Постанова

від 26.09.2024 по справі 463/9214/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №463/9214/19 Головуючий у 1 інстанції:Ванівський Ю.М.

Провадження №22-ц/811/505/24 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Франківського районного суду м. Львова в складі судді Ванівського Ю.М. від 17 січня 2024 року за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Франківського районного суду м. Львова від 17 січня 2024 року позов ОСОБА_1 до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо транспортної пригоди задоволено частково.

Стягнуто з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду внаслідок дорожньо транспортної пригоди у розмірі 32 264 (тридцять дві тисячі двісті шістдесят чотири) гривні 18 копійок, а також інфляційні витрати у розмірі 17 916 (сімнадцять тисяч дев`ятсот шістнадцять) гривень 37 копійок та 3 % річних у розмірі 4 240 (чотири тисячі двісті сорок) гривень 00 копійко.

Стягнуто з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Стягнуто з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_1 449 (чотириста сорок девять) гривень 99 копійок витрат за проведення огляду транспортного засобу та 1 015 (одна тисяча п`ятнадцять) гривень 20 копійко за проведення судової експертизи.

Стягнуто з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_1 20 000 (двадцять тисяч) гривень витрат на правову допомогу.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення оскаржило Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

В апеляційній скарзі просить рішення Франківського районного суду м. Львова від 17 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК«Оранта» в повному обсязі.

Зазначають, що 04.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «HACK «Оранта» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та надано для огляду пошкоджений транспортний засіб «TOYOTA COROLLA» д.р.н. НОМЕР_1 . За результатами вказаного огляду транспортного засобу було складено протокол акт огляду, яким зафіксовано пошкодження після ДТП, яке мало місце 28.01.2019 року (позивачем зауваження, щодо зафіксованих пошкодженнях в протоколі акті огляду не було здійснено, протокол акт огляду підписано потерпілою особою). Після огляду транспортного засобу позивачу адвокату Дегтяренку Олексію Олександровичу повідомлено про необхідність написання заяви про виплату страхового відшкодування. Зазначають, що позивач звернувся до ПАТ «HACK «Оранта» лише з повідомлення про вищевказану дорожньо-транспортну пригоду. Листом від 10.04.2019 року №09-03-09/161-09 (про порядок відшкодування шкоди) позивача поінформовано про необхідність надання заяви про перерахування страхового відшкодування з вказаними банківськими реквізитами власника, пошкодженого транспортного засобу, завірену підписом власника. Заяву про виплату страхового відшкодування позивач до ПАТ «HACK «Оранта» не було подано, хоча неодноразово позивачу про це наголошувалось листом та в судовому засіданні. Вказують, що права позивача ПАТ «HACK «Оранта» не порушувало, оскільки рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування не приймалось та не було подано заяву про виплату страхового відшкодування. Крім того, задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних судом прийнято з порушенням, оскільки в рішенні суду не вказано період нарахування інфляційних втрат та 3% річних. Також позивачем не було надано вказаного розрахунку стороні відповідача. Судом не враховано умови Договору Полісу №АМ/7921445, яким передбачається франшиза 1500,00 грн. Крім того, суму франшизи не було зменшено, чим порушено ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Наголошує на тому, що НАСК «Оранта» права позивача не порушувала і не здійснювала дій спрямованих на затримку виплати страхового відшкодування. Щодо відшкодувань витрат на проведення експертного авто-товарознавчого дослідження. Враховуючи те, що страховою компанією ПАТ «HACK «Оранта» було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу у день написання повідомлення про виплату страхового відшкодування результати якого зафіксовано протоколом (актом) огляду, то задоволення даної вимоги є незаконною та необґрунтованою. Також судом стягнено з відповідача ПАТ «HACK «Оранта» 449 (чотириста сорок девять) гривень 99 копійок витрат за проведення огляду транспортного засобу та 1 015 (одна тисяча п`ятнадцять) гривень 20 копійок за проведення судової експертизи, однак судом не взято до уваги висновки експертизи, адже задоволено рішення суду на підставі рахунку-фактури №ДМ00002689 від 19.03.2019 року наданого ТзОВ «Сервісний центр «Діамант» на суму 32 264 (тридцять дві тисячі двісті шістдесят чотири) гривні 18 копійок. Звертає увагу, що акту виконаних робі з ТзОВ «Сервісний центр «Діамант» не було надано. Також судом не враховані вимоги ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не враховано дослідження №9/50 від 29.08.2019 року наданого позивачем та не визначалося коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу. Отже, стягнення з ПАТ «ІІАСК «Оранта» 449 (чотириста сорок девять) гривень 99 копійок витрат за проведення огляду транспортного засобу та 1 015 (одна тисяча п`ятнадцять) гривень 20 копійок за проведення судової експертизи законодавчо є необґрунтовано.

Відповідно до ст. 36, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 2,4,5,13,76-78,81,133,137,141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, 22, 23, 133, 137, 141, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.6, 33, 22, 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 9 Закону України «Про страхування», постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013, постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) та задовольняючи позов частково виходив з того, що постановою Личаківського районного суду м. Львова від 11.02.2019 року (справа №463/777/19) ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу. Згідно полісу №АМ/8162474 обов`язкового страхування цивільно правовї відповідальності власників наземних транспортних засобів, автомобіль Toyota Corolla д.н.з., НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 застрахований у ПрАТ «УПСК». 04.03.2019 року позивач звернувся до НАСК «Оранта» із повідомленням про дорожньо транспортну пригоду. Згідно рахунку фактури №ДМ00002689 від 19.03.2019 року, складеного ТзОВ «Сервісний центр «Діамант», вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_1 , складала 32264,18 грн. Згідно висновку експертного дослідження від 29.08.2019 року №9/50, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Toyota Corolla, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 19.03.2019, становила 31813,93 грн. НАСК «Оранта» листом від 10.04.2019 року було повідомлено ОСОБА_1 про необхідність виконання вимог ст.5 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Цивільно правова відповідальність наземного транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 застрахована в НАСК «Оранта», поліс АМ7921445. На підтвердження сплати судового збору позивачем долучено квитанцію про сплату №57113 від 27.10.2019 року на суму 768,40 грн. На підтвердження витрат пов`язаних з оглядом транспортного засобу до матеріалів справи долучено квитанцію від 22.03.2019 року №0.1.1304191945.1 на суму 449,99 грн. На підтвердження витрат пов`язаних з проведенням судової експертизи в розмірі 1015,20 грн. надано дублікат квитанції №0.0.1426722352.1 від 03.08.2019 року. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 20.01.2023 року між ОСОБА_3 та адвокатом Карзовим О.М., ордер про надання правничої (правової) допомоги, акт виконаних робіт. Суд прийшов до висновку, що позивачем було подано всі необхідні документи, передбачені Законом №1961-IV, які у повному обсязі містять інформацію про причини та всі відомі обставини за яких було пошкоджено автомобіль Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_1 , що встановлює дійсну причину та обставину заявленої події. Таким чином, саме з відповідача НАСК «Оранта» підлягає стягненню на користь позивача матеріальна шкода, спричинена внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 32 264 грн. 18 коп. Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів інфляційних втрат та 3% річних, то суд першої інстанції вважав стягнути з відповідача ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» інфляційні витрати у сумі 17 916,37 грн та 3% відсотки річних у розмірі 4240,00 грн (відповідно до розрахунку наданому позивачем та перевіреному у судовому засіданні). Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо транспортної пригоди заявлені до НАСК «Оранта» підлягають задовленню, так як саме на відповідача покладено обов`язок відповідати за даним позовом. Щодо заявлених позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 , то суд першої інстанції вважав, що у задоволенні таких слід відмовити. Щодо сплаченого судового збору, витрати на проведення судової експертизи, витрати за проведення огляду транспортного засобу, то районний суд дійшов до висновку, що витрати на проведення судової експертизи в розмірі 1015,20 грн., витрати за проведення огляду транспортного засобу у розмірі 449,99 грн. та сплаченого судового збору, підлягають стягненню на користь позивача з відповідача НАСК «Оранта». Щодо вимоги про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу у розмірі 50000 гривень. Приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, задоволення позовних вимог, значення справи для сторін, вимоги розумності і справедливості, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про часткове задоволення вимог представника позивача про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 20 000 грн. Зазначений розмір витрат на правову допомогу суд вважав належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, доводи ж скарги таких висновків суду не спростовують.

30.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом (з врахуванням залучення співвідповідача) до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог), у якій просив:

- стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» та ОСОБА_2 в його користь заподіяну матеріальну шкоду в результаті ДТП в розмірі 32 264,18 грн., інфляційні витрати у розмірі 17 916.37, 3 % - річних у розмірі - 4240.00 грн.

- стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» та ОСОБА_2 в його користь сплачений судовий збір, 449,99 грн. за проведення огляду транспортного засобу, 1015,20 грн. за проведення судової експертизи, 50 000 грн. витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що ОСОБА_2 , 28.01.2019 року близько 15 год. 15 хв. у м. Львові на перехресті вулиць Єфремова Японська, керуючи транспортним засобом марки Fiat Stilo, д.н.з. НОМЕР_3 на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_1 , під його керуванням, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Постановю Личаківського районного суду м. Львова від 11.02.2019 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу. Цивільно правова відповідальність наземного транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 застрахована в НАСК «Оранта», поліс АМ7921445. 04.03.2019 року він звернувся до НАСК «Оранта» із повідомленням про дорожньо транспортну пригоду. Відповідачем було проведено огляд пошкодженого автомобіля, на підставі чого було складено акт розрахунку матеріальної шкоди спричиненого власнику транспортного засобу. Згідно рахунку фактури №ДМ 00002689 від 19.03.2019 року авторизованого центру Toyota у м. Львові ТзОВ «Сервісний центр «Діамант», вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_1 складає 32 264,18 грн. Відповідач НАСК «Оранта» відмовляється проводити відшкодування шкоди у повному обсязі, при цьому обґрунтована відповідь такої відмови йому не надається. Згідно рахунку-фактури № ДМ 00002689 від 19 березня 2019 року авторизованого центру Toyota у м. Львові ТзОВ «Сервісний центр «Діамант», для відновлювального ремонту автомобіля Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1 , було необхідно саме ті запчастини і деталі до автомобіля які були пошкоджені в результаті ДТП, що мало місце 28 січня 2019 року, які детально зазначені у рахунку фактурі із розшифровкою їх вартості. Звертає увагу, що отриманий висновок експертного дослідження № 9/50 від 29.08.2019 року проведений Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Тоyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1 становить 31 813,93 грн., що підтверджує розмір нанесеної йому шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Личаківського районного суду м.Львова від 11.02.2019 року (справа №463/777/19) ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно полісу №АМ/8162474 обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, автомобіль Toyota Corolla д.н.з., НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 застрахований у ПрАТ «УПСК».

04.03.2019 року позивач звернувся до НАСК «Оранта» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно рахунку фактури №ДМ00002689 від 19.03.2019 року, складеного ТзОВ «Сервісний центр «Діамант», вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_1 , складала 32264,18 грн.

Згідно висновку експертного дослідження від 29.08.2019 року №9/50, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Toyota Corolla, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 19.03.2019, становила 31813,93 грн.

Цивільно-правова відповідальність наземного транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 застрахована в НАСК «Оранта», поліс АМ7921445.

На підтвердження витрат пов`язаних з оглядом транспортного засобу до матеріалів справи долучено квитанцію від 22.03.2019 року №0.1.1304191945.1 на суму 449,99 грн.

На підтвердження витрат пов`язаних з проведенням судової експертизи в розмірі 1015,20 грн. надано дублікат квитанції №0.0.1426722352.1 від 03.08.2019 року.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 20.01.2023 року між ОСОБА_3 та адвокатом Карзов О.М., ордер про надання правничої (правової) допомоги, акт виконаних робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із оскаржуваного рішення судом першої інстанції правильно встановлено норми закону, якими регулюються спірні правовідносини та практика суду касаційної інстанції, яка повинна бути врахована. Так, суд правильно керувався такими нормами закону.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

У статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 33.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно зі ст. 33 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його, що визначено п. 36.2 Закону № 1961-IV.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону № 1961-IV). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) вказано, що у разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом № 1961-IV. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Отже Великою Палатою Верховного Суду вже сформовано висновки щодо відшкодування страховиком шкоди, завданої особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Також, Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Різниця між виплаченою страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля пошкодженого у ДТП, може бути викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

За таких обставин, саме особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити позивачу таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15 жовтня 2020 року в справі № 755/7666/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у справах з подібними правовідносинами: у постанові від 19 серпня 2020 року (справа № 201/16327/16-ц, провадження № 61-43384св18), у постанові від 06 грудня 2021 року (справа № 640/10507/18, провадження № 61-18941св20).

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм закону та практики суду касаційної інстанції суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем було подано всі необхідні документи, передбачені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які у повному обсязі містять інформацію про причини та всі відомі обставини за яких було пошкоджено автомобіль Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_1 , що встановлює дійсну причину та обставину заявленої події. Однак, позивачу, відповідачем НАСК «Оранта» не виплачено страхове відшкодування. Таким чином, саме з відповідача НАСК «Оранта» підлягає стягненню на користь позивача матеріальна шкода, спричинена внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 32 264 грн. 18 коп. Щодо відповідача ОСОБА_2 , як особи винної у вчиненні ДТП, то такий був би зобов`язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), однак оскільки такої немає та сума заявлена до сплати в межах ліміту страховика (чого останній не спростував) тому вимоги до винної особи є безпідставними.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів інфляційних втрат у розмірі 17916,37 грн та 3% річних в розмірі 4240,00 грн., то слід вказати, що зобов`язання ПАТ «НАСК «Оранта» у разі настання страхового випадку полягає у здійсненні страхової виплати і відповідно є грошовим. В разі прострочення його виконання настає відповідальність, що передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних, так само як і інфляційні витрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов`язання, і на відміну від пені не є грошовою санкцією за порушення грошового зобов`язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляції і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, що підлягають сплаті кредитору. Тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 625 ЦК України, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» інфляційні витрати у сумі 17 916,37 грн та 3% річних у розмірі 4240,00 грн, згідно розрахунку наданому позивачем, який не спростований відповідачем та долучений до заяви про збільшення позовних вимог .

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньотранспортної пригоди заявлені до НАСК «Оранта» підлягали до задовлення та правильно були задоволені судом першої інстанції.

Щодо заявлених позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 , то суд першої інстанції у задоволенні таких відмовив правомірно, оскільки сума виплати не виходить за межі ліміту страховика, про що йшлося. Що стосується доводів скарги про фнаншизу, то такі колегія суддів вважає голослівними, оскільки такі не підтверджені жодними доказами, договору (полісу) за яким була б передбачена франшиза суду ні першої, ані апеляційної інстанції не надано.

Щодо витрат пов`язаних з оглядом транспортного засобу та витрат пов`язаних з проведенням судової експертизи, то на підтвердження витрат пов`язаних з оглядом транспортного засобу до матеріалів справи долучено квитанцію від 22.03.2019 року №0.1.1304191945.1 на суму 449,99 грн, на підтвердження витрат пов`язаних з проведенням судової експертизи в розмірі 1015,20 грн надано дублікат квитанції №0.0.1426722352.1 від 03.08.2019 року, про що йшлося.

Враховуючи те, що дані витрати належним чином були підтвердженні доказами, що містяться в матеріалах справи, то витрати на проведення судової експертизи в розмірі 1015,20 грн та витрати за проведення огляду транспортного засобу у розмірі 449,99 грн., теж правильно були стягнуті на користь позивача з відповідача НАСК «Оранта». Доводи про те, що експертизу суд першої інстанції не врахував і тому така не підлягала стягненню, оскільки суд врахував рахунок фактуру СТО, то такі є безпідставними, оскільки висновок експерта судом взятий до уваги як доказ на підтвердження отриманих пошкоджень; їх характеру; гіпотетичної вартості завданої шкоди, тощо.

Щодо стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу у розмірі 50 000 гривень, то на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 20.01.2023 року між ОСОБА_3 та адвокатом Карзовим О.М., ордер про надання правничої (правової) допомоги, акт виконаних робіт.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, понесених позивачем, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Таким чином приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, задоволення позовних вимог частково, значення справи для сторін, вимоги розумності і справедливості, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, прийшов до правомірного висновку про часткове задоволення вимог заяви про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 20 000 грн. Зазначений розмір витрат на правову допомогу є належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.

З врахуванням наведеного, апеляційну скаргу слід вважати безпідставною та залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» залишити без задоволення.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 17 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 26 вересня 2024 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра