Ухвала

від 27.09.2024 по справі 216/1980/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/1980/24

1-кп/212/590/24

У Х В А Л А

27 вересня 2024 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у режимі відеоконференції, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченій

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в с. Первомайське Первомайського району Кримської області, громадянці України, незаміжній, із вищою освітою, працює монтажником на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Емджі енерджі», зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 , не судимій,

обвинуваченій у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, -

встановила:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на розгляді знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

Відносно обвинуваченої ОСОБА_6 застосований запобіжний захід - домашній арешт, строк дії якого до 30 вересня 2024 року включно.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, посилаючись на ризики, які були підставою для його обрання.

Обвинувачена ОСОБА_6 у судовому засіданні при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу зазначила, що заперечує проти задоволення клопотання, просила застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, посилалась на недоведеність ризиків.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_7 за узгодженою із ОСОБА_6 позицією, проти продовження їй запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечує. Послалась на недоведеність та необґрунтованість ризиків, на які вказує сторона обвинувачення, недоведеність неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема особистого зобов`язання, підтримала доводи адвоката ОСОБА_9 .

Дослідивши клопотання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Як убачається з обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме - у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно, вчиненого в особливо великих розмірах, вчиненого організованою групою в якості виконавця та ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме - службове підроблення, тобто складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене організованою групою в якості виконавця.

У клопотанні прокурор вказує на ризики того, що обвинувачена ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченої у вигляді її можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру процесуальних дій, які належить провести.

При цьому, колегія суддів при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_6 можливості переховуватися від суду санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, обвинувачена офіційно не одружена, малолітніх, неповнолітніх, або інших непрацездатних осіб на утриманні не має, офіційно працевлаштована.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, ступень соціальних зв`язків, який не є достатньо високим колегія суддів приходить до висновку про існування ризику переховування від суду.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Колегія суддів вважає, що оскільки обвинуваченій відомі анкетні дані, місце мешкання свідків, вказане свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних обвинуваченій показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст.23 КПК України

При вирішенні питання про продовження до обвинуваченої запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, колегія суддів, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: - відсутність на утриманні обвинуваченої малолітніх, неповнолітніх, або інших непрацездатних осіб; - за станом здоров`я ОСОБА_6 не є особою з інвалідністю, тяжкими хронічними захворюваннями не страждає; - наявність у обвинуваченої постійного місця роботи; - майновий стан обвинуваченої, яка має офіційний дохід; - розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується ОСОБА_6 та яка складає 3 772 823,72 гривень; - ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який на думку суду, не є високим.

На переконання колегії суддів, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією обвинуваченої, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного судового розгляду, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених судом обставин, необхідним є саме домашній арешт.

Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання буде недостатнім, оскільки виконання покладених на обвинувачену обов`язків буде залежати виключно від волі самої ОСОБА_6 та їх порушення не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

На теперішній час, судом не встановлено порушень з боку обвинуваченої раніше застосованого запобіжного заходу, що свідчить про його ефективність.

На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є достатнім та ефективним для досягнення дієвості цього провадження

З урахуванням встановлених вище обставин, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення обвинуваченою дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутність відомостей, що вказаний запобіжний захід є занадто обтяжливим для обвинуваченого вважає за необхідне продовжити відносно останньої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборонити обвинуваченій залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби без дозволу суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 314, 315, 372 КПК України, колегія суддів -

постановила:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на два місяці, тобто до 27 листопада 2024 року (включно).

Протягом часу дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту покласти на ОСОБА_6 , наступні обов`язки:

1. не відлучатись з населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу суду;

2. повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3. не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби;

4. утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Попередити ОСОБА_6 , що в разі невиконання вищевказаних зобов`язань, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала щодо продовження строку дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали суду до 27.11.2024 року включно.

Ухвалу передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої.

Роз`яснити обвинуваченій, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї обов`язків.

Клопотання сторони захисту залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 27.09.2024 о 14.30 год

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3