Постанова

від 10.12.2024 по справі 903/682/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

10 грудня 2024 року Справа № 903/682/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро"

на рішення Господарського суду Волинської області від 26.09.2024

(ухвалене у м. Луцьку)

у справі № 903/682/24 (суддя Кравчук А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро"

про стягнення 69 495 грн 26 коп.

Відповідно до ч.13 ст.8, ч. 10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроком" звернулося до Господарського суду Волинської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" про стягнення 69 495 грн 26 коп., з яких: 6 094 грн 30 коп. основного боргу, 55 402 грн 50 коп. штрафу, 3 999 грн 23 коп. 30% річних, 3 999 грн 23 коп. пені та судових витрат по справі.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору поставки №Лк220923/01 на умовах відстрочки платежу (короткострокова) зобов`язань по оплаті отриманого товару.

Господарський суд Волинської області рішенням від 26.09.2024 у справі № 903/682/24 позов задовольнив частково. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком" 6 094 грн 26 коп. курсової різниці, 27 701 грн 25 коп. штрафу, 3 999 грн 23 коп. 30% річних, 3 999 грн 23 коп. пені та 3 028 грн витрат по сплаті судового збору, а всього: 44 821 грн 97 коп. У позові на суму 27 701 грн 29 коп. відмовив.

При ухваленні вказаного рішення суд виходив з того, що відповідач оплатив поставлений позивачем товар з порушенням погодженого між сторонами строку, а також, без врахування умов договору поставки №Лк220923/01 від 22.09.2023 щодо зміни ціни товару, унаслідок зміни курсу іноземних валют.

Перевіривши правильність проведеного розрахунку позивача, дійшов висновку, що є підставними та такими, що підлягають до стягнення 6 094 грн 26 коп. заборгованості з оплати ціни товару з врахуванням курсової різниці, а у позові на суму 0,4 коп. відмовив у зв`язку з помилкою позивача у розрахунку.

Також, з огляду на порушення відповідачем свого зобов`язання та перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що нараховані 55 402 грн 50 коп. штрафу, 3 999 грн 23 коп. 30% річних та 3 999 грн 23 коп. пені є арифметично правильні, підставні та підлягають до стягнення з відповідача.

В той же час, користуючись правом наділеним ст. 551 ЦК України та ст. 233 Господарського кодексу України, суд зменшив розмір штрафу на 50%.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 525, 526, 533, 611, 625, 664, 692 ЦК України, ст. ст. 174, 231 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро", відповідно до якого просить рішення Господарського суду Волинської області від 26.09.2024 у справі № 903/682/24 скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

30.11.2023 листом № 217 відповідач звернувся до позивача в якому висловив прохання змістити терміни оплати заборгованості за Договорами № Лк220923/01 та № Лк160223/02.

08.12.2023 за вих. № 77 ТОВ "Украгроком" на електронну пошту надало відповідь на звернення № 217 у якому запропонувало варіанти вирішення питання погашення заборгованості за договорами.

За результатами подальших переговорів, 14.12.2023 електронною поштою ТОВ "Украгроком" надіслало проекти гарантійних листів, у яких вказані суми та граничні терміни погашення заборгованості, в тому числі відсотки за користування грошовими коштами з розрахунку 20% річних від суми прострочення за період прострочення платежів. ТОВ "Бобли-Агро" погодило гарантійний лист та 19.12.2023 за вих № 228 відправило його електронною поштою ТОВ "Украгроком".

На виконання гарантійного листа двома платежами ТОВ "Бобли-Агро" перерахувало ТОВ "Украгроком" в рахунок погашення заборгованості за Договорами № Лк220923/01 та № Лк160223/02 кошти в сумі 4 431 646 грн 50 коп.

17.01.2024 електронною поштою ТОВ "Украгроком" надало Акт звірки із вказаною заборгованістю ТОВ "Бобли-Агро" станом на 31.12.2023 за яким сума заборгованості ТОВ "Бобли-Агро" перед ТОВ "Украгроком" складала 3 222 046 грн 50 коп.

Оскільки перша оплата за гарантійним листом № 228 була виконана 22.12.2023, а оплата за Договором № Лк220923/01 була встановлена 25.12.2024, то прострочки виконання зобов`язання зі сторони ТОВ "Бобли-Агро" не відбулось.

Згідно рахунку від ТОВ "Украгроком" № 3 від 17.01.2024 ТОВ "Бобли-Агро" за платіжною інструкцією № 6156 від 25.03.2024 оплатило відсотки за користування товарним кредитом згідно пункту 2.9 Договору № Лк220923/01 в сумі 2 792 грн 89 коп.

Будь-яких претензій, щодо виконання домовленостей ТОВ "Украгроком" до ТОВ "Бобли-Агро" не виставляло в будь-якій формі. Усі домовленості, досягнуті сторонами, відповідач виконав в повному обсязі.

ТОВ "Украгроком", звертаючись до суду діяло недобросовісно, з відступленням від досягнутих домовленостей, які ними не спростовувались та не заперечувались, тому підстав для задоволення позову не було.

Відповідач подав суду апеляційної інстанції відзив, у якому заперечує проти доводів апеляційної скарги, з таких підстав.

Єдиною підставою незгоди з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції відповідач зазначає той факт, що при виконанні сторонами зобов`язань за договором поставки на умовах товарного кредиту сторони шляхом обміну листами електронною поштою намагались установити нові строки виконання зобов`язань з оплати товару, що, на думку відповідача, є новацією договору, бо хоч Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що роздруківки електронного листування не є а ні письмовими доказами, а ні електронними документами, водночас касаційні суди не формулювали висновок, що роздруківки електронного листування взагалі не можуть бути прийняті як допустимі докази, відповідно, суд "неповно встановив обставини", не взявши до уваги електронне листування сторін, і не визнав це новацією договору.

При цьому, суд, дослідив надіслані електронною поштою листи та доволі чітко і неоднозначно висловився щодо доводу відповідача про новацію договору.

Крім того пунктом 2.5 договору зміна способу розрахунку за поставлений товар можлива лише за письмовою згодою сторін і фіксується у додаткових угодах до нього. Всі зміни і доповнення до договору є обов`язковими для сторін, якщо вони викладені у письмовій формі і підписані повноважними представниками сторін (п. 7.7 договору).

Додаткова угода, якою сторони змінили б порядок розрахунків за поставлений товар, докази погодження позивачем гарантійного листа відповідача, надання поруки засновниками в матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим Відповідачем не доведено зміну порядку розрахунку за поставлений товар згідно договору.

Апеляційна скарга відповідача повністю повторює доводи, викладені ним у відзиві на позовну заяву; ці доводи були предметом розгляду в судовому засіданні, однак не знайшли свого підтвердження, про що зазначено в рішенні суду.

Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 22.09.2023 між ТОВ "Украгроком" (продавець) та ТОВ "Бобли-Агро" (покупець) укладено Договір поставки №Лк220923/01 на умовах відстрочки платежу (короткострокова) (далі Договір; а. с. 9-14) за умовами якого продавець передає у власність покупця товар (насіння, добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення (мікродобрива), засоби захисту рослин, регулятори росту, мінеральні добрива), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити його вартість.

Найменування товару, його кількість, терміни поставки та оплати, базис поставки визначені у специфікаціях до цього договору, які є невід`ємними його частинами. Ціна за одиницю виміру товару та його загальна ціна визначається специфікаціями з урахуванням вимог цього договору (п. 1.2 Договору).

Згідно із п. 2.1. Договору сплата ціни товару покупцем здійснюється у гривнях. Сторони можуть визначити в специфікації грошовий еквівалент ціни товару в іноземній валюті доларах США (євро), по курсу продажу (ASK) долару США (євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України (за даними веб-сайту www.udinform.com, а у разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній за даними веб-сайту http://minifin.com.ua) на банківський день, що передує даті підписання специфікації, збільшеному на кількість процентів, що вказана у специфікації.

Ціна товару на момент його поставки може змінюватися відносно вказаної у специфікації ціни за ініціативою продавця в односторонньому порядку у разі зміни розміру ввізного/вивізного мита та інших обов`язкових платежів, що сплачується при імпорті товару в Україну, а також зміни/встановлення нових податків/зборів з реалізації товару, що матиме прямий вплив на ціну товару. Коригування ціни здійснюється шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору про зміну ціни товару (п. 2.1.1 Договору).

В п. 2.3. Договору сторони погодили, що у випадку збільшення на міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті розрахунку за товар (його частину), вартості долара США (євро) в національній валюті в порівнянні з вартістю долара США (євро) в національній валюті на банківський день, що передує даті укладення відповідної специфікації, то неоплачена ціна товару, яку має сплатити покупець, змінюється та покупець зобов`язаний здійснити її перерахунок самостійно за наступною формулою: С=Вх(К2/К1)грн, де с кінцева ціна неоплаченого товару після зміни ціни по формулі, в ціна неоплаченого товару в національній валюті України, яка підлягає зміні у зв`язку зі зміною вартості долара США (євро) по відношенню до гривні, к2 вартість 1 долара США (євро) в національній валюті України за курсом продажу (ASK) долару США (євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів у банківський день, що передує даті розрахунку за товар, збільшеним на кількість процентів, що вказана у специфікації, к1- вартість 1 долара США (євро) в національній валюті України за курсом продажу (ASK) долару США (євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів у банківський день, що передує даті підписання відповідної специфікації, збільшеним на кількість процентів, що вказана у специфікації (п. 2.3).

Згідно із п. п. 2.4.-2.6. Договору оплата товару проводиться у строки, вказані у специфікаціях. Зміна способу розрахунку за поставлений товар можлива за письмовою згодою сторін і фіксується у додаткових угодах до цього договору. У випадку порушення покупцем протягом строку дії договору строку оплати за товар по будь якому іншому договору, укладеному та діючому між сторонами, продавець має право вимагати дострокового виконання покупцем зобов`язань по даному договору. У такому випадку покупець зобов`язується здійснити повну оплату товару, поставленого по даному договору, протягом 3 робочих днів з дати отримання вимоги продавця або протягом 10 календарних днів з дати направлення продавцем вимоги, залежно від того, що настане раніше.

Відповідно до п. 2.9 Договору товар, поставлений з відстроченням платежу, вважається таким, що продається в кредит відповідно до ст. 694 ЦК України, а саме з нарахуванням процентів на несплачену частину вартості товару. Розмір процентів за користування товарним кредитом становить 35% річних. Продавець має право нарахувати проценти на вартість такого товару за період з дати поставки товару і до дати оплати повної вартості товару. Продавець надає рахунок на оплату процентів покупцю, при цьому останній зобов`язаний оплатити даний рахунок протягом 3 днів з дати отримання, але не пізніше 7 днів з дати направлення продавцем рахунку в порядку, передбаченому даним договором (п. 2.9).

Сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 25% від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, 30 % річних від простроченої суми (п. п. 5.2, 5.3 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 7.1 Договору).

За умовами п. 7.5.Договору сторони домовились, що документи, передані електронною поштою, мають повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватися стороною, від імені якої вони були відправлені.

Всі зміни та доповнення до договору є обов`язковими для сторін, якщо вони викладені у письмовій формі і підписані повноваженими представниками сторін (п. 7.7 Договору).

Також, сторонами підписано додаток №1 від 22.09.2023 до Договору, що є специфікацією на поставку товару грінфорт ДК (Дикват, 150г/л), кількістю 1 500 л, загальна ціна в доларах США з ПДВ 6 000,11, в гривнях з ПДВ 221 610 грн. Визначено, що оплата за товар здійснюється в термін до 25.12.2023, відвантаження товару до 25.09.2024. Курс на банківський день, що передує даті підписання специфікації складає 3 693 грн 43 коп. за 100 доларів США. У випадку, якщо курс гривні за 100 доларів США на банківський день, що передує даті здійснення оплати товару покупцем збільшився менше ніж на 2% відносно курсу, вказаного у п. 4 цього додатку, вартість товару у гривні зміні не підлягає. Такі умови застосовуються сторонами виключно за умови проведення покупцем вчасного розрахунку за отриманий товар за відсутності порушень умов договору (а. с. 15).

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 221 610 грн 00 коп., що підтверджується наявним у справі видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, відомостями про вантаж від 22.09.2023, 25.09.2023 (а. с. 17-22).

Згідно позовної заяви відповідачем здійснена оплата поставленого товару 17.01.2024 в сумі 221 609 грн 52 коп. (а. с. 6, 24).

В матеріалах справи наявний лист №217 від 30.11.2023, підписаний директором ФГ "Корсойл-Агро" Корнійчук Д.В. та адресований позивачу, в якому адресант повідомляв про заборгованість ФГ "Корсойл-Агро" та ТОВ "Бобли-Агро" перед ТОВ "Украгроком" по Договорах № 160223/02 від 16.02.2023, 160223/01 від 16.03.2023 та № 220923/01 від 16.02.2023. Посилаючись на складну ситуацію щодо експорту продукції. Просив викупити наявну у нього кукурудзу за запропонованою ним ціною, або запропонувати інший варіант закриття заборгованості. Також, просив не нараховувати відсотки за прострочення оплати, дати альтернативний спосіб вирішення ситуації (а. с. 81).

Позивач надіслав ОСОБА_1 лист від 08.12.2023 №77 з варіантами погашення боргу Варіантом 2 зазначеного листа запропоновано погашення зобов`язань грошовими коштами до 31.12.2023. Варіант 3 передбачав графік погашення боргу не пізніше 28.02.2024 та компенсації 30% річних при одночасному наданні гарантії забезпечення виконання, зокрема поруки засновниками ФГ "Корсойл-Агро" та ТОВ "Бобли-Агро" з укладенням додаткової угоди при досягненні згоди (а. с. 82).

Листом від 19.12.2023 №228 відповідач гарантував оплату до 27.12.2023 в сумі 2 215 823 грн 49 коп. та до 15.01.2024 в сумі 2 215 823 грн 49 коп. (а. с. 83).

Також, 19.01.2024 ТОВ "Украгроком" (сторона 1) та ТОВ "Бобли-Агро" (сторона 2) підписано протокол (угода) про взаємозалік коштів, згідно умов якого станом на дату укладення даного протоколу сторона 2 має перед стороною 1 непогашене грошове зобов`язання, яке виникло на підставі договору №Лк220923/01 від 22.09.2023, а сторона 1 має перед стороною 2 непогашене грошове зобов`язання, яке виникло на підставі договору №Лк241018-01 від 24.10.2018 (п.п. 1-2). Сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями, визначеними в п.1 та п. 2 цього протоколу і таким чином з моменту підписання цього протоколу вважатимуть: зобов`язання сторони 2 таким, що припинено у сумі 0,48 грн, а саме по додатку (специфікації) №1 від 22.09.2023 у сумі 0,48 грн; зобов`язання сторони 1 є таким, що припинено у сумі 0,48 грн (а. с. 25).

Крім того, позивачем виставлений відповідачу рахунок № 3 від 17.01.2024 наданий на сплату відповідачем відсотків за користування товарним кредитом згідно п. 2.9 Договору на суму 2 792 грн 89 коп., який оплачений відповідачем, що підтверджується платіжною інструкцією №6156 від 25.03.2024 (а. с. 86-87).

Як вказує позивач, відповідач здійснив оплату за поставлений товар без врахування умов п. 2.3. Договору (зміни його ціни внаслідок зміни курсу іноземної валюти). Також, позивач нарахував та заявив до стягнення суми неустойки та відсотків річних.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що поставка товару відповідачем відбулася 22.09.2023 та 25.09.2023, а оплати за поставлений товар відбулися 17.01.2024 (шляхом перерахування коштів) та 19.01.2024 (шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог).

Положеннями статті 524 ЦК України встановлено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 553 ЦК України унормовано, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Зазначені положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов`язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України. Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі № 910/10191/17 та постановах Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 910/20365/17, від 15.01.2021 у справі № 904/2357/20.

Як вказано вище, пунктом 2.3 Договору передбачено, що у випадку збільшення на міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті розрахунку за товар (його частину), вартості долара США (євро) в національній валюті в порівнянні з вартістю долара США (євро) в національній валюті на банківський день, що передує даті укладення відповідної специфікації, то неоплачена ціна товару, яку має сплатити покупець, змінюється та покупець зобов`язаний здійснити її перерахунок самостійно за наступною формулою: С=Вх(К2/К1)грн, де с кінцева ціна неоплаченого товару після зміни ціни по формулі, в ціна неоплаченого товару в національній валюті України, яка підлягає зміні у зв`язку зі зміною вартості долара США (євро) по відношенню до гривні, к2 вартість 1 долара США (євро) в національній валюті України за курсом продажу (ASK) долару США (євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів у банківський день, що передує даті розрахунку за товар, збільшеним на кількість процентів, що вказана у специфікації, к1- вартість 1 долара США (євро) в національній валюті України за курсом продажу (ASK) долару США (євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів у банківський день, що передує даті підписання відповідної специфікації, збільшеним на кількість процентів, що вказана у специфікації.

Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок кінцевої ціни товару, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність у ньому помилок, у зв`язку із чим підставною та такою, що підлягають до стягнення є заборгованість у розмірі 6 094 грн 26 коп., а в стягненні 40 коп. заборгованості слід відмовити за безпідставністю.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 5.2. Договору, сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 25% від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно п. 5.3. Договору, у випадку прострочення покупцем платежу, покупець на вимогу продавця сплачує останньому 30 (тридцять) відсотків річних від простроченої суми.

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку, що нараховані 55 402 грн 50 коп. штрафу, 3 999 грн 23 коп. 30% річних та 3 999 грн 23 коп. пені є арифметично правильні, підставні та підлягають до стягнення з відповідача.

Посилання скаржника на зміну дати оплати отриманого товару, не приймаються до уваги, оскільки:

- первинний лист №217 від 30.11.2023 надсилався позивачу директором ФГ "Корсойл-Агро", а не відповідачем;

- матеріалами справи не підтверджується укладання між сторонами додаткової угоди до Договору у відповідності до ст. 654 ЦК України, п. 7.7. Договору.

Крім того, матеріалами справи не підтверджено недобросовісної поведінки позивача, про яку вказує скаржник в апеляційній скарзі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду, в оскарженій частині (в частині задоволення позову), ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції в частині зменшення пені на 50 % не переглядається у відповідності до ч. 1 ст. 269 ГПК України, оскільки скаржник не оскаржує його в цій частині.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Волинської області від 26.09.2024 у справі № 903/682/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 26.09.2024 у справі №903/682/24 - без змін.

2. Справу № 903/682/24 надіслати Господарському суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Саврій В.А.