Рішення

від 18.09.2024 по справі 902/615/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" вересня 2024 р.Cправа № 902/615/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,

За участю представників:

позивача Слободяник І.П, ордер серії АІ №1661439 від 20.07.2024 (в режимі ВКЗ);

відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" (вул. Златоустівська, 23А, літ "М", м. Київ, 01135)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр" (вул. Соборна, 85, м. Гнівань, Тиврівський р-н, Вінницька обл., 23310)

про стягнення 8126098,3 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр" про стягнення 8 126 098,30 грн заборгованості, з яких 7 624 481,43 грн - основного боргу, 397 812,26 грн - пені, 63 787,11 грн - інфляційних втрат та 40 017,50 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №2419 від 09.01.2023 року, в частині повної оплати за спожиту електричну енергію за період жовтень 2023 - лютий 2024.

Ухвалою суду від 05.06.2024 відкрито провадження у справі №902/615/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.06.2024.

24.06.2024 до суду від представника відповідача надійшла заява про перенесення розгляду справи на іншу дату та ознайомлення з матеріалами справи.

На визначену судом дату в судове засідання 24.06.2024 представники сторін не з`явились.

Ухвалою суду від 24.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 19.08.2024.

Підчас перебування судді у відпустці 22.07.2024 до суду від позивача надійшли заяви №б/н від 21.07.2024 про об`єднання справ в одне провадження та №б/н від 21.07.2024 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 05.08.2024 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" про об`єднання справ в одне провадження.

Ухвалою суду від 06.08.2024 задоволено заяву представника позивача про участь у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

16.08.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності представника позивача в якому поміж іншого зазначено, що всі докази подані до суду, клопотання чи заяви відсутні.

На визначену судом дату в судове засідання 19.08.2024 представники сторін не з`явились.

Ухвалою суду від 19.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 18 вересня 2024 р.

09.09.2024 до суду від позивача надійшла заява про часткову відмову від позовних вимог.

На визначену судом дату в судове засідання 18.09.2024 з`явився представник позивача, який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відзиву, будь яких пояснень чи заперечень від відповідача до суду не надходило.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви про часткову відмову від позовних вимог, при цьому зазначив, що наслідки щодо часткової відмови від позовних вимог відомі.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 18.09.2024 судом долучено вступну та резолютивну частину рішення до матеріалів справи без проголошення, в зв`язку з неявкою представників.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

09.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" (позивач, в договорі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр" (відповідач, в договорі Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №2419 (далі Договір).

Цей Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів. Далі по тексту цього Договору Постачальник або Споживач іменуються також Сторона, а разом Сторони (п. 1.1. та п. 1.2. Договору).

За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 2.1. та п. 2.2. Договору).

Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві- приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору. Обсяги поставки електричної енергії зазначаються Споживачем у додатку 2 до заяви-приєднання. Споживач має право вільно змінювати Постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього Договору (п. 3.1. -3.3. Договору).

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Ціна електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни, та погоджені обсяги постачання електричної енергії зазначаються Постачальником у розрахункових документах. Коригування планових обсягів поставки здійснюється Споживачем шляхом направлення Постачальнику письмової заяви у строк до 15 числа поточного місяця. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.1. 5.4. Договору).

Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Постачальником. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором Постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, від простроченої суми заборгованості, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання без врахування дня фактичної оплати, якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.6. та п. 5.7. Договору).

Постачальник направляє Споживачу до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в електронному вигляді на електронну адресу, зазначену Споживачем в заяві-приєднанні, та на поштову адресу Споживача оригінали у двох примірниках актів приймання-передачі товарної продукції (електричної енергії) за розрахунковий період, в яких, зокрема, зазначають обсяг електричної енергії^ отриманої Споживачем. У разі виникнення розбіжностей за отриманим від Постачальника за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі Споживач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі інформацію шляхом направлення Постачальнику повідомлення протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання такого акта. Процедура оскарження не звільняє Споживача від платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін. Якщо Споживач не надає Постачальнику повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання акту приймання-передачі, то такий акт вважається прийнятим без розбіжностей. У разі якщо Споживачем не повернуто на адресу Постачальника один примірник оригіналу акту приймання-передачі або акту звірки взаємних розрахунків з підписом уповноваженої особи Споживача та печаткою Споживача (за наявності) або заперечення до такого акту, то вважається, що цей акт приймання-передачі або акт звірки взаємних розрахунків погоджений та підписаний Сторонами у редакції Постачальника, а Договір вважається виконаним в обсязі, вказаному в такому акті (п. 5.13. 5.15. Договору).

Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Постачальником заяви-прйєднання, яка є додатком 1 до цього Договору (п 13.1. Договору).

Договір обопільно підписаний та скріплений печатками сторін.

До Договору відповідачем підписано та скріплено печаткою додаток №1 заява-приєднання до логовору про постачання електричної енергії споживачу, в якій зазначено, що Споживач, повідомляє про приєднання точок обліку до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 09.01.2023 №2419 на умовах комерційної пропозиції Постачальника. Початок постачання електричної енергії з 01.02.2023 року. До заяви-приєднання додаються: перелік ЕІС-кодів точок комерційного обліку (Додаток1) та планові обсяги споживання електроенергії (Додаток2).

Також між сторонами підписано та скріплено печатками Додаток №2 до Договору Комерційна пропозиція.

16.03.2023 між сторонами підписана та скріплена печатками Додаткова угода№1 до Договору, в якій Сторони дійшли згоди внести зміни до додатку №2 до Договору «Комерційна пропозиція» та викласти йою у наступній редакції:

Ціна (тариф) електричної енергії розраховується за формулою: Ц=Црдн (ОЕС)*Кп+Тп, де: Црдн (ОЕС) - фактична закупівельна ціна електричної енергії, яка розраховується: За площадкою групи «А» - на підставі фактичних погодинних обсягів споживання електричної енергії протягом розрахункового періоду та цін на ринку «на добу наперед» у відповідну годину відповідної доби розрахункового періоду, які розміщені на офіційному сайті Оператора ринку, грн/Квт*год, без ПДВ; За площадкою групи «Б» - на підставі погодинних обсягів споживання електричної енергії протягом розрахункового періоду за профілем групи «Б» споживачів Постачальника в регіоні (області) та погодинних цін на ринку «на добу наперед» у відповідну годину відповідної доби розрахункового періоду, які розміщені на сайті Оператора ринку, грн/кВт*год, без ПДВ; Кп - коефіцієнт Постачальника, який враховує прогнозні витрати, ціну послуг Постачальника (регульовані та фіксовані платежі, інші платежі тощо) для забезпечення діяльності на організованих сегментах ринку («ринку на добу наперед», внутрішньодобового ринку, балансуючому ринку тощо), складає - 1,02 (що становить 2%); Тп - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі, затверджений НКРЕКП на відповідний розрахунковий період, грн/кВт*год без ПДВ (п. 1 комерційної пропозиції).

Споживач здійснює оплату за фактично спожиту у попередньому місяці електричну енергію протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку/платіжного документу, але не пізніше 25 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), виходячи з ціни (тарифу), визначеної п.1 цієї Комерційної пропозиції. Коригування заявленого обсягу поставки здійснюється Споживачем шляхом направлення Постачальнику письмової заяви у строк до 15 чиєю поточного місяця. Оплата проводиться т поточний рахунок Постачальника із спеціальним режимом використання, який зазначено у розрахункових платіжних документах. Споживач може здійснювати платежі ініціативно (без виставлення платіжних/розрахункових документів) у розмірах та у терміни які визначені Договором та цією Комерційно пропозицією (п. 2 комерційної пропозиції).

Споживач здійснює оплату послуг з розподілу самостійно (п. 3 комерційної пропозиції)

За порушення строків оплати, визначених у Договорі Споживачем сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ), яка діє на день прострочення від простроченої суми заборгованості, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання без врахування дня фактичної оплати (п. 4 комерційної пропозиції).

Розрахунковий документ за спожиту електричну енергію надається Постачальником Споживачу не пізніше десятого числа місяця наступного за розрахунковим. Надані Постачальником розрахункові/платіжні документи підлягають оплаті Споживачем протягом 5 робочих днів з дати отримання (п. 7 комерційної пропозиції).

Договір діє з дати його підписання до 31 грудня 2023 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Якщо не менше, ніж за один місяць до дати закінчення строку дії Договору жодна із Сторін не повідомить іншу Сторону про припинення цього Договору або зміну його умов, то строк дії Договору продовжується на один рік на тих самих умовах, що передбачені Договором та цією комерційною пропозицією. Споживач щорічно, до 01 вересня поточного раку надає відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним розподілом є письмовий формі, завірені підписом уповноваженої особи та печаткою (за наявності). У разі ненадання Споживачем зазначених відомостей про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році. Постачальник визначає заявлений обсяг електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули (п. 9 комерційної пропозиції).

Як зазначено позивачем в позовній заяві, на виконання умов Договору у період із жовтня 2023 по лютий 2024 року Постачальником поставлено Споживачу електричну енергію у кількості 1 782 927 кВт*год на загальну суму у розмірі 8 675 489,45 грн, що підтверджується рахунками та актами приймання-передачі товарної продукції, надісланими належним чином на електронну пошту Споживача, зазначену в Договорі, а саме:

акт приймання-передачі товарної продукції від 31.10.2023 № 3135 з обсягом електричної енергії у кількості 363 251 кВт*год на суму 1 705 071,13 грн з ПДВ;

акт приймання-передачі товарної продукції від 30.11.2023 № 3461 з обсягом електричної енергії у кількості 416 142 кВт*год на суму 2 076 886,49 грн з ПДВ;

акт приймання-передачі товарної продукції від 31.12.2023 № 3845 з обсягом електричної енергії у кількості 453 081 кВт*год на суму 2 189 245,70 грн з ПДВ;

акт приймання-передачі товарної продукції від 31.01.2024 № 340 з обсягом електричної енергії у кількості 344 404 кВт*год на суму 1 741 358,98 грн з ПДВ;

акт приймання-передачі товарної продукції від 29.02.2024 № 654 з обсягом електричної енергії у кількості 206 049 кВт*год на суму 962 927,15 грн з ПДВ.

Оригінали зазначених документів також було направлено Споживачу засобами зв`язку «Нова пошта» та «Укрпошта».

Наведені акти приймання-передачі товарної продукції, окрім акта приймання- передачі товарної продукції від 29.02.2024 № 654, повернуті на адресу Постачальника з підписом Споживача, що свідчить про згоду Споживача з відомостями щодо обсягу та ціни товарної продукції, зазначеними в них. Підписаний акт приймання-передачі товарної продукції від 29.02.2024 № 654 Споживачем Постачальнику повернутий не був, заперечень на цей акт не надходило. Оскільки підписаний примірник акту приймання-передачі від 29.02.2024 № 654 не повернутий на адресу Постачальника та Споживачем не надано заперечення щодо нього, такий акт Постачальник вважає погодженим та підписаним Споживачем, а товарну продукцію - прийнятою.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку №361 за 01.01.2023-12.04.2024, заборгованість за спожиту електричну енергію до 31 вересня 2023 року погашена повністю шляхом сукупності здійснених платежів, а за жовтень 2023 року - частково, утворивши борг в розмірі 654 063,11 грн. Таким чином, заборгованість за жовтень 2023 року складає: 1 705 071,13 грн (сума згідно акта) - 1 051 008,02 грн (часткова оплата) = 654 063,11 грн (заборгованість за жовтень 2023 року).

Станом на дату звернення з цією позовною заявою за Споживачем обліковується заборгованість за наступні розрахункові періоди у таких розмірах:

- за жовтень 2023 - 654 063,11 грн;

- за листопад 2023 - 2 076 886,49 грн;

- за грудень 2023 - 2 189 245,70;

- за січень 2024 - 1 741 358,98;

- за лютий 2024 - 962 927,15 грн.

Загальна сума заборгованості становить 7 624 481,43 грн.

Підтвердженням загального обсягу поставленої (використаної) електричної енергії Споживачу за період з жовтня 2023 року по лютий 2024 року у розмірі 1 782 927 кВт*год є дані комерційного обліку оператора системи розподілу - АТ «Вінницяобленерго», які підтверджуються відповіддю останнього від 27.05.2024 №06.35-8636 на запит Постачальника від 29.04.2024 № 415.

Дані обставини стали підставою звернення позивача з позовом до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 7 624 481,43 грн - основного боргу, 397 812,26 грн - пені, 63 787,11 грн - інфляційних втрат та 40 017,50 грн. - 3% річних.

Як зазначалось вище відповідач правом надання до суду відзиву не скористався.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Диспетчерським управлінням, згідно з пунктом 18 ч. 1. ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" є - оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.

Згідно ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.2 комерційної пропозиції Споживач здійснює оплату за фактично спожиту у попередньому місяці електричну енергію протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку/платіжного документу, але не пізніше 25 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), виходячи з ціни (тарифу), визначеної п.1 цієї Комерційної пропозиції.

Ціна електричної енергії за 1 кВт без ПДВ відповідно до п.1 комерційної пропозиції становила:

за жовтень 2023 року - 3,35931*1,02+0,48510=3,91160

за листопад 2023 року - 3,60187*1,02+0,48510=4,15901

за грудень 2023 року - 3,47205*1,02+0,480510=4,02659

за січень 2024 року - 3,61264*1,02+0,52857=4,21346

за лютий 2024 року - 3,29984*1,02+0,52857=3,89441

Відповідно до п. 7 комерційної пропозиції розрахунковий документ за спожиту електричну енергію надається Постачальником Споживачу не пізніше десятого числа місяця наступного за розрахунковим. Надані Постачальником розрахункові/платіжні документи підлягають оплаті Споживачем протягом 5 робочих днів з дати отримання.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту пунктів комерційної пропозиції зі змінами, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати спожитої електричної енергії за період з жовтня 2023 року по лютий 2024 року (включно) на момент подачі позовної заяви до суду настав.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору належним чином виконано зобов`язання, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, однак відповідач свої зобов`язання перед позивачем належним чином не виконав, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

За таких обставин, на день подачі позовної заяви до суду у відповідача рахувалась заборгованість в сумі 7 624 481,43 грн.

Разом з тим, позивач подав до суду заяву про часткову відмову від позову, яка мотивована тим, що між ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр" (Первісний боржник), Приватним акціонерним товариством "Гніванський завод спецзалізобетону" (Новий боржник) та ТОВ "Енерго Збут Транс" (Кредитор) укладено Договір переведення боргу №41-07/Е-24 від 16.08.2024 відповідно до умов якого Первісний боржник переводить Борг на Нового боржника в частині суми боргу, а саме в сумі 3 796 720,32 грн, що є заборгованістю первісного боржника за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу від 09.01.2023 №2419 за жовтень 2023 року - 654 063,11 грн, за листопад 2023 року - 2 076 886,49 грн та частково за грудень 2023 року - 1 065 770,72 грн. Кредитор не заперечує проти заміни Первісного боржника Новим боржником в Основному договорі. Борг вважається переведеним на Нового боржника, а останній набуває статусу зобов`язаної особи перед Кредитором з моменту підписання даного Договору. Даний договір підписаний та скріплений печатками сторін.

З огляду на це позивач заявив про часткову відмову від позовних вимог, а саме від стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 3 796 720,32 грн, що є заборгованістю відповідача за наступні періоди: за жовтень 2023 року - 654 063,11 грн, за листопад 2023 року - 2 076 886,49 грн, частково за грудень 2023 року - 1 065 770,72 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь - якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.1-3, 5 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

При цьому судом враховано, що заява про відмову від позовних вимог подана представником позивача в межах наданих йому повноважень.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

З огляду на прийняття господарським судом відмови позивача від позову провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3 796 720,32 грн підлягає закриттю на підставі п. 4 ч.1 ст. 231 ГПК України.

В результаті викладеного, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 3 827 761,11 грн, з урахуванням часткової відмови позивача від позову підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтвердженні доказами та не спростовані відповідачем.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 397 812,26 грн - пені, 63 787,11 грн - інфляційних втрат та 40 017,50 грн. - 3% річних.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції визначено, що за порушення строків оплати, визначених у Договорі Споживачем сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ), яка діє на день прострочення від простроченої суми заборгованості, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання без врахування дня фактичної оплати.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконати ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Така плата за користування чужими коштами не є штрафною санкцією.

При цьому інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечень щодо порядку нарахування вказаних сум, доказів своєчасності оплати, контррозрахунку заявлених до стягнення сум, встановлення інших строків оплати відповідачем суду не надано. Таким чином, вимоги позивача в цій частині є правомірними та обґрунтованими, такими, що відповідають умовам укладеного договору, додатків до нього та чинному законодавству.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню судом частково з урахуванням мотивів щодо часткового закриття провадження у справі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Пунктами 1 та 5 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та закриття (припинення) провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається з матеріалів справи за подання позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 121 891,47 грн (8 126 098,30 * 1,5%) згідно платіжної інструкції №8019 від 29.05.2024.

Оскільки з заявлених позовних вимог про стягнення 4 329 377,98 грн заборгованості позивач мав сплатити 64 940,67 грн (4 329 377,98*1.5%) судового збору, тому поверненню з Державного бюджету підлягає судовий збір в розмірі 28 475,40 грн (3 796 720,32*1,5%/2) на підставі ухвали суду.

З огляду на викладене розподілу між сторонами підлягає судовий збір в розмірі 64 940,67 грн, який відповідності до ст. 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 130, 231, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. В частині позовної вимоги про стягнення 3 796 720,32 грн - основного боргу провадження у справі №902/615/24 закрити, у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову в цій частині.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр" (вул. Соборна, 85, м. Гнівань, Тиврівський р-н, Вінницька обл., 23310, код ЄДРПОУ 35558713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" (вул. Златоустівська, 23А, літ "М", м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 42588390) 3 827 761,11 грн основного боргу, 397 812,26 грн - пені, 63 787,11 грн - інфляційних втрат, 40 017,50 грн. - 3% річних та 64 940,67 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути позивачу 50% судового збору, з позовної вимоги за якою закрито провадження у справі в зв`язку з відмовою, за відповідною ухвалою суду.

6. Примірник повного судового рішення направити сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 27 вересня 2024 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.: 1 - до справи