Ухвала

від 24.09.2024 по справі 175/3635/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7161/24 Справа № 175/3635/22 Суддя у 1-й інстанції - Бойко О.М. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

УХВАЛА

24 вересня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.

за участю секретаря судового засідання: Драгомерецької А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі питання про самовідвід головуючого судді Барильської А.П. у справі №175/3635/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського апеляційного суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження по справі та призначено розгляд справи на 24 вересня 2024 року.

Дослідивши апеляційну скаргу та матеріали справи, суд, для забезпечення достатніх гарантій того, щоб виключити будь-який сумнів безсторонності або необ`єктивності, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, суддя Барильська А.П. вважає за необхідне заявити самовідвід.

Відповідно до частин 1,2 ст.40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно із частиною 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з, зокрема, об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (іншими словами чи не викликала поведінка судді об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача) («Fey проти Австрії», рішення від 24 лютого 1993 року, Series A №255, пп. 28 та 30, «Wettstein проти Швейцарії», №33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, встановлено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як зазначено у Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Як вбачається із матеріалів справи, суддя Барильська А.П. приймала участь у розгляді даної справи у складі різних колегій, в рамках проваджень, які є безпосередньою складовою даної справи, а саме: провадження №22-ц/803/8350/23, у складі головуючого судді Максюти Ж.І., суддів: Барильської А.П., Городничої В.С.; провадження №22-ц/803/8901/23, у складі головуючого судді Максюти Ж.І., суддів: Барильської А.П., Городничої В.С.; провадження № 22-ц/803/8922/23, у складі головуючого судді Максюти Ж.І., суддів: Барильської А.П., Городничої В.С.; провадження № 22-ц/803/4307/24, у складі головуючого судді: Барильської А.П., суддів: Демченко Е.Л., Деркач Н.М.

Під час розгляду даних проваджень їй неодноразово заявляли відвід, жоден з яких, не було визнано обґрунтованим. Проте, беручи до уваги упереджене ставлення сторін по справі, а також з метою недопущення виникнення в учасників судового процесу будь-яких сумнівів щодо можливості необ`єктивного розгляду справи та ухвалення несправедливого рішення, суддя заявляла собі самовідводи.

За таких обставин, беручи до уваги упереджене ставлення сторін по справі до судді, яке безпідставно сформувалось під час розгляду даної справи, з метою недопущення виникнення в учасників судового процесу будь-яких сумнівів щодо можливості необ`єктивного розгляду справи та ухвалення несправедливого рішення, щоб виключити будь-який сумнів безсторонності або необ`єктивності, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду при розгляді даної справи, суддя Дніпровського апеляційного суду Барильська А.П. вважає за необхідне заявити собі самовідвід.

Керуючись ст.ст. 33, 36-41 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Самовідвід головуючого судді Барильської А.П. у справі № 175/3635/22 (провадження №22-ц/803/7161/24) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Справу передати до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для виконання вимог, передбачених статтею 33 ЦПК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: Е.Л. Демченко

М.О. Макаров