Рішення

від 24.09.2024 по справі 918/711/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/711/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., при секретарі судового засідання Костюкович Ю.С., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТА СІТІ ЦЕНТР"

до відповідача: Приватного підприємства "ІБК "ДЕДАЛ"

про стягнення заборгованості в сумі 266 608 грн 83 коп.

за участю представників сторін:

Сторони у справі не забезпечили явку представників в судове засідання

Описова частина:

В липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТА СІТІ ЦЕНТР" звернулося у Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "ІБК "ДЕДАЛ" про стягнення заборгованості в сумі 266 608 грн. 83 коп.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01 серпня 2024 року відкрито провадження у справі № 918/711/24, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 27 серпня 2024 року.

08 серпня 2024 року через підсистему електронний суд представником позивача подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 08 серпня 2024 року задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні 27 серпня 2024 року на 11:00 год. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 27 серпня 2024 року відкладено розгляд справи по суті на 10 вересня 2024 року.

10 вересня 2024 року через підсистему електронний суд представником позивача подано клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових доказів.

Ухвалою суду від 10 вересня 2024 року відкладено розгляд справи по суті на 24 вересня 2024 року.

13 вересня 2024 року через підсистему електронний суд представником позивача подано заяву на виконання ухвали суду.

13 вересня 2024 року через підсистему електронний суд представником позивача подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 16 вересня 2024 року задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні 24 вересня 2024 року на 11:40 год. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Відмовлено в частині заяви представника позивача про проведення всіх можливих подальших засідань в режимі відео конференції, без поданої відповідної заяви.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідач в судове засідання 24 вересня 2024 року свого повноважного представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом надіслання ухвал по справі на його юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та позовній заяві.

Крім того, представник позивача не вийшов на відеозв`язок з невідомих обставин суду. Відповідно до ч.5 ст.197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку, тощо, несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Таким чином, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Мотивувальна частина:

03 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТА СІТІ ЦЕНТР" (Постачальник) та Приватним Підприємством "ІБК "ДЕДАЛ" (Покупець) укладено Договір поставки № 349 (надалі "Договір", а.с. 13-15).

Згідно пункту 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця Товар, визначений цим Договором (надалі - "Товар"), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, встановлених цим Договором.

Відповідно до пункту 1.2 Договору асортимент, кількість та ціна товарів визначається для кожної окремої партії товару в замовленнях покупця та рахунках постачальника, які є невід`ємними додатками до цього Договору.

Поставка Товару здійснюється у строк не більше п`яти робочих днів з моменту отримання попередньої оплати, або строки поставки Товару під замовлення, узгоджуються окремо, залежно від виробника (пункт 2.1 Договору).

Згідно пункту 2.4 Договору право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної.

Відповідно пункту 2.6 Договору прийом-передача товару здійснюється повноважними представниками Постачальника та Покупця. Поставка товару здійснюється згідно з Міжнародними правилами "ІНКОТЕРМС - 2020" (з урахуванням внутрішньодержавних особливостей застосування цих правил) на умовах ЕХW (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 7) або Сторони можуть погодити інші умови поставки та зазнані ти їх в додаткових угодах (Специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього Договору.

Покупець здійснює оплату продукті на умовах 100% передплат шляхом перерахунку відповідних сум на поточний рахунок Постачальника вказаний в цьому Договорі або у Рахунках фактурах, які є невід`ємною частиною цього Договору. Відстрочка платежу в окремих випадках становить один робочий день (пункт 4.3 Договору).

Згідно пункту 5.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором Сторони і несуть відповідальність відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України.

Відповідно пункту 5.4 Договору за прострочення строків оплати Товару, встановлених у цьому Договорі та додатках До нього Покупець, на вимогу Постачальника, сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що діяла у період прострочення. Крім цього, за прострочення оплати більш ніж на тридцять календарних днів, з Покупця стягується штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що діяла у період прострочення.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (пункт 7.1 Договору).

Договір підписаний позивачем та відповідачем, та скріплений відбитками печаток сторін.

Позивач вказує у позовній заяві, що на виконання умов Договору останній поставив Відповідачу товар загальною вартістю 495 898,26 грн, а видаткові накладні підписані Покупцем та Постачальником та скріплені електронними підписами останніх.

Як встановлено судом, поставлений товар прийнятий Відповідачем у повному обсязі. Заперечень Замовника щодо якості та/або кількості поставленого товару на адресу Постачальника не надходило.

Розрахунок за отриманий товар Приватне підприємство "ІБК "ДЕДАЛ" провело частково, заборгованість за поставлений товар за твердженнями позивача - складає 222 174,03 грн.

Разом з цим, як вбачається із матеріалів справи, позивачем на підтвердження виконання умов договору поставки № 349 від 03.11.2024 року надано суду первісні бухгалтерські документи (видаткові накладні) на загальну суму 1 412 807,71 грн, що містяться в матеріалах справи та свідчать про більшу суму поставки за вказаним договором. Також, позивачем надано суду акти звіряння взаємних розрахунків згідно яких відповідач визнає заборгованість у розмірі 297 174,03 грн.

За твердженнями позивача після підписання акта звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2023 року відповідачем було сплачено 75 000,00 грн - основного боргу, відтак заборгованість відповідача перед позивачем складає 222 174 грн 03 коп. При цьому, доказів часткової сплати боргу відповідачем суду не надано.

На що суд зауважує, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Так, за положеннями процесуального законодавства належними та допустимими доказами, які підтверджують факт заборгованості, є первинні документи.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного, позивач повинен, зі своєї сторони, надати первинні документи, на підтвердження виконання свого обов`язку щодо передання (поставки) на користь покупця товару, та, відповідно, невиконання покупцем свого зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати за отриманий товар.

Отже, як вбачається із матеріалів справи позивачем доведено факт поставки товару по договору поставки № 349 від 03.11.2024 року на загальну суму 1 412 807,71 грн.

При цьому, до стягнення з відповідача заявлено 222 174 грн 03 коп - основного боргу.

Частиною 1 ст.236 ГПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Визначений статтею 13 ГПК принцип змагальності та принцип рівності сторін, визначений статтею 7 ГПК.

Таким чином, суд розглядає справу в межах заявлених вимог позивачем.

При цьому, як зазначено вище по тексту відповідач відзиву на заявлені вимоги не подав, а матеріали справи не містять доказів сплати коштів у сумі 222 174 грн 03 коп.

Як встановлено судом, заборгованість ПП "ІБК "ДЕДАЛ" перед ТОВ "АТЛАНТА СІТІ ЦЕНТР" по договору поставки № 349 від 03.11.2024 року становить 222 174 грн 03 коп.

Пунктом 8.1. договору визначено, що суперечки, які виникають у зв`язку з цим Договором, Сторони вирішують шляхом переговорів. Якщо Сторони не можуть дійти згоди, суперечки розглядаються в компетентному йому господарському суді за встановленою законом підсудністю, в порядку, встановленому чинним законодавством.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із несвоєчасною оплатою товару за договором поставки, та відповідальністю за порушення строків оплати за поставлений товар, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.

Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 525 ЦК України, та частини 6статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, наявність простроченої заборгованості підтверджена належними та допустимими доказами. Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 222 174 грн 03 коп. боргу.

Крім того, позивач нарахував для відповідача пеню за неналежне виконання Відповідачем умов Договору, розмір якої складає 44 434 грн 80 коп.

Згідно пункту 5.4 Договору за прострочення оплати більш ніж на тридцять календарних днів, з Покупця стягується штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що діяла у період прострочення.

Щодо вказаного нарахування пені, суд вказує на наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено розрахунок пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановлено, що останні є арифметично вірним.

За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення штрафу в сумі 44 434 грн 80 коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, а також перевіривши суму заявленої до стягнення основного боргу та штрафу, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТА СІТІ ЦЕНТР" до Приватного підприємства "ІБК «ДЕДАЛ" є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню, штраф в сумі 44 434 грн. 80 коп. та сума основного боргу в розмірі 222 174 грн. 03 коп.

Щодо розподілу судових витрат.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 3 199 грн. 30 коп.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ІБК "ДЕДАЛ" (35612, Рівненська обл, Дубенський р-н, село Варковичі, вул. Шевченка, 36, код ЄДРПОУ 35505111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТА СІТІ ЦЕНТР" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 7 код ЄДРПОУ 34289504) 222 174,03 грн основного боргу; 44 434,80 грн штрафу та 3199,30 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 26 вересня 2024 року.

Суддя Вадим Торчинюк