Постанова

від 20.09.2024 по справі 925/833/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/833/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Маньківської селищної ради

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024

(судді Іоннікова І. А., Тищенко А. І., Михальська Ю. Б.)

у справі за позовом Маньківської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроінвест К" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мошниагроплюс"

про розірвання договорів оренди землі та зобов`язання повернути земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія справи

1.1. Маньківська селищна рада звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроінвест К" (далі - ТОВ "Украгроінвест К") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мошниагроплюс" (далі - ТОВ "Мошниагроплюс") про:

- розірвання договору оренди земельної ділянки площею 12,3058 га (кадастровий номер: 7123186300:02:001:0257), яка належить на праві комунальної власності позивачу, від 11.05.2018, укладеного між ГУ Держгеокадастру в Черкаській області та ТОВ "Украгроінвест К", номер запису про інше речове право в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 26130037;

- розірвання договору оренди земельної ділянки площею 7,9582 га (кадастровий номер: 7123186300:02:001:0258), яка належить на праві комунальної власності позивачу, від 11.05.2018, укладеного між ГУ Держгеокадастру в Черкаській області та ТОВ "Украгроінвест К", номер запису про інше речове право в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 26129852;

- розірвання договору оренди земельної ділянки площею 11,5651 га (кадастровий номер: 7123186300:02:001:0259), яка належить на праві комунальної власності позивачу, від 11.05.2018, укладеного між ГУ Держгеокадастру в Черкаській області та ТОВ "Украгроінвест К", номер запису про інше речове право в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 26129256;

- розірвання договору оренди земельної ділянки площею 9,2236 га (кадастровий номер: 7123186300:02:001:0260), яка належить на праві комунальної власності позивачу, від 11.05.2018, укладеного між ГУ Держгеокадастру в Черкаській області та ТОВ "Украгроінвест К", номер запису про інше речове право в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 26129515;

- розірвання договору оренди земельної ділянки площею 14,3496 га (кадастровий номер: 7123186300:02:002:0113), яка належить на праві комунальної власності позивачу, від 11.05.2018, укладеного між ГУ Держгеокадастру в Черкаській області та ТОВ "Украгроінвест К", номер запису про інше речове право в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 26128598;

- розірвання договору оренди земельної ділянки площею 51,7358 га (кадастровий номер: 7123186300:02:002:0077), яка належить на праві комунальної власності позивачу, від 11.05.2018, укладеного між ГУ Держгеокадастру в Черкаській області та ТОВ "Украгроінвест К", номер запису про інше речове право в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 26128090;

- розірвання договору оренди земельної ділянки площею 12,9713 га (кадастровий номер: 7123186300:02:002:0076), яка належить на праві комунальної власності позивачу, від 11.05.2018, укладеного між ГУ Держгеокадастру в Черкаській області та ТОВ "Украгроінвест К", номер запису про інше речове право в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 26126993;

- усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпоряджання майном шляхом зобов`язання ТОВ "Мошниагроплюс" повернути позивачу передані відповідно до договору суборенди від 15.02.2023 № 2-23, укладеного між ТОВ "Украгроінвест К" та ТОВ "Мошниагроплюс" земельні ділянки: з кадастровим номером 7123186300:02:001:0257 загальною площею 12,3058 га, з кадастровим номером 7123186300:02:001:0258 загальною площею 7,9582 га, з кадастровим номером 7123186300:02:001:0259 загальною площею 11,5651 га, з кадастровим номером: 7123186300:02:001:0260 загальною площею 9,2236 га, з кадастровим номером: 7123186300:02:002:0113 загальною площею 14,3496 га, з кадастровим номером: 7123186300:02:002:0077 загальною площею 51,7358 га, з кадастровим номером: 7123186300:02:002:0076 загальною площею 12,9713 га.

1.2. Позов обґрунтований порушенням договорів оренди землі та вимог земельного законодавства, оскільки ТОВ "Украгроінвест К" передало на підставі договору суборенди від 15.02.2023 № 2-23 вказані земельні ділянки в суборенду ТОВ "Мошниагроплюс" без отримання згоди власника - Маньківської селищної ради на таку передачу, а також в порушення вимог договорів оренди не розробило упродовж 6-ти місяців з дня підписання вказаних договорів агрохімічні паспорти земельних ділянок.

2. Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій

2.1. Господарський суд Черкаської області рішенням від 21.02.2024 у задоволенні позову відмовив повністю.

2.2. Суд виходив з того, що договір суборенди землі від 15.02.2023 № 2-23 є неукладеним і він не набув юридичної сили в порядку статті 241 Цивільного кодексу України.

2.3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 24.07.2024 зупинив апеляційне провадження у цій справі до розгляду Північним апеляційним господарським судом справи № 925/215/24.

2.4. Суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у справі, виходив з того, що Північним апеляційним господарським судом розглядається апеляційна скарга Маньківської селищної ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.05.2024 у справі № 925/215/24 за позовом ТОВ "Украгроінвест К" до ТОВ "Мошниагроплюс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Маньківська селищна рада, про визнання недійсним договору суборенди від 15.02.2023 № 2-23, визнання права суборенди на земельні ділянки відсутнім.

2.5. Отже, суд апеляційної інстанції зауважив, що у цьому випадку має значення встановлення відповідної обставини у справі № 925/215/24, а саме встановлення факту визнання договору суборенди землі від 15.02.2023 № 2-23 недійсним, визнання права суборенди на земельні ділянки відсутнім, тому колегія суддів дійшла висновку про те, що від вирішення справи № 925/215/24 буде залежати правильне вирішення спору у справі № 925/833/23, предметом позову якого є розірвання договорів оренди землі та зобов`язання повернути земельні ділянки.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

3.1. Маньківська селищна рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

3.2. За доводами скаржника, факти та докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, як у справі № 925/215/24, так і у справі № 925/833/23 фактично є аналогічними, а сама по собі взаємопов`язаність справ не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 925/215/24 суд у цій справі має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення спору по суті.

3.3. Отже, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції порушив пункт 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4. Позиція інших учасників справи

4.1. Відповідач-1 у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

5.2. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

5.3. За змістом пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. При цьому суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

5.4. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

5.5. У разі зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України за вимогами статті 234 цього Кодексу у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановлені ухвали (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08.07.2019 у справі № 904/4233/18).

5.6. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

5.7. Під неможливістю розгляду зазначеної справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

5.8. У постанові від 01.03.2024 у cправі №910/17615/20 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зробив такі висновки: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

5.9. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

5.10. За приписами ж пункту 5 частини першої статті 227 ГПК суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

5.11. У справі, що розглядається, позов про розірвання договорів оренди земельної ділянки мотивовано зокрема тим, що відповідач-1 порушив умови укладених договорів, передавши земельні ділянки в суборенду відповідачу-2 без згоди Маньківської селищної ради.

5.12. Заперечення відповідача-1 упродовж розгляду справи зводились до того, що жодних договорів суборенди спірних земельних ділянок з відповідачем-2 не укладав, що підтверджується, зокрема, тим, що вказана в договорі уповноважена особа на момент його підписання перебувала за кордоном; відповідач-1 самостійно здійснює обробіток орендованих земель, на яких наразі знаходиться врожай кукурудзи, належний останньому.

5.13. Зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у цьому випадку має значення встановлення у справі № 925/215/24 факту визнання договору суборенди землі від 15.02.2023 № 2-23 недійсним, визнання права суборенди на земельні ділянки відсутнім.

5.14. Однак Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у іншій справі № 925/215/24. Зупиняючи провадження у справі, апеляційний господарський суд, в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, з яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору (чи є спірний договір укладеним), на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції відповідно до викладених у ньому висновків.

5.15. Як вбачається із матеріалів справи, відповідач-1 на противагу доводам позивача щодо неузгодженої передачі земельної ділянки в суборенду наполягав на тому, що договір суборенди не підписував, надавши відповідні докази. Зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції жодним чином не пояснив та не мотивував неможливість встановити відповідні обставини у межах справи, що розглядається, через обмеженість юрисдикції, предметом позову чи то з інших мотивованих підстав.

5.16. Сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 925/215/24, суд у цій справі має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення спору по суті.

5.17. Водночас варто звернути увагу на те, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

5.18. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції", рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

5.19. Аналогічний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 910/31771/18, від 02.06.2020 у справі № 910/6674/19, від 20.01.2021 у справі № 906/129/20, від 01.04.2021 у справі № 902/1177/15, від 13.05.2021 у справі № 917/349/20.

5.20. Верховний Суд також зауважує, що порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду ЄСПЛ у справах проти України. Проте, зупиняючи провадження у цій справі до розгляду Північним апеляційним господарським судом справи № 925/215/24, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що зупинення провадження до її розгляду може призвести до безпідставного затягування апеляційного перегляду вже ухваленого рішення місцевого господарського суду по суті спору у справі № 925/833/23.

5.21. У контексті наведеного колегія суддів звертає увагу на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії".

5.22. Отже, оскаржувана ухвала постановлена з неповним дотриманням пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, оскільки не містить аргументованих та переконливих мотивів щодо необхідності зупинення провадження у справі як щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до розгляду Північним апеляційним господарським судом справи № 925/215/24, так і стосовно того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З цих підстав касаційна скарга підлягає задоволенню.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

6.2. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

6.3. З огляду на наведене, Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів, наведених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та скасування ухвали суду апеляційної інстанції з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

7. Судові витрати

7.1. Оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню, а справа передачі для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, то з урахуванням положень статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Маньківської селищної ради задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі № 925/833/23 скасувати, а справу направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Н. Багай

Ю. Чумак