Рішення

від 26.09.2024 по справі 903/682/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 вересня 2024 року Справа № 903/682/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Украгроком, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Бобли-Агро, с. Бобли, Турійський р-н., Волинська обл.

про стягнення 69 495 грн 26 коп

Суддя Кравчук А.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

25.07.2024 на адресу суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Украгроком до Товариства з обмеженою відповідальністю Бобли-Агро про стягнення 69 495 грн 26 коп, з яких: 6 094 грн 30 коп основного боргу, 55 402 грн 50 коп штрафу, 3 999 грн 23 коп 30% річних, 3 999 грн 23 коп пені та судових витрат по справі.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору поставки №Лк220923/01 на умовах відстрочки платежу (короткострокова) зобов`язань по оплаті отриманого товару.

Ухвалою суду від 26.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали, позивачу - протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву. Попереджено сторін, що у разі не подання у встановлений строк обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, вони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Відповідач ухвалу суду отримав 27.07.2024.

Строк для подання відзиву по 12.08.2024.

07.08.2024 надійшло клопотання відповідача про надання додаткового строку для подання відзиву.

07.08.2024 на адресу суду надійшов відзив відповідача, згідно якого у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що окрім спірного договору, між сторонами був укладений договір №Лк160223/02 поставки на умовах товарного кредиту. 08.12.2023 позивач надіслав лист-відповідь відповідачу, у якому запропонував варіанти вирішення питання погашення заборгованості за договорами. 14.12.2023 позивач надіслав проекти гарантійних листів, у яких вказані суми та граничні терміни погашення заборгованості, в тому числі відсотки за користування грошовими коштами з розрахунку 20% річних від суми прострочення. Відповідач погодив гарантійний лист, у зв`язку з чим фактично між сторонами здійснено новацію зобов`язань. Оскільки перша проплата відповідача за гарантійним листом відбулась 22.12.2023, а оплата за договором встановлена 25.12.2024, то прострочення виконання зобов`язань зі сторони відповідача не відбулось. Позивач відступив від досягнутих домовленостей та незважаючи на повну оплату товару і відсотків звернувся з даним позовом до суду, що свідчить про недобросовісну поведінку.

Позивач відзив відповідача отримав 07.08.2024.

Ухвалою суду від 12.08.20204 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Бобли-Агро від 07.08.2024 про надання додаткового строку для подання відзиву, оскільки він поданий в межах встановленого строку.

Відповідь на відзив на адресу суду не надходила.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи відсутність відповіді на відзив, закінчення строку для її подання, ст. 248 ГПК України щодо розгляду справи у спрощеному провадженні у розумні строки, призначення справи без повідомлення сторін, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

22.09.2023 між ТОВ «Украгроком» (продавець) та ТОВ «Бобли-Агро» (покупець) укладено договір поставки №Лк220923/01 на умовах відстрочки платежу (короткострокова) (а.с. 9-14).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з договору.

Між сторонами зобов`язання виникли з договору поставки №Лк220923/01 від 22.09.2023 на умовах відстрочки платежу (короткострокова).

Згідно умов договору продавець передає у власність покупця товар (насіння, добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення (мікродобрива), засоби захисту рослин, регулятори росту, мінеральні добрива), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити його вартість (п. 1.1). Найменування товару, його кількість, терміни поставки та оплати, базис поставки визначені у специфікаціях до цього договору, які є невід`ємними його частинами. Ціна за одиницю виміру товару та його загальна ціна визначається специфікаціями з урахуванням вимог цього договору (п. 1.2). Сплата ціни товару покупцем здійснюється у гривнях. Сторони можуть визначити в специфікації грошовий еквівалент ціни товару в іноземній валюті доларах США (євро), по курсу продажу (ASK) долару США (євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України (за даними веб-сайту www.udinform.com, а у разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній за даними веб-сайту http://minifin.com.ua) на банківський день, що передує даті підписання специфікації, збільшеному на кількість процентів, що вказана у специфікації (п. 2.1). Ціна товару на момент його поставки може змінюватися відносно вказаної у специфікації ціни за ініціативою продавця в односторонньому порядку у разі зміни розміру ввізного/вивізного мита та інших обов`язкових платежів, що сплачується при імпорті товару в Україну, а також зміни/встановлення нових податків/зборів з реалізації товару, що матиме прямий вплив на ціну товару. Коригування ціни здійснюється шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору про зміну ціни товару (п. 2.1.1). У випадку збільшення на міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті розрахунку за товар (його частину), вартості долара США (євро) в національній валюті в порівнянні з вартістю долара США (євро) в національній валюті на банківський день, що передує даті укладення відповідної специфікації, то неоплачена ціна товару, яку має сплатити покупець, змінюється та покупець зобов`язаний здійснити її перерахунок самостійно за наступною формулою: С=Вх(К2/К1)грн, де с кінцева ціна неоплаченого товару після зміни ціни по формулі, в ціна неоплаченого товару в національній валюті України, яка підлягає зміні у зв`язку зі зміною вартості долара США (євро) по відношенню до гривні, к2 вартість 1 долара США (євро) в національній валюті України за курсом продажу (ASK) долару США (євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів у банківський день, що передує даті розрахунку за товар, збільшеним на кількість процентів, що вказана у специфікації, к1- вартість 1 долара США (євро) в національній валюті України за курсом продажу (ASK) долару США (євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів у банківський день, що передує даті підписання відповідної специфікації, збільшеним на кількість процентів, що вказана у специфікації (п. 2.3). Оплата товару проводиться у строки, вказані у специфікаціях (п. 2.4). Зміна способу розрахунку за поставлений товар можлива за письмовою згодою сторін і фіксується у додаткових угодах до цього договору (п.2.5). У випадку порушення покупцем протягом строку дії договору строку оплати за товар по будь якому іншому договору, укладеному та діючому між сторонами, продавець має право вимагати дострокового виконання покупцем зобов`язань по даному договору. У такому випадку покупець зобов`язується здійснити повну оплату товару, поставленого по даному договору, протягом 3 робочих днів з дати отримання вимоги продавця або протягом 10 календарних днів з дати направлення продавцем вимоги, залежно від того, що настане раніше (п. 2.6). Товар, поставлений з відстроченням платежу, вважається таким, що продається в кредит відповідно до ст. 694 ЦК України, а саме з нарахуванням процентів на несплачену частину вартості товару. Розмір процентів за користування товарним кредитом становить 35% річних. Продавець має право нарахувати проценти на вартість такого товару за період з дати поставки товару і до дати оплати повної вартості товару. Продавець надає рахунок на оплату процентів покупцю, при цьому останній зобов`язаний оплатити даний рахунок протягом 3 днів з дати отримання, але не пізніше 7 днів з дати направлення продавцем рахунку в порядку, передбаченому даним договором (п. 2.9). Сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 25% від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, 30 % річних від простроченої суми (п.п. 5.2, 5.3). Позовна даність до вимог про сплату штрафних санкцій (пені), нарахованих відповідно до умов цього договору, становить 3 роки (п. 5.5). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 7.1). Сторони домовились, що документи, передані електронною поштою, мають повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватися стороною, від імені якої вони були відправлені (п. 7.5). Всі зміни та доповнення до договору є обов`язковими для сторін, якщо вони викладені у письмовій формі і підписані повноваженими представниками сторін (п. 7.7).

Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.

Сторонами підписано додаток №1 від 22.09.2023 до договору, що є специфікацією на поставку товару грінфорт ДК (Дикват, 150г/л), кількістю 1 500 л, загальна ціна в доларах США з ПДВ 6 000,11, в гривнях з ПДВ 221 610 грн. Визначено, що оплата за товар здійснюється в термін до 25.12.2023, відвантаження товару до 25.09.2024. Курс на банківський день, що передує даті підписання специфікації складає 3 693,43 грн за 100 доларів США. У випадку, якщо курс гривні за 100 доларів США на банківський день, що передує даті здійснення оплати товару покупцем збільшився менше ніж на 2% відносно курсу, вказаного у п. 4 цього додатку, вартість товару у гривні зміні не підлягає. Такі умови застосовуються сторонами виключно за умови проведення покупцем вчасного розрахунку за отриманий товар за відсутності порушень умов договору (а.с. 15).

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 221 610 грн 00 коп, що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, відомостями про вантаж від 22.09.2023, 25.09.2023 (а.с. 17-22).

Згідно позовної заяви відповідачем здійснена оплата поставленого товару 17.01.2024 в сумі 221 609 грн 52 коп (а.с. 6, 24).

19.01.2024 ТОВ «Украгроком» (сторона 1) та ТОВ «Бобли-Агро» (сторона 2) підписано протокол (угода) про взаємозалік коштів, згідно умов якого станом на дату укладення даного протоколу сторона 2 має перед стороною 1 непогашене грошове зобов`язання, яке виникло на підставі договору №Лк220923/01 від 22.09.2023, а сторона 1 має перед стороною 2 непогашене грошове зобов`язання, яке виникло на підставі договору №Лк241018-01 від 24.10.2018 (п.п. 1-2). Сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями, визначеними в п.1 та п. 2 цього протоколу і таким чином з моменту підписання цього протоколу вважатимуть: зобов`язання сторони 2 таким, що припинено у сумі 0,48 грн, а саме по додатку (специфікації) №1 від 22.09.2023 у сум 0,48 грн; зобов`язання сторони 1 є таким, що припинено у сумі 0,48 грн (а.с. 25).

Таким чином оплата відповідачем поставленого позивачем товару відбулась з порушенням встановленого специфікацією строку - до 25.12.2023.

П. 2.3 договору передбачено, що у випадку збільшення на міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті розрахунку за товар (його частину), вартості долара США (євро) в національній валюті в порівнянні з вартістю долара США (євро) в національній валюті на банківський день, що передує даті укладення відповідної специфікації, то неоплачена ціна товару, яку має сплатити покупець, змінюється та покупець зобов`язаний здійснити її перерахунок самостійно за наступною формулою: С=Вх(К2/К1)грн, де с кінцева ціна неоплаченого товару після зміни ціни по формулі, в ціна неоплаченого товару в національній валюті України, яка підлягає зміні у зв`язку зі зміною вартості долара США (євро) по відношенню до гривні, к2 вартість 1 долара США (євро) в національній валюті України за курсом продажу (ASK) долару США (євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів у банківський день, що передує даті розрахунку за товар, збільшеним на кількість процентів, що вказана у специфікації, к1- вартість 1 долара США (євро) в національній валюті України за курсом продажу (ASK) долару США (євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів у банківський день, що передує даті підписання відповідної специфікації, збільшеним на кількість процентів, що вказана у специфікації

За ст. 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Ця норма кореспондується із приписами ст. 524 ЦК України, згідно з якою зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Отже, положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов`язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара США), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України (відповідні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі №910/763/13, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №916/706/17, Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі № 910/10191/17).

Суд, перевіривши правильність проведеного розрахунку позивача, дійшов висновку, що підставними та підлягають до стягнення 6 094 грн 26 коп заборгованості з оплати ціни товару з врахуванням курсової різниці (221 609,52 х 1,027500 = 227 703,78-221 609,52 = 6 094,26).

У позові на суму 0,4 коп слід відмовити у зв`язку з помилкою позивача у розрахунку.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 5.2. договору, сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 25% від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно п. 5.3. договору, у випадку прострочення покупцем платежу, покупець на вимогу продавця сплачує останньому 30 (тридцять) відсотків річних від простроченої суми.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку, що нараховані 55 402 грн 50 коп штрафу, 3 999 грн 23 коп 30% річних та 3 999 грн 23 коп пені є арифметично правильні, підставні та підлягають до стягнення з відповідача на підставі п.п. 5.2, 5.3 договору.

Твердження відповідача щодо оплати товару у встановлений договором строк 22.12.2023 (строк по договору 25.12.2023) не приймається судом до уваги, оскільки у платіжній інструкції №5733 від 22.12.2023 зазначено призначення платежу «оплата за ЗЗР зг дог №Лк160223/02 від 16.02.2023». Наступна платіжна інструкція №5829 від 17.01.2024 містить аналогічне призначення платежу, проте враховуючи суму надходження позивач платіж у сумі 221 609 грн 52 коп зарахував на погашення боргу за договором №Лк220923/01 від 22.09.2023. Оплату боргу за договором відповідач підтвердив.

Не приймається судом твердження відповідача щодо новації зобов`язань за договором, оскільки лист №217 від 30.11.2023 надісланий позивачу директором ФГ «Корсойл-Агро» Корнійчук Д.В., в якому йдеться крім спірного договору про договори №Лк 160223/02 від 16.02.2023, укладений з ТОВ «Бобли-Агро», №Лк160223/01 від 16.03.2023, укладений з ФГ «Корсойл-Агро».

Лист від 08.12.2023 №77 з варіантами погашення боргу надісланий позивачем Корнійчук Д.В. Варіантом 2 зазначеного листа запропоновано погашення зобов`язань грошовими коштами до 31.12.2023. Варіант 3 передбачав графік погашення боргу не пізніше 28.02.2024 та компенсації 30% річних при одночасному наданні гарантії забезпечення виконання, зокрема поруки засновниками ФГ «Корсойл-Агро» та ТОВ «Бобли-Агро» з укладенням додаткової угоди при досягненні згоди.

Листом від 19.12.2023 №228 відповідач гарантував оплату до 27.12.2023 в сумі 2 215 823,49 грн та до 15.01.2024 в сумі 2 215 823,49 грн, тобто не у запропоновані позивачем строки, що не може свідчити про домовленість сторін. Крім того п. 2.5 договору зміна способу розрахунку за поставлений товар можлива лише за письмовою згодою сторін і фіксується у додаткових угодах до нього. Всі зміни і доповнення до договору є обов`язковими для сторін, якщо вони викладені у письмовій формі і підписані повноважними представниками сторін (п. 7.7 договору).

Додаткова угода, якою сторони змінили б порядок розрахунків за поставлений товар, докази погодження позивачем гарантійного листа відповідача, надання поруки засновниками в матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим відповідачем не доведено зміну порядку розрахунку за поставлений товар згідно договору поставки №Лк220923/01 від 22.09.2023.

Рахунок № 3 від 17.01.2024 наданий на сплату відповідачем відсотків за користування товарним кредитом згідно п. 2.9 договору на суму 2 792 грн 89 коп. Розрахунок даної суми (на яку суму нарахований, за який період) в матеріалах справи відсутній, що також не може бути належним доказом новації зобов`язань.

Відповідач зазначає про укладення 2-х договорів поставки №Лк220923/01, №Лк16022302. Акт звірки (а.с. 88) не містить інформації щодо окремих договорів, не підписаний сторонами.

Згідно п. 1.2 договору кількість поставки визначається у специфікаціях. Матеріали справи містять лише одну специфікацію до договору на поставку товару на суму 221 610 грн та 2 накладні на суму 65 005 грн 60 коп, 156 604 грн 40 коп.

Разом з тим враховуючи заявлений позивачем штраф та його розмір, суд враховує, що із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11 липня 2013 року слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно з частиною 3 статтею 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В той же час, суд з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення може зменшити розмір як неустойки, штрафу, оскільки вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року в справі №914/2202/18, від 12 вересня 2019 року в справі №910/10427/18, від 11 вересня 2019 року у справі №905/2149/18, від 6 вересня 2019 року в справі №914/2252/18, від 27 вересня 2019 року в справі №923/760/16.

Зі змісту наведеного вище слідує, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Крім того, процесуальна норма щодо зменшення розміру штрафу може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Водночас, вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 55 402 грн 50 коп штрафу, 3 999 грн 23 коп пені, 3 999 грн 23 коп 30% річних.

Дослідивши докази, долучені позивачем до матеріалів справи, вбачається, що заборгованість відповідача виникла 26.12.2023 та сплачена відповідачем 17.01.2024, тобто прострочення платежу відбулось менше ніж один місяць.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Зменшення неустойки є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 233 Господарського кодексу України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір пені та штрафу до її розумного розміру.

З огляду на всі фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру штрафу на 50% у зв`язку з чим підлягають до стягнення з відповідача 27 701 грн 25 коп штрафу.

Приймаючи рішення про зменшення розміру штрафу суд враховує вищеописані приписи, що основною метою неустойки є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання, яке у даному випадку виконане менш ніж за один місяць, що остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, застосування позивачем до відповідача також штрафних санкцій у вигляд пені, 30 % річних, передбачене договором застосування курсової різниці.

Враховуючи зменшення розміру штрафу у задоволенні вимог про стягнення 27 701 грн 25 коп штрафу слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду № 902/662/23 від 14.02.2024.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 грн 00 коп відповідно до ст.ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобли-Агро» (вул. Центральна, буд. 148, с. Бобли, Турійський р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 40978938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроком» (вул. Бориспільська, 7, м. Київ, код ЄРПОУ 30530159)

- 6 094 грн 26 коп курсової різниці, 27 701 грн 25 коп штрафу, 3 999 грн 23 коп 30% річних, 3 999 грн 23 коп пені та 3 028 грн 00 коп витрат по сплаті судового збору, а всього: 44 821 грн 97 коп (сорок чотири тисячі вісімсот двадцять одна грн 97 коп).

3. У позові на суму 27 701 грн 29 коп відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяА. М. Кравчук