/н від 25.06.2024 на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Кравчук Г.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 справу № 925/1014/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" б/н від 05.03.2024 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 - прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Вовк І.В., судді - Кравчук Г.А., Сибіга О.М.

Позиції учасників справи

Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на апеляційну скаргу.

Порядок розгляду апеляційної скарги

У судове засідання 27.08.2024 з`явилися представники сторін,представник позивача підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, а представник позивача відповідача проти задоволення зазначеної апеляційної скарг.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 11.10.2021 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» та ТОВ «Черкасигаз збут», керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 року № 2493 (Кодекс ГТС), іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють відносини у сфері купівлі-продажу природного газу, уклали Рамковий договір купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ, за умовами якого сторони погодили, що цей Рамковий договір (включаючи всі зміни та доповнення) регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що надалі іменується Індивідуальний договір, форма індивідуального договору наведена у додатку 1, що є невід`ємною частиною договору.

У Рамковому договорі сторони домовилися, зокрема, про наступне:

п. 1.2. - Індивідуальний договір повинен бути укладений з урахуванням умов цього Договору, у письмовій формі та підписаний уповноваженими представниками Сторін, і складає невід`ємну його частину;

п. 1.3. - умовами Індивідуального договору визначається Договірна ціна, Договірна вартість, Договірний обсяг, Періоди поставки, Період оплати, Пункт поставки та інші умови, визначені згідно з цим договором. У разі, якщо інше не передбачено умовами Індивідуального договору, застосовуються положення цього Рамкового Договору;

п. 1.4. - продавець зобов`язується передати у власність покупцю природний газ в обсягах і строки, що погоджені сторонами у відповідному індивідуальному договорі, а покупець зобов`язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки і порядку, що визначені відповідним індивідуальним договором та цим рамковим договором;

п. 2.1. - загальна кількість природного газу, що передається продавцем покупцю на виконання договору, дорівнює обсягу природного газу, що передається відповідно до індивідуального договору за цим договором, та визначається на підставі комерційних актів;

п. 3.3. - передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання сторонами оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС;

п. 3.4. - після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов`язану із правом власності на природний газ;

п. 3.5 - торгові сповіщення надаються відповідно до умов, визначених Індивідуальним Договором та Кодексом ГТС:

п.п.3.5.1. - Покупець зобов`язаний надати Торгове сповіщення на набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС в обсязі, що не перевищує максимальний обсяг природного газу відповідного Періоду поставки, з урахуванням попередньо переданого Продавцем та прийнятого Покупцем обсягу у такому Періоду поставки згідно з умовами Індивідуального Договору та Додаткової угоди, до 13-00 год. Газової доби, що передує Газовій добі передачі відповідного Періоду поставки;

п.п.3.5.2. - Покупець має право до 04:00 Газової доби, що передує Газовій добі передачі відповідного Періоду поставки, скоригувати подане Торгове сповіщення на набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, згідно з умовами підпункту 3.5.1 Договору;

п.3.8. - фактичний обсяг переданого продавцем та прийнятого покупцем газу на ВТТ за період поставки згідно з індивідуальним договором дорівнює сумі усіх обсягів, зазначених у торгових сповіщеннях сторін, на підставі яких оператором ГТС погоджено передачу природного газу протягом такого періоду поставки;

п. 3.9. - після закінчення періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за періодом поставки, якщо інше не передбачено індивідуальним договором, продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою комерційний акт та направляє на підпис покупцю його скановану копію на електронну адресу покупця. Комерційний акт вважається отриманим покупцем в день направлення його продавцем на електронну адресу покупця, також продавець надсилає на підпис покупцю оригінали комерційного акту у 2 примірниках підписані та скріплені печаткою продавця на поштову адресу покупця;

п. 3.10 - покупець підписує, скріплює печаткою (за наявності) отриману скановану копію Комерційного акту та направляє підписану ним скановану копію на електронну адресу Продавця вказану у Розділі 11 цього Договору. Покупець також підписує оригінал отриманого від Продавця Комерційного акту та повертає один примірник підписаного Покупцем Комерційного акту Продавцю, не пізніше 12-го числа місяця, наступного за Періодом поставки на поштову адресу Продавця, вказану у Розділі 11 цього Договору;

п. 3.12. - після надання Торгового сповіщення Продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу Покупцем;

п. 4.1. - загальна вартість договору не може перевищувати 2346204000 грн. включаючи ПДВ;

п. 4.5. покупець має здійснити оплату за природній газ на умовах , передбачених індивідуальним договором;

п. 6.3. - за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором та/або індивідуальним договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 робочих днів, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу;

Це договір набуває чинності з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності), але не раніше дати приєднання покупця до договору про утворення балансуючої групи, згідно з яким продавець є стороною, відповідальною за добовий небаланс групи, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до їх повного та належного здійснення, а в частині передачі газу покупцю по 30.04.2022 року (п. 9.1.).

Із матеріалів справи вбачається та як встановлено судом, 11.10.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021 сторонами укладено Індивідуальний договір № БГр-21/22-ЧГЗ, за яким сторонами погоджено загальний і окремі періоди поставки природного газу, загальний і періодичні обсяги поставки, порядок поставки і оплати та інші його істотні умови, зокрема наступне:

п.1 - загальний період поставки відповідно - з 01.10.2021 по 30.04.2022 року (включно);

п. 2 - договірний обсяг природного газу за загальний період поставки, що передається на умовах індивідуального договору, складається з суми усіх договірних обсягів за кожний період поставки, які формуються на підставі додаткових угод, укладених відповідно до п. 7 індивідуального договору та заявок покупця на обсяг природного газу;

п. 3 плановий договірний обсяг природного газу за загальний період поставки складає 316200,000 тис. куб. м та встановлюється на кожний період поставки в наступних обсягах: жовтень 2021 року 15700, 000 тис. куб. м; листопад 2021 року 41700, 000 тис. куб. м; грудень 2021 року 47600, 000 тис. куб. м; січень 2022 року 65300, 000 тис. куб. м; лютий 2022 року 59500, 000 тис. куб. м; березень 2022 року 62200, 000 тис. куб. м; квітень 2022 року 24200, 000 тис. куб. м;

п. 8 - договірна вартість газу за період поставки розраховується як добуток договірного обсягу відповідно до укладеної сторонами додаткової угоди та наданої покупцем заявки та договірної ціни, визначеної п. 10 індивідуального договору;

п. 9 - договірна вартість газу за загальний період поставки розраховується як сума договірних вартостей за кожен період поставки;

п. 10 - договірна ціна природного газу , який буде придбаний покупцем на умовах цього індивідуального договору, за загальний період поставки буде становити 7420 грн. з ПДВ за 1000 куб м.;

п. 12 - оплата договірної вартості за відповідний період поставки здійснюється покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок продавця протягом 45 календарних днів, починаючи з дня , наступного за днем закінчення відповідного періоду поставки;

п. 14 - покупець зобов`язується надати продавцю за 2 банківські дні до початку періоду поставки: жовтень 2021, листопад 2021, грудень 2021, січень 2022, лютий 2022, березень 2022, квітень 2022 , один з викладених видів забезпечення виконання своїх платіжних зобов`язань за індивідуальним договором;

п. 19 - пункт поставки - віртуальна торгова точка (ВТТ) Перехід права власності на природний газ відбувається відповідно до умов Рамкового договору.

Індивідуальний договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

До Індивідуального договору № БГр-21/22-ЧГЗ від 11.10.2021 року сторонами укладено:

11.10.2021 року додаткову угоду № 10-БГр-ЧГЗ, якою визначено, що обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки Жовтень 2021 складає 15700,000 тис. м3. Договірна ціна природного газу за Загальний період поставки розрахована відповідно до п. 10 Індивідуального договору, становить 7 420 грн. 00 коп. з ПДВ за 1000 м3 природного газу. Сторони домовились на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що договірна вартість за період поставки Жовтень 2021 складає 97078333 грн. 33 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 19415666 грн. 67 коп., разом 116494000 грн. 00 коп. (п.п.1,2,3);

22.10.2021 року додаткову угоду № 11-БГр-ЧГЗ, якою визначено, що обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Листопад 2021 складає 41 700,000 тис. м3. Договірна ціна природного газу за Загальний період поставки розрахована відповідно до п. 10 Індивідуального договору, становить 7 420 грн. 00 коп. з ПДВ за 1000 м3 природного газу. Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Листопад 2021 складає 257845000 грн. 00 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 51 569000 грн. 00 коп., разом 309414000 грн. 00 коп. (п.п.1,2,3);

30.11.2021 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до додаткової угоди № 11-БГр-ЧГЗ від 22.10.2021 року, якою пункт 1 додаткової угоди № 11-БГр-ЧГЗ від 22.10.2021 до Індивідуального договору було викладено у наступній редакції: Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Листопад 2021 складає 31 900,000 тис. м3 Пункт 3 додаткової угоди № 11-БГр-ЧГЗ від 30.11.2021 до Індивідуального договору викладено наступним чином: Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Листопад 2021 складає 197248333 грн. 33 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 39 449666 грн. 67 коп., разом 236698000 грн. 00 коп.(п.п.1,2,3);

22.11.2021 року додаткову угоду № 12-БГр-ЧГЗ, якою визначено, що обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Грудень 2021 складає 47 600,000 тис. м3. Договірна ціна природного газу за Загальний період поставки розрахована відповідно до п. 10 Індивідуального договору, становить 7 420 грн. 00 коп. з ПДВ за 1000 м3 природного газу. Сторони домовились, на виконання пункту 8Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Грудень 2021 складає 294326 666 грн. 67 коп. без ПДВ, крім того ПДВ, 58 865333 грн. 33 коп., разом 353192000 грн. 00 коп. .(п.п.1,2,3); 31.12.2021 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до додаткової угоди № 12-БГр-ЧГЗ від 22.11.2021 року, якою пункт 1 додаткової угоди № 12-БГр-ЧГЗ від 22.11.2021 до Індивідуального договору було викладено у наступній редакції: Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Грудень 2021 складає 46 700,000 тис. м3. Пункт 3 додаткової угоди № 11-БГр-ЧГЗ від 30.11.2021 до Індивідуального договору викладено наступним чином: Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Грудень 2021 складає 34514000 грн. 00 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 57 752333 грн. 33 коп., разом 346514000 грн. 00 коп. (п.п.1,2,3);

20.12.2021 року додаткову угоду № 01-БГр-ЧГЗ, якою визначено, що обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Січень 2022 складає 65 300,000 тис. м3. Договірна ціна природного газу за Загальний період поставки розрахована відповідно до п. 10 Індивідуального договору, становить 7 420 грн. 00 коп. з ПДВ за 1000 м3 природного газу. Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Січень 2022 складає 403771 666 грн. 67 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 80754 333 грн. 33 коп., разом 484526000 грн. 00 коп. (п.п.1,2,3); 31.01.2022 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до додаткової угоди № 01-БГр-ЧГЗ від 20.12.2021 року, якою пункт 1 додаткової угоди № 01-БГр-ЧГЗ від 20.12.2021 до Індивідуального договору було викладено у наступній редакції: Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Січень 2022 складає 51 245,000 тис. м3. Пункт 3 додаткової угоди № 01-БГр-ЧГЗ від 20.12.2021 до Індивідуального договору викладено наступним чином: Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Січень 2022 складає 316864 916 грн. 67 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 63372983 грн. 33 коп., разом 380237900 грн. 00 коп.(п.п.1,2,3);

20.01.2022 року додаткову угоду № 02-БГр-ЧГЗ, якою визначено, що обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Лютий 2022 складає 59 500,000 тис. м3. Договірна ціна природного газу за Загальний період поставки розрахована відповідно до п. 10 Індивідуального договору, становить 7 420 грн. 00 коп. з ПДВ за 1000 м3 природного газу. Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Лютий 2022 складає 367908 333 грн. 33 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 73581666 грн. 67 коп., разом 441490000 грн. 00 коп. (п.п.1,2,3); 28.02.2022 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до додаткової угоди № 02-БГр-ЧГЗ від 20.01.2022 року, якою пункт 1 додаткової угоди № 02-БГр-ЧГЗ від 20.01.2022 до Індивідуального договору було викладено у наступній редакції: Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Лютий 2022 складає 38 250,000 тис. м3. Пункт 3 додаткової угоди № 02-БГр-ЧГЗ від 20.01.2022 до Індивідуального договору викладено наступним чином: Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Лютий 2022 складає 236512500 грн. 00 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 47302500 грн. 00 коп., разом 283815000 грн. 00 коп.(п.п.1,2,3);

18.02.2022 року додаткову угоду № 03-БГр-ЧГЗ, якою визначено, обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Березень 2022 складає 62 200,000 тис. м3. Договірна ціна природного газу за-Загальний період поставки розрахована відповідно до п. 10 Індивідуального договору, становить 7 420 грн. 00 коп. з ПДВ за 1000 м3 природного газу. Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Березень 2022 складає 384603 333 грн. 33 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 76920666 грн. 67 коп., разом 461524000 грн. 00 коп.(п.п.1,2,3); 31.03.2022 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до додаткової угоди № 03-БГр-ЧГЗ від 18.02.2022 року, якою пункт 1 додаткової угоди № ОЗ-БГр-ЧГЗ від 18.02.2022 до Індивідуального договору було викладено у наступній редакції: Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Березень 2022 складає 42200,000 тис. м3. Пункт 3 додаткової угоди № ОЗ-БГр-ЧГЗ від 18.02.2022 до Індивідуального договору викладено наступним чином: Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Березень 2022 складає 260936666 грн. 67 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 52 187333 грн. 33 коп., разом 313124000 грн. 00 коп.(п.п.1,2,3);

16.03.2022 року додаткову угоду № 04-БГр-ЧГЗ, якою визначено, що обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Квітень 2022 складає 24 200,000 тис. м3. Договірна ціна природного газу за Загальний період поставки розрахована відповідно до п. 10 Індивідуального договору, становить 7 420 грн. 00 коп. з ПДВ за 1000 м3 природного газу. Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Квітень 2022 складає 149636666 грн. 67 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 29927333 грн. 33 коп., разом 179564000 грн. 00 коп. (п.п.1,2,3); 26.04.2022 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до додаткової угоди № 04-БГр-ЧГЗ від 16.03.2022 року, якою пункт 1 додаткової угоди № 04-БГр-ЧГЗ від 16.03.2022 року до Індивідуального договору було викладено у наступній редакції: Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Квітень 2022 складає 27 700,000 тис. м3. Пункт 3 додаткової угоди № 04-БГр-ЧГЗ від 16.03.2022 до Індивідуального договору викладено наступним чином: Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Квітень 2022 складає 171 278 333 грн. 33 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 34255 666 грн. 67 коп., разом 205534000 грн. 00 коп.(п.п.1,2,3); 30.04.2022 року додаткову угоду № 2 до додаткової угоди № 04-БГр-ЧГЗ від 16.03.2022 року, якою пункт 1 додаткової угоди № 04-БГр-ЧГЗ від 16.03.2022 до Індивідуального договору було викладено у наступній редакції: Обсяг природного газу, який буде прийнятий Покупцем від Продавця у Періоді поставки Квітень 2022 складає 24725,000 тис. м3. Пункт 3 додаткової угоди № 04-БГр-ЧГЗ від 16.03.2022 до Індивідуального договору викладено наступним чином: Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що Договірна вартість за Період поставки Квітень 2022 складає 152882916грн.67 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 30576583 грн. 33 коп., разом 183459500 грн. 00 коп.(п.п.1,2,3).

Судом встановлено, що на виконання умов зазначеного Рамкового договору за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року позивач -ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" поставив відповідачу - ТОВ "Черкасигаз збут" природній газ на загальну суму 1 860 342 400 грн, за який відповідач частково розрахувався та здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 287 635 761,02 грн, що підтверджується комерційними актами приймання передачі природного газу: № 1_10-БРг-ЧГР від 31.10.2021 року, № 1_11-БРг-ЧГР від 30.11.2021 року, № 1_12-БРг-ЧГР від 31.12.2021 року, № 1_01-БРг-ЧГР від 31.01.2022 року,№ 1_02-БРг-ЧГР від 28.02.2022 року, № 1_03-БРг-ЧГР від 31.03.2022 року, № 1_04-БРг-ЧГР від 30.04.2022 року, платіжними дорученнями, інформацією позивача про надходження коштів відповідача на рахунки за період з 11.10.2021 року по 30.06.2022 року, довідкою Укргазбанку №15932/20276/2022 від12.09.2022 року, листами АТ «Ощадбанк» № 16/2-09/1953 від 09.09.2022 року, №16/2-09/2229 від 07.11.2022 року, операцією по підприємству відповідача за Рамковим договором за період з 01.01.2022 року по 31.10.2022 року, заявами про зарахування зустрічних позовних вимог, які наявні в матеріалах справи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання за рамковим договором купівлі продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021 року, з урахуванням укладеного індивідуального договору № БГр-21/22-ЧГР від 11.10.2021 року із змінами, внесеними до нього щодо повної та вчасної оплати вартості поставленого йому природного газу і заборгував позивачу 572 706 638,98 грн, і це відповідачем не заперечується.

Пунктом 6.3. вказаного Рамкового договору передбачено, що за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором та/або індивідуальним договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 робочих днів, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача - продавця про стягнення з відповідача - покупця 572 706 638,98 грн заборгованості за неоплачений природний газ за спірний період, 20 093 942,32 грн інфляційних втрат, 3 808 968,13 грн 3% річних, нарахованих згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, 38 286 041,67 грн пені та 111 484 418,73 грн штрафу, нарахованих на підставі умов договору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відносини сторін у даній справі врегульовані умовами Рамкового договору купівлі продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧГЗ від 11.10.2021 року, з урахуванням укладеного індивідуального договору № БГр-21/22-ЧГР від 11.10.2021 року із змінами, внесеними до нього, вимоги позивача та заперечення відповідача витікають із прав і обов`язків сторін за цим договором.

За правовою природою ці правовідносини віднесені до договірних зобов`язань постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу - параграфом 5 глави 54 ЦК України, загальні положення правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України. Параграфом 3 глави 30 ГК України визначені особливості правового регулювання договору енергопостачання, як окремого виду господарсько-торговельної діяльності. Також перебувають у сфері регулювання Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП України № 2493 від 30.09.2015 (Кодекс ГТС), Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП України № 2494 від 30.09.2015 (Кодекс ГРС), Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП України № 2496 від 30.09.2015 (далі-Правила).

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За ст. ст. 626, 627, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу розподіл природного газу» здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 1, 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови НКРЕКП від 07.10.2019 року № 2080, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Ч. 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

За п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

При цьому за приписами частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

На відміну від положень ЦК України, які штраф та пеню визначають як види неустойки в залежності від правил обчислення (частини друга та третя статті 549 цього Кодексу), а неустойку і як вид забезпечення виконання зобов`язання, і як правовий наслідок порушення зобов`язань, встановлених законом або договором, положення ГК України визначають неустойку, штраф та пеню як господарські санкції у вигляді грошової суми - штрафні санкції, суму яких учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відтак, сплату неустойки як один із видів забезпечення виконання зобов`язання, встановлених договором або законом, та як один із встановлених договором або законом правових наслідків порушення зобов`язання передбачено лише нормами ЦК України (пункт 3 частини першої статті 611 цього Кодексу).

Поширене застосування неустойки саме з метою забезпечення договірних зобов`язань обумовлено насамперед тим, що неустойка є зручним інструментом спрощеної компенсації втрат кредитора, викликаних невиконанням або неналежаним виконанням боржником своїх зобов`язань.

Неустойка як господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань започатковує визначеність у правовідносинах за зобов`язаннями, а саме - відповідальність має настати щонайменше в межах неустойки. Тобто неустойка підсилює дію засобів цивільно-правової відповідальності, робить їх достатньо визначеними, перетворюючи в необхідний, так би мовити, невідворотній наслідок правопорушення. Отже неустойка стає оперативним засобом реагування у разі порушення або неналежного виконання зобов`язання, яким можна скористатись як тільки було порушено зобов`язання, не чекаючи викликаних ним негативних наслідків.

Отже, завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Поряд з цим ГК України, також як і ЦК України, передбачає, що неустойка встановлюється договором або законом.

Тобто неустойка має договірний (добровільний) характер, що встановлюється за ініціативою сторін зобов`язання; а також імперативний характер (встановлений законом), тобто договірно-обов`язковий, умови про яку включаються в договір через підпорядкування імперативним вимогам правової норми. При цьому для деяких видів зобов`язань неустойка встановлюється законом іншим нормативно-правовим актом безпосередньо, а тому сторони відповідно зобов`язання підпорядковуються існуючим правилам про неустойку стосовно як її розміру, так і порядку та умов про її стягнення, хоча при цьому не укладають не тільки угоди про неустойку, але і безпосередньо договору.

Так, законодавець в ГК України, встановлюючи правила визначення розміру штрафних санкцій (зокрема і неустойки, стаття 231 цього Кодексу) та встановлюючи також як і ЦК України відмінності між порядками обчислення штрафу та пені (частина друга цієї статті Кодексу), уточнює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (частина четверта статті 231 ГК України).

Водночас, застосовуючи наведені положення статті 231 ГК України Суд звертається до правової позиції, викладеної у пункті 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 та у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21: господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

У зв`язку із викладеним Суд доходить висновку, що розмір неустойки у зобов`язальних правовідносинах, право вимоги щодо якої набуде кредитор, обумовлений умовами для її застосування:

- характером неустойки (договірний або встановлений законом);

- підставами для її застосування (зазначення в договорі або в законі обставин, за яких її буде застосовано);

- складом неустойки (пеня, штраф), відповідно, розміром кожної із цих складових;

- умовами сплати неустойки внаслідок порушення зобов`язання, зокрема, у разі заподіяння збитків.

Відтак, у правовідносинах, хоча і подібних між собою (тотожних) або навіть за участі одних і тих самих сторін, за відмінності, зокрема, в умовах договору, хоча б одного із наведених чинників, якими обумовлюється застосування неустойки за порушення зобов`язання, різниця у розмірі неустойки в кожних конкретних правовідносинах закладається вже на етапі формулювання умов виконання зобов`язання та виникнення зобов`язання.

Така правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22.

Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За частиною другою статті 233 ГК України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічні положення також містить частина третя статті 551 ЦК України, положення якої України надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити

У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20 (Провадження № 14-224цс21) з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, (провадження № 12-79гс19) (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, (провадження № 14-623цс18) (пункт 85).

За положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.

А тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За ч. 2 ст. 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).

З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).

При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).

Поряд з викладеним Суд зазначає, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Крім цього категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

Зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об`єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.

При цьому слід звернути увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України, тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

Аналогічна правова позиці міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22.

Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку ст. ст. ст. 86, 210, 237 ГПК України.

Такі висновки викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.06.2024 у справі № 910/12247/23.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на наведене, суд першої інстанції встановивши, що на виконання умов Рамкового договору купівлі продажу природного газу, з урахуванням укладеного індивідуального договору із змінами, за період з жовтня 2021 року квітня 2022 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1 860 342 400 грн, проте відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання щодо вчасної та повної оплати вартості поставленого йому природного газу, що підтверджується належними та допустимими доказами, в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України та ним не заперечується, дійшов висновку щодо наявності у позивача права вимагати сплати боргу, з урахуванням відповідальності за порушення грошового зобов`язання передбаченого ч. 2 ст. 625 ЦК України та умовами п. 6.3. вказаного договору.

Відтак, місцевий господарський суд постановив про стягнення з відповідача на користь позивача 572 706 638,98 грн боргу, 133 227 831,71 грн пені, 9 611 839,30 грн 3% річних, 57 496 846,03 грн інфляційних втрат, оскільки ці заявлені вимоги є належним чином доведеними і їх розрахунок арифметично вірний, а зворотного не доведено.

Разом з тим, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо можливості зменшення розміру штрафу на 95 %, стягнувши з відповідача на користь позивача 5 574 220,95 грн штрафу, врахувавши при цьому фінансовий стан обох сторін, наслідки неналежного виконання зобов`язання для них, а також такі критерії як справедливість, розумність та пропорційність, з таким висновком погоджується апеляційний господарський суд.

Відтак, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024 у даній справі, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду, які підтверджуються встановленими обставинами та ґрунтуються на вимогах закону.

У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У даній справі судом першої інстанції сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

За вимогами ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідив та оцінив надані сторонами докази, правильно застосувавши норми права до спірних правовідносин, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024 у даній справі законне та обґрунтоване, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на скаржника.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024 у справі № 925/1014/22 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи № 925/1014/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.09.2024.

Головуючий суддя І.В. Вовк

Судді О.М. Сибіга

Г.А. Кравчук