Ухвала

від 17.09.2024 по справі 201/1563/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1747/24 Справа № 201/1563/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі матеріали кримінального провадження №12020040650001970 щодо ОСОБА_9 , за апеляційною скаргою прокурора Правобережної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_8 , поданими на вирок Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26 березня 2024 року, яким

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-19.08.2016 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська по ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі. Звільнився 19.12.2018 в зв`язку з відбуттям покарання,

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, із призначенням покарання:

-за ч.1 ст.115 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 8 років;

-за ч.1 ст.263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_9 остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 року, із визначенням початку строку відбування покарання з дня набранням вироком законної сили та зарахуванням у цей строк терміну перебування ОСОБА_9 під вартою з 24 грудня 2020 року по 07 квітня 2021 року.

Доля речових доказів вирішена у відповідності до ст.100 КПК України.

Стягнуто із ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати у загальній

сумі 2745.8 грн.

Вироком суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_9 у невстановлений час та місці, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи мету, направлену на незаконне носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, в порушення Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна», Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998 та "Положення про дозвільну систему» затверджену постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, розуміючи, що не має передбаченого законом дозволу, придбав вогнепальну зброю - обріз мисливської гладкоствольної рушниці, виготовленим шляхом укорочування стволів до остаточної довжини 341,7 мм та видалення прикладу у двоствольної мисливської рушниці 12-го калібру моделі «ТОЗ»-54-12», виробництва Тульського збройного заводу, заводський номер рушниці « НОМЕР_1 » та став зберігати за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_2 без передбаченого законом дозволу до 05:30 годин 10.12.2020.

10.12.2020 близько о 05:30 годин ОСОБА_9 взяв обріз мисливської гладкоствольної рушниці моделі «ТОЗ»-54-12» та вийшов з кв. АДРЕСА_2 у двір будинку, тим самим носив вогнепальну зброю при собі без передбаченого законом дозволу, чим вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 263 КК України, а саме незаконне носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

10.12.2020 близько 05.30 год. ОСОБА_9 знаходився біля будинку АДРЕСА_3 , де зустрів свого знайомого ОСОБА_11 з яким, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин та особистої неприязні один до одного, виник словесний конфлікт. В ході конфлікту у ОСОБА_9 раптово виник злочинний умисел спрямований на вчинення умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.

Далі ОСОБА_9 , діючи на ґрунті особистої неприязні до ОСОБА_11 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, реалізуючи умисел направлений на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, із застосуванням заготовленого обрізу мисливської гладкоствольної рушниці 12-го калібру моделі «ТОЗ»-54-12», здійснив один постріл в область черевної порожнини справа потерпілого ОСОБА_11 , чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді вогнепального шротового поранення тулуба з ушкодженням печінки, 12 -палої кишки, шлунка, підшлункової залози, черевної аорти, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, та які знаходяться в прямому причинному зв`язку із настанням фізіологічної смерті ОСОБА_11 .

Смерть ОСОБА_11 настала від сліпого проникаючого вогнепального шротового поранення тулуба з ушкодженнями численних органів черевної порожнини та заочеревинного простору, яка ускладнилось гострою крововтратою.

У поданій апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , не оспорюючи доведеність провини ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому дій, як вони встановлені судом та викладені у вироку суду, правильності кваліфікації за ч.1 ст.115 та ч.1 ст.263 КК України, просить вирок суду скасувати у частині розміру призначеного покарання, через його м`якість та невідповідність тяжкості скоєного злочину та характеристиці особи обвинуваченого.

Зокрема, прокурор зауважує, що, окрім віднесення одного із злочинів до категорії особливо тяжких, суд мав врахувати під час призначення покарання і обставини його вчинення, а також те, що обвинувачений намагався увести суд в оману, намагаючись перекласти провину на потерпілого, який спровокував конфлікт і сам намагався спричинити ОСОБА_9 тілесні ушкодження. Таким чином, ОСОБА_9 не визнав провину у скоєному і фактично не розкаявся; після заподіяння смерті потерпілому із місця події зник і не вчинив жодних дій щодо допомоги.

Захисник ОСОБА_8 у поданій апеляційній скарзі просить про зміну вироку суду та перекваліфікацію дій його підзахисного ОСОБА_9 з ч.1 ст.115 КК України на ст.118 КК України після повторного дослідження встановлених судом першої інстанції обставин.

Зокрема, апелянт вважає, що вбивство Мамедова Заура Вагіфа ОСОБА_9 вчинив у стані необхідної оборони, оскільки, в обстановці, яка склалась на місці злочину, у ОСОБА_9 виникла саме реальна, а не уявна необхідність захищатись від суспільно-небезпечного посягання з боку ОСОБА_11 , який сам ініціював зустріч, прийшов на неї із ножем і був вкрай агресивним, про що засвідчили як сам обвинувачений, так і потерпіла ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_12 .

ОСОБА_9 зазначав про ці обставини під час проведеного з ним слідчого експерименту, показав місце вчинення злочину, добровільно показав місце, де він заховав рушницю.

Постріл за обставин, зазначених ОСОБА_9 , міг відбутись, коли вказівний палець правої руки обвинуваченого знаходився на спусковому гачку під час миті, коли ОСОБА_13 потягнув за ствол обрізу уперед та ліворуч, і, відповідно, відбулось натискання на гачок і пролунав постріл.

Таким чином, ОСОБА_14 зазнав суспільно-небезпечного посягання з боку ОСОБА_15 і спричинив постріл у бік потерпілого, перевищуючи межі необхідної оборони.

Під час апеляційного перегляду:

-прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 підтримала апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_16 та заперечувала проти доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 ;

-обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_17 , а також потерпіла ОСОБА_7 у свою чергу, підтримали доводи апеляційної скарги сторони захисту та заперечували проти апеляційної скарги прокурора

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження у межах поданих апеляційних скарг та обговоривши наведені у них доводи, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на

правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Однією із загальних засад кримінального провадження, передбачених п.10 ч.1 ст.7 та ст.17 КПК України, є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Апеляційний суд вважає, що висновки місцевого суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 та ч.1 ст.263 КК України, ґрунтуються на зібраних по справі та перевіреними судом доказах, є обґрунтованими та належним чином умотивованими.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_9 під час судового розгляду у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду матеріалів кримінального провадження фактично не визнав себе винним у вчиненні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_11 , його провина у вчиненому повністю підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами:

-поясненнями потерпілої ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона була співмешканкою ОСОБА_11 , який мав запальний характер, був пов`язаний з кримінальним світом, зловживав наркотичними речовинами. Також вона знайома з обвинуваченим понад 20 років з яким у неї і у потерпілого були гарні стосунки. 10.12.2020 ОСОБА_11 розбудив її вночі та запитав, де його ніж. Він був збуджений і кудись збирався. Після того як він знайшов ніж, то замотав його в пакет, викликав таксі за адресою місця проживання ОСОБА_9 та поїхав. Вона зателефонувала ОСОБА_9 та попередила про ОСОБА_11

-поясненнями свідка ОСОБА_18 , яка пояснила, що вона на той час була співмешканкою ОСОБА_9 10.12.2020. Вночі, приблизно о 3 годині, їй зателефонував ОСОБА_11 та вона одразу передала телефон ОСОБА_9 , однак про що вони розмовляли їй не відомо. Після розмови ОСОБА_9 одягнувся, сказав, що має намір поговорити з ОСОБА_11 і вийшов. Приблизно о 07-00 годині ранку свідок пішла з дому і весь цей час ОСОБА_9 був без зв`язку та їй не було відомо що трапилось. Через деякий час ОСОБА_9 сам зателефонував і повідомив де він знаходиться. Вони зустрілись і обвинувачений розповів їй про події ночі. Що стосується ОСОБА_11 , то він був не приємною людиною, однак з ОСОБА_9 мав гарні стосунки.

-поясненнями свідка ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він працює таксистом, і 10.12.2020 приблизно о 4-5 годині ранку отримав замовлення за адресою: АДРЕСА_4 з метою поїздки за адресою: АДРЕСА_3 з умовою повернення замовника на початкову адресу. Під час поїздки чоловік мав при собі невеликий білий пакет, поводив себе доволі спокійно та розповідав, що має намір

швидко забрати гроші і вони поїдуть далі. Приїхавши на вул. Мандриківську, чоловік вийшов, пішов до під`їзду будинку та подзвонив у домофон. Через деякий час вийшов інший чоловік і вони разом відійшли за гаражі, які були поруч і зникли з поля зору свідка. Через незначний проміжок часу свідок почув звук схожий на постріл, однак не звернув на це уваги. Прочекавши 30 хвилин він поїхав, оскільки чоловік якого він віз не відповідав на дзвінки.

-даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якого ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_9 , якого бачив в період часу з 06.20 до 06.30 10.12.2020 поблизу будинку АДРЕСА_3 .

-протоколом від 10.12.2020 ділянки місцевості з ґрунтовим покриттям, з зеленим трав`янистим настилом площею 20х11 метрів вздовж профнастилового паркану та гаражу, з права від дороги до будинку АДРЕСА_3 було виявлено труп потерпілого ОСОБА_11 з вогнепальним пораненням в область з права на передній поверхні тулубу у проекції реберної дуги праворуч. У трьох метрах зліва від трупу виявлено білий пакет з слідами РБК у якому знаходився ніж.

-протоколом огляду від 10.12.2020 речей ОСОБА_11 , а саме, куртка чорного кольору в лівій зовнішній кишені якої виявлено мобільний телефон чорного кольору «Xiaomi моделі Redmi Note 4- imei 1 - НОМЕР_2 , imei 2 - НОМЕР_3 з абонентським номером НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .

-протоколом огляду від 10.12.2020 речі ОСОБА_11 , а саме: кофту білого кольору, яка має в передній частині отвір з краями діаметром приблизно 4,5 см, навколо якої є пляма бурого кольору діаметром приблизно 20-25 см. Також на правій частині спереду кофти наявні плями бурого кольору. Штани білого кольору на яких наявні плями бурого кольору найбільша з яких діаметром приблизно 6 см. Труси зелено жовтого кольору які мають на всьому периметрі в хаотичному порядку сліди бурого кольору. Штани джинсові темно синього кольору. Взуття чорного кольору 42 розміру та шкарпетки чорного кольору у кількості двох штук. 22 предмети кульообразної форми діаметров 0,5 см з металевого матеріалу.

-висновком судової експертизи зброї № 19/104-7/1/1388 від 24.12.2020, відповідно до якого 22 металевих предмети, вилучені під час розтину трупа ОСОБА_11 огли,є частинами бойових припасів (елементами спорядження) для гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї - вистріляним шротом.

-висновком судової експертизи вибухових речовин, продуктів та пострілу від 10.02.2021 № 19/104-8/238, відповідно до якого на наданій на дослідження серветці (згідно постанови слідчого.. змиві синтетичною серветкою навколо рани потерпілого ОСОБА_11 огли, виявлені сліди дифеніламіну, який може бути продуктом пострілу (стабілізатором нітроцелюлозних порохів).

-висновком судової експертизи зброї № 19/104-7/1/8 від 15.01.2021, відповідно до якого вилучений 24.12.2020 в ході проведення слідчого експерименту, за адресою: АДРЕСА_5 , на відкритій ділянці місцевості, яка розташована навпроти будинку АДРЕСА_6 , предмет схожий на обріз гладкоствольної двоствольної рушниці, з маркуванням ТО3-54-12, є нестандартною вогнепальною зброєю - обрізом мисливської рушниці 12-го калібру моделі «ТОЗ-54-12» виробництва Тульського збройового заводу, заводський номер № « НОМЕР_1 », який придатний до проведення пострілів мисливськими

патронами 12-го калібру та 3 предмети схожі на патрони є бойовими припасами до гладкоствольної мисливської зброї - мисливськими патронами до гладкоствольної мисливської зброї 12-го калібру та придатні до стрільби із обрізу мисливської рушниці 12-го калібру моделі «ТОЗ-54-12», що наданий на дослідження, а гільза, що була вилучена була стріляна з правого ствола обрізу мисливської рушниці 12-го калібру моделі «ТОЗ-54-12» № НОМЕР_1 , що надана на дослідження.

-протоколом проведення слідчого експерименту від 24.12.2020 в ході якого ОСОБА_9 показав місце вчинення злочину та місце де було виявлено труп ОСОБА_11 , а саме: АДРЕСА_3 , після чого ОСОБА_9 прийшов до відкритої ділянки місцевості яка розташована за адресою: навпроти будинку АДРЕСА_5 та вказав на стовп, пройшовши від якого два метри вказана на предмет який за своїм зовнішнім виглядом схожий на обріз гладкоствольної рушниці, під якою було виявлено два набої 12 калібру. При розряджені зброї було виявлено що в ній знаходиться два набої 12 калібру.

-висновком судово-медичної експертизи № 2470/658-Е від 29.12.2020 та висновок судово-медичної експертизи № 2470/92-Е, відповідно до якого у ОСОБА_11 . огли виявлене тілесне ушкодження у вигляді сліпого проникаючого вогнепального шротового поранення тулуба з ушкодженням печінки, 12-палої кишки, шлунка, підшлункової залози, черевної аорти, що спричинене пожиттєво, незадовго до настання смерті (у термін часу, що не перевищує декількох хвилин), при контактному пострілі впритул (або близькому до нього) з вогнепальної зброї компактним шротовим зарядом, що володів високою кінетичною енергією та пробивною дією. Вхідна рана вказаного вогнепального поранення розташована на правій бічній поверхні тулуба між середньо-ключичною та передньо-паховою лініями по нижньому краю реберної дуги, на 113 см вище підошовної поверхні стоп та на 33 см вище сідничних бугрів. Довжина ранового каналу складає 20 см, він прямує справа-наліво, спереду-назад, дещо зверху-вниз. Виявлене на тілі ушкодження відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення. Смерть потерпілого настала від сліпого проникаючого вогнепального шротового поранення тулубу з ушкодженням численних органів черевної порожнини та заочеревинного простору, яке ускладнилось гострою крововтратою, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа. Зброя чи постріл, з якого було нанесене тілесне ушкодження потерпілому, розташовувались відповідно до вхідної рани. В рановому каналі виявлені шрот та пластиковий пиж.

Тілесні ушкодження виявлені на тілі потерпілого не могли бути спричинені за умов вказаних підозрюваним в ході слідчого експерименту від 02.02.2021, оскільки за вказаних ним умов, по-перше постріл нібито було здійснено з деякої відстані до тіла потерпілого, а дані судово-медичної експертизи вказують на постріл у притул, по-друге за вказаних умов напрямок ранового каналу був би спереду-назад, зліва-направо, а при судово-медичній експертизі трупа виявлено рановий канал, який прямує спереду-назад, справа-наліво.

-поясненнями, наданими судовим експертом ОСОБА_19 який зазначив, що висновки складені вірно, і отримати поранення у спосіб який зазначає обвинувачений неможливо, оскільки поранення при пострілі отримано в притул і напрямок раньового каналу прямував з права на ліво з переду назад, тобто потерпілий отримав поранення коли стояв повністю правим боком до обвинуваченого.

-висновком судової експертизи зброї № СЕ-19/104-22/13273-БЛ від 11.07.2022, відповідно до якого постріли без натискання на спусковий гачок з правого ствола обрізу мисливської гладкоствольної рушниці 12-го калібру моделі «ТОЗ-54-12» № НОМЕР_1 що

надана на дослідження, за умови різкого смикання за стволи обрізу вперед, при зведеному курку та знаходженні патрона в патроннику правого ствола обрізу не відбуваються. Постріл за обставин вказаних ОСОБА_9 під час слідчого експерименту та в судовому засіданні, міг відбутись коли вказівний палець правої руки ОСОБА_9 знаходився, в момент коли потерпілий потягнув за стволи обрізу вперед та ліворуч, на спусковому гачку і відповідно відбулось натискання на спусковий гачок правого ствола.

Суд першої інстанції, проаналізувавши сукупність вищевикладених доказів, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 та ч.1 ст.263 КК України і доведеність «поза розумним сумнівом» у причетності обвинуваченого до його вчинення.

Доводи апеляційної скарги захисника, виходячи із їх змісту, є аналогічними із позицією обвинуваченого під час судових засідань у суді першої інстанції.

Як убачається із змісту оскаржуваного вироку, судом такі доводи проаналізовані під кожним із доказів, їм надана відповідна оцінка, із посиланням на відповідні докази та матеріали провадження і колегія суддів погоджується з ними.

Зокрема, на підставі пояснень потерпілої ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_18 та ОСОБА_12 та пояснень самого ОСОБА_9 у цій частині судом встановлена хронологія подій 10.12.2020 року, зокрема, встановлена обставина тривалого та ускладненого останній час конфліктами знайомства ОСОБА_9 із ОСОБА_11 , та вкрай запальний та агресивний характер останнього, пропозиція потерпілого зустрітись задля з`ясування стосунків і прибуття ОСОБА_11 до місця події на таксі із ножем, який він тримав у пакеті, а ОСОБА_9 - із рушницею.

Конфлікт між сторонами відбувся 10 грудня 2020 року, о 5 годині 30 хвилин ранку поблизу будинку АДРЕСА_3 , під час якого ОСОБА_9 , знаходячись майже упритул до потерпілого, здійснив вистріл із рушниці та спричинив тим смерть ОСОБА_11 на місці подій.

Такі встановлені судом обставини не оспорює у апеляційній скарзі ані прокурор, ані захисник.

Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_9 зазначив, що він на відстані від одного метра стояв обличчям до потерпілого, при цьому зброю тримав під курткою з лівого боку. В ході розмови виник словесний конфлікт, під час якого потерпілий дістав ніж який був в пакеті та намагався його дістати, після чого тримаючи його в правій руці направив його на ОСОБА_9 . Після чого ОСОБА_9 дістав з під куртки з переду зліва обріз та спрямував в бік потерпілого, який він тримав обома руками, а саме правою рукою за приклад, а лівою рукою за ствол, тим самим палець знаходився на сучковому гачку, а великий палець правої руки на курку. Далі, потерпілий побачивши зброю, своєю лівою рукою взяв дуло обріза, а правою рукою почав замахуватись на нього ножем, і в момент того, коли потерпілий замахувався ножем та своєю лівою рукою тримаючись за дуло обрізу, потягнув його на себе та відвів обріз в бік і пролунав постріл, який прийшовся в праву бічну поверхню тулуба потерпілого, після чого потерпілий запитував навіщо ОСОБА_9 це скоїв, а обвинувачений відповів, що це він сам скоїв своїми діями, після чого потерпілий почав кричати а ОСОБА_9 пішов з місця скоєння злочину.

Разом з тим, таку версію подій обвинуваченого не підтверджують висновки експертизи зброї №СЕ-19/104-22/13273-БЛ від 11.07.2022 року, відповідно до яких, постріли без натискання на спусковий гачок з правого ствола обрізу мисливської гладкоствольної рушниці 12-го калібру моделі «ТОЗ-54-12» № НОМЕР_1 , яка надана на дослідження, за умови різкого смикання за стволи обрізу вперед, при зведеному курку та

знаходженні патрона в патроннику правого ствола обрізу не відбуваються. Постріл за обставин вказаних ОСОБА_9 під час слідчого експерименту та в судовому засіданні, міг відбутись, коли вказівний палець правої руки ОСОБА_9 знаходився, в момент коли потерпілий потягнув за стволи обрізу вперед та ліворуч, на спусковому гачку і ,відповідно, відбулось натискання на спусковий гачок правого ствола.

Крім того, висновком судово-медичної експертизи № 2470/658-Е від 29.12.2020 та висновок судово-медичної експертизи № 2470/92-Е, встановлено, що тілесні ушкодження, виявлені на тілі потерпілого, не могли бути спричинені за умов вказаних підозрюваним в ході слідчого експерименту від 02.02.2021, оскільки за вказаних ним умов, по-перше постріл нібито було здійснено з деякої відстані до тіла потерпілого, а дані судово-медичної експертизи вказують на постріл у притул, по-друге за вказаних умов напрямок ранового каналу був би спереду-назад, зліва-направо, а при судово-медичній експертизі трупа виявлено рановий канал, який прямує спереду-назад, справа-наліво.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_9 саме прямого умислу, спрямованого на заподіяння смерті потерпілого, оскільки відсутні докази, які б свідчили про стан необхідної оборони у ОСОБА_9 : потерпілий дійсно прибув на місце подій із ножем у пакеті, але, зазначений предмет був знайдений на місці події у цьому ж пакеті, що свідчить про те, що потерпілий ним не користувався і не демонстрував ОСОБА_9 , а обмежувався демонстрацією агресивної поведінки та такого ж характеру висловлюваннями.

ОСОБА_9 , прибувши, у свою чергу, на місце конфлікту, мав при собі заряджену вогнепальну зброю, тримав її безпосередньо під час сварки у руках, не знімаючи палець із гачку і здійснив постріл упритул.

За таких обставин доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_17 щодо характеру дій ОСОБА_9 у стані перевищення необхідної оборони колегія суддів вважає безпідставними, оскільки встановлена судом об`єктивна сторона дій ОСОБА_9 та загиблого ОСОБА_11 не відповідає критеріям, наведеним у постанові Пленуму ВСУ №1 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про необхідну оборону».

Підстав як для надання іншої правової кваліфікації дій ОСОБА_20 , так і для зміни вироку суду за зазначеними у апеляційній скарзі захисника обставинами колегія суддів не убачає, як і підстав для задоволення наведених у апеляційній скарзі прокурора доводів щодо необхідності ухвалення нового вироку і призначення обвинуваченому більш суворого покарання.

Так, суд першої інстанції, врахувавши положення ст.65 КК України, із посиланням на п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення одного з них до категорії особливо тяжких злочинів, ступінь негативних та непоправимих наслідків у вигляді смерті потерпілого.

Обставиною, відповідно вимог ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд зазначив активне сприяння у розкритті злочину з боку ОСОБА_9 .

Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.

За сукупністю вищевикладених обставин, у тому числі, і з огляду на характер

поведінки самого потерпілого, суд застосував вид і розмір покарання, пов`язане із ізоляцією ОСОБА_9 від суспільства, у виді позбавлення волі та у мінімальних межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.

Колегія суддів погоджується, що таке покарання буде необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного, керуючись ст.405.407,418 та 419 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Вирок Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26 березня 2024 року щодо ОСОБА_9 за ч.1 ст.263, ч.1 ст.115 КК України залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора Правобережної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_17 - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена учасниками кримінального провадження у касаційному порядку, безпосередньо до Верховного Суду, протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали апеляційного суду.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4