Ухвала

від 27.09.2024 по справі 640/1203/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/1203/17

н/п 1-в/953/271/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2024 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІЧКА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОМЕД» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220060002275 від 15 вересня 2016 року, за ознаками злочину. передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання, в якому заявник просить скасувати арешт з нерухомого майна: нежитлових приміщень першого поверху № 89-96 в літ. «А-6», загальною площею 68,7 м.2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 ), накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.09.2016 у судовій справі №646/10144/16-к.

На обґрунтування клопотання заявник зазначає, зокрема, що ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова накладено арешт на наступне нерухоме майно: нежитлових приміщень першого поверху № 89-96 в літ. «А-6», загальною площею 68,7 м.2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 ).

Вказана ухвала була постановлена за наслідками розгляду клопотанням слідчого Основ`янського ВП Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 , яке погоджено з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_5 , в межах матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220060002275 від 15 вересня 2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, КК України, про арешт майна.

Досудове слідство у вказаному кримінальному провадженні №12016220060002275 від 15.09.2016 проводилось у зв`язку із заявою ТОВ «ДОБРОМЕД» в особі директора ОСОБА_6 про заволодіння невідомими особами переліченими нежитловими приміщеннями, що розташовані за адресами: м. Харків, Павлівський майдан, будинки 8 та 10, які є власністю ТОВ «ДОБРОМЕД», у зв`язку з чим цьому ТОВ спричинено матеріальних збитків.

07 липня 2024 року з метою здійснення відповідних заходів, щодо захисту інтересів ТОВ «ДОБРОМЕД», направлено запит до Слідчого Управління Головного Управління Національної поліції в Харківській області про надання завіреної належним чином копії постанови слідчого відділу СУ ГУ НП в Харківській області про закриття кримінального провадження № 12016220060002275 від 15.09.2016 року, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Вказана постанова слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області про закриття кримінального провадження була неодноразово оскаржена.

15 липня 2024 року було отримано лист № 238аз/119-24-03-2024 з доданою постановою про закриття кримінального провадження від 05 лютого 2019 року.

Отже, кримінальне провадження № 12016220060002275 від 15.09.2016 року, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення на теперішній час закрито, у зв`язку з тим, що зібрані під час досудового розслідування дані свідчать про відсутність в діях службових осіб ТОВ «Аверс Плюс2» ознак складу кримінального правопорушення.

ТОВ «Марічка», код ЄДРПОУ 24678557 є власником нежитлові приміщення першого поверху №89-96 в літ. «А-6», загальною площею 68.7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (вісім), оскільки Договір купівлі-продажу від 29.10.2014р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" та Приватним підприємством " ОСОБА_7 " визнано недійсним.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02 березня 2017 року у справі № 922/4378/16 визнано недійсним Договір купівлі-продажу від 29.10.2014р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" та Приватним підприємством " ОСОБА_7 ", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху № 89-96, загальною площею 68,7 кв.м., які розташовані у будинку (літера "А-6"), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 8 - згідно відповідного рішення ОСОБА_6 міської ради) (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 87082063101) перейшли до ПП " ОСОБА_7 ", та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 16821842 від 29.10.2014р.

Визнано недійсним Договір купівлі-продажу від 29.10.2014р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" та Приватним підприємством " ОСОБА_7 ", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 14, 13а, 136, 1Зв, 13г, 1Зд, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м., що розташовані в будинку (літера "А-7"), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 10 - згідно відповідного рішення ОСОБА 6 міської ради) (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 86992663101) перейшли до ПП " ОСОБА_7 ", та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 16825435 від 29.10.2014р.

Визнано недійсним Договір купівлі-продажу від 18.12.2014р., укладеного між Приватним підприємством " ОСОБА_7 " та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добромед", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху № 89-96, загальною площею 68,7 кв.м., які розташовані у будинку (літера "А-6"), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 8 - згідно відповідного рішення ОСОБА 6 міської ради) (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 87082063101), перейшли до ТОВ "Добромед", та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 18111844 від 18.12.2014р.

Визнано недійсним Договір купівлі-продажу від 18.12.2014р., укладеного між Приватним підприємством " ОСОБА_7 " та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добромед", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 14, 13а, 136, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, ІЗу, загальною площею 249,2 кв.м., що розташовані в будинку (літера "А-7"), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 10 - згідно відповідного рішення ОСОБА 6 міської ради) (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 86992663101), перейшли до ТОВ "Добромед", та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 18113480 від 18.12.2014р.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2017 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Марічка» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Добромед» задоволено частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2017 р. у справі № 922/4378/16 скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про право власності від 29.10.2014р. №16821842, від 29.10.2014р. №16825435, від 18.12.2014р. №18111844, від 18.12.2014р. №18113480 та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні цих позовних вимог. В решті рішення господарського суду Харківської області залишити без змін. Постановою Вищого Господарського суду України від 26 вересня 2017 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добромед" залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 у справі № 922/4378/16 залишено без змін.

У наступному ТОВ «Марічка», код ЄДРПОУ 24678557, є власником нежитлові приміщення першого поверху №89-96 в літ. «А-6», загальною площею 68.7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (вісім) звернулось до суду з позовом до ТОВ «Аверс Плюс2» та ТОВ «Європа-Факторінг» де спочатку у справі № 910/10123/17, рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 року відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 травня 2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 у справі №910/10123/17 задовольнено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 у справі № 910/10123/17 частково скасовано, визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотеко держателя, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс 2" набуло право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68, 7 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1; нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 136, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. "А-7", загальною площею 249, 2 кв. м. розташовані за адресою: АДРЕСА_2. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс2" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 у справі № 910/10123/17 - без змін.

Заочним Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 07 вересня 2020 року Позовну заяву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марічка» до ОСОБА_8 Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс2» Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання договору недійсним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та її обтяжень задоволено повністю. Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2023 року апеляційну скарги ОСОБА_8 залишено без задоволення.

Оскільки Товариствоз обмеженоювідповідальністю «АверсПлюс2»перешкоджало ТОВ «Марічка»,яке євласником нежитловіприміщення №89-96в літ.«А-6»,загальною площею68.7кв.м.,що розташованіза адресою: АДРЕСА_1 у користуваннісвоїм нерухомиммайном булоподано досуду позовпро усуненняперешкод вкористуванні майномта визнанняіпотеки припиненою.Рішення Господарськогосуду Харківськоїобласті від01жовтня 2018року усправі № 922/1645/18позов задоволеночастково.Усунуто перешкодив користуваннінерухомим майном,нежитловими приміщеннями 1-го поверху №89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68,7 кв. м, розташовані зі адресою: АДРЕСА_3 ), а також нежитловими заб приміщеннями 1-го поверху №13, 14, 13а, 136, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі №13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13 у в літ. "А-7", загальною площею 249,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_4 ). Визнано припиненою іпотеку на нежитлові приміщення першого поверху №89-96 в літ. "А-6", загальною площею 68,7 кв. м, розташовані зі адресою: АДРЕСА_3 ), на підставі договору про внесення змін до іпотечного договору № 16-03-37 від 30.01.2004 року посвідченого приватним нотаріусом 23.05.2014, зареєстрованого в реєстрі № 1081. Відповідне рішення залишено без змін.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс2" не має жодного відношення до нежитлового приміщення першого поверху №89-96 в літ. «А-6», загальною площею 68.7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а ТОВ «Марічка», код ЄДРПОУ 24678557 є його законним власником.

Досудове слідство у кримінальному провадженні №12016220060002275 від 15.09.2016 проводилось Слідчим управлінням ГУ НП в Харківській області.

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 05 лютого 2019 року кримінальне провадження № 12016220060002275 від 15.09.2016 року закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, у зв`язку з тим, що зібрані під час досудового розслідування дані свідчать про відсутність в діях службових осіб ТОВ «Аверс Плюс2» ознак складу кримінального правопорушення.

Власником вищезазначеного нерухомо майна є ТОВ «Марічка», код ЄДРПОУ 24678557, кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутності складу кримінального правопорушення. Постанова про закриття кримінального провадження була винесена слідчим, а питання про скасування арешту майна вирішено не було.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В судове засідання представник ТОВ «МАРІЧКА», ТОВ «ДОБРОМЕД» адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до канцелярії суду надійшло клопотання адвоката в якому він просить провести судове засідання без його участі. Клопотання просить задовольнити в повному обсязі.

Прокурор відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_10 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, на електрону адресу суду надійшла заява прокурора, в якій він зазначає, що не вбачає підстав для скасування постанови про закриття кримінального провадження. Клопотання розглядати за відсутності прокурора.

На адресу суду 27.08.2024 року надійшло повідомлення від ГУ НП в Харківській області відповідно до якого зазначено, що слідчим управлінням ГУНП в Харківській області розглянуто лист від 22.08.2024 № ЄУН 640/1203/17 Пр.1-в/953/271/24 щодо забезпечення явки слідчого СУ ГУНП в Харківській області, який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016220060002275 від 15.09.2016 в судове засідання. Забезпечити явку до суду слідчого СУ ГУНП в Харківській області, який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016220060002275 не є можливим, остільки ОСОБА_11 звільнено 13.04.2021 з органів Національної поліції за власним бажанням. На даний час СУ ГУНП в Харківській області не заперечує проти зняття арешту з вказаного в листі нерухомого майна та залишає прийняття рішення на розсуд суду. Слідчий суддя, вивчивши матеріали справи, матеріали справи за клопотанням про арешт майна, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.

З наданих даних достовірно встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводилося досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016220060002275 від 15.09.2016, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

22.09.2016 року ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова за наслідками розгляду клопотанням слідчого Основ`янського ВП Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 , яке погоджено з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_5 , в межах матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220060002275 від 15 вересня 2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, КК України, про арешт майна, накладено арешт на наступне нерухоме майно: нежитлових приміщень першого поверху № 89-96 в літ. «А-6», загальною площею 68,7 м.2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 05 лютого 2019 року кримінальне провадження № 12016220060002275 від 15.09.2016 року закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, у зв`язку з тим, що зібрані під час досудового розслідування дані свідчать про відсутність в діях службових осіб ТОВ «Аверс Плюс2» ознак складу кримінального правопорушення.

Власником вищезазначеного нерухомо майна є ТОВ «Марічка», код ЄДРПОУ 24678557, кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутності складу кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В мотивувальній частині вказаної ухвали, слідчий суддя зазначив, що згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відповідно п.5 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішення питання арешту майна в порядку п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя враховує розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. З урахуванням викладеного, оскільки нежитлові приміщення, які прокурор просив арештувати є об`єктом кримінально-протиправних дій, слідчий суддя вважав, що на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту, а тому клопотання підлягало задоволенню.

Тобто, захід забезпечення у вигляді арешту майна було вжито виключно з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності доведених на час накладення арешту ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявник скаржилася на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.

Постановою слідчого СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_11 від 05.02.2019 кримінальне провадження12016220060002275 від 15.09.2016, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - закрито у зв?язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого.

Згідно заяви прокурора відділу Харківської обласної прокуратури він не вбачає підстав для скасування постанови про закриття кримінального провадження.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 15.04.2024 по справі № 554/2506/22 наголосила, що за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом. Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна. Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування. Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом. Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна. У разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК.

Отже, арешт на вказане майно було накладено з метою забезпечення доказової бази у даному кримінальному провадженні, яка на теперішній час, як встановлено вище, досягнута.

Завданням кримінального провадження, окрім іншого, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження (ст. 2 КПК).

Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Як визначено ч. 9 ст. 100 КПК, у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу, однак не визначено порядку оскарження судового рішення, постановленого за результатом розгляду цього клопотання.

ОП ККС ВС зауважує, що посилання в ч. 9 ст. 100 КПК на те, що клопотання розглядається згідно зі статтями 171-174 КПК, слід сприймати як таке, що свідчить про наявність у суду за результатами такого розгляду відповідних повноважень вирішити питання про долю речових доказів і документів.

Положення процесуального закону прямо не регулюють можливості оскарження у апеляційному, а у подальшому й у касаційному порядку рішення суду за результатом розгляду клопотання про вирішення долі речових доказів, але й не забороняють такого оскарження з метою захисту від свавільного обмеження права власності або володіння.

Статтею 374 КПК передбачено, що у разі ухвалення вироку суд зобов`язаний вирішити питання щодо речових доказів і документів, і таке рішення може бути оскаржене як у апеляційному, так і у касаційному порядку.

На переконання ОП ККС ВС, аналогічним правом має бути наділена й особа, яка є володільцем або власником майна, і право якої на вільне розпорядження, користування чи володіння цим майном було обмежено під час досудового розслідування, а кримінальне провадження при цьому закрито слідчим або прокурором.

Забезпечення права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, прийнятого за результатами розгляду питання про долю речових доказів та документів надає можливість реалізувати легітимну мету судового контролю в аспекті реалізації положень ст. 1 Протоколу до Конвенції.

З огляду на приписи ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами під час застосування таких норм, забезпечують єдину правозастосовну практику і є обов`язковими для всіх судів України.

У випадку, коли кримінальне провадження закрите слідчим, клопотання подане в порядку ч. 9 ст. 100 КПК про долю речових доказів вирішується судом, а не слідчим суддею.

Враховуючи викладене, наслідки арешту майна розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає доведеним заявником, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для скасування арешту з вказаного в клопотанні майна, арештованого ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.09.2016.

Таким чином, наявні правові підстави до задоволення клопотання заявника та скасування арешту з вказаного майна.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 28, 174, 309, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІЧКА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОМЕД» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220060002275 від 15 вересня 2016 року, за ознаками злочину. передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, - задовольнити.

Скасувати арешт з нежитлових приміщень першого поверху № 89-96 в літ. «А-6», загальною площею 68,7 м.2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 ), накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.09.2016 у судовій справі №646/10144/16-к.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Суддя ОСОБА_1