Ухвала

від 09.09.2024 по справі 521/16183/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 521/16183/22

провадження № 61-11777ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня

№ 1» Одеської міської ради, подану ОСОБА_1 ,

на постанову Одеського апеляційного суду від 23 липня 2024 року у справі

за позовом ОСОБА_2 до комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2024 року комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради, через підсистему «Електронний суд», звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 23 липня 2024 року у цій справі.

Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути, оскільки її підписала особа, яка не підтвердила повноваження на представництво інтересів ОСББ «Будівельників, 30» відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 ЦПК України).

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися

до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті

58 ЦПК України). Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти

від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України). За змістом пункту 1 частини першої та пункту 1 частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника сторони мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи.

За змістом вказаних приписів у випадку представництва інтересів юридичної особи довіреність є належним підтвердженням відповідних повноважень адвоката, а не особи, яка діє у порядку самопредставництва юридичної особи.

Інформації про те, що підписант є адвокатом і, підписуючи касаційну скаргу, діяв

як представник скаржника, у суду немає. Також відсутні докази того, що підписант діяв у порядку самопредставництва скаржника як його керівник, член виконавчого органу чи як особа, уповноважена діяти від імені скаржника відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору.

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно,

щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи

без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду

у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23)).

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом

її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону,

або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору

у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене

не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду

від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року

у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23,

від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня

2024 року у справі № 536/1267/18).

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському

й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд

із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти

за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі

№ 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23,

від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі

№ 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого

2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).

Визначені відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України документи,

які можуть підтвердити повноваження діяти від імені скаржника за правилами самопредставництва, підписант не надав. Входження до кола власне трудових обов`язків підписанта здійснення самопредставництва скаржник не підтвердив.

Особа, яка підписала касаційну скаргу, додала такі документи:

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що керівником комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради є ОСОБА_3 ;

- сформовану у системі «Електронний суд» 22 листопада 2023 року довіреність

у порядку передоручення, яку ОСОБА_3 видав на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01 листопада 2023 року щодо комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради в порядку передоручення на ім`я ОСОБА_1 для представництва інтересів комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні у справі, в тому числі

з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

Зазначені документи не підтверджують ні те, що ОСОБА_1 діє у порядку самопредставництва комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради, ні те, що він діє як адвокат, оскільки відсутні докази того, що ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України уповноважений діяти від імені комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради, у порядку самопредставництва відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), як і того, що ОСОБА_1 є адвокатом та має право представляти інтереси комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради у суді. Жодної інформації про трудові відносини ОСОБА_1 з комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради і про коло його трудових обов`язків немає, як і відсутня інформація про те, що ОСОБА_1 уповноважений представляти інтереси комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради у порядку самопредставництва

за законом, статутом або положенням.

Крім того, відсутність нотаріального посвідчення довіреності у порядку передоручення суперечить припису частини другої статті 245 ЦК України.

Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності,

не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини четвертої статті

393 ЦПК України).

Оскільки касаційну скаргу підписала особа, яка не підтвердила наявність права

її підписувати, цю скаргу слід повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Вказане не перешкоджає повторному зверненню до суду із такою скаргою, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 260, 261, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради, подану ОСОБА_1 ,

на постанову Одеського апеляційного суду від 23 липня 2024 року у справі

за позовом ОСОБА_2 до комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк