Рішення

від 27.09.2024 по справі 910/18764/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.09.2024Справа № 910/18764/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ СУШИЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ПРОМСУШКА"

про стягнення 18 755,00 Євро

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Патрікеєва Т.В.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ СУШИЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (далі - позивач, ТОВ "УКРАЇНСЬКІ СУШИЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ПРОМСУШКА" (далі - відповідач, ТОВ "ЮГ-ПРОМСУШКА") про стягнення 18 755,00 Євро заборгованості за поставлений товар на підставі Контракту № 14 від 26.06.2023.

Позовна заява сформована в системі "Електронний суд" 07.12.2023 та зареєстрована в КП "Діловодство спеціалізованого суду" 08.12.2023 .

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати за Контрактом № 14 від 26.06.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 позовну заяву ТОВ "УКРАЇНСЬКІ СУШИЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

19.12.2023 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про продовження строку усунення недоліків. Заява зареєстрована в КП "Діловодство спеціалізованого суду". Відповідно до заяви позивач просив суд продовжити ТОВ "УКРАЇНСЬКІ СУШИЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ" строк усунення недоліків позовної заяви до 22.12.2023.

22.12.2023 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків разом з доданими до неї документами. Заява зареєстрована в КП "Діловодство спеціалізованого суду". Заява позивача про продовження строку усунення недоліків судом задоволена.

28.12.2023 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про уточнення юридичної адреси відповідача. Заява зареєстрована в КП "Діловодство спеціалізованого суду" 29.12.2023.

Судом встановлено, що відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ПРОМСУШКА") є нерезидентом, який не має на території України офіційно зареєстрованих представництв, а тому про розгляд даної справи відповідача належить повідомляти у порядку, встановленому ГПК України або передбаченому чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 367 ГПК України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно, зокрема, вручити документи на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ч. 2 ст. 367 ГПК України).

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном, а рівно повідомлення у належній формі іноземних учасників судового процесу про час і місце розгляду справи, регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965 (далі - Конвенція), яка є чинною в Україні згідно з Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 р. № 2052-ІІІ, із заявами та застереженнями. Україна та Республіка Вірменія приєднались до зазначеної Конвенції.

Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном (ст. 1 Конвенції).

Згідно ст. 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

В силу застережень, викладених у Законі України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" та ст. 15 Конвенції, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що: документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території; документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Враховуючи, що Республіка Вірменія являється підписантом Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 15.11.1965, суд дійшов висновку, що про розгляд даної справи відповідача належить повідомляти в порядку, передбаченому зазначеною Конвенцією.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/18764/23, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), зобов`язано позивача до 15.01.2024 надати до суду супровідним листом належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на вірменську мову наступних документів: позовної заяви № б/н від 07.12.2023 і доданих до неї документів; ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/18764/23 від 29.12.2023 (у двох примірниках); прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів відповідачу у справі № 910/18764/23 від 29.12.2023 (у двох примірниках), зупинено провадження у справі №910/18764/23.

15.01.2024 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано в КП "Діловодство спеціалізованого суду" заяву про продовження строку усунення недоліків. Відповідно до даної заяви позивач просив суд продовжити позивачу строк для подання до суду супровідним листом належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на вірменську мову до 22.01.2024. Заява позивача про продовження строку усунення недоліків судом задоволена.

19.01.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява, згідно якої на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 29.12.2023 позивачем надано нотаріально засвідчений переклад на вірменську мову цієї ухвали, позовної заяви і доданих до неї документів, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів відповідачу, заяви про усунення недоліків від 21.12.2023 і доданих до неї документів, заяви про уточнення юридичної адреси відповідача від 28.12.2023 і доданих до неї документів.

26.01.2024 Господарським судом міста Києва направлено судові документи (позовну заяву № б/н від 07.12.2023 і додані до неї документи; ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 910/18764/23 від 29.12.2023; заяву про усунення недоліків від 21.12.2023 і додані до неї документи, заяву про уточнення юридичної адреси відповідача від 28.12.2023 і додані до неї документи) до Центрального органу Респібліки Вірменія (Міністерства юстиції Республіки Вірменія, 0010, Вазгена Саркісяна, 3/8, Єреван, Республіка Вірменія) для їх подальшого вручення відповідачу (Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ПРОМСУШКА", код юридичної особи 53205177) за адресою останнього згідно відомостей з Державного реєстру юридичних осіб Міністерства юстиції Республіки Вірменія, а саме: (0033, вул. Єрзикян, буд. 81/1, Арабкір, Єреван, Республіка Вірменія).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2024 поновлено провадження у справі №910/18764/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Водночас судом враховано, що відповідно п. b) ч. 2 ст. 15 Конвенції кожна договірна держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією; з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців; не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи приписи п. b) ч. 2 ст. 15 Конвенції, суд здійснює розгляд даної справи.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

26.06.2023 між ТОВ "ЮГ-ПРОМСУШКА" (далі покупець, відповідач) та ТОВ "УКРАЇНСЬКІ СУШИЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (далі продавець, позивач) було укладено Контракт № 14 (далі - Контракт).

Відповідно до п. 1.1. Контракту, продавець продає, а покупець купує на умовах СРТ (Incoterms 2010) м. Єреван, (Республіка Вірменія) товар відповідно до технічної специфікації, яка є невід?ємною частиною Контракту.

Додатком №1 до Контракту Специфікацією №1 сторони узгодили, що товар, який поставляється покупцеві відповідно до Контракту - Сушильна камера моделі AMV 100 на 56 лотка в комплекті з лотками 56 штуки та вентилятором; Візок нержавіючий для лотків; Лоток нержавіючий з сіткою 600*600 мм (далі - товар).

Згідно п. 2.1 Контракту, загальна сума контракту складає 18 755 євро (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять євро 00 центів) і складається з суми поставленого товару, яка зазначена у всіх Додатках (специфікаціях) до цього Контракту.

Умовами пункту 4.1 Контракту, товар, зазначений у Додатках до цього контракту, поставляється протягом 110 (ста десяти) днів із моменту підписання відповідних Додатків (специфікацій).

Згідно з п. 4.5 Контракту, сторони погодили, що датою поставки вважається дата отримання товару в пункті доставки, що підтверджується відміткою в товарно-транспортній накладній - CMR.

Позивачем (продавцем) було виставлено відповідачеві (покупцеві) Рахунок-фактуру № 40 від 26.06.2023 на оплату товару - Сушильна камера моделі AMV 100 на 56 лотка в комплекті з лотками 56 штуки та вентилятором 1 шт.; Візок нержавіючий для лотків 1 шт.; Лоток нержавіючий з сіткою 600*600 мм 100 шт., продавець: ТОВ "УКРАЇНСЬКІ СУШИЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ", на загальну суму 18 755,00 євро.

Як зазначив позивач та підтверджується матеріалами справи, відвантаження товару було здійснено 07.07.2023, а отримання відповідачем товару 16.08.2023, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR 07072023.

З огляду на наведене позивач стверджує, що свої зобов`язання по Контракту щодо поставки товару відповідачу виконав у повному обсязі, тоді як відповідач (покупець) свої зобов`язання по Контракту щодо оплати товару не виконав, строк оплати товару минув, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по Контракту у сумі 18 755,00 євро, стягнення якої з відповідача є предметом даного позову, з яким позивач звернувся до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Пунктом 11.1 Контракту сторони узгодили, що усі суперечки та розбіжності, які можуть виникнути з цього Контракту або у зв`язку з ним, будуть по можливості вирішуватись шляхом переговорів між сторонами. Продавець і покупець погоджуються, що вирішення спорів по Контракту підлягають юрисдикції держави продавця (господарські суди відповідної інстанції: Господарський суд міста Києва, Північний апеляційний господарський суд, Верховний Суд). Сторони погодили, що Контракт регулюється матеріальним та процесуальним правом держави продавця (Україна).

Отже, спір у даній справі підсудний Господарському суду міста Києва.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відтак відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Контракту, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

Відповідно до п.3.1 Контракту, розрахунки за цим Контрактом за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця прямим банківським переказом у наступні строки - не пізніше 110 (ста десяти) календарних днів з моменту відвантаження товару.

Розрахунки за Договором здійснюються шляхом: перерахування оплати у розмірі 100% - 18 755 євро від загальної вартості товару, зазначеної у специфікації. Термін виготовлення - 90 календарних днів. Датою оплати вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у цьому Контракті (п. 3.2 Контракту).

Згідно з п. 3.3 Контракту, платіж за товар, що поставляється за цим Контрактом, здійснюється шляхом банківського переказу в EUR.

Враховуючи умови п. 3.1 та п. 3.2 Контракту та наявну в матеріалах справи міжнародну товарно-транспортну накладну CMR 07072023, суд доходить висновку, що позивачем було здійснено поставку товару за Контрактом 07.07.2023. Матеріали справи не містять претензій та повідомлень з боку відповідача щодо порушення позивачем умов Контракту щодо поставки товару.

Відтак, враховуючи умови п. 3.1 Контракту, відповідач був зобов`язаний здійснити оплату за отриманий товар до 25.10.2023 включно.

Отже, станом на час розгляду справи по суті строк виконання відповідачем грошового зобов`язання щодо оплати поставленого товару за Контрактом є таким, що настав.

Враховуючи умови пункту 3.3 Контракту, згідно якого валютою платежу визначено євро, суд відзначає, що сума оплати за товар мала бути перерахована відповідачем позивачу саме у євро.

20.11.2023 позивачем було направлено на електронну адресу відповідача претензію №31 щодо сплати заборгованості за товар за Контрактом у розмірі 18 755,00 євро.

20.11.2023 відповідачем було направлено на електронну адресу позивача лист №10, яким відповідач повідомив, що оплата за Контрактом буде здійснена до 27.11.2023.

Зокрема, між позивачем та відповідачем був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків за період 26.06.2023 - 20.11.2023 від 20.11.2023, згідно з яким у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 18 755,00 євро.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свого зобов`язання щодо оплати за товар за Контрактом на загальну суму 18 755,00 євро не виконав.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів у розмінні статей 76, 77 ГПК України, які б спростовували заявлені позовні вимоги, або свідчили про відсутність у нього обов`язку зі здійснення оплати за товар, отриманий на підставі Контракту.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази в порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 18 755,00 євро заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем визначено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат у сумі 11 241, 24 грн судового збору.

Відповідачем попередній (орієнтовний) розмір судових витрат до суду не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у загальній сумі 11 241,24 грн (платіжна інструкція № 1136 від 05.12.2023).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява і додані до неї документи сформовані в системі «Електронний суд».

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Ціна позову визначена в сумі 18 755,00 євро.

Офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України на день сплати позивачем судового збору (05.12.2023) - 39,7135 грн.

Отже, за подання позову, ціна якого визначена в сумі 18 755,00 євро, позивач мав сплатити (на дату 05.12.2023) судовий збір у сумі 8 937,92 грн (18 755,00 х 39,7135 = 744 826,69 : 100 х 1,5 = 11 172,40 грн х 0,8 = 8 937,92 грн), тоді як фактично позивач сплатив судовий збір у сумі 11 241,24 грн, тобто переплата судового збору складає 2 303,32 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі більшому розмірі, ніж встановлено законом. З клопотанням про повернення зайво сплаченої суми судового збору позивач не звертався.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

3 огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі судовий збір у сумі 8 937,92 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 4, 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 236-238, 241, 327, 365, 367 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ПРОМСУШКА" (Республіка Вірменія, 0033, Єреван, Арабкір, вул. Єрзикян, буд. 81/1; код юридичної особи 53205177; ІПН 08220951) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ СУШИЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (Україна, 01024, місто Київ, вул. Круглоуніверситетська, будинок 7, офіс 28; ідентифікаційний код 44844544) 18 755,00 євро (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять євро 00 центів) заборгованості за Контрактом № 14 від 26.06.2023 та 8 937,92 грн (вісім тисяч дев`ятсот тридцять сім гривень 92 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 27.09.2024.

Суддя Оксана ГУМЕГА