У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.09.2024 Справа №607/18591/22 Провадження №2-з/607/92/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка Василя Михайловича,
розглянувши впорядку письмовогопровадження заяву ОСОБА_1 ,яка поданачерез представника ОСОБА_2 прозабезпечення позовуу справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Караван» про поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання недійним договорів, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженніТернопільського міськрайонногосуду Тернопільськоїобласті знаходитьсясправа запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Караван» про поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання недійним договорів.
Позивачка заявою від 26.09.2024 змінила предмет позову та просить суд визнати недійсними з моменту укладення наступні правочини:
- договір купівлі-продажу № 6220/23/000028 від 15.01.2023 виданий ТОВ «Альфа-Караван» на вантажний автомобіль марки DAF, модель XF 105.410. колір червоний, об`єм двигуна 12902, VIN НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_1 , 2009 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ;
договір купівлі-продажу № 6220/23/000029 від 15.01.2023 виданий ТОВ «Альфа-Караван» на загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований м KRONE, модель SDP 27, колір червоний, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , шасі № НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . В порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_3 1/2 частини вартості автомобілів.
ОСОБА_1 17.09.2024 звернулася до суду із заявою, в якій просила забезпечити позов, шляхом накладення арешту на вантажний автомобіль марки DAF, модель XF 105.410, VIN НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_1 , 2009 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та загальний напівпричіп бортовано-тентований марки KRONE, модель SDP 27, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 , шасі № НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 .
Розглянувши заяву, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16 липня 2006 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_8 від 16 липня 2006 року, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України, актовий запис №1012.
За час шлюбу серед іншого, набуте майно - вантажний автомобіль марки DAF, модель XF 105.410, VIN НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_1 , 2009 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та загальний напівпричіп бортовано-тентований марки KRONE, модель SDP 27, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 , шасі № НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 .
Під час розгляду цієї справи в суді транспортні засоби ОСОБА_3 були відчужені ОСОБА_4 .
Згідно статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Згідно пункту 2 частини другої статті 150 ЦПК України визначені види забезпечення позову та зазначається, що позов забезпечується, серед іншого, забороною вчиняти певні дії .
Згідно із пунктами 4, 5, 6Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Пункт 6передбачає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Крім того, варто наголосити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
З наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань позивачки вбачається, що між сторонами виник спір щодо поділу майна подружжя. ОСОБА_1 серед іншого, покликається на те, що спірні транспортні засоби є спільним майном, яке нажите за час шлюбу, і їх відчуження без її згоди є незаконним. Крім того, у випадку стягнення грошових коштів з відповідача ОСОБА_5 , буде відсутнє майно, на яке можна було б звернути стягнення, та їх відчуження під час розгляду справи в суді є намаганням ухилися від майбутнього виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги предмет позову, суд вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту шляхом заборони відчуження на спірні транспортні засоби може ускладнити виконання рішення суду, оскільки є реальні можливість їх відчуження третім особам.
Суд зауважує, що у разі вжиття заходів забезпечення позову права відповідачів у даному випадку істотно не порушуються, у той же час будуть захищені права позивача щодо збереження майна.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до їх скасування судом.
Отже, з метою попередження заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову арешту шляхом заборони відчуження спірних транспортних засобів.
Такий вид забезпечення позову є співмірним та відповідає змісту заявлених позовних вимог з метою захисту прав позивача.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною третьою статті 154 ЦПК України.
При цьому, суд вважає, що забезпечення позову арештом шляхом заборони відчуження є достатнім для забезпечення можливого виконання рішення суду у справі.
Керуючись статтями 149-153, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву задовольнити частково.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження наступних транспортних засобів, які належать ОСОБА_4 :
- вантажний автомобіль марки DAF, модель XF 105.410, VIN НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_1 , 2009 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ;
- загальний напівпричіп бортовано-тентований марки KRONE, модель SDP 27, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 , шасі № НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 .
В задоволенні решти заяви відмовити.
Копію ухвали про забезпечення позову надіслати відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк пред`явлення ухвали до виконання 3 (три) роки з дня її постановлення.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , проживає в АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_9 .
Відповідачі:
ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_10 ;
ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_11 .
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Караван», вул. Стрийська, 3а, село Підгороднє, Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДОПОУ 37298369.
Головуючий суддя В. М. Позняк
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2024 |
Оприлюднено | 30.09.2024 |
Номер документу | 121929812 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Позняк В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні