Рішення

від 17.09.2024 по справі 495/10122/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 рокуСправа № 495/10122/23 Номер провадження 2/495/1142/2024

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

20.09.2023 Державне підприємство «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» звернулось із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 35000 грн.

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. 04 березня 2023 року близько о 22:20 год. ОСОБА_3 , керуючи легковим автомобілем Hyundai Sonata, державний номер НОМЕР_1 , рухався по вулиці Парковій в місті Білгород-Дністровський, Одеської області. Наблизившись до Т-подібного перехрестя (з`їзд з вул. Паркової на вул. Шабську), ОСОБА_3 не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням і на швидкості скоїв наїзд на перешкоду паркан, який є власністю Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт». Унаслідок автопригоди зруйновано (знесено і пошкоджено) дві залізобетонні секції паркану позивача, що зумовило вільний доступ на територію ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт».

За розрахунком позивача сума завданої майнової шкоди становить 35000 грн.

Оскільки врегулювати питання поза судовим способом позивачу не вдалось, позивач звернувся до суду за захистом свої прав.

1.2. 14.06.2024 відповідач подав до суду відзив на позов, відповідно до мотивувальної частини якого позовні вимоги визнав частко, однак без конкретизації визнаної частини або суми; у прохальній частині просив витребувати докази та у випадку ненадання доказів відмовити у задоволенні позову повністю.

Уцілому, відповідач вважає необґрунтованою і непідтвердженою заявлену суму заподіяної шкоди, вважає її завищеною.

У судовому засіданні 17.09.2024 представник відповідача пояснив, що позовні вимоги позивач визнає частково на суму 17500 грн, оскільки саме таку вартість відновлювального ремонту огорожі вважає реальною. Вважає недоведеною заявлену в калькуляції №6 від 08.03.2023 вартість виконаних робіт та матеріалів.

1.3. 26.06.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив; акцентує, що заявляючи грошову вимогу ДП «БДМТП» (яку відповідач у своємі відзиві зазначив, такою що не розкриває фактичних витрат) у розмірі 35000 грн керувався калькуляцією № 6 від 06.03.2023 року, яка затверджена тарифною радою з регулювання тарифної політики підприємства; розмір витрат ДП «БДМТП» на відновлення частини огорожі розрахований начальником ПЕВ ДП «БДМТП» на підставі Акту виконаних робіт від 06.03.2024, що був складений і підписаний комісією в складі заступника директора з експлуатації ДП «БДМТП», начальника відділу механізації та начальника вантажного району.

У судовому засіданні представник позивача додатково зазначила, що ані позивач, ані його представник альтернативного розрахунку вартості відновлювального ремонту огорожі не надали.

2.Рух справи.

Позов подано до суду 20.09.2023.

Ухвалою від 20.09.2024 відкрито провадження у справі.

Із 05.03.2024 вказана справа перебуває у провадженні головуючого судді Волкової Ю.Ф. Ухвалою від 05.03.2024 справу прийнято до провадження; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 14.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10.09.2024, відкладено на 17.09.2024.

3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення; порядок судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримувала в повному обсязі та просила задовольнити.

Представник відповідач у судовому засіданні факт дорожньо транспортної пригоди та причетності до неї Граматіка не заперечував, позовні вимоги визнав частково у сумі 17500 грн мотивуючи це тим, що зазначена сума здатна відшкодувати завдані збитки(матеріали та роботи).

4. Фактичні обставини справи.

04 березня 2023 року близько 22:20 ОСОБА_3 , керуючи легковим автомобілем Hyundai Sonata, державний номер НОМЕР_1 , рухався по вулиці Парковій в місті Білгород-Дністровський, Одеської області. Наблизившись до Т-подібного перехрестя (з`їзд з вул. Паркової на вул. Шабську), ОСОБА_3 не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням і на швидкості скоїв наїзд на перешкоду паркан Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт», внаслідок чого були зруйновано (знесено і пошкоджено) дві залізобетонні секції огорожі позивача, що спричинило вільний доступ до території Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт».

За результатами дорожньо-транспортної пригоди 06.03.2024 працівники поліції оформили адмінматеріали, зокрема протокол про адміністративне правопорушення ААД № 165106 відносно ОСОБА_3 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення; також складено план-схему до протоколу огляду місця ДТП, на якій зафіксовано пошкодження бетонного паркану транспортним засобом Hyundai Sonata, державний номер НОМЕР_1 . У справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 № 495/2694/23 постановою від 30.06.2023 провадження закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до відповідальності.

Огорожа, яка була пошкоджена ОСОБА_3 у результаті ДТП 04.03.2023, належить до державної власності і перебуває на балансі ДП «БДМТП» на праві повного господарського відання (на підтвердження зазначеного в матеріалах справи міститься належно засвідчена копія інвентаризаційного опису необоротних активів ДП «БДМТП» від 30.08.2022 (складений на підставі розпорядчого документа від 11.08.2022 № 46)).

У результаті автопригоди були зруйновані дві залізобетонні плити паркану та металевий стовпчик паркану, загальна протяжність зруйнованого паркану складає 8 м.

ДП «БДМТП» належить до підприємств, які визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період на території Одеської області (розпорядження Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 14.04.2023 № 231/А-2023; вільний доступ до об`єктів стратегічної портової інфраструктури, які знаходяться на території Білгород-Дністрвоського морського порту заборонено.

З метою відновлення цілісності пошкодженого майна ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» придбав матеріали, виконав роботи загальною вартістю 35000 грн.

При цьому, вартість витрат були розраховані планово-економічним відділом ДП «БДМТП» на підставі калькуляції № 6 від 08.03.2023, яка затверджена тарифною радою з регулювання тарифної політики підприємства. Розмір витрат ДП «БДМТП» на відновлення частини паркану розрахований начальником ПЕВ ДП «БДМТП» на підставі Акту виконаних робіт від 06.03.2024 року, що був складений і підписаний комісією в складі заступника директора з експлуатації ДП «БДМТП», начальника відділу механізації та начальника вантажного району (що підтверджується: протоколом№ 4 від 08.03.2023 -засідання тарифної ради з регулювання тарифної політики ДП «БДМТП», яка діє на підставі наказу в.о. директора ДП «БДМТП» № 113 від 29.12.2022; калькуляцію № 6 вартості робіт по відновленню паркану силами та засобами ДП «БДМТП» в якому найменування та розмір витрат).

З метою досудового врегулювання спору про відшкодування завданої шкоди позивач ОСОБА_3 виставив рахунок по оплаті № 168 від 19.05.2023 на суму 35000 грн. Також, позивач 14.09.2023 направив на ім`я ОСОБА_3 лист за № 772/278/08-12 та оновлений рахунок на оплату від 14.09.2023 № 168 (поштове відправленням № 0505186916530), але відповідач заявлену суми майнової шкоди не відшкодував.

У зв`язку з чим позивач звернувся із позовною заявою до суду за захистом свого права, оскільки врегулювати самостійно питання позивач не зміг.

5. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до вимог п.п. 8,9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової шкоди.

Згідно ст. 1166 ЦК України відшкодування матеріальної шкоди можливо при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 3 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14.

Презумпція вини завдавача шкоди визначена частиною другою статті 1166 ЦК України, відповідно до якої відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК).

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як вбачається з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На переконання суду, у межах розгляду даної справи підтверджено факт завдання шкоди; встановлено вину відповідача, як завдавала шкоди; розмір завданої шкоди.

При цьому, надані представником позивача докази щодо розміру шкоди суд вважає належними, допустимими, достатніми, оскільки такі докази містять предмет доказування; такі докази одержані з дотриманням вимог документообігу підприємства; на їх підставі суд встановив дійсні обставини справи; у своїй сукупності надані докази дають змогу дійти висновку про наявність обставин щодо завдання шкоди позивачу; встановлено вину відповідача, як завдавала шкоди; підтверджено розмір завданої шкоди.

Водночас, визнання позовних вимог у частині 17500 грн відповідач мотивував лише власним переконанням; жодного доказу на спростування обставин, зокрема щодо вартості відновлювального ремонту, суду не надав.

Керуючись принципами цивільного судочинства, визначених частиною третьою статті 2 ЦПК, акцентуючи увагу на принципах змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, враховуючи встановлені обставини на підставі оцінених доків, використовуючи наведенні норми матеріального і процесуального права, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у сумі 2684 грн.

Керуючись статтями 4, 19, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» майнову шкоду, заподіяну унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 35000 грн (тридцять п`ять тисяч грн).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» судовий збір у сумі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

позивач: Державне підприємство «Білгород-Дністровський морський торговельний порт», код ЄДРПОУ:01125689, вулиця Шабська, 81, місто Білгород-Дністрвоський, Одеська область, 67701;

відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 27.09.2024.

Суддя Ю.Ф. Волкова