Рішення

від 23.09.2024 по справі 523/758/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/758/24

Провадження №2/523/1551/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Кисельова В.К.

за участю секретаря Дзюба Г.І.

за участю представника позивача адвоката Невмержицького О.М.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Нерубайська сільська рада Одеського району Одеської області, Пересипська районна адміністрація Одеської міської Ради в особі органу опіки та піклування, про визначення місця проживання дітей разом з батьком та встановлення факту самостійного виховання батьком дітей,-

ВСТАНОВИВ:

Підстави заявлених позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Нерубайська сільська рада Одеського району Одеської області, Пересипська районна адміністрація Одеської міської Ради в особі органу опіки та піклування, про визначення місця проживання дітей разом з батьком та встановлення факту самостійного виховання батьком дітей. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступні обставини.

Так 27.10.2007 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, який було зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 148, про що було видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від даного шлюбу вони мають два сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції складено актовий запис № 480 та видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 17.01.2015, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області складено актовий запис-№3701 та видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 13.12.2018, які зареєстровані за наступною адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними довідками.

16.12.2022 рішенням Суворовського районного суду м. Одеси у справі № 523/13635/22 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 27 жовтня 2007 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 148 - розірвано.

Позивач стверджує, що з березня 2022 року та по теперішній час діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають разом із батьком ОСОБА_1 у дідуся ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та бабусі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 . що підтверджується також актом від 05.10.2023. Діти, мешкають у будинку, який облаштований всім необхідним для їх проживання та розвитку, діти мають свою кімнату, яка облаштована необхідними меблями, житлові умови відповідають нормам.

Вихованням дітей та їх навчанням займається суто їх батько, ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними характеристиками наданими з місць навчання дітей, мати ОСОБА_2 , участі у вихованні дітей не приймає, разом із сім`єю не проживає, на батьківські збори не з`являється.

ОСОБА_1 повністю займається матеріальним забезпеченням дітей, він є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується відповідними довідками.

Наразі між батьком та матір`ю існує спір щодо визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного, позивач просить:

1.Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

2.Витребувати висновок у Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області про доцільність визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

3.Встановити факт самостійного виховання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Пояснення сторін в судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що після розірвання шлюбу з відповідачкою діти залишились проживати спільно з ним, він їх самостійно матеріально забезпечує, але мати не надає достатньої допомоги на їх утримання. Окрім того, між ним та відповідачкою виник спір щодо визначення місця проживання дітей, оскільки відповідачка постійно змінює свою позицію з цього приводу.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, але подала до суду заяву, згідно якої позовні вимоги просила залишити без задоволення, а також справу просила розглянути у її відсутність. У поданій заяві вона пояснила, що дозволила проживання дітей разом з батьком тимчасово.

Представники органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської Ради в судове засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, згідно поданого клопотання від 17.05.2024р. за № 01-05-8/752 вх. просили справу розглянути у їх відсутність з урахуванням інтересів дітей.

Представники Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області судове засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, згідно поданого клопотання №156 від 13.06.2024р. просили справу розглянути у їх відсутність. Окрім того, надіслали до суду висновок про визначення місця проживання дітей, який був затверджений рішенням виконавчого комітету Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області від 10.06.2024р. за № 210, відповідно до якого прийшли до висновку про відсутність необхідності визначення місця проживання дітей, оскільки батьки самостійно вирішили дане питання, тобто спір про визначення місця проживання дітей відсутній.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Так судом встановлено, Так 27.10.2007 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, який було зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 148, про що було видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від даного шлюбу вони мають два сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції складено актовий запис № 480 та видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 17.01.2015, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області складено актовий запис-№3701 та видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 13.12.2018, які зареєстровані за наступною адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними довідками.

16.12.2022 рішенням Суворовського районного суду м. Одеси у справі № 523/13635/22 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 27 жовтня 2007 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 148 - розірвано.

В судовому засіданні встановлено, що діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають разом із батьком ОСОБА_1 у дідуся ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та бабусі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується також актом від 05.10.2023.

Окрім того, дана інформація підтверджується у висновку який був затверджений рішенням виконавчого комітету Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області від 10.06.2024р. за № 210.

Позивач стверджує, що вихованням дітей та їх навчанням займається суто їх батько, ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними характеристиками наданими з місць навчання дітей, мати ОСОБА_2 , участі у вихованні дітей не приймає, разом із сім`єю не проживає, на батьківські збори не з`являється.

Оцінка наданих доказів судом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування . Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ч. 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що вищевказані твердження позивача повинні були підтверджені поясненнями свідків, але позивач не заявляв відповідно клопотання у судовому засіданні.

Позивачем надані характеристики з місця навчання дітей, з яких убачається, що тільки батько приймає активну участю у виховному процесі.

В той же час, відсутні докази того, що мати дитини взагалі не надає жодної допомоги на утриманні дітей, а також не приймає участю у вихованні дітей.

Окрім того, вищевказані обставини, а так само факт самостійного виховання батьком дітей, який просить встановити позивач, має значення для вирішення питання щодо позбавлення матері батьківських прав.

Враховуючи, що позивач не заявляв позовних вимоги про позбавлення батьківських прав, встановлення факту самостійного виховання батьком дітей є неналежним способом захисту порушених прав, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні даної вимоги.

Щодо позовних вимог про визначення місця проживання дітей.

Правові підстави ухваленого рішення.

Відповідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Судом встановлено та доводиться матеріалами справи, що відповідач фактично проживає окремо від позивача та доньки.

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У ст. 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Враховуючи вимоги ст. 51 Конституції України, ст. 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, ст. 7 СК України, а також положення прецедентної практики Європейського суду з прав людини, при вирішенні справи, зокрема, про визначення місця проживання дитини встановлення обставин, які, на думку суду, забезпечують найкращі інтереси дитини та зазначення указаних обставин у відповідному рішенні є обов`язком суду.

Аналіз національного законодавства вказує на те, що втручання суду у вирішення питання щодо місця проживання дитини має відбуватись у крайніх випадках, за наявності спору між батьками, задля сторонньої оцінки обставин, що визначені ч.2 ст.161 СК України.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Посилання позивача на існування спору щодо визначення місця проживання дитини не доведено жодним доказом.

Згідно із частинами 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

При ухваленні рішення, суд також приймає до уваги поданий до суду висновок про визначення місця проживання дітей, який був затверджений рішенням виконавчого комітету Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області від 10.06.2024р. за № 210, відповідно до якого прийшли до висновку про відсутність необхідності визначення місця проживання дітей, оскільки батьки самостійно вирішили дане питання, тобто спір про визначення місця проживання дітей відсутній.

Окрім того, сторони не заперечували того факту, що діти проживають з батьком, а відповідачка не заявляла зустрічного позову щодо визначення місця проживання дітей разом із нею.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що позивачем не надано суду доказів наявності спору між ним та матір`ю дитини щодо місця проживання дітей, підстави зазначені позивачем у позовній заяві позивачем не доведені належними доказами, а підстав для судового захисту прав дітей шляхом визначення її місця проживання із батьком відсутні

Керуючись ст. ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Нерубайська сільська рада Одеського району Одеської області, Пересипська районна адміністрація Одеської міської Ради в особі органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей разом з батьком та встановлення факту самостійного виховання батьком дітей залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня отримання повного тексту рішення.

Повний текст рішення буде складено та підписано у десятиденний строк з дати проголошення рішення суду.

Суддя: В.К. Кисельов

Повний текст рішення складено та підписано 27.09.2024