Ухвала
2 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 127/34222/23
провадження № 61-11465ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Юрченко Тарас Петрович, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 квітня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 2 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кварталбуд-14» про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
5 серпня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Юрченко Т. П., через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 квітня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 2 липня 2024 року, повний текст якої складено 8 липня 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційне провадження не може бути відкрито з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте касаційна скарга заявника не містить відповідних відомостей щодо наявності або відсутності у нього електронного кабінету.
За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.
Касаційний суд також повідомляє заявнику, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29 червня 2023 № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Так, частиною п`ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
Однак зі змісту судових рішень вбачається, що в даному випадку позивач не є споживачем, оскільки сплачені ОСОБА_1 кошти є пайовим внеском, який сплачений членом кооперативу на виконання його обов`язків, передбачених статутом кооперативу, а не платою за отримані послуги чи виконані роботи, а тому заявник не звільнений від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, ОСОБА_1 заявив одну вимоги немайнового характеру (зобов`язання Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кварталбуд-14» протягом місяця завершити будівництво та здати об`єкт в експлуатацію) та одну вимогу майнового характеру (стягнення з відповідача пені у розмірі 13 066 200 грн).
Частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час подання позову, передбачала, що за подання позовної заяви, яка має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2023 року становить 2 684 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час подання позову, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час подання позову, за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому за подання касаційної скарги щодо вирішення вимог немайнового характеру заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 147,20 грн (2 684 грн х 0,4 х 200%). За подання касаційної скарги щодо вирішення вимог майнового характеру заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 26 840 грн (2 684 грн х 5 х 200%).
Отже, заявнику за подання касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у загальному розмірі 28 987,20 грн (2 147,20 грн + 26 840 грн), про що надати відповідний документ, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Юрченко Тарас Петрович, на рішення ВІнницького міського суду Вінницької області від 10 квітня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 2 липня 2024 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2024 |
Оприлюднено | 30.09.2024 |
Номер документу | 121929207 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Карпенко Світлана Олексіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні